Єдиний державний реєстр судових рішень
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2208/26
Провадження № 2/488/2315/26
РІШЕННЯ
Іменем України
17.08.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
за участю секретаря судового засідання Коваль А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернувся до Корабельного районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №1844210 від 20.10.2024 у розмірі 51 150 грн., за кредитним договором №5111238 від 16.11.2024 року у розмірі 12 309 грн. та судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 20.10.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1844210.
29.04.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-09/25 у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-09/25 від 29.04.2025 року, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 51 150 грн., з яких заборгованість по тілу в розмірі 15 000 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 28 650 грн., пеня в розмірі 7500 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 1844210 в розмірі 51 150 грн.
Крім того, 16.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5111238 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
Вказав, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.
26.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-14/25, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило права вимоги, а ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Лінеура Україна», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за даним договором факторингу ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором № 5111238 від 16.11.2024.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 5111238 від 16.11.2024 становить: заборгованість по тілу 3300 грн., заборгованість по відсотках 7 359 грн., пеня, штраф - 1650 грн. Загальна заборгованість 12 309 гривень.
Враховуючи порушення відповідачем умов кредитних договорів та наявність невиплаченої заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 06.05.2026 року провадження по зазначеній справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Копію ухвали надіслано сторонам. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
Представник позивача просив про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
18.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та не підтвердженими належними й допустимими доказами.
Зазначав, що надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитними договорами № 5111238 від 16.11.2024 року та № 1844210 від 20.10.2024 року складені в односторонньому порядку, не містять належної деталізації нарахувань та не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які б засвідчували факт отримання ним кредитних коштів і розмір заборгованості. Крім того, відповідач заперечував проти належності наданих позивачем витягів з реєстру боржників як доказів переходу права вимоги, посилаючись на відсутність у них підписів сторін договору факторингу та неподання акта приймання-передачі документації.
Також відповідач вважав необґрунтованим нарахування процентів після закінчення строку кредитування, заперечував проти стягнення комісії за кредитне обслуговування, вважаючи її нарахування несправедливим, та наголошував на необхідності застосування положень законодавства щодо звільнення позичальника від сплати штрафу й пені за прострочення виконання зобов`язань у період дії воєнного стану. З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Свеа Фінанс» у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з`явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази сторін, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.10.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1844210 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 350 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.
29.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-09/25, за яким ТОВ «Селфі Кредит» відступило права вимоги, а ТОВ "Свеа фінанс" набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Селфі Кредит», визначеними в Реєстрі боржників, у тому числі, за даним договором факторингу ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» за кредитним договором № 1844210 від 20.10.2024.
Станом на 29.04.2026 заборгованість за Договором № 1844210 від 20.10.2024 становить: заборгованість по тілу 15 000 грн., заборгованість по відсотках 28 650 грн., пеня 7500 грн. Загальна заборгованість 51 150 гривень.
Крім того, 16.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5111238.
Відповідно до зазначеного договору, ТОВ «Лінеура Україна» надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3300 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Інші істотні умови договору: строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів, стандартна процентна ставка 1,00 % в день, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 15 180,00 грн.
Грошові кошти в розмірі 3300 гривень на виконання вищезазначеного договору були надані Відповідачу, про що свідчить лист ТОВ «Пейтек», номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 32aabd9c-ae2a-4387-839d-a8144b04ebca.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-14/25 від 26.06.2025 року, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12 309 грн., з яких заборгованість по тілу в розмірі 3300 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 7 359 грн., пеня, штраф в розмірі 1650 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 5111238 в розмірі 12 309 грн.
25.03.2024 року було замінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».
Ухвалюючи рішення у цій справі суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Частиною першою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. При цьому частиною другою статті 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом, установленим частиною першою статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, а виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові в такому разі є належним виконанням.
Згідно зі статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, важливу для їх здійснення. При цьому боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Сам по собі факт неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не є підставою для відмови новому кредиторові у задоволенні позову за умови невиконання боржником грошового зобов`язання. Водночас таке неповідомлення може мати правове значення у разі виконання боржником зобов`язання первісному кредиторові або виникнення прострочення кредитора.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 договору №5111238 від 16.11.2024, та подальшим укладенням договору факторингу № 01.02-14/25 від 26.06.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ "Свеа Фінанс", за яким право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ "Свеа Фінанс" та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.
Позивачем також надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 договору №1844210 від 20.10.2024, та подальшим укладенням договору факторингу № 01.02-09/25 від 29.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ "Свеа Фінанс", за яким право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ "Свеа Фінанс" та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором №1844210 від 20.10.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 станом на дату подачі позову складає: заборгованість по тілу - 15000 грн.; заборгованість по відсотках - 28 650 грн.; пеня - 7500 грн.
За таких обставин, позовна вимога ТОВ "Свеа Фінанс" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №1844210 від 20.10.2024, а саме, заборгованості по тілу у розмірі 15 000 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 28 650 грн підлягає задоволенню.
Згідно розрахунку заборгованості за Договором №5111238 від 16.11.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 станом на дату подачі позову складає: заборгованість по тілу - 3 300 грн.; заборгованість по відсотках - 7 359 грн.; пеня, штраф - 1 650 грн.
За таких обставин, позовна вимога ТОВ "Свеа Фінанс" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №5111238 від 16.04.2024, а саме, заборгованості по тілу у розмірі 3 300 грн та заборгованості по відсотках в розмірі 7 359 грн підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 7 500 грн. за кредитним договором №1844210 від 20.10.2024 та пені в розмірі 1650 за кредитним договором №5111238 від 16.11.2024, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549-552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
З 17 березня 2022 року набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє і до нині.
Відтак, враховуючи те, що на час ухвалення судом цього рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованої пені в розмірі 7 500 грн. за кредитним договором №1844210 від 20.10.2024 та пені в розмірі 1650 за кредитним договором №5111238 від 16.11.2024 задоволенню не підлягають.
З урахуванням встановлених судом обставин та наданих доказів суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Свеа Фінанс».
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого ним при подачі позову судового збору.
Згідно з статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач просив стягнути з відповідача 63 459 грн за кредитними договорами, але суд дійшов висновку про часткове задоволення, а саме в розмірі 54 309 грн, відповідно з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача (2662,40*54309/63459) 2 278,51 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за кредитним договором №1844210 від 20.10.2024 року у розмірі 43 650 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за кредитним договором №5111238 від 16.11.2024 року у розмірі 10 659 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37616221) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 278,51 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" адреса: : 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37616221;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 27 жовтня 2026 року.
Суддя Я.А. Чернявська
Судове рішення № 140953478, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 488/2208/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: