Рішення № 140957543, 27.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19322/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 05.01.2022 отримує пенсію за віком, на яку її переведено з пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На переконання позивача, відповідач не провів індексацію її пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236, а замість застосування визначених цими постановами коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні встановив до пенсії щомісячні доплати та застосував знижені коефіцієнти збільшення. Позивач звернулася до відповідача із заявою від 29.07.2026 про проведення індексації та перерахунку пенсії, проте листом від 12.08.2026 у задоволенні заяви відмовлено. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній посилається на відсутність підстав для здійснення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, оскільки перерахунки пенсії у зв`язку з індексацією проведено в автоматичному режимі відповідно до Порядку №124 та постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн) на відповідні коефіцієнти. Відповідач зазначає, що розмір пенсії позивача обчислений відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, а до пенсійної виплати з 01.03.2023 та з 01.03.2024 встановлено щомісячні доплати в розмірі 100,00 грн, оскільки пенсійна виплата у ці роки індексації не підлягала; з 01.03.2025 та з 01.03.2026 на виконання підпункту 6 пункту 2 постанов №209 і №236 перерахунок проведено із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,046 та 1,061. На переконання відповідача, орган Пенсійного фонду діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 18.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач з 05.01.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Вказану пенсію за віком призначено позивачу у зв`язку з переведенням її з пенсії по інвалідності.

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн. Станом на вересень 2026 року пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 46 років 07 місяців (коефіцієнт страхового стажу - 0,46583) та коефіцієнта заробітку 0,80198.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 29.07.2026 про проведення індексації та перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236.

Листом від 12.08.2026 відповідач повідомив позивача, що перерахунки пенсії у зв`язку з індексацією проведено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та Порядку №124. Зокрема, зазначено, що для обчислення пенсії застосовано показник середньої заробітної плати 10846,37 грн, а тому пенсійна виплата станом на 2023 та 2024 роки індексації не підлягала; до пенсійної виплати встановлено щомісячні доплати: з 01.03.2023 - 100,00 грн відповідно до Постанови №168, з 01.03.2024 - 100,00 грн відповідно до Постанови №185. З 01.03.2025 на виконання Постанови №209 проведено перерахунок пенсії із збільшенням показника середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,046, а з 01.03.2026 на виконання Постанови №236 - на коефіцієнти 1,046 та 1,061.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Згідно із абз.2 ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Положеннями ст.ст.4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначений ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017-III).

Частиною 5 ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

За правилами ч.2 ст.9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з п.5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 проводиться щороку з 1 березня.

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Пунктом 1 Постанови №185 установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Пунктом 1 Постанови №236 установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

Підпунктом 6 пункту 2 Постанови №209 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, зокрема для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046.

Поряд з цим підпунктом 6 пункту 2 Постанови №236 установлено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, зокрема для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061.

Отже, перерахунок (індексація) пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №168, №185, №209 та №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти. При цьому до пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, які не підвищуються згідно з пунктом 1 відповідної постанови, передбачено перерахунок пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку пенсії, на коефіцієнт збільшення, який залежить від року, в якому призначено пенсію.

Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).

Відповідно до ст.7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим.

Отже, абз.1 в сукупності з абз.2 п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови №168, №185, №209 та №236. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

Наведене узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, в якій Верховний Суд не знайшов підстав для відступлення від правового висновку про те, що індексація пенсій згідно із Законом №1058-IV має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, що був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії, а не умовно встановленого базового показника на 01.10.2017, як це передбачено Порядком №124, з огляду на те, що положення останнього не відповідають вимогам ч.2 ст.42 Закону №1058-IV.

Крім того, у постанові від 27.01.2025 у справі №620/7211/24 Верховний Суд, вирішуючи подібні за змістом правовідносини, констатував, що орган Пенсійного фонду України, здійснюючи перерахунок пенсії на підставі ч.2 ст.42 Закону №1058-IV та встановлюючи одержувачу пенсії щомісячні доплати замість застосування визначених постановами Кабінету Міністрів України коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, діє не відповідно до вимог чинного законодавства.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені також у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 28.01.2025 у справах №120/1483/24 та №400/4663/24, від 12.03.2025 у справі №620/8157/24, які в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковими для врахування судом.

Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням указаних висновків Верховного Суду, суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні індексації пенсії позивача мало застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені пунктом 1 постанов Кабінету Міністрів України №168 (1,197), №185 (1,0796), №209 (1,115) та №236 (1,121), саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, який був врахований при призначенні пенсії, а не до показника станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, за 2023 та 2024 роки відповідач замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,197 та 1,0796 встановив до пенсії щомісячні доплати в розмірі 100,00 грн, а за 2025 та 2026 роки застосував до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії, знижені коефіцієнти збільшення 1,046 та 1,061, визначені підпунктом 6 пункту 2 постанов №209 та №236, замість коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121, визначених пунктом 1 цих постанов. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать наведеним висновкам Верховного Суду.

Відповідно, здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області перерахунку (індексації) пенсії позивача без застосування визначених пунктом 1 постанов №168, №185, №209 та №236 коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 є протиправним, з огляду на те, що пенсія позивача підлягає підвищенню саме у відповідності до пункту 1 цих постанов, що, в свою чергу, виключає можливість застосування пенсійним органом положень підпункту 6 пункту 2 постанов №209 та №236.

Зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що в даному випадку порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 відповідно до п.1 Постанови №168, 1,0796 відповідно до п.1 Постанови №185, 1,115 відповідно до п.1 Постанови №209 та 1,121 відповідно до п.1 Постанови №236 та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням виплачених сум.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то ураховуючи, що суд ухвалює рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, а також зважаючи на документальне підтвердження понесених позивачем витрат у вигляді судового збору на суму 1064,96 грн, наявні підстави для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення з 01.03.2026 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197 відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, 1,0796 відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, 1,115 відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та 1,121 відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.