Рішення № 140962600, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4077/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27 червня 2025 року № 0625629-2413-2225 та № 0663953-2413-2225, якими позивачу визначено суми податкового зобов`язання з податку на житлову нерухомість в розмірі 291 грн 87 коп. та 737 грн 76 коп., а саме на житловий будинок загальною площею 70,6 кв. м., що находиться в. с. Глібів Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та на квартиру загальною площею 57,10 кв. м., що знаходиться у м. Хмельницький.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.05.2006 отримав у спадщину за законом спадкове майно в АДРЕСА_1 (тепер АДРЕСА_2 ). Це майно складається з глиновалькованого житлового будинку житловою площею 51,7 кв. м, цегляної веранди, кам`яної літньої кухні, двох глинобитних хлівів, цегляного гаража, цегляного хліва та кам`яного погреба. Новоушицьке бюро технічної інвентаризації зареєструвало право власності на це майно з типом об`єкта «домоволодіння» загальною площею 225,90 кв. м. Відповідач нарахував податок на житлову нерухомість з усієї площі домоволодіння, зокрема на господарські будівлі та споруди. Тому 17.06.2025 право власності позивача повторно зареєстровано на житловий будинок загальною площею 70,6 кв. м без господарських будівель і споруд, і витяг про це передано відповідачу. Проте 12.01.2026 позивач отримав податкові повідомлення-рішення, в яких знову враховано домоволодіння площею 225,90 кв. м. На заяву позивача про їх скасування відповідач відмовив. Позивач вважає, що загальна площа належних йому об`єктів житлової нерухомості (житлового будинку площею 70,6 кв. м та квартири площею 57,10 кв. м) становить 127,7 кв. м, тобто менше 180 кв. м, на які відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України зменшується база оподаткування. Тому, на його думку, податок на житлову нерухомість йому взагалі не повинен нараховуватися.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою у Головного управління ДПС у Хмельницькій області витребувано письмові докази направлення та вручення позивачу податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27 червня 2025 року № 0625629-2413-2225 та № 0663953-2413-2225.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що на момент формування податкових повідомлень-рішень за інформаційними системами ДПС України та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності позивача перебували домоволодіння загальною площею 225,90 кв. м у с. Глібів та квартира загальною площею 57,10 кв. м у м. Хмельницькому. Відповідач розрахував податок таким чином: (283,00 кв. м - 180 кв. м) х 7100,00 грн х ставка податку х питома вага кожного об`єкта. Запис про право власності на домоволодіння в Реєстрі прав власності на нерухоме майно погашено 17.06.2025 з перенесенням до реєстраційного номера 3157163868020. Право власності на житловий будинок загальною площею 70,6 кв. м зареєстровано 12.06.2025. Ці зміни, за твердженням відповідача, будуть враховані під час нарахування податку за 2025 рік. Податкові повідомлення-рішення направлено позивачу за його податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій просить скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 27 червня 2025 р. № 0625629-2413-2225 та № 0663953-2413-2225. Зазначає, що у відзиві відповідач не спростував його доводів про те, що домоволодіння є житловим будинком з господарськими спорудами та будівлями, розташованими на одній земельній ділянці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , з 15.06.2012 є власником квартири АДРЕСА_3 . Це підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 12.06.2012, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. за реєстровим № 5053, та витягом про державну реєстрацію прав від 15.06.2012 № 34503948.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.05.2006 серії ВСТ № 844418, зареєстрованого в реєстрі за № 496 і виданого державним нотаріусом Новоушицької державної нотаріальної контори Кохан О.В., позивач набув право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.03.2026 № 469729580 право власності позивача на це майно зареєстровано 25.05.2006 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 14861390. Тип майна - домоволодіння, загальна площа (кв.м): 225,9, житлова площа (кв.м): 51,7. Запис про ОНМ в Реєстрі прав на нерухоме майно погашено 17.06.2025 09:21:40 на підставі запис перенесено до р/н3157163868020.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 17.06.2025 № 431564051 за позивачем зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3157163868020, загальна площа (кв.м) - 70.6, житлова площа (кв.м) - 51.7. Підставою державної реєстрації є те саме свідоцтво про право на спадщину № 496, видане 24.05.2006.

Отже, житловий будинок загальною площею 70,6 кв. м і домоволодіння загальною площею 225,9 кв. м є тим самим об`єктом нерухомого майна. Право власності на нього позивач набув у 2006 році на підставі одного й того самого правовстановлюючого документа. Різниця в площі (155,3 кв. м) припадає на господарські будівлі та споруди, що входили до складу домоволодіння: веранду, літню кухню, хліви, гараж і погріб.

Податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2025 № 0625629-2413-2225-UA68020190000052031 позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2024 рік у сумі 291,87 грн. За детальним розрахунком суми податку, наведеним у ньому, податок обчислено щодо об`єкта «домоволодіння» загальною площею 225,90 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості становить 283 кв. м, ставка податку - 0,05 %, розмір мінімальної заробітної плати - 7100,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2025 № 0663953-2413-2225 позивачу визначено податкове зобов`язання з того самого податку за 2024 рік у сумі 737,76 грн. Його обчислено щодо квартири загальною площею 57,10 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 . Сумарна загальна площа об`єктів житлової нерухомості також становить 283 кв. м, ставка податку - 0,50 %.

Податкові повідомлення-рішення направлено позивачу рекомендованим листом (поштове відправлення R067064813100), яке вручено йому 15.01.2026, що підтверджується відомостями про відстеження поштового відправлення.

10.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій, зокрема, просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.06.2025. До заяви він додав копії свідоцтва про право на спадщину від 24.05.2006, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.05.2006 № 10742561 та витягу з Державного реєстру речових прав від 17.06.2025 № 431564051.

Листом від 17.02.2026 відповідач повідомив позивача, що до 17.06.2025 згідно з відомостями інформаційних систем ДПС України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у його власності перебували домоволодіння загальною площею 225,9 кв. м та квартира загальною площею 57,10 кв. м. Отже, загальна площа об`єктів житлової нерухомості становить 283 кв. м, яка підлягає оподаткуванню. З огляду на зазначене, у нього відсутні підстави для відкликання (скасування) податкових повідомлень-рішень за 2024 рік.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач 13.03.2026 звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Податкові повідомлення-рішення позивач отримав 15.01.2026, а до суду звернувся 13.03.2026. Отже, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що об`єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки.

Згідно з підпунктом 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 ПК України будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, зокрема, включають: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо); в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема: г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Згідно з підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

З аналізу наведених норм суд дійшов таких висновків. Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів житлової нерухомості є загальна площа саме об`єкта житлової нерухомості, зокрема житлового будинку. До неї включаються житлові та допоміжні (нежитлові) приміщення, що є частиною самого будинку (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора тощо). Натомість господарські (присадибні) будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, погреби тощо) ПК України прямо відносить до об`єктів нежитлової нерухомості. Податок з таких об`єктів, за наявності підстав, обчислюється окремо, виходячи із загальної площі кожного з них та відповідної ставки податку. Отже, площа господарських (присадибних) будівель не може включатися до сумарної загальної площі об`єктів житлової нерухомості, яка зменшується на передбачену підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільгу.

Верховний Суд у постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 560/21804/23, посилаючись на свою постанову від 27 лютого 2024 року у справі № 440/9997/22, зазначив, що Державний реєстр є лише джерелом інформації, зокрема, щодо характеристик бази оподаткування, а законодавець передбачив кілька джерел, з яких податковий орган може отримати відомості. Верховний Суд також зазначив, що відомості Державного реєстру презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, а у разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведено державну реєстрацію.

У цій же постанові Верховний Суд, застосовуючи підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України, дійшов висновку, що після отримання від платника податку заяви з документами про розбіжність даних податковий орган мав провести перерахунок суми податку і надіслати платнику нове податкове повідомлення-рішення, а не обмежуватися посиланням на відомості Державного реєстру.

Як встановлено судом, податок за 2024 рік відповідач обчислив, включивши до сумарної загальної площі об`єктів житлової нерухомості позивача загальну площу домоволодіння 225,9 кв. м. Водночас житлова площа цього об`єкта становить лише 51,7 кв. м, а загальна площа житлового будинку, що входить до його складу, - 70,6 кв. м. Решта площі домоволодіння (155,3 кв. м) припадає на господарські (присадибні) будівлі та споруди (хліви, гараж, літню кухню, погріб тощо), які згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України є об`єктами нежитлової нерухомості і не можуть включатися до бази оподаткування об`єктів житлової нерухомості.

Тип об`єкта «домоволодіння», зазначений у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за записом 2006 року, сам по собі не свідчить про те, що вся його загальна площа є площею об`єкта житлової нерухомості. Відповідач не надав доказів, що всі будівлі у складі домоволодіння є житловими. Натомість позивач надав докази того, що житловий будинок, право власності на який він набув на підставі того самого свідоцтва про право на спадщину від 24.05.2006, має загальну площу 70,6 кв. м. Державна реєстрація права власності на цей будинок 12.06.2025 не є набуттям права власності на новий об`єкт, а лише уточненням відомостей про той самий об`єкт. Це підтверджується погашенням 17.06.2025 попереднього запису з перенесенням його до реєстраційного номера 3157163868020. Тому доводи відповідача про те, що зміни будуть враховані лише за 2025 рік, суд відхиляє: загальна площа житлового будинку позивача у 2024 році не змінювалася.

Крім того, станом на дату формування спірних податкових повідомлень-рішень (27.06.2025) запис про домоволодіння у Реєстрі прав власності на нерухоме майно вже було погашено (17.06.2025). До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже було внесено відомості про право власності позивача на житловий будинок загальною площею 70,6 кв. м. Отже, відповідач обчислив податок на підставі неактуальних даних.

Отримавши заяву позивача від 10.02.2026 з копіями правовстановлюючих документів і витягу з Державного реєстру речових прав від 17.06.2025, відповідач перерахунку суми податку відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України не провів, а ообмежився посиланням на дані реєстру, що не відповідає вимогам цієї норми.

Таким чином, загальна площа об`єктів житлової нерухомості, що перебували у власності позивача у 2024 році, становить 127,7 кв. м (70,6 кв. м + 57,1 кв. м). Оскільки у власності позивача одночасно перебували квартира та житловий будинок, база оподаткування відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України зменшується на 180 кв. м. Отже, база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів житлової нерухомості позивача за 2024 рік відсутня, і податкове зобов`язання щодо житлового будинку та щодо квартири не виникає.

Оскільки обидва спірні податкові повідомлення-рішення обчислені виходячи з неправильно визначеної сумарної загальної площі об`єктів житлової нерухомості (283 кв. м), вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не довів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, а оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» як особа з інвалідністю II групи. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 27 червня 2025 року № 0625629-2413-2225-UA68020190000052031 та № 0663953-2413-2225.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя В.К. Блонський