Рішення № 140956884, 26.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/45920/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» (далі ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД», позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2023 року №00420450702 (далі оскаржуване рішення).

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про порушення порядку проведення перевірки, з огляду на те, що наказ від 09 травня 2023 року №1944-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД»» є безпідставним та необґрунтованим, оскільки в ньому відсутні підстави для її проведення, що суперечить вимогам підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем було порушено вимоги частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, а саме порушення строків рахунків за імпортними контрактами.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року виправлено описку в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року, зазначивши в описовій частині: «податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2023 року №00420450702» замість «податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2023 року №00420550702».

06.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, суд встановив такі обставини.

09 травня 2023 року відповідачем видано наказ № 1944-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» (код ЄДРПОУ 37955345)».

Підставою для проведення перевірки зазначено пункт 75.1 статті 75, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України (далі ПК України), повідомлення ДПС України від 01 лютого 2023 року № 2238/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 01 лютого 2023 року № 1163/8), від 24 лютого 2023 року № 4218/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 24 лютого 2023 року № 2169/8), щодо інформації, наданої НБУ уповноваженими банками про порушення ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» (код ЄДРПОУ 37955345) законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 13 травня 2019 року № 1-LI/2019, від 09 травня 2022 року № 3052048687, від 20 грудня 2021 року № 3052048849, від 24 травня 2022 року № HRQS-653645.01, надання пояснень та їх документальних підтверджень на запити ГУ ДПС у м. Києві від 16 березня 2023 року № 10310/І/26-15-07-08-03, від 17 лютого 2023 року № 6617/І/26-15-07-08-03 в неповному обсязі.

За наслідками реалізації вказаного наказу та проведення перевірки складено акт від 26 травня 2023 року №38829/26-15-07-02-03/03/37955345 (далі - Акт перевірки).

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» вимог частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, а саме:

- порушення граничних строків розрахунків на суму 159167,39 доларів США (еквівалент 5820528,61 грн) за імпортним контрактом від 13 травня 2019 року № 1-LI/2019 з компанією «Company Bunge Loders Cloklaan Oils B.V.» (Нідерланди) на суму 53662,5 доларів США (еквівалент 1962362,5 грн) за імпортним контрактом від 03 червня 2022 року № 3052048849 з компанією «Sime Darby Oils Zwijndrecht Refinery B.V.» (Нідерланди) на суму 50743,87 доларів США (еквівалент 1855632,28 грн) за імпортним контрактом від 09 травня 2022 року № 3052048687 з компанією «Sime Darby Oils Zwijndrecht Refinery B.V.» (Нідерланди) на суму 48300 доларів США (еквівалент 1766263,38 грн) за імпортним контрактом від 24 травня 2022 року № HRQS-653645.01 з компанією «Cargill GmbH» (Німеччина).

На підставі Акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2023 року №00420450702, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 428 955, 34 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та про його скасування.

V. Оцінка суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У справі, що розглядається спірним є питання відповідності вимогам частини 2 статті 2 КАС України рішення контролюючого органу про застосування до ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» штрафних санкцій з огляду, зокрема, на посилання позивача на проведення перевірки з порушенням законодавчої на час спірних правовідносин вимоги законодавства та без дотримання вимог щодо оформлення запитів на проведення перевірки та наказу.

Аналізуючи зміст норм податкового законодавства Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, крім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що встановивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Матеріалами справи встановлено, що юридичною підставою прийняття наказу, за наслідками реалізації якого проведено перевірку та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення є підпункт 78.1.1 пункт 78.1 статті 78, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

У контексті висновків щодо порушення самої процедури призначення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний: подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно з підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Як передбачено пунктом 73.3 статті 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з набранням чинності у грудні 2021 року Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-IX вказана норма викладена наступній редакції:

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Повертаючись до тверджень щодо фактичного зазначення у наказі підстав для її проведення, то необхідно вказати, що відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У постанові від 22 лютого 2023 року у справі №620/309/20 Верховний Суд вказав, що надіслати на адресу платника (вручити платнику) обов`язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження контролюючий орган має право лише у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення таким платником податкового, валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, за наслідками отримання податкової інформації.

У наведеній вище постанові, покликаючись на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, зазначено, що аналіз норми підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Також аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі №160/8721/23, від 19 травня 2025 року у справі №160/9787/23, від 1 липня 2025 року у справі №160/9196/23.

