Рішення № 140956496, 27.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8557/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування додаткової вислуги років позивачу від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення;

- зобов`язати відповідача врахувати додаткову вислугу років позивачу від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення виходячи із 25 років військової служби та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.12.2025 за вислугу років у розмірі 65% сум грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії №46 від 15.07.2026 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки пенсійний орган за наявності наданих документів про додаткову військову службу мав усі правові підстави самостійно перевірити або витребувати необхідну інформацію, не вдаючись до надмірного формалізму. Крім того, відповідач порушив принцип правової визначеності та верховенства права, безпідставно зменшивши розмір щомісячної доплати, встановленої Постановою КМУ №713. Позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов`язати його здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням 25 років вислуги у розмірі 65% грошового забезпечення та з щомісячною доплатою в сумі 2000 гривень, задовольнивши позов у повному обсязі.

Відповідач 04.09.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти її задоволення в повному обсязі, оскільки позивачем не надано повного пакета документів, передбаченого чинним законодавством для врахування додаткової вислуги років, а наявні матеріали містять лише копію витягу з наказу про звільнення та довідку. Щодо вимоги про виплату щомісячної доплати у сумі 2000 гривень, відповідач вказує на відсутність правових підстав, оскільки після 01.03.2018 розмір пенсії позивача вже переглядався (з 01.12.2019) у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення із підвищенням виплати більш ніж на 2000 гривень, що згідно з Постановою КМУ №713 та зразковою справою Верховного Суду №400/6254/24 виключає право на таку доплату. Також пенсійний орган наголошує на пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки про розмір щомісячних періодичних виплат він знав або повинен був знати заздалегідь. Відповідач просить суд прийняти відзив до провадження та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ. Позивач проходив додаткову військову службу за контрактом у ЗСУ в період з 27.09.2022 по 05.10.2024 та був звільнений на підставі наказу №282 з наявністю пільгової загальної вислуги років у кількості 25 років 02 місяці 14 днів.

З метою перерахунку пенсії з урахуванням додаткової вислуги років позивач 09.12.2025 звернувся до відповідача із відповідною заявою, однак листом від 09.01.2026 отримав відмову.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі №280/428/26 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування додаткової вислуги років ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок та виплату йому пенсії з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розділом IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, враховуючи наявність додаткової вислуги років.

У решті позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення відповідач прийняв рішення про відмову №46 від 15.07.2026, мотивоване відсутністю підстав для перерахунку через надання позивачем лише копії витягу з наказу про звільнення та копії довідки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач через свого представника звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до частин 3, 4 статті 2 Закону №2262-ХІІ пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення.

Згідно частинами першою, другою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців (частина друга статті 51 Закону №2262-ХІІ).

Таким чином, пенсіонери, яким призначена пенсія на підставі Закону №2262-ХІІ, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткової вислуги років, набутої з часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення.

Згідно із статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова №393) передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

Пунктом 3 Постанови №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Отже, до вислуги років позивача для перерахунку пенсії має бути врахована додаткова вислуга років від часу призову його на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, до дня фактичного звільнення.

Правовідносини щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює також Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Таким чином, перерахунок пенсії позивача має бути проведений на підставі його заяви та додаткових документів, про що зазначено у статті 63 Закону №2262-ХІІ, при цьому перелік додаткових документів є законодавчо встановленим.

У відповідності до пункту 2 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються такі документи: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку); 2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії; 3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню); 4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (додаток 8 до цього Порядку); 5) військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); 6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року №13-1) (для призначення пенсії згідно з пунктом б статті 12 Закону); 7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу тощо.

Для виплати пенсії пенсіонерам з урахуванням загальної (додаткової) вислуги відповідно до частин другої-четвертої статті 2 Закону №2262-XII подаються документи, передбачені підпунктами 1-7 цього пункту.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до Закону №2262-XII, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Відповідач листом від 02.07.2025, серед іншого, зазначив, що для здійснення перерахунку пенсії позивача після звільнення із військової служби за мобілізацією з урахуванням додаткової вислуги років та розміру грошового забезпечення за час військової служби за призовом під час мобілізації документи необхідно подати саме за останнім місцем служби, а також зазначив, що функції з прийняття документів для призначення пенсії від осіб, звільнених з військової служби, покладаються на районні військові комісаріати.

На переконання суду, вказане твердження пенсійного органу є безпідставним, оскільки позивач звернувся із заявою, у якій просив про перерахунок уже призначеної пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ (яку він отримує з 2011 року), а не про її призначення.

Підставою для перерахунку пенсії є наявність відповідної додаткової вислуги, тому такий перерахунок у відповідності до статті 63 Закону №2262-XII здійснюється за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонером, на підставі його заяви.

Крім того, Верховний суд у постанові від 29.01.2025 у справі №580/460/24 дійшов до висновку про те, що відмова відповідача у здійсненні позивачеві перерахунку його пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, яка виникла від часу призову на військову службу під час мобілізації до дня фактичного звільнення, не відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неврахуванні додаткової вислуги років позивачу від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню шляхом здійснення позивачу перерахунку пенсії за вислугу років, виходячи із 25 років вислуги у розмірі 65%, починаючи з 01.12.2025.

Щодо вимог позивача в частині перерахунку пенсії з урахуванням доплати відповідно до Постанови КМУ №713, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки спір виник з приводу врахування додаткової вислуги років та здійснення відповідного перерахунку у розмірі 65% сум грошового забезпечення, а не з приводу неврахування щомісячної доплати в сумі 2000 гривень.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено дій щодо врахування додаткової вислуги років та здійснення перерахунку і виплату пенсії з 01.12.2025 за вислугу років у розмірі 65% сум грошового забезпечення на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача на отримання щомісячної доплати у розмірі 2000 грн будуть порушені при перерахунку пенсії.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

За таких обставин, позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає як передчасна, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Крім того, суд встановив, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі №280/3154/24 (головуючий суддя - Ю.П. Бойченко), зокрема, зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії згідно з Постановою КМУ від 14.07.2021 №713 у розмірі 2 000,00 грн. з 01.12.2023.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

За приписами частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд наголошує на тому, що відповідач зобов`язаний виконувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2024 по справі №280/3154/24 та враховувати його, зокрема, під час розгляду заяви позивача про перерахунок та виплату йому пенсії.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України, суд зазначає таке.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України щодо неврахування додаткової вислуги років при обчисленні пенсії, що призвело до щомісячного виплачування пенсії в меншому розмірі, ніж той, на який позивач має право згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв`язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм обмеження строку звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, не може бути застосований до спорів, які виникають у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, якщо право на перерахунок пенсії виникло на підставі спеціального закону та не було реалізовано уповноваженими органами. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 20.02.2024 у справі №440/12028/22 та від 04.04.2024 у справі №380/16281/22.

Окрім того, суд наголошує на безпідставності тверджень ПФУ про пасивну поведінку позивача, оскільки обставини захисту його права на перерахунок пенсії вже були предметом судового розгляду. Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2026 у справі №280/428/26 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Запорізькій області щодо неврахування додаткової вислуги років позивача та зобов`язано відповідача повторно розглянути його заяву.

Отже, позивач активно та у визначений законом спосіб здійснював захист своїх порушених прав у судовому порядку. З матеріалів справи вбачається, що про нове порушення свого права (а саме - невиконання належним чином висновків суду у справі №280/428/26) позивач дізнався лише після отримання від відповідача рішення про відмову №46 від 15.07.2026, прийнятого за результатами виконання попереднього судового рішення. Після цього позивач у встановлений законом строк звернувся до суду з цим позовом.

Враховуючи викладене, позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, а аргументи відповідача щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованими.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суддею встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування додаткової вислуги років ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2025 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення, виходячи із 25 років військової служби, у розмірі 65% сум грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 27.10.2026.

Суддя Р.В. Сацький