Рішення № 140960864, 26.10.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5767/26

26 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі позивач) з позовною заявою до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 26.08.2026 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гульки Володимира Ігоровича у ВП № 81295974 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі № 500/4647/25.

Стислий виклад позиції позивача.

Представник позивача зазначає, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2026 ВП №81295974 Головним управлінням листом від 02.07.2026 №1900-0902-5/30792 повідомлено відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №500/4647/25.

Як вказує представник позивача, всупереч отриманій інформації щодо повного виконання рішення суду, старшим державним виконавцем винесено постанову від 26.08.2026 ВП №81295974 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

За твердженням представника позивача, станом на день подання позовної заяви до суду заборгованість, яка утворилась після виконання рішення суду у справі №500/4647/25, становить 155390,97 грн.

Представник позивача вказує, що нарахована доплата пенсії за період з 01.02.2023 по 30.09.2026 в сумі 155390,97 грн. буде виплачена після виділення Головному управлінню відповідних коштів. Як вказує представник позивача, виділення коштів для виплати не залежить від Головного управління.

На переконання представника позивача постанова відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.08.2026 ВП №81295974 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. є протиправною.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що, керуючись статтями 63,75 Закону України «Про виконавче провадження», 26.08.2026 державним виконавцем за не виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/4647/25, виданого Тернопільським окружним судом 05.06.2026, винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн. Пунктом 2 вказаної постанови зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09.09.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків. Позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено відповідачу семиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 06.10.2026 витребувано письмові докази, продовжено строк розгляду цієї справи.

Обставини справи.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись із заявами по суті справи та наявними в матеріалах справи доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №500/4647/25, яке набрало законної сили 13.03.2026:

- визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Тернопільській області №69/21-4266 від 18.04.2025, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

- зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Тернопільській області №69/21-4266 від 18.04.2025, виданої станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з розрахунку 74% від суми грошового забезпечення з урахуванням раніше проведених виплат.

Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 05.06.2026 №500/4647/25

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на підставі виконавчого листа від 05.06.2026 №500/4647/25 відкрито виконавче провадження ВП №81295974.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 02.07.2026 №1900-0902-5/30792 направило відповідачу лист про виконання рішення суду, в якому зазначило, що Головним управлінням на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №500/4647/25, яке набрало законної сили 13.03.2026, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у травні 2026 року за період з 01.02.2022 по 30.09.2026. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 24685,97 грн.

У вказаному листі зазначено, що сума доплати на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4647/25 за період з 01.02.2023 до 30.09.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 157106,97 грн. Залишок невиплачених коштів становить 155390,97 грн.

Крім цього, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило відповідача, що покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 26.08.2026 прийнято постанову про накладення штрафу від 26.08.2026 ВП №81295974, якою, у зв`язку з невиконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №500/4647/25 накладено на позивача штраф у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення вказано, що згідно з заявою стягувача встановлено, що боржником рішення суду №500/4647/25 від 05.06.2026 Тернопільського окружного адміністративного суду, не виконано, а саме: перерахунок здійснено формально та виплата пенсії здійснюється в сумі яка слугувала до вказаного перерахунку. Виплата заборгованості в сумі 143677,54 не здійснена. Згідно з вимогами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Вважаючи прийняту постанову про накладення штрафу протиправною, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось до суду із цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за його виконанням здійснює суд.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, а також розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

За змістом частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, крім рішень, що підлягають негайному виконанню.

Частинами першою та другою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу, зокрема, на боржника - юридичну особу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, обов`язковими передумовами накладення штрафу є не лише встановлення факту невиконання рішення у визначений строк, а й з`ясування відсутності поважних причин такого невиконання. Відповідальність за статтями 63, 75 Закону №1404-VIII настає тоді, коли боржник мав реальну можливість виконати рішення, однак не вжив залежних від нього заходів для цього. Сам факт неповного виконання рішення не є достатнім для накладення штрафу без установлення та належного мотивування цієї обставини.

Аналогічний підхід викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 31.05.2022 у справі №360/940/20. Верховний Суд виходив із того, що невиконання судового рішення в частині виплати коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може автоматично вважатися невиконанням без поважних причин, а накладення штрафу за таких обставин саме по собі не забезпечує отримання стягувачем бюджетних коштів.

У постанові від 13.11.2025 у справі №260/9788/23 Верховний Суд також погодився з висновком про те, що невиплата перерахованих сум пенсії за відсутності виділення Пенсійним фондом України коштів для їх виплати та без фактичного перерахування коштів територіальному органу може бути зумовлена незалежними від боржника причинами, які є поважними у розумінні статей 63 та 75 Закону №1404-VIII. Водночас така оцінка має надаватися з урахуванням конкретних доказів у кожному виконавчому провадженні.

Судом установлено, що рішення від 07.10.2025 у справі №500/4647/25 складається з двох взаємопов`язаних елементів: здійснення перерахунку пенсії з розрахунку 74% від суми грошового забезпечення та виплати пенсії у перерахованому розмірі, а також перерахунку і виплати пенсії на підставі нової довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023.

Позивач у травні 2026 року здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з визначених судовим рішенням дат, установив її розмір у сумі 24685,97 грн. та обчислив належні до виплати суми. Матеріалами справи підтверджено нарахування за період з 01.02.2023 по 30.09.2026 суми 157106,97 грн., Залишок невиплачених коштів становить 155390,97 грн. Відомості щодо судового рішення та нарахованої заборгованості внесені до інформаційної системи Пенсійного фонду України, що підтверджується наданим позивачем розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії та перерахунком пенсії.

Отже, позивач виконав рішення суду в частині проведення перерахунку та визначення належної стягувачу суми. Водночас рішення в частині фактичної виплати нарахованої заборгованості у повному обсязі виконано не було. Тому доводи позивача про повне виконання судового рішення суд відхиляє.

Разом із тим предметом цієї справи є не встановлення факту повного виконання рішення у справі №500/4647/25, а перевірка наявності передбачених законом підстав для застосування до позивача штрафу станом на 26.08.2026.

На час проведення перерахунку діяв Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 визнано протиправною та нечинною. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втратив чинність з 08.06.2026.

Суд погоджується з державним виконавцем у тому, що після 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України №821 не могла бути самостійною правовою підставою для подальшого відстрочення або пропорційної виплати заборгованості. Проте втрата чинності цим нормативно-правовим актом не спростовує обставин, що склалися під час його дії, не свідчить про автоматичне надходження необхідного фінансування до територіального органу Пенсійного фонду України та сама по собі не доводить, що станом на 26.08.2026 позивач мав фактичну можливість одноразово виплатити нараховану заборгованість.

Позивач наполягає, що план доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на 2026 рік передбачає окремий, обмежений обсяг коштів Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Водночас матеріали справи не містять доказів надходження до позивача коштів саме для повного виконання рішення у справі №500/4647/25 чи можливості самостійно змінити бюджетне призначення коштів та спрямувати їх на виплату ОСОБА_1 .

Водночас саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок довести правомірність оскаржуваного рішення. Однак відповідач не довів, що позивач мав у своєму розпорядженні необхідні кошти або іншу реальну можливість виконати рішення в частині виплати, але без поважних причин цього не зробив. Не доведено й того, що перед застосуванням штрафу державний виконавець здійснив достатню та актуальну перевірку причин невиконання рішення.

За таких обставин висновок державного виконавця про невиконання рішення суду саме без поважних причин є передчасним і не ґрунтується на достатніх доказах. Оскаржувана постанова не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним пунктами 3 і 8 частини другої статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Суд окремо наголошує, що скасування постанови про накладення штрафу не означає визнання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №500/4647/25 виконаним у повному обсязі та не припиняє обов`язку Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити ОСОБА_1 нараховані суми. Таке скасування свідчить лише про недоведеність на дату прийняття оскаржуваної постанови необхідної умови для застосування штрафу - відсутності поважних причин невиконання.

Аналогічні висновки виклав Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.10.2026 у справі № 260/4176/26, від 17.09.2026 у справі № 140/6712/26.

Враховуючи, що позивачем є суб`єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 205,241-246, 262, 268, 269, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП №81295974 від 26.08.2026 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ 14035769).

відповідач:

- Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 76019 код ЄДРПОУ 43316386).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.