Отже, узагальнюючи наведене у контексті доводів сторін необхідно зазначити, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення (можливе порушення) платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. При цьому у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки та оскаржити його у суді, тоді суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

З наказу ГУ ДПС у м. Києві від 09 травня 2023 року№ 1944-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» (код ЄДРПОУ 37955345)» встановлено, що підставою для її проведення вказано пункт 75.1 статті 75, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України, повідомлення ДПС України від 01 лютого 2023 року № 2238/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 01 лютого 2023 року № 1163/8), від 24 лютого 2023 року № 4218/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 24 лютого 2023 року № 2169/8), щодо інформації, наданої НБУ уповноваженими банками про порушення ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» (код ЄДРПОУ 37955345) законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 13 травня 2019 року № 1-LI/2019, від 09 травня 2022 року № 3052048687, від 20 грудня 2021 року № 3052048849, від 24 травня 2022 року № HRQS-653645.01, надання пояснень та їх документальних підтверджень на запити ГУ ДПС у м. Києві від 16 березня 2023 року № 10310/І/26-15-07-08-03, від 17 лютого 2023 року № 6617/І/26-15-07-08-03 в неповному обсязі.

У матеріалах справи містяться письмові запити відповідача від 16 березня 2023 року № 10310/І/26-15-07-08-03, від 17 лютого 2023 року № 6617/І/26-15-07-08-03, в яких контролюючий орган зазначив про одержання від уповноважених банків податкової інформації, що може свідчити про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, внаслідок чого зобов`язав позивача надати пояснення про стан виконаних у цих запитах контрактів (договорів) суцільним порядком за період, з дати підписання контрактів (договорів)/з дати попередньої перевірки по дату запиту, а також надати належним чином засвідчені документи за обставинами, зазначеними в поясненнях:

- зовнішньоекономічні договори (контракти) із додатковими угодами та додатками до них;

- митні декларації, акти виконаних робіт;

- банківські виписки та платіжні документи (платіжні доручення, меморіальні ордери, документи міжнародної платіжної системи SWIFT), які підтверджують факт сплати/надходження коштів на поточних рахунок підприємства;

- картки рахунків 632/362, оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку, регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені операції по зовнішньоекономічним договорам (контрактам);

- інформацію щодо стану розрахунків ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» із підприємствами-нерезидентами по зовнішньоекономічним договорам (контрактам) станом на дату запиту; '

- сертифікати про засвідчення форс-мажорних обставин, видані уповноваженими па те органами державної влади;

- висновки Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків;

- у разі звернення підприємством до судових органів, надати належним чином завірені копії документів:

позовної заяви підприємства про стягнення з нерезидента заборгованості,

ухвали суду про порушення провадження у справі,

рішення суду,

інші документи, які підтверджують звернення, розгляд, прийняття рішення судом.

інші документи, що стосуються виконання вищезазначеного контракту.

При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду наведені у постановах від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухвалених у складі Судової палати, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. При цьому здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення. При цьому у випадку якщо платник податків вказує на відсутність підстав для проведення такої перевірки, зокрема і не зазначення в наказі деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Із наказу ГУ ДПС у м. Києві від 09 травня 2023 року № 1944-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» (код ЄДРПОУ 37955345)» вбачається, що підставою для його прийняття є доповідна записка управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг від 05 травня 2023 року №1527/26-15-07-02-03-11.

Суд констатує відсутність доказів отримання контролюючим органом податкової інформації від Національного банку України, оскільки в матеріалах справи відсутня як інформація (листи) Національного банку України, так і повідомлення ДПС України від 01 лютого 2023 року № 2238/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 01 лютого 2023 року № 1163/8), від 24 лютого 2023 року № 4218/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 24 лютого 2023 року № 2169/8), на які посилається відповідач, зокрема в наказі про призначення перевірки та в акті перевірки.

За вказаних обставин, відповідач не довів наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки позивача відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, не надав суду жодного доказу на підтвердження факту отримання ним податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства, та не довів обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Суд наголошує, що відповідно до норм процесуального закону, а саме частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, саме на контролюючий орган покладено обов`язок доведення наявності підстав для проведення перевірки, чого в межах спірних правовідносин здійснено не було.

Наведені вище обставини щодо не доведення контролюючим органом наявності підстав для проведення документальної позапланової перевірки у позивача є істотним порушенням процедури призначення перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

У постановах від 18 серпня 2021 року у справі №160/9277/19, від 26 вересня 2024 року у справі № 600/6022/23-а Верховний Суд дійшов висновку, що визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної контролюючим органом, виключає необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства та є підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з наведеного у сукупності, позовні вимоги ТОВ «Компанія «Інтерпром ЛТД» підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає не критеріям, встановленим у частині 2 статті 2 КАС України.

VI. Судові витрати.

За правилами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи наявні докази сплати позивачем судового збору у розмірі 6 434, 33 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16 червня 2023 року №00420450702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, будинок 10; код ЄДРПОУ 37955345) судовий збір у розмірі 6 434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 33 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.