Рішення № 140962598, 27.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3975/26

РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» з 01.01.2026 року;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 01.01.2026 року перерахунок та виплату пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану та без обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З урахуванням раніше ухвалених рішень суду розмір його пенсії з 01.01.2026 становить 30905,65 грн, проте до виплати з 01.01.2026 визначено 27404,32 грн, оскільки відповідач обмежив розмір пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025. Позивач вважає, що законом про Державний бюджет України не можна змінювати обсяг прав і гарантій, передбачених спеціальними законами. Позивач також посилається на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, за яким обмеження максимального розміру пенсії особам, право яких на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позову заперечує. Він зазначає, що позивач перебуває на обліку з 30.12.2002 та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". За статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" пенсії, призначені за цим Законом, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у період воєнного стану у 2026 році виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до сум перевищення. Розміри коефіцієнтів визначено постановою Кабінету Міністрів України №1778. Розмір пенсії позивача з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №560/4170/24 становить 28937,05 грн, тому із застосуванням коефіцієнтів з 01.01.2026 до виплати належить 27404,32 грн. Відповідач також посилається на рішення Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, а в умовах воєнного стану держава має широку свободу розсуду щодо їх коригування. Вимогу позивача про перерахунок та виплату пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів відповідач вважає передчасною. Просить у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позов відповідач просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін та повідомити про час та місце розгляду справи з метою участі в судовому засіданні представника управління.

Вирішуючи це клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Справа є незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання. Тому в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 30.12.2002 та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи.

04.03.2026 позивач звернувся до відповідача із запитом щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежувальних коефіцієнтів.

Листом від 11.03.2026 №2200-0203-8/18794 відповідач повідомив позивача про таке. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №560/4170/24, яке набрало законної сили 17.10.2024, головне управління провело перерахунок і виплату пенсії позивача з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 із врахуванням індексації, а з 01.03.2023 - з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Розмір пенсії з 01.03.2023 склав 26954,85 грн, з 01.03.2024 - 28937,05 грн. З 01.01.2026 розмір пенсії становить 30905,65 грн, а з урахуванням виконаного рішення суду у справі №560/4170/24 залишився на рівні 28937,05 грн. Оскільки станом на 01.01.2026 розмір пенсійної виплати позивача перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (25950,00 грн), до розміру пенсії з 01.01.2026 застосовано обмежувальні коефіцієнти, визначені Постановою №1778, і розмір пенсії до виплати з 01.01.2026 становить 27404,32 грн. Відповідач також повідомив, що з 01.03.2026 проведено перерахунок пенсії з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236. Розмір призначеної пенсії з 01.03.2026 склав 34149,40 грн, а до виплати, з урахуванням виконання рішення суду у справі №560/4170/24 та застосування обмежувальних коефіцієнтів відповідно до Постанови №1778, - 27404,32 грн. Підстав для виплати пенсії з 01.01.2026 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, як зазначив відповідач, немає.

Згідно з розрахунком, наведеним у відзиві, відповідач визначив суму перевищення десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2987,05 грн (28937,05 грн - 25950,00 грн). До частини цієї суми в діапазоні понад 10 до 11 прожиткових мінімумів (2595,00 грн) застосовано коефіцієнт 0,5, а до частини в діапазоні понад 11 до 13 прожиткових мінімумів (392,05 грн) - коефіцієнт 0,4. Тому з 01.01.2026 до виплати визначено 27404,32 грн (25950,00 грн + 1297,50 грн + 156,82 грн).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 2 статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Строк дії режиму воєнного стану продовжено і до теперішнього часу.

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України, обмежень не зазнали.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак статтею 30 Закону України від 10.12.2025 №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (далі - Закон №4695-ІХ) установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 13.10.1995 № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1778) встановлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Таким чином, Законом №4695-ІХ та Постановою №1778 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.

У рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 та від 30.11.2010 №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до частини 3 статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У разі суперечності між правовими нормами закону про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

За таких обставин, оскільки Законом №2262-ХІІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосування до суми перевищення коефіцієнтів, то у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані проаналізовані вище положення як статті 30 Закону №4695-ІХ, так і Постанови №1778.

Матеріалами справи підтверджується, і відповідач цього не заперечує, що з 01.01.2026 до пенсії позивача застосовано коефіцієнти 0,5 і 0,4, передбачені пунктом 1 Постанови №1778, внаслідок чого розмір пенсії до виплати визначено в сумі 27404,32 грн. Такі дії відповідача є протиправними.

Щодо Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, на яке посилається позивач, суд зазначає таке. Цим рішенням були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: частина 7 статті 43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У постановах від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного Закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення) є протиправним.

Доводи відповідача про те, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, а також посилання на практику Європейського суду з прав людини щодо допустимості зменшення соціальних виплат суд відхиляє. Ці міркування не можуть братися до уваги за умови, що застосоване обмеження встановлено з порушенням вимог частини 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, яка є спеціальною нормою у спірних правовідносинах та прямо забороняє зміну умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, інакше ніж шляхом внесення змін до цього Закону.

Доводи відповідача про передчасність вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів суд також відхиляє. Відповідач застосовує ці коефіцієнти до пенсії позивача з 01.01.2026, тобто порушення права позивача вже відбулося і триває.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо виплати позивачу пенсії з 01.01.2026 із застосуванням коефіцієнтів, передбачених статтею 30 Закону №4695-ІХ та пунктом 1 Постанови №1778.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи викладене та обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача в межах заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню. Суд визнає протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача з 01.01.2026 шляхом застосування коефіцієнтів відповідно до Постанови №1778. Також суд зобов`язує відповідача провести позивачу з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії без застосування цих коефіцієнтів, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи, тому звільнений від сплати судового збору. Інших судових витрат позивач не заявив. Отже, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 шляхом застосування коефіцієнтів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський