Рішення № 140957851, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19130/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (вул. Муратової Кіри, 6, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 38351628) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги , у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення за наказом Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 22 березня 2026 року №Н-БВПД/013/02-08/7 про відмову ОСОБА_1 у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги;

зобов`язати Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи Електронний суд.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.06.2026 року позивачка звернулась до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги із заявою про надання безоплатної вторинної правничої допомоги щодо виконання ухвали від 10.06.2026 року у справі № 420/14911/26 в Одеському окружному адміністративному суді для усунення недоліків у складеному та надісланому адвокатом Счастлівцевою Л.В. позові. Проте, рішенням відповідача від 22.06.2026 року №В-БВПД/013/02-08/7 позивачці було відмовлено у наданні БВПД на підставі п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», у зв`язку з тим, що вона вже звертався(лася) до Центру з тотожного питання (повторне звернення).

Не погоджуючись з наданою відмовою у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

У своїх доводах позивачка посилається на те, що відсутні підстави для відмови, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», оскільки критерієм для застосування цієї норми є саме факт реального надання допомоги по суті спору (складання позову, представництво в суді, вирішення справи). Натомість, під час попереднього звернення БВПД фактично надана не була, оскільки складений першого разу позов був повернутий судом без розгляду, тобто правовий спір так і залишився невирішеним.

Ухвалою суду від 30.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 02.07.2026 року о 04:54 год. Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету 02.07.2026 09:22 год.

Згідно правил п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно правил ст. 251 КАС України, копія ухвали вважається врученою 03.07.2026 року.

Однак, відзив на адміністративний позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

17.03.2026 року позивачка - ОСОБА_1 звернулась до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги із заявою про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з питання складання позовної заяви та здійснення представництва інтересів в суді у справі про відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом щодо переводу з пенсії державного службовця на інший вид пенсії.

24.03.2026 року на підставі наказу Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 23 березня 2026 року № Н-БВПД/013/02-07/51 начальником відділу організації надання безоплатної вторинної правничої допомоги у цивільних та адміністративних справах управління організації надання безоплатної вторинної правничої допомоги та проведення медіації Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги видане Доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», від 24 березня 2026 року № 2-15-2026-000876, яким призначено адвоката Счастлівцеву Ларису Валеріївну (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від « 19» червня 2019 р. № 003846) для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді здійснення представництва інтересів в суді у справі про відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом щодо переводу з пенсії державного службовця на інший вид пенсії.

На підставі вказаного доручення від 24 березня 2026 року № 2-15-2026-000876, адвокатом Счастлівцевою Л.В. в інтересах ОСОБА_1 подано до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву до Відділу примусового виконання рішень (ВПВР) Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Національного Банку України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адміністративна справа №420/14911/26).

Згідно даних з автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» у справі №420/14911/26 судом постановлено:

ухвалу від 26.05.2026 про залишення позовної заяви без руху;

ухвалу від 10.06.2026 про продовження строку для усунення недоліків;

ухвалу від 19.06.2026 про повернення позовної заяви відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України (позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано).

12.06.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги із заявою про надання безоплатної вторинної правничої допомоги щодо виконання ухвали суду від 10.06.2026року у справі № 420/14911/26 в Одеському окружному адміністративному суді для усунення недоліків у складеному та надісланому позові адвокатом Счастлівцевою Л.В.

Наказом Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № В-БВПД/013/02-08/7 від 22.06.2026 року, відповідно до пункту 3 частини першої статті 17, частини другої статті 19, пункту 4 частини першої статті 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 за заявою від 12 червня 2026 року у зв`язку з тим, що особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання.

Листом Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № Л/013/02.4-13/53 від 23.06.2026 року позивачці повідомлено, що підставою для прийняття рішення про відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги стало те, що Південним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги було винесено доручення про призначення адвоката Грачовій Олександрі Павлівні. Дорученням № 2-15-2026-000876 від 24.03.2026 призначено адвоката Счастлівцеву Ларису Валеріївну. На даний час в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа № 420/14911/26. Отже звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 12 червня 2026 року відносно здійснення представництва інтересів у справі про № 420/14911/26 про підготовку та подання до суду заяви про продовження процесуальних строків на час призначення адвоката та представництва інтересів в суді є таким, по якому видано доручення на адвоката і є таким, що подане з одного і того ж питання. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги у зв`язку з тим, що особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання.

Не погоджуючись з наказом Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 22.03.2026 року №Н-БВПД/013/02-08/7 про відмову у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 59 Конституції України установлено, що кожен має право на професійну правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб`єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги визначає Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02 червня 2011 року №3460-VI (далі - Закон № 3460-VI).

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 3460-VI, безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Статтею 3 Закону № 3460-VI визначено, що право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону № 3460-VI, державна політика у сфері надання безоплатної правничої допомоги ґрунтується на таких принципах:

1) верховенство права;

2) законність;

3) доступність безоплатної правничої допомоги;

4) забезпечення якості безоплатної правничої допомоги;

5) гарантоване державне фінансування.

Згідно зі ст. 6-1 Закону № 3460-VI, до системи надання безоплатної правничої допомоги належать:

1) Координаційний центр з надання правничої допомоги;

2) суб`єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги;

3) суб`єкти надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Стаття 13 Закону № 3460-VI визначає поняття безоплатної вторинної правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №3460-VI, безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру (ч.2 ст.13 Закону №3460-VI).

Частиною 1 статті 14 Закону №3460-VI визначені категорії фізичних осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №3460-VI, суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є:

1) центри з надання безоплатної правничої допомоги;

2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують надання всіх видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 7 і частиною другою статті 13 цього Закону (ч. 4 ст. 16 Закону №3460-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №3460-VI, центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, серед іншого, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги; забезпечує складення процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу; забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Стаття 18 Закону №3460-VI визначає порядок подання звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, згідно з частиною 1 якої звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу.

У зверненні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв`язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Письмове звернення підписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою.

Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подаються документи (копії документів, завірені в установленому порядку), що ідентифікують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.

Центр з надання безоплатної правничої допомоги має право отримувати інформацію про підтвердження належності особи до суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу з відповідних державних реєстрів.

За приписами ч. 2 ст. 19 Закону №3460-VI, якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення з одночасним роз`ясненням порядку оскарження такого рішення.

Стаття 20 Закону №3460-VI визначає підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги.

Згідно з частиною першою цієї статті, особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону;

2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;

3) вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;

4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання;

4-1) особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону;

5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правничої допомоги.

Предметом спірних правовідносин стала відмова відповідача в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 за заявою від 12.06.2026 року у зв`язку з тим, що особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання, тобто відмова на підставі п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону №3460-VI.

Надаючи оцінку обставинам справи відповідно до норм Закону №3460-VI, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 21 Закону №3460-VI, після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги призначає адвоката, який включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та уклав договір про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з центром з надання безоплатної правничої допомоги.

Повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Згідно обставин справи, Дорученням від 24 березня 2026 року № 2-15-2026-000876 призначено адвоката Счастлівцеву Ларису Валеріївну (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від « 19» червня 2019 р. № 003846) для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді здійснення представництва інтересів в суді у справі про відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом щодо переводу з пенсії державного службовця на інший вид пенсії.

На підставі вказаного доручення від 24 березня 2026 року № 2-15-2026-000876, адвокатом Счастлівцевою Л.В. в інтересах ОСОБА_1 подано до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву до Відділу примусового виконання рішень (ВПВР) Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, Національного Банку України, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адміністративна справа №420/14911/26).

Згідно даних з автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду» у справі №420/14911/26 судом постановлено:

ухвалу від 26.05.2026 про залишення позовної заяви без руху;

ухвалу від 10.06.2026 про продовження строку для усунення недоліків;

ухвалу від 19.06.2026 про повернення позовної заяви відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України (позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано).

12.06.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги із заявою про надання безоплатної вторинної правничої допомоги щодо виконання ухвали суду від 10.06.2026 року у справі № 420/14911/26 в Одеському окружному адміністративному суді для усунення недоліків у складеному та надісланому позові адвокатом Счастлівцевою Л.В.

Наказом Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № В-БВПД/013/02-08/7 від 22.06.2026 року, відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 за заявою від 12 червня 2026 року у зв`язку з тим, що особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання, відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Суд зазначає, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 17, частини третьої статті 21 Закону №3460-VІ документом, що свідчить про призначення адвоката є доручення.

Доручення є діючим до моменту виникнення умов, за яких надання безоплатної вторинної правової допомоги буде припинено згідно зі статтею 23 Закону №3460-VІ.

Судом встановлено, що видане доручення від 24 березня 2026 року № 2-15-2026-000876 на представництво інтересів позивачки не було відкликано чи припинено. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, було чинним доручення від 24 березня 2026 року № 2-15-2026-000876 на представництво інтересів позивачки по справі № 420/14911/26.

Відтак, звернення позивачки від 12.06.2026 року щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги щодо виконання ухвали суду від 10.06.2026 року у справі № 420/14911/26 дійсно стосується одного і того ж питання, що є підставою для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги, відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Щодо стосується доводів позивачки про те, що реального надання допомоги не відбулось та правовий спір залишився невирішеним, оскільки ухвалою суду від 19.06.2026 року по справі № 420/14911/26 позовну заяву повернуто.

Суд зазначає, що вказана ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 року є чинною та не була оскаржена в апеляційному порядку. Тому, звернення позивачки від 12.06.2026 року щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги щодо виконання ухвали суду від 10.06.2026 року у справі № 420/14911/26 вже вичерпано фактом повернення позовної заяви ухвалою суду від 19.06.2026 року.

Водночас, суд погоджується з доводами позивачки, що її право на захист залишається нереалізованим, оскільки повернення позовної заяви судом з процесуальних підстав не є вирішенням спору по суті. Проте, у цій ситуації позивачка не обмежена можливістю звернення до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги із заявою щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги саме з питання, яке потребує надання їй правничої допомоги.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з мотивів їх безпідставності.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 162, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (вул. Муратової Кіри, 6, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 38351628) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.