Ухвала суду № 140957080, 27.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2026 року справа №320/37305/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними;

- визнати протиправним та скасувати наказ ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №221 від 23.07.2026 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та всі види забезпечення, а також призначення на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов`язків;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .

24.09.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника позивача, поданого через підсистему «Електронний суд» 23.09.2026, в якій просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання копії позовної заяви з додатками ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини дев`ятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 (з подальшими змінами, внесеними згідно з Рішеннями Вищої ради правосуддя №83/0/15-22 від 25.01.2022, №166/0/15-22 від 22.02.2022, №977/0/15-23 від 12.10.2023, №700/0/15-24 від 07.03.2024) до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії (справа №320/37305/26) передано судді Кушновій А.О. у вигляді роздрукованої позовної заяви на 22 аркушах (без додатків), що свідчить про відсутність у суді можливості формування справ у паперовій формі, які формуються учасниками процесу через підсистему «Електронний Суд».

У зв`язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.

Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (п.15.3).

При цьому, суд звертає увагу, що Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 №26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувала судам у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі.

Цим самим рішенням Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень:

- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;

- при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.

При цьому суд зазначає, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із нормами чинного законодавства.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У даному випадку, позовна заява з додатками надійшла до суду через підсистему «Електронний Cуд», водночас, її граничний обсяг перевищує 30 аркушів.

Відтак, позивачу слід подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб`єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов`язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд, зокрема, визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними. Проте позивачем не зазначено (не конкретизовано) у прохальній частині позову, які саме дії просить суд визнати протиправними.

Заявлена позовна вимога у зазначеному вигляді не відповідає положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є неконкретизованою та незрозумілою.

Отже, викладена позовна вимога у такому вигляді не визначає конкретних вимог позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 та є абстрактною.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій підлягають уточненню шляхом викладення їх в уточненій позовній заяві, із чітким зазначенням всіх позовних вимог позивача до вказаного відповідача.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем в порушення вимог вказаної норми додатки іменуються без зазначення конкретних найменувань документів, які подаються (в електронному вигляді).

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 160 КАС України, з урахуванням вказаних судом зауважень.

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частиною дев`ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Суд зазначає, що позовна заява подана до суду через підсистему «Електронний суд».

На виконання вимог частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви позивачем додано докази направлення копії позовної заяви відповідачам - квитанцію №8453491 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та квитанцію АТ «Укрпошта» від 22.08.2026 №0302700155567 про направлення на адресу Шевченківського РТЦК рекомендованого листа.

Проте, квитанція №8453491 не містить доказів направлення на адресу Військової частини НОМЕР_1 додатків до позовної заяви.

Також, судом не береться до уваги квитанція АТ «Укрпошта» від 22.08.2026 №0302700155567 як доказ направлення позовної заяви на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки належним доказом направлення позовної заяви з додатками у паперовій формі є лист з описом вкладення, якого до позовної заяви не долучено.

Отже, всупереч вимогам КАС України позивач не долучив до позовної заяви належних доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачам.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належні докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачам (або квитанцію про надсилання до електронного кабінету відповідачів через підсистему «Електронний суд» або квитанцію про надсилання засобами поштового зв`язку позову з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення).

Окрім того, з огляду на те, що позивачу необхідно надати до суду нову редакцію позовної заяви, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати суду належні докази направлення відповідачам копії уточненої позовної заяви.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В свою чергу, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі №9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Позовна заява містить три вимоги немайнового характеру (щодо визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними; щодо визнання протиправним та скасування наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; щодо визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №221 від 23.07.2026 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та всі види забезпечення, а також призначення на посаду та визнання таким, що приступив до виконання обов`язків; поряд з цим вимога щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 є похідною від визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №221 від 23.07.2026).

Отже, при зверненні до суду із вказаними вимогами, при застосуванні коефіцієнту 0,8 як за подачу позову через підсистему "Електронний суд", позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 3194,88 грн ((3328,00 грн х 0,4 х 3)х0,8).

Однак, доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не додано.

У позовній заяві позивач вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Проте, таке твердження суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, наведена норма встановлює спеціальну пільгу, застосування якої пов`язується не лише з наявністю у особи статусу військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста та загальним зв`язком спору з військовим обов`язком, а й з наявністю визначеної законом юридичної обставини - призову військовозобов`язаного чи резервіста саме на навчальні (перевірочні) або спеціальні збори.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом цього спору є оскарження дій та рішень суб`єктів владних повноважень щодо його призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, направлення для проходження військової служби, зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду.

Тобто, за твердженнями самого позивача, його було призвано не на навчальні (перевірочні) чи спеціальні збори, а на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Частиною шостою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено види військової служби, серед яких окремо передбачено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до частини першої статті 29 цього Закону військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Таким чином, законодавець розмежовує призов на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори та призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період як різні правові форми виконання військового обов`язку.

При цьому сам по собі факт того, що заявлений позивачем спір пов`язаний із питаннями військового обліку, призову та виконання військового обов`язку, не є достатньою підставою для застосування пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Для застосування зазначеної пільги необхідно встановити передбачену цією нормою юридичну підставу її виникнення.

Оскільки позивач оскаржує рішення та дії, пов`язані саме з його призовом на військову службу під час мобілізації, а не з призовом на навчальні (перевірочні) чи спеціальні збори, підстави для звільнення його від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

У зв`язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 3194,88 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Суд зазначає, що недотримання позивачем даних вимог, яка пред`являються до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи для судового засідання та відповідно відкрити провадження у справі.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі;

- надати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити та конкретизувати позовні вимоги (чітко зазначити та конкретизувати прохальну частину позову із зазначенням конкретних дій (рішення) відповідачів, які оскаржуються), а також зазначити в ній перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, із зазначенням конкретних найменувань документів;

- надати докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачам (або квитанцію про надсилання до електронного кабінету відповідачів через підсистему «Електронний суд» або квитанцію про надсилання засобами поштового зв`язку позову з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення);

- надати належні докази направлення відповідачам копії уточненої позовної заяви;

- надати докази сплати судового збору у сумі 3194,88 грн або уточнити позовні вимоги.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.