Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/5478/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧІКЕН ЛЕНД» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧІКЕН ЛЕНД» (далі ТОВ «Чікен Ленд», товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1, Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13664577/45690179 від 16.03.2026; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ «Чікен Ленд» податкову накладну від 20.01.2026 №2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.01.2026 між ТОВ «Чікен Ленд» як постачальником та ТОВ «ЗАГОТЗБУТ» як покупцем укладено договір поставки № 07/01/26, на виконання якого 20.01.2026 поставлено 5000 голів живих бройлерів загальною масою 11 900 кг на суму 464 100,00 грн, у тому числі ПДВ 77 350,00 грн. Факт поставки підтверджується видатковою накладною № 2 від 20.01.2026, товарно-транспортною накладною та ветеринарним свідоцтвом № 245312 від 20.01.2026. Надалі покупець здійснив повну оплату вартості поставленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 117 від 02.02.2026.
Позивач наголошує, що господарська операція мала реальний характер, оскільки товариство здійснює діяльність із розведення свійської птиці, має відповідні виробничі приміщення та обладнання, придбавало добових курчат, корми й кормові добавки, здійснювало їх оплату, а також забезпечувало ветеринарно-санітарний контроль. На підтвердження зазначених обставин контролюючому органу надано договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні документи, ветеринарні документи та інші матеріали, які, на його думку, у своїй сукупності підтверджують придбання молодняка, його вирощування та подальшу реалізацію покупцеві.
Зазначає, що після зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 20.01.2026 у зв`язку з відповідністю господарської операції пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій товариство 04.03.2026 подало письмові пояснення та копії документів на підтвердження відображеної в податковій накладній господарської операції. На виконання повідомлення контролюючого органу від 09.03.2026 про необхідність надання додаткових пояснень та документів ТОВ «Чікен Ленд» також надав запитувані товаросупровідні документи щодо придбання та реалізації товару.
Водночас рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області від 16.03.2026 № 13664577/45690179 у реєстрації податкової накладної відмовлено з підстав оформлення товарно-транспортної накладної з порушенням вимог законодавства та невідображення у податковій звітності операцій із фізичними особами.
Позивач уважає такі висновки необґрунтованими, оскільки надані документи підтверджують факт перевезення та передачі товару покупцеві, а їх зміст дає змогу встановити основні обставини відповідної господарської операції. Крім того, під час адміністративного оскарження товариство додатково надало товарно-транспортну накладну, яка, за його твердженням, відповідає встановленим вимогам, заявку на перевезення від 19.01.2026 та інші документи на підтвердження організації перевезення.
Щодо невідображення операцій із фізичними особами у податковій звітності позивач пояснює, що відповідно до умов договору поставки витрати на перевезення товару несе покупець ТОВ «ЗАГОТЗБУТ».
ТОВ «Чікен Ленд» не перебувало у договірних відносинах з експедитором ФОП ОСОБА_1 та автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2 і не здійснювало на їхню користь жодних розрахунків. За таких обставин висновки контролюючого органу про порушення товариством порядку подання податкової звітності щодо виплат фізичним особам уважає безпідставними.
Також звертає увагу, що того самого дня товариство здійснило поставку аналогічного товару цьому ж покупцеві за іншою видатковою накладною № 1 від 20.01.2026, за результатами якої складену податкову накладну № 1 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. На його думку, зазначена обставина додатково свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу щодо ризиковості операції, відображеної в податковій накладній № 2.
Наголошує, що під час зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен конкретизувати, які саме документи необхідно надати для усунення сумнівів щодо відповідної господарської операції. Натомість у квитанції про зупинення реєстрації наведено загальний перелік документів без визначення тих із них, які є необхідними та достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На думку сторони позивача, подані товариством пояснення та документи були достатніми для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, а контролюючий орган не навів належного обґрунтування їх недостатності.
Крім того зазначає, що процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер і не повинна підміняти податкову перевірку господарської діяльності платника податків. На його переконання, самі лише недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної не можуть бути достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за наявності інших документів, які в сукупності підтверджують фактичне здійснення господарської операції.
З огляду на викладене позивач переконаний, що оскаржуване рішення прийнято без належного дослідження поданих документів та без достатнього обґрунтування підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-17).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України (арк. спр. 149).
У відзиві на позовну заяву від 21.05.2026 представник відповідача 1 позовних вимог не підтримала та зауважила, що товарно-транспортна накладна № 444 від 09.12.2025 не містить підпису водія та відомостей про вид перевезення, а товарно-транспортна накладна № 2 від 20.01.2026 не відповідає встановленій формі. На думку відповідача 1, зазначені недоліки свідчать про оформлення поданих документів із порушенням вимог законодавства, що відповідно до Порядку № 520 є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Крім того звертає увагу, що в товарно-транспортній накладній № 2 від 20.01.2026 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_2 , однак операції з ним не відображені позивачем у податковій звітності за формою 4ДФ. Уважає, що така обставина свідчить про порушення порядку подання податкової звітності щодо виплат фізичним особам.
Також контролюючий орган не погоджується з доводами позивача про неконкретність переліку документів, зазначеного у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної. Зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації та рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є результатами окремих процедур, а обов`язок контролюючого органу конкретизувати необхідні додаткові документи виникає на етапі направлення відповідного повідомлення. Оскільки в повідомленні від 09.03.2026 було визначено, які саме документи необхідно надати, позивач мав можливість усунути виявлені недоліки, однак подані ним документи не дали підстав для реєстрації податкової накладної (арк. спр. 153-160).
Крім того, представник відповідача 1 просила у відзиві розглядати справу за участю представника відповідача 1.
Суд зауважує, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України). За змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представників відповідача не підлягало судом вирішенню по суті.
У відповіді на відзив від 28.05.2026 представник ТОВ «Чікен Ленд» підтримав позицію, викладену в позові та додав, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій (арк. спр. 174-175).
Відповідач, ДПС України, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач 2 пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ТОВ «Чікен Ленд» є юридичною особою, яка зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2025 та основним видом діяльності підприємства є КВЕД 01.47 Розведення свійської птиці.
Між ТОВ «Чікен Ленд» (постачальник) та ТОВ «Заготзбут» (покупець) укладено договір від 07.01.2026 №07/01/26 (арк. спр. 64-67).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у пункті 1.2 даного Договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений товар.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем, з моменту підписання видаткової накладної представниками сторін. Повноваження фізичної особи покупця, яка отримує товар, може підтверджуватися довіреністю, оформленою відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 2.5. Договору).
Пунктом 4.3. Договору визначено, що оплата здійснюється покупцем на підставі цього Договору. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному доручення на вибір: номер та дату цього Договору; номер та дату накладної, за якою партія Товару поставлялася; номер і дату рахунку-фактури, виписаного постачальником на оплату поставленої партії Товару.
На виконання умов Договору товариством на адресу ТОВ «Заготзбут» було постановлено птицю свійську (бройлери) живі (5000 голів) на суму 464 100,00 грн в т.ч. 77 350,00 грн податку на додану вартість (далі ПДВ), на підставі чого виписано видаткову накладну від 20.01.2026 №2 (арк. спр. 69).
ТОВ «Заготзбут» за поставлений товар здійснило сплату в розмірі 464 100,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.02.2026 №117 (арк. спр. 81).
За правилом першої події поставки товару, відповідно до вимог пункту 201.10 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну від 20.01.2026 №2 на загальну суму 464 100,00 грн, в тому числі ПДВ 77 350,00 грн (арк. спр. 19).
Згідно із квитанцією від 18.02.2026 №9034694148 реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПK України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 0105 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У квитанції також було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (арк. спр. 20).
Для підтвердження реєстрації податкової накладної від 20.01.2026 №2 позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.03.2026 №1 (арк. спр. 21), до якого долучено документи в кількості 18 додатків, а саме: 1) договір поставки №07/01/26 від 07.01.2026; 2) видаткова накладна №1297 від 18.11.2025, товарно-транспортна накладна №Р1297 від 18.11.2025; 3) видаткова накладна №60007984 від 03.11.2025, товарно-транспортна накладна № 60007984 від 03.11.2025; 4) акт про проведення вакцинації добового молодняка курчат бройлерів для ТОВ «Чікен Ленд» від 06.10.2025, ветеринарне свідоцтво №185194; 5) видаткова накладна №ГО-0000370 від 06.10.2025, товарно-транспортна накладна №370 від 06.10.2025; 6) платіжна інструкція №94 від 28.01.2026; 7) пояснення та опис діяльності ТОВ «Чікен Ленд»; 8) накладна №2 від 20.02.2026 року, товарно-транспортна накладна №2 від 20.01.2026; 9) договір поставки №105 від 04.11.2025 зі списком обладнання; 10) накладна №ГО-0000444 від 09.12.2025, товарно-транспортна накладна №444 від 09.12.2025 року; 11) накладна №60007984 від 03.11.2025, якісне посвідчення від 31.10.2025, товарно-транспортна накладна №ДУ-60007984 від 03.11.2025; 12) банківська виписка з 01.01.2026 по 27.02.2026; 13) договір поставки №F-310725/1 від 31.07.2025; 14) договір поставки №50-08/2025 від 06.08.2025 з додатком №1 до договору; 15) договір №223/01-19 від 05.12.2025; 16) платіжна інструкція № 117 від 02.02.2026; 17) банківська виписка з 01.10.2025 по 31.12.2025; 18) таблиця приросту ваги (арк. спр. 22-92).
ГУ ДПС у Волинській області було надіслано позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів від 09.03.2026 №13652612/45690179, якими позивачу було запропоновано надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, первинних документів щодо постачання, придбання товарів, транспортування продукції та інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
В графі додаткова інформація зазначено: ««Надати товаросупровідні документи, підтверджуючі документи з перевізником товару по операції з придбання товару. Надати товаросупровідні документи, підтверджуючі документи з перевізником товару по операції з реалізації товару в адресу покупця ТОВ "ЗАГОТЗБУТ" (код ЄДРПОУ 31092091)» (арк. спр. 94-95).
У відповідь на повідомлення вказане позивач подав до контролюючого органу повідомлення від 11.03.2026 №1 про надання додаткових пояснень та копій документів, до якого додатково долучено: 2 додатки та надано пояснення про те, що; «В додатках 1 і 2 знаходяться первинні документи на придбання і відвантаження птиці свійської, а саме : накладна на придбання добового курчати бройлера № 444 від 09.12.2025 року, ТТН №444 від 09.12.2025 року, що підтверджує транспортування курчат, перевізник і постачальник курчат є одна таж сама юридична особа, а також видаткова накладна №2 від 20.01.2026 року та ТТН №2 від 20.01.2026 року, що підтверджує відгрузку та перевезення птиці покупцю. Замовником перевезень виступає ТзОВ "ЗАГОТЗБУТ"» (арк. спр. 96-103).
Комісією ГУ ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято оскаржуване рішення від 16.03.2026 № 13664577/45690179, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 20.01.2026 №2 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі додаткова інформація вказано: «Надана товарно-транспортна накладна оформлена з порушенням вимог законодавства, а саме: встановлено порушення вимог ст.48 Закону України від 05.04.2001р. №2344-III «Про автомобільний транспорт»; вимог п.11.1 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту №363 від 14.10.1997р., та вимог наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1332 від 14.11.2024 року. Виявлено відсутність відображення у податковій звітності операцій з фізичними особами (порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4)».
ТОВ «Чікен Ленд» не погодившись з вищевказаним рішенням подав скаргу від 16.03.2026 №13664577/45690179 до ДПС України із додатками у кількості 7 документів (арк. спр. 106-127), однак рішенням за результатами розгляду скарги № 7215/45690179/2 від 03.04.2026 року, залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Підставою для прийняття вказаного рішення було - ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних (арк. спр. 128).
ТОВ «Чікен Ленд», уважаючи рішення відповідача 1, якими відмовлено в реєстрації податкової накладної протиправним, звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної (далі ПН) та/або розрахунку коригування (далі РК) до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За приписами абзаців десятого, дванадцятого пункту 201.10. статті 201 ПК України якщо надіслані ПН / РК сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН / РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН / РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН / РК зупиняється.
За приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН / РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК зазначаються: 1) номер та дата складення ПН / РК; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 3 до Порядку № 1165 в первинній редакції визначені критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 1 яких вказано: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1154 від 12.10.2022 у пункті 1 додатка 3 до Порядку слова і цифри, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС виключено.
Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2 - 4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку на додану вартість засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог ПК України та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН.
За приписами пунктів 5, 6 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ПН / РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН / РК. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН / РК, якщо такі ПН / РК складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН / РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН / РК в ЄРПН в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Як убачається з квитанцій від 18.02.2026 №9034694148 реєстрація податкової накладної від 20.01.2026 №2 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, Порядку №1165, у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 01.61 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=.0000%,"Рпоточ"=264130. Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури /інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (том арк. спр. 20).
Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165 та пункту 5 Порядку №520. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом в постанові від 12.03.2025 у справі № 420/35189/23.
Підставами для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено: «Обсяг постачання товару/послуги 0105 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції.».
Проте на підтвердження цих обставин, як установлено судом, доказів відповідачами суду не надано, як і не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти таких висновків; якою саме була величина залишку обсягу придбання товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, відповідач 1 не обґрунтував та належними і допустимими доказами під час розгляду справи не підтвердив.
При цьому ГУ ДПС у Волинській області не конкретизував які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірних податкових накладних стала можливою.
Дана позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 03.04.2025 у справі №380/8435/24.
У постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу відповідно створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Дана позиція також підтримана постановою Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22.
Також Верховний Суд у своїй постанові від 12.02.2025 у справі № 160/34198/23 висвітлив позицію, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання податковим органом конкретних підстав для його оформлення (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Тому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 29.07.2025 у справі №380/3396/24, від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.
Верховний Суд у своїй постанові від 24.04.2025 у справі №380/18173/22 звернув увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідають критерію обґрунтованості.
Суд враховує, що в даному випадку, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містили переліку документів, які необхідно було подати для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію.
Отже, оскаржувана відмова містять лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Відтак суд зауважує, що у розглядуваному випадку контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної.
Також згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Якщо мова йде про отримання платником податку товарів/послуг, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи на підтвердження факту надання таких послуг. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Між ТОВ «Чікен Ленд» (постачальник) та ТОВ «Заготзбут» (покупець) укладено договір від 07.01.2026 №07/01/26 (арк. спр. 64-67).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у пункті 1.2 даного Договору, а покупець зобов`язується в порядку та на мовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений товар.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем, з моменту підписання видаткової накладної представниками сторін. Повноваження фізичної особи покупця, яка отримує товар, може підтверджуватися довіреністю, оформленою відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 2.5. Договору).
Пунктом 4.3. Договору визначено, що оплата здійснюється покупцем на підставі цього Договору. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному доручення на вибір: номер та дату цього Договору; номер та дату накладної, за якою партія Товару поставлялася; номер і дату рахунку-фактури, виписаного постачальником на оплату поставленої партії Товару.
На виконання умов Договору товариством на адресу ТОВ «Заготзбут» було поставлено птицю свійську (бройлери) живі (5000 голів) на суму 464 100,00 грн в т.ч. 77 350,00 грн податку на додану вартість (далі ПДВ), на підставі чого виписано видаткову накладну від 20.01.2026 №2 (арк. спр. 69).
За правилом першої події поставки товару, відповідно до вимог пункту 201.10 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну від 20.01.2026 №2 на загальну суму 464 100,00 грн, в тому числі ПДВ 77 350,00 грн (арк. спр. 19).
ТОВ «Заготзбут» за поставлений товар здійснило сплату в розмірі 464 100,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.02.2026 №117 (арк. спр. 81) та заключною випискою за період з 01.01.2026 по 27.02.2026 (арк. спр. 89-91).
На підтвердження наявності виробничих приміщень та матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності позивачем надано акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Чікен Ленд» від 10.07.2025, відповідно до якого товариству належить на праві власності приміщення телятника (площадки для ВРХ) (літер Д-1) загальною площею 1052,80 кв. м, розташоване за адресою: Волинська область, Луцький район, село Ужова, вулиця Бригадна, будинок 1А (арк. спр. 135). Відомості про зазначений об`єкт нерухомого майна товариство внесло до заяви за формою № 20-ОПП від 13.10.2025, що підтверджується квитанцією № 9315558329 від 14.10.2025 (арк. спр. 132-134).
Окрім того, у листопаді 2025 року позивач придбав у ТОВ «ВЕСТ ФІДЕР» два комплекти обладнання для підлогового утримання та вирощування птиці загальною вартістю 1 033 821,00 грн, у тому числі ПДВ 172 303,50 грн. На підтвердження придбання обладнання надано договір поставки № 105 від 04.11.2025 (арк. спр. 53-58), видаткову накладну № 1297 від 18.11.2025 та товарно-транспортну накладну № Р1297 від 18.11.2025 (арк. спр. 75-77). Товариство також зазначило про оплату обладнання в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою за період з 01.10.2025 по 31.12.2025 (арк. спр. 83-87). Надалі, 18.01.2026, позивач зареєстрував як об`єкти оподаткування два комплекти обладнання для підлогового утримання та вирощування птиці, систему обігріву пташника й автоматизовану систему годування та напування птиці, подавши відповідну заяву за формою № 20-ОПП (арк. спр. 129-130).
На підтвердження походження птиці, яка в подальшому була реалізована ТОВ «Заготзбут», позивачем надано договір поставки № 50-08/2025 від 06.08.2025, укладений із ПП «ГОБІ», видаткову накладну № ГО-0000370 від 06.10.2025 на постачання добового молодняку курчат бройлера ROSS-308 у кількості 9 850 голів на загальну суму 361 692,00 грн та видаткову накладну № ГО-0000444 від 09.12.2025 на постачання 21 020 голів на загальну суму 771 854,40 грн. Факт перевезення молодняку підтверджується товарно-транспортними накладними № 370 від 06.10.2025 та № 444 від 09.12.2025, а його ветеринарний стан ветеринарними свідоцтвами № 185194 від 06.10.2025 та № 265957 від 09.12.2025 (арк. спр. 28-42). Оплата за придбаний товар здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками за відповідні періоди (арк. спр. 83-87).
Для забезпечення вирощування птиці товариство також придбавало корми та кормові добавки у ТОВ «КОУДАЙС УКРАЇНА» на підставі договору поставки № F-310725/1 від 31.07.2025. На підтвердження постачання кормів, використаних для відгодівлі птиці, реалізованої за видатковою накладною № 2 від 20.01.2026, надано видаткову накладну № 60007984 від 03.11.2025 (арк. спр.44-51), товарно-транспортну накладну № 60007984 від 03.11.2025 та якісне посвідчення від 31.10.2025 (арк. спр. 72-73). Доставка товару здійснювалася постачальником - ТОВ «КОУДАЙС УКРАЇНА». Розрахунки за придбані корми та кормові добавки проводилися в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками за четвертий квартал 2025 року та період з 01.01.2026 по 27.02.2026 (арк. спр. 89-91).
Окрім того, на підтвердження здійснення ветеринарно-санітарного контролю позивачем надано договір № 223/01-19 від 05.12.2025 (арк. спр. 60-62), укладений із Волинською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Відповідно до умов договору виконавець проводить лабораторні випробування сировини, матеріалів, продукції та кормів, що виробляються або реалізуються товариством.
На підтвердження здійснення спірної господарської операції позивачем надано договір поставки № 07/01/26 від 07.01.2026, видаткову накладну № 2 від 20.01.2026, товарно-транспортну накладну № 2 від 20.01.2026 (арк. спр. 64-70) та ветеринарне свідоцтво № 245312 від 20.01.2026 (арк. спр. 123). Зазначені документи стосуються поставки ТОВ «ЗАГОТЗБУТ» 5 000 голів живих бройлерів загальною масою 11 900 кг на суму 464 100,00 грн, у тому числі ПДВ 77 350,00 грн. Факт оплати поставленого товару підтверджується платіжною інструкцією № 117 від 02.02.2026 (арк. спр. 81), відповідно до якої покупець перерахував позивачу 464 100,00 грн.
Таким чином, на підтвердження походження птиці, можливості її вирощування, наявності відповідної матеріально-технічної бази, придбання кормів та здійснення ветеринарно-санітарного контролю, а також факту подальшої реалізації продукції позивачем надано договори поставки, первинні документи щодо придбання товарів і обладнання, товарно-транспортні накладні, ветеринарні документи, банківські виписки та інші документи, які стосуються відповідних господарських операцій.
Відносно доводів відповідача 1, що товаро-супроводжуючі документи оформлені неналежним чином суд зазначає, що такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи документами, які було надано позивачем на розгляд до ГУ ДПС у Волинській області та центральної Комісії ДПС України разом зі скаргою.
Разом із тим, в графі додаткова інформація оскаржуваного рішення від 16.03.2026 № 13664577/45690179 зазначено: «Надана товарно-транспортна накладна оформлена з порушенням вимог законодавства, а саме: встановлено порушення вимог ст.48 Закону України від 05.04.2001р. №2344-III «Про автомобільний транспорт»; вимог п.11.1 «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту №363 від 14.10.1997р., та вимог наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1332 від 14.11.2024 року. Виявлено відсутність відображення у податковій звітності операцій з фізичними особами (порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4)». Однак, із вказаного рішення неможливо встановити про яку саме товарно-транспортну накладну зазначає контролюючий орган та у чому саме полягало їх неналежне оформлення. Саме тому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача 1 про відсутність підпису водія у товарно-транспортній накладній №444 від 09.12.2025 та невідповідність товарно-транспортної накладної №2 від 20.01.2026 встановленій формі.
Наведене узгоджується із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №420/35189/23, в якій суд виходив із того, що оскільки податковим органом не зазначено, які з поданих копій документів складені/ оформлені з порушенням законодавства, та у чому полягають такі порушення, а отже, підстави відмови у здійсненні реєстрації податкових накладних не з`ясовані належним чином у спосіб, який дозволив би зрозуміти й усунути недоліки.
При цьому суд враховує, що наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Нормами абзаців 25 та 26 розділу 1 вказаних Правил № 363 визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вона є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Пунктом 1.1 зазначених Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Документи, передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Таким чином, ТТН не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини щодо придбання товару (послуг), а тому не можуть бути доказами цих обставин. Окрім цього, відсутність вказаного документу ще не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції у цілому.
Така ж позиція висвітлена і в постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №140/36672/23 та від 14.05.2026 у справі № 140/2610/25.
Додатково суд зауважує, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Щодо висновку контролюючого органу про невідображення у податковій звітності операцій із фізичними особами суд зазначає, що сам по собі факт зазначення ФОП ОСОБА_2 як перевізника в товарно-транспортній накладній № 2 від 20.01.2026 не свідчить про здійснення позивачем виплат на його користь.
Як зазначає позивач, відповідно до умов договору поставки № 07/01/26 від 07.01.2026 витрати на перевезення товару несе покупець ТОВ «Заготзбут». Крім того, згідно із заявкою на перевезення від 19.01.2026 замовником послуг з перевезення є ТОВ «Заготзбут», експедитором ФОП ОСОБА_1 , а перевізником ФОП ОСОБА_2 .
За таких обставин позивач заперечує наявність будь-яких договірних правовідносин з указаними фізичними особами-підприємцями та зазначає, що не здійснював розрахунків на їхню користь.
Отже, саме лише зазначення ФОП ОСОБА_2 у товарно-транспортній накладній за відсутності встановленого факту здійснення позивачем виплат на його користь не є достатнім для висновку про порушення товариством порядку подання податкової звітності щодо доходів фізичних осіб.
Контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22, від 23.05.2024 у справі №200/4317/22, від 22.05.2024 у справі №640/26298/21 та інших).
Варто зауважити, що наведені у відзиві аргументи та недоліки не вказані в оскаржуваному рішенні, навіть причини відмови у реєстрації ПН у рішенні комісії регіонального рівня та в рішенні комісії центрального рівня за результатами розгляду скарг різняться, що вказує на непослідовність у діях податкового органу, неоднозначність та незрозумілість їх рішень, відсутність легітимної мети під час прийняття ними рішень.
Суд також враховує, що за результатами аналогічної за своїм змістом господарської операції з поставки ТОВ «Заготзбут» живих бройлерів у кількості 5000 голів позивачем складено податкову накладну № 1 від 20.01.2026 на загальну суму 453 180,00 грн, у тому числі ПДВ 75 530,00 грн, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначена обставина спростовує висновки контролюючого органу щодо наявності підстав для відмови в реєстрації податкової накладної № 2 від 20.01.2026 та свідчить про необхідність її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підсумовуючи вищенаведене та зважаючи на наявність у позивача передбачених договорами та законодавством документів, які підтверджують факт відвантаження товару зі складу та оплати, за наслідком яких складено податкову накладну №2 від 20.01.2026, а також враховуючи, що надання їх є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, тому виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН №13664577/45690179 від 16.03.2026 підлягає до задоволення.
Крім того, підлягає до задоволення позовна вимога про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної №2 від 20.01.2026 датою їх подання з огляду на таке.
Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, ПН та/або РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН та/або РК; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН та/або РК (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН та/або РК.
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №2 від 20.01.2026 датою подання її на реєстрацію.
Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в 3 328,00 грн, який сплачений відповідно до платіжної інструкції від 28.04.2026 №113 (арк. спр. 18).
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: Договір про надання правничої допомоги від 22.04.2026 №22/04/26, акт приймання-передачі наданих послуг від 27.04.2026, рахунок-фактура від 27.04.2026 №27/04/26 та платіжна інструкція від 28.04.2026 №112 (арк. спр. 143-147).
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Послуга щодо надання правової інформації, консультації і роз`яснень з питань правомірності винесення рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрації ПН / РК в ЄРПН 13664577/45490179 від 16.03.2026 охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, ряд послуг, які надавались позивачу не відповідають критеріям необхідності та не мали впливу на хід розгляду справи, а деякі з них не вимагають спеціальної фахової підготовки спеціаліста-правознавця та не можуть вважатись правничою допомогою.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто дана справа є справою незначної складності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача 1 щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів є сума 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧІКЕН ЛЕНД» (43025, Волинська область, Луцький район, село Ужова, вулиця Бригадна, будинок 1А, ідентифікаційний код юридичної особи 45690179) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679), Державної податкової служби України (04053, місто Київ, площа Львівська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16 березня 2026 року №13664577/45690179.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧІКЕН ЛЕНД» від 20 січня 2026 року №2, датою подання її на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧІКЕН ЛЕНД» судовий збір в сумі 1 664,00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) та 1 500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧІКЕН ЛЕНД» судовий збір в сумі 1 664,00 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) та 1 500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Судове рішення № 140955377, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/5478/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: