Рішення № 140956539, 26.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8375/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа), в якій позивач просить:

1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 084750012100 від 09.07. 2026 р.

2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати з 02.07.2026 року до трудового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , періоди роботи з 18.07. 1986 по 05.04. 1999 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 20.04. 1984 роки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області № 084750012100 від 09.07. 2026 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач вважає, що прийнятим рішенням відповідач порушив її законні права та інтереси, оскільки воно ґрунтується на безпідставних мотивах і не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

07.09.2026 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що на дату досягнення віку 60 років позивач мав 26 років 06 місяців 19 днів підтвердженого необхідними документами страхового стажу проти необхідних 33 роки, відповідачем, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

15.09.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що чинним законодавством України чітко передбачено порядок підтвердження трудового стажу на підставі трудової книжки та підтвердження стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Так, відповідач зазначає, що за результатами розгляду документів, доданих позивачем до заяви: - період роботи з 18.07.1986 по 05.04.1999 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 20.04.1984, оскільки при прийнятті виправлення номеру та дати наказу, та відсутні відомості про перейменування підприємства. Даний період зараховано частково згідно сплачених страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб. Інші документи передбачені пунктом 3 Порядку №637 відсутні. Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності. Таким чином, за поданими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж особи становить 26 років 06 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, тому ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії. Позивач матиме право на пенсійну виплату з 01.02.2029 або при набутті необхідного страхового стажу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

02 липня 2026 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою та доданими до неї документами про призначення йому пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 084750012100 від 9 липня 2026 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 було відмовлено у призначення пенсії за віком. Так, у рішенні зазначено наступне:

«Заявник на обліку, як отримувач пенсії в органах Пенсійного фонду України не перебуває.

Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( дачі -Закон) становить 60 років.

Вік заявника 60 років 05 місяців 01 день. Необхідний страховий стале згідно зі статтею 26 Закону становить 33 роки.

Відповідно до частини другої, статті 26 Закону, у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу від 25 років.

У разі відсутності необхідного страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу від 15 років.

Згідно станіті 24 Закону, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванні та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, нілс мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальним органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чипності`цим Законом ( частина перша статті 24 Закону).

Згідно пункту 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року 637 (далі - Порядок № 637) за відсутності трудової книжки, а також у випадку коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні-неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані , наявні в реєстрі застрахованих осіб держав)юго реєстру соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних ( автоматизованих) та/або інформаційно- комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Страховий стале особи становить 26 років 06 місяців 19 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано :

- період роботи з 18.07. 1986 по 05.04. 1999 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 20.04. 1984, оскільки при прийнятті виправлення номеру та дати наказу, та відсутні відомості про перейменування підприємства. Даний період зараховано частково згідно сплачених страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб.

Інші документи передбачені пунктом 3 Порядку № 637 відсутні.

Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності.

Не працює.

Таким чином, заявник матиме право на пенсійну виплату з 01.02. 2029 або про набутті необхідного страхового стажу.

Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше 3-х місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до п.1.8 Порядку № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис ( у разі подання заяви через вебпортал або засобами Портачу Дія таке повідомлення надсипається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами портачу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вваоїсається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталу або засобами Порталу Дія.

За таких обставин вирішено :

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв 'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

2. У разі незгоди ОСОБА_1 з прийнятим рішенням воно може бути оскаржене до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, 10003), а в разі відмови у задоволенні скарги - до Пенсійного фонду України (м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 01601) та /або до адміністративного суду.

Скарга може бути подана протягом одного року з дня прийняття рішення, але не більше як через 30 календарних днів з дня ознайомлення ОСОБА_1 з прийнятим рішенням.»

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернулась до суду із вимогами про його скасування та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу спірні періоди.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

У розумінні абз.22 ст.1 Закону № 1058-IV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону №1058 становить 60 років. Частина перша статті 26 Закону№1058 визначає, що право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 4 січня 2028 року не менше 25 років, після досягнення віку 65 років не менше 15 років

Щодо посилання відповідача на недоліки в окремих записах трудової книжки, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV).

