Рішення № 140957850, 26.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14690/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вул. Майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Тернопільській області від 04.05.2026 року № 951050825247 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії та зобов`язати ГУПФ України в Тернопільській області здійснити з 01 серпня 2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугу років у розмірі 90% від заробітної плати, зазначеної в довідці Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року та без обмеження її максимального розміру;

зобов`язати ГУПФ України в Одеській області здійснити з 01 серпня 2025 року виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахованої пенсії за вислугу років на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії у розмірі 90% від місячної заробітної плати та без обмеження її максимального розміру та виплатити недоплачену різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією за період з 01 серпня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивачка з 02 січня 2011 року перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Після призначення пенсії відповідач неодноразово здійснював перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ у зв`язку з підвищенням посадових окладів та інших складових заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників на підставі довідок прокуратури Одеської області та рішень судів, зокрема щодо перерахунку пенсії у розмірі 90% місячного заробітку (постанови Приморського районного суду м. Одеси від 14.03.2014 року у справі №522/3666/14-а та від 21.09.2016 року у справі 522/11833/16-а).

28.04.2026 року позивачка звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перерахунок пенсії на підставі довідки №405 від 30.03.2026 року, виданої Одеською обласною прокуратурою, про розмір заробітної плати за нормами, чинними на 01.08.2025 року за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника управління, що враховується для перерахунку пенсії. Згідно даних довідки №405 розмір заробітної плати заступника начальника управління, що враховується для перерахунку пенсії становить 111 899,66 грн., відповідно 90% складає 100709,69 грн. Подану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким за результатами розгляду прийнято рішення № 951050825247 від 04.05.2026 про відмову в перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що довідка за №405 від 30.03.2026 року про розмір заробітної плати за нормами чинними на 01.08.2025 року не є підставою для перерахунку пенсії з огляду на положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 (Закон №4571-ІХ), яким визначено, що у 2025 році положення ст. 7 Закону №4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 04.05.2026 року № 951050825247 про відмову у перерахунку пенсії на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Доводи позову мотивовані тим, що позивачка вже є пенсіонером і отримує пенсію за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України Про прокуратуру, яка призначена у 2011 році, тому до розміру вже призначеної пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-УІІ. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір пенсії, що залежить від зміни розміру чи складових місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії працівників, з якої здійснюється обрахунок пенсії, а не відсоткове значення розміру пенсії, обрахунок якого здійснений при її призначенні, та є незмінним.

Щодо застосування відповідачем положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 20.08.2025 (Закон №4571), у позові зазначено, що до спірних правовідносин має застосовуватися спеціальний закон Закон України «Про прокуратуру», а не Закон України «Про Державний бюджет на 2025 рік», що підтверджується практикою Верховного Суду щодо незаконності застосування цього Закону до правовідносин щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури та інших осіб, яким призначено пенсію за спеціальними законами (справи №№420/14888/25, 420/428/25, 520/1317/25).

Ухвалою суду від 25.05.2026 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк на усунення недоліків.

28.05.2026 року від представника позивача надійшла заява, якою недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 10.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

15.06.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

У відзиві відповідач підтвердив, що 28.04.2026 року позивачка звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії, яку отримує відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №951050825247 від 04.05.2026 про відмову у перерахунку пенсії. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4571 установлено що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується зокрема, для визначення посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів визначається на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025 року Таким чином, у січні 2026 року для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не є підставою для перерахунку пенсій.

Також відповідач послався на те, що розмір пенсії працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86 Закону №1697-VII, яка встановлює її в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

23.06.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

У відзиві зазначено, що Головним управління Пенсійного фонду України у Одеській області не приймалось оскаржуване рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення, в даному випадку, є визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Оскільки компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, то саме цей орган і має завершити процедуру перерахунку(призначення) позивачеві пенсії.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.

Ухвалою суду від 16.09.2026 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області належним чином засвідчені копії письмових доказів, а саме: заяви ОСОБА_1 від 28.04.2026 року про проведення перерахунку пенсії разом з усіма доданими до неї документами, а також усіх наявних матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення від №951050825247 від 04.05.2026 року. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 в частині, що стосується предмета спору. Зобов`язано ОСОБА_1 надати до суду копію довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року та поданої заяви від 28.04.2026 року про проведення перерахунку пенсії. Зобов`язано сторін надати витребувані документи у 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

У зв`язку з витребуванням доказів, провадження у справі № 420/14690/26 зупинено до одержання витребуваних документів.

18.09.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» позивачкою на виконання ухвали суду подано копію довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року, а щодо надання копії заяви про проведення перерахунку пенсії зазначено, що така заява була подана в електронній формі через особовий кабінет, тому її копія відсутня.

22.09.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшло клопотання про долучення доказів, а саме витребуваних судом заяви ОСОБА_1 від 28.04.2026 року про проведення перерахунку пенсії разом з усіма доданими до неї документами.

29.09.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконання ухвали суду надійшло клопотання з доданими копіями документів з пенсійної справи позивача.

Ухвалою суду від 26.10.2026 року поновлено провадження у справі.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у заявах по суті справи, позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 04.01.2010 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, яку було призначено у розмірі 90% від суми місячного заробітку.

28.04.2026 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, де перебуває на обліку, із заявою на проведення перерахунку пенсії прокурорам, яка (заява) зареєстрована 28.04.2026 р. за №2803.

До заяви для перерахунку пенсії додано Довідку Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника управління.

За принципом екстериторіальності заяву позивачки розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №951050825247 від 04.05.2026 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно поданої заяви №2803 від 28.04.2026 року.

Відповідно до змісту цього рішення: Згідно із Законом України від 20.08.2025 №4571-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон № 4571) статтю 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059) доповнено частиною другою, відповідно до якої прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується зокрема, для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 01 січня 2025 року по 31 липня 2025 року становив 1600 грн., з 01 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 2102 грн. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується зокрема, для визначення посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, визначається на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025 року. Таким чином, у січні 2026 року для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури застосовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не є підставою для перерахунку пенсій.

Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №951050825247 від 04.05.2026 року, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Як встановлено судом, позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ у розмірі 90% від суми місячного заробітку.

Так, статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011 року, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

15.07.2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII внесено зміни до Законів №1697-VII та №1789-XII, визначивши, що з 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України (частина вісімнадцята статті 50-1 та частина двадцята статті 86 відповідно).

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) (далі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, пунктом 3 встановлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму Рішенні № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України також зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Судом враховується, що частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Однак, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII.

Як зазначено вище, у пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019, а тому Закон № 1697-VII з указаної дати не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Враховуючи відсутність нормативного акта, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд з урахуванням частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.

Згідно з частинами першою та другою статті 81 Закону №1697-VII заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок.

Водночас, відповідно до другого речення абзацу третього пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ передбачалося, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих та військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 № 8-р(ІІ)/2023 у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності)" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України, відповідаючи на порушені заявниками питання, з покликанням, з-поміж іншого, на свої рішення від 26.03.2020 № 6-р/2020, від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019, від 01.03.2023 № 1-р(II)/2023, виснував, що врегулювання законом, а не підзаконним актом питань матеріального, соціального, пенсійного забезпечення прокурорів становить гарантію забезпечення їх незалежності, унеможливлює втручання органів виконавчої влади в діяльність прокуратури, що інакше призведе до недодержання принципу поділу влади.

Конституційний Суд України зазначив також, що наділення Кабінету Міністрів України повноваженням урегульовувати питання винагороди прокурорів не можна визнати таким, що відповідає конституційній вимозі щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

З огляду на ці міркування Конституційний Суд України дійшов висновку, що друге речення абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX є таким, що суперечить статті 6 Конституції України в поєднанні з частиною другою статті 131-1 Конституції України.

Крім того, визначення розміру окладу на зазначений період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, у спірний період, визнано неконституційним.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 04.05.2026 року № 951050825247 про відмову у перерахунку пенсії на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року.

Як встановлено судом, Одеською обласною прокуратурою відповідно до Рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-p(II)/2019, ст.ст. 81, 86 Закону України "Про прокуратуру" та у зв`язку з початком роботи Одеської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414), видано ОСОБА_1 Довідку №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.08.2025 року, який становить 111 899,66 грн.

Вказану довідку позивачка надала до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії.

Проте, за результатами розгляду заяви №2803 від 28.04.2026 року, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №951050825247 від 04.05.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, у зв`язку з тим, що пунктом 2 розділу II Прикінцевих положень Закону № 4571 установлено, що у 2025 році положення статті 7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Положеннями частини 12 статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Відтак при перерахунку пенсії повинні враховуватися складові заробітної плати позивача за посадою, з якої позивачу призначено пенсію.

Статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ визначено, що з 01.01.2022 посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становив 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, з 01.01.2022 - 1600 гривень.

Протягом 2023 - 2024 років цей показник не змінювався. Законом України від 20.08.2025 №4571-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4571) внесено зміни, зокрема, до частини другої статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059) в частині визначення базової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, а саме, з 01.01.2025 по 31.07.2025 1600 гривень, з 01.08.2025 по 31.12.2025 2102 гривні.

Разом з тим, згідно з п.3 Закону України №4571-IX від 20.08.2025 «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон №4571-IX), який набрав чинності 13.09.2025, внесено зміни у статтю 7 Закону від 19.11.2024 №4059-1Х Про Держаний бюджет України на 2025 рік, а саме:

1) абзац сьомий частини першої виключено;

2) доповнено частиною другою такого змісту: «Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні».

Таким чином, підвищення заробітної плати прокурорів органів прокуратури відбулось з 01.08.2025 у зв`язку з внесенням Законом № 4571-IX змін до ч. 2 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та збільшенням розміру прожиткового мінімуму з 1600 грн до 2102 грн для визначення базового окладу прокурора окружної прокуратури.

Разом із цим, п. 2 розділу II Прикінцеві положення Закону №4571-IX установлено, що у 2025 році положення ст.7 Закону № 4059 не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

Як зазначалось вище, вказані положення Закону №4571-IX стали єдиною підставою для відмови позивачу в перерахунку його пенсії за оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Харківській області.

Зокрема, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону№4571 встановлено, що «у 2025 році положення частини другої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» не є підставою для перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам та видачі органами прокуратури довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії».

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 року № 4695-ІХ установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, визначається на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Отже, незважаючи на втрату чинності з 01.01.2026 року статті 7 Закону № 4059-IX, в редакції змін внесених Законом № 4571-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури зі січня 2026 року пролонговано, тобто залишено без змін в розмірі 2102,00 грн.

Таким чином, збільшення розміру заробітної плати працюючим прокурорам шляхом підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури з 01.01.2026 року не відбулося, а вже існувало з 01.08.2025 року.

Крім того, варто зазначити, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (на відміну від Закону №4571-IX) не містить жодних застережень щодо перегляду (перерахунку) раніше призначених пенсій прокурорам.

При цьому, що частина 20 (в первинній редакції) статті 86 Закону № 1697-VII, є чинною та неконституційною не визнавалась.

Верховний Суд у постанові від 14.09.2020 року у справі № 560/2120/20, з подібних правовідносин у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019, дійшов таких висновків:

«Твердження Пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-УП(у редакції, що діє з 13.12.2019), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала сутгєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019».

У правовому висновку Верховного Суду, викладеного у пунктах 28-29 у постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20, та у пунктах 39-40 у постанові від 08.03.2023 у справі №620/3634/21, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив: «У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-p/2018 зазначено, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист. зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість, а як наслідок протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 04.05.2026 року № 951050825247 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою.

З огляду на вказане, суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років позивача на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою.

При цьому, вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:

- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

- відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

З огляду на вказане, суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.09.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою.

Суд відхиляє позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позаяк управління не приймало рішень відносно пенсійного забезпечення позивача.

Так, відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Отже, оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та рішення від 04.05.2026 року № 951050825247 про відмову у перерахунку пенсії приймалось саме ним, то належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.09.2025 року перерахунок пенсії позивача.

Що стосується позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від заробітної плати, зазначеної в довідці Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року, та без обмеження максимальним розміром.

Суд зазначає, що спірним у цій справі питанням є саме правомірність відмови пенсійного органу в здійсненні перерахунку пенсії позивачки на підставі довідки Одеської обласної прокуратури № 405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на станом на 01.08.2025 року, за відсутності законних на то підстав, у зв`язку з чим судом не надається оцінка в частині перерахунку пенсії у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати, а також її обмеження максимальним розміром. Так, суд зауважує, що позивачу на підставі довідки Одеської обласної прокуратури № 405 від 30 березня 2026 року перерахунок пенсії ще не був здійснений, відповідно пенсія позивачу у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати та з максимальним розміром не обмежувалась, відповідно в цій частині права позивача не порушені, а позовні вимоги є передчасними.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1064,96 грн., де 1064,96 грн. - ставка судового збору за звернення до суду із позовом немайнового характеру з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позов поданий в електронній формі.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вул. Майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 04.05.2026 року № 951050825247 про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.09.2025 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі довідки Одеської обласної прокуратури №405 від 30 березня 2026 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, за нормами, чинними на 01.08.2025 за відповідною (прирівняною) посадою.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вул. Майдан Волі, буд. 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук