Рішення № 140961936, 27.10.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2903/26

Провадження №2/726/921/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., секретар судового засідання Гранічук Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7617495 від 20.02.2022 року в розмірі 11 397, 60 грн., посилаючись на невиконання останнім своїх зобов`язань за кредитним договором. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту в розмірі 11 397, 60 грн., судові витрати в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 28.09.2026 р. було відкрите спрощене провадження.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином.

20.10.2026 р. відповідач скерував на адресу суду клопотання з проханням зменшити розмір на професійну правничу допомогу до 2000 грн.

26.10.2026 р. від представника позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з причин, зазначених у запереченні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 лютого 2022 року між ТзОВ «МІЛОАН» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7617495.

Договір був укладений у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до договору від 20.02.2022 року кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 9 000,00 грн.

Позичальник свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору не виконав, в той час як позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 9 000,00 гривень.

25.07.2024 було укладено договір № 25-07/2024 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7617495.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 7617495.

Загальна заборгованість ОСОБА_1 , становить 11 397, 60 грн., з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 9 000.00 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1767.60 грн.

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.

- Заборгованість за комісіями - 630.00 грн.

- Інфляційні збитки - 0.00 грн.

- Нараховані 3% річних - 0.00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

З матеріалів справ вбачається, що вказаний договір є електронним і укладений відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На підтвердження укладення кредитного договору позивач долучив паспорт кредиту, графіки платежів за договором, анкету-заяву на кредит, хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину, довідки та квитанцію про підтвердження зарахування на картку відповідача грошових коштів.

Встановлено, що ТОВ «Мілоан» виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за кредитним договором.

Відповідно до розрахунків, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, загальна заборгованість становить 11 397, 60 грн.

25.07.2024 укладено договір № 25-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 7617495.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за вказаним договором.

Судом не приймаються доводи відповідача про зменшення нарахованих відсотків в межах 18 днів до суми тіла кредиту, оскільки такі нараховані позивачем у відповідності до умов п.2.3 договору з можливістю пролонгації, а тому підстав для зменшення таких відсотків до суми тіла кредиту суд не вбачає.

Судом також не приймаються доводи відповідача про несправедливість нарахування позивачем процентів за користування кредиту, який вважає, що такі є фактично штрафними санкціями, оскільки у даній справі позивач вимогу про стягнення процентів, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов`язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути проценти за правомірне користування кредитними коштами, у зв`язку з чим відсутні підстави визнання їх неправомірними.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений умовами договору, відповідач погодився на такі умови, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати будь яку фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Також згідно з умовами договору, відповідач мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 3.3.4 договору), однак таким правом не скористався.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача тіла кредиту та процентів, позивач просить стягнути також на його користь з відповідача комісію за надання кредиту в розмірі 630 грн. за вказаним вище договором. На переконання суду, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16, положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Дії по «оформленню кредиту» є діями, які кредитодавець здійснює на власну користь (ведення кредитної справи, оформлення договору, облік заборгованості споживача тощо). В свою чергу, наявність кредитного договору та процесу кредитування передбачає і дії, які споживач (позичальник) здійснює на користь кредитодавця (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє кредитодавець або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Оформлення та обслуговування кредиту є супутніми послугами. Відтак, умови кредитного договору, якими передбачена винагорода «за оформлення кредиту», є нікчемними згідно статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та частини другої статті 215 ЦК України.

Позивачем у поданій ним до суду позовній заяві також не обґрунтовано законності вимоги про стягнення комісії «за надання кредиту», а тому нарахована позивачем комісія в розмірі 630 грн. за вказаним договором задоволенню не підлягає.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості (тіло кредиту та відсотки за користування кредитом) за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення тіла кредиту з відсотками за користування кредитними коштами є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 10 767, 60 грн., з яких: 9 000 грн заборгованість за основним боргом, 1767, 60 грн. заборгованість за відсотками; у вимозі про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 630 грн. слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги частково (94,47%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2515, 17 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 02.07.2024 укладено договір про надання правової допомоги. На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано акт про надання послуг, заявку на надання юридичної допомоги, прайс-лист послуг, витяг до акту.

З урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, а також того, що ні адвокат, ні позивач не з`являлися в судові засідання, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТОВ «Факторинг Партнерс» послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 2000 грн.

На підставі статей 525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 7617495 від 20.02.2022 в розмірі 10 767, 60 грн., з яких: 9 000 грн заборгованість за основним боргом, 1767, 60 грн. заборгованість за відсотками; судові витрати в розмірі 2515, 17 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

У позовній вимозі про стягнення комісії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддяЛ. В. Байцар