Рішення № 140962027, 26.10.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2209/26Провадження № 2/724/1086/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача в обґрунтування позовної заяви зазначає, що 27.10.2020 року ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101603801145794, щодо надання останній кредиту в розмірі 100000.00 грн. строком на 39 місяців (тобто до 26.01.2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 50.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн.

Станом на 23.07.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 128001.99 грн., яка складається з: 76270.67 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 51731.32 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101603801145794 від 27.10.2020 року у розмірі 128001,99 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 31.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача АТ «Акцент-Банк» в судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою подав клопотання, в якому просить суд проводити розгляд справи за його відсутності та щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 27.10.2020 р. відповідач ОСОБА_1 електронним підписом за номером телефону НОМЕР_1 підписала Заяву Клієнта № ABH0CT155101603801145794. Умовами Заяви передбачено надання АТ «А-Банк» беззалогового кредиту на придбання товару/здійснення платежу/оплату послуг у сумі 100000 грн. строком на 36 місяців із фіксованою процентною ставкою у розмірі 50% на рік (п.п.1-6 Заяви). Підписанням Заяви відповідач погодилася з тим, що ця Заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-Банк» при наданні банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір (п. 9 Заяви). Крім того, відповідач підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-Банк», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники, вони мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Згідно Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» сторонами погоджено наступні умови кредитування: сума/ліміт кредиту - 100000 грн.; строк кредитування - 36 місяців; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка - 50% річних; загальні витрати за кредитом - 94748,29 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 194748,29 грн.; реальна річна процентна ставка - 64,5% річних.

27.10.2020 р. АТ «А-Банк» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 100000 грн. із призначенням платежу: «Видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101603801145794 від 27/10/2020», що підтверджується Меморіальним ордером № TR.15582641.25770.65455 від 27.10.2020 р.

З виписки по картці вбачається, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними, також вбачається, що частково повертала кредитні кошти. Так, за період з 27.10.2020 року по 23.07.2026 року сума витрат становить 439478,75 грн., сума зарахувань становить 386102,86 грн., сума заборгованості 128001,99 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101603801145794 від 27.10.2020 р. заборгованість відповідача станом на 23.07.2026 року становить 128001,99 грн. яка складається з наступного: 76270,67 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 51731,32 грн. - заборгованість за відсотками.

До матеріалів справи також додано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка підписана ОСОБА_1 власноручним підписом 16.09.2020 р.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Згідно п. 1 ч. 1 Закон України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті ( ч. 2 ст. 9 Закону).

Отже, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 27.10.2020 р. був укладений Кредитний договір № ABH0CT155101603801145794 на підставі укладеної Заяви Клієнта та Анкети-Заяви, в яких сторонами погоджено умови кредитування, строк дії кредиту, суму кредиту, відсотки та інші істотні умови.

Відповідач підписанням вказаних Заяв підтвердила про погодження з істотними умовами кредитування, тому зобов`язана виконувати їх належним чином.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за Кредитним договором № № ABH0CT155101603801145794 від 27.10.2020 р., згідно якого станом на 23.07.2026 року, ОСОБА_1 заборгувала позивачу суму у розмірі 128001,99 грн., яка складається з наступного: 76270,67 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 51731,32 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Вказані докази свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України, а підписання відповідачем Заяви та Паспорту споживчого кредиту підтверджує укладення між нею і банком кредитного договору.

Одночасно, відповідач зазначені обставини жодним чином не спростовувала. Будь-яких заперечень щодо факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідач до суду не надала.

Враховуючи вище викладене, суд, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі задоволення позову на відповідача.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (зареєстроване місце знаходження: вул. Батумська 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за Кредитним договором № ABH0CT155101603801145794 від 27.10.2020 року у розмірі 128001,99 грн. (сто двадцять вісім тисяч одна гривня 99 копійок), що включає: 76270,67 грн. - заборгованість за кредитом; 51731,32 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (зареєстроване місце знаходження: вул. Батумська 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2026 року.

Суддя:Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