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Слід зазначити, що до 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.4.7 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як встановлено судом, відповідачем в оскаржуваному рішенні, зазначено про те, що За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 18.07.1986 по 05.04.1999 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 20.04. 1984, оскільки при прийнятті виправлення номеру та дати наказу, та відсутні відомості про перейменування підприємства. Даний період зараховано частково згідно сплачених страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб.

При цьому, згідно записів у трудовій книжці позивача 18.07.1986 від був прийнятий водієм автомобіля КРАЗ Куйбишевського гранкарьєру ( наказ № 126-к); 08.10.1986 був переведений автослюсарем 3 розряду ( наказ № 264-ОД); 20.04.1987 Організація Куйбишевського гранкарьєру Запорізького тресту «Облмежколхоз» іменувати Куйбишевський гранкарьєр Запорізького . трест «Облагродорстрой» ( наказ № 84-ОД); 09.10.1987 у зв`язку з введенням нових тарифних умов оплати праці встановлено 3 розряд слюсаря по ремонту автомобілей ( наказ № 246-ОД), направлений на навчання за спеціальністю оператор котельні ( наказ № 207-0Д); 27.03.1989 у зв`язку з закінченням навчання переведений оператором 3 розряду в котельню (наказ № 54-к); 01.03.1995 переведений монтажником внутрішніх санітарно-технічних систем по 5 розряду ( наказ № 22-к); 1997 переведений акумуляторщиком в автотранспортний цех ( наказ № 11-к); 05.04.1999 звільнився за власним бажанням ( наказ №2-к); 29.04.1999 прийнятий ковалем відділення № З КСП «40 років Жовтня » (розписка № 43).

З цього приводу, суд зазначає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Суд критично оцінює позицію відповідача у даній справі та зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудових книжок. Відповідачем не взято до уваги, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у ній. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення трудових книжках.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 (справа №677/277/17), від 17.07.2018 (справа №220/989/17), від 19.12.2019 (справа №307/541/17).

Крім того, за заявою позивача від 01.07.2026 до Держстату Головного управління статистики у Запорізькій області позивачем була отримана відповідь в якій вказано наступне: « …надаємо наявні відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) по Запорізькій області щодо Орендного виробничого підприємства Куйбишевський гранітний кар 'єр.

Відповідно до інформації, наданої під час постановки на облік, Орендне виробниче підприємства (ОВП) Куйбишевський гранітний кар`єр був зареєстрований як юридична особа Куйбишевською райдержадміністрацією Запорізької області 05.01.1994 та було присвоєно ідентифікаційний код 05520023.

07.05. 1996 Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області ОВП Куйбишевський гранітний кар 'єр був перереєстрований в Колективне підприємство (КП) Куйбишевський гранітний кар`єр з тим же ідентифікаційним кодом (05520023).

29.09. 2000 Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області КП) Куйбишевський гранітний кар`єр був перетворений в ТОВ «Куйбишевський гранітний кар`єр» з тим же ідентифікаційним кодом (05520023). Станом на 01.07. 2026 з ЄДРПОУ вилучено.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що спірні періоди роботи позивача мають бути зараховані до страхового стажу, оскільки недостовірності або інших ознак юридичної неточності якої не встановлено, а тому трудову книжку позивача, слід розглядати як належний та допустимий доказ у справі.

Таким чином, із наведеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача у зарахуванні до страхового стажу позивача спірних періодів роботи відповідно до записів трудової книжки є протиправною, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника.

Таким чином, оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Житомирській області №084750012100 від 09.07.2026 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування спірного рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 02.07.2026 та зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 18.07. 1986 по 05.04. 1999 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 20.04. 1984.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАС України). Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Житомирській області, яким прийнято протиправне рішення на користь позивача стягується судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 084750012100 від 09.07. 2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 18.07.1986 по 05.04. 1999 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 20.04. 1984 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 02.07.2026.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Стрельнікова