Ухвала суду № 140952885, 26.10.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/205/26

Провадження № 6/151/57/26

УХВАЛА

іменем України

26 жовтня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л. Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Юніт Капітал'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Юніт Капітал'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заяву мотивує тим, що 11 вересня 2026 року Чечельницьким районним судом Вінницької області у справі № 151/205/26 було ухвалено рішення про стягнення з неї на користь ТОВ ''Юніт Капітал'' заборгованості, судового збору та витрат на правничу допомогу на загальну суму 34 661,90 грн. Вона повністю визнає судове рішення та має намір добровільно виконати його в повному обсязі, не допускаючи примусового стягнення та відкриття виконавчого провадження. Проте станом на сьогодні перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі, через що фізично не може сплатити всю суму боргу одним платежем. Вона самостійно виховує двох малолітніх дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю, що потребує постійного дороговартісного лікування та медичного догляду. Її чоловік, ОСОБА_2 , безперервно перебуває на службі у Збройних Силах України з 09.03.2022, через що їх сімейний побут та доходи є обмеженими. Відповідно до статті 267 ЦПК України, за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення (хвороба членів сім`ї, скрутне матеріальне становище споживача), суд має право розстрочити виконання судового рішення. Враховуючи вищевикладене, інтереси малолітніх дітей та статус родини військовослужбовця, з метою забезпечення балансу інтересів сторін просить розстрочити виконання рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 11.09.2026 року у справі № 151/205/26 терміном на 11 місяців та встановити графік добровільного помісячного погашення рівними частинами у розмірі 3 151,00 грн щомісяця.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження.

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, згідно ст. 211 ЦПК України надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила задовольнити заяву у повному обсязі.

Представник ТОВ ''Юніт Капітал'' у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріли справи, вважає вимоги заяви такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2026 року, а не як зазначила у своїй заяві заявниця 11.09.2026 з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" , було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 72140635 від 25.07.2023 в сумі 24 999 гривень 50 копійок, судовий збір в сумі 2 662 гривні 40 копійок та понесені витрати за надання правничої допомоги в сумі 7 000 гривень, загальна сума 34 661 гривня 90 копійок.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України ''Про судоустрій і статус суддів'', судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені у ст. 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 33 Закону України ''Про виконавче провадження'' у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 ''Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження'', задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах'' від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 у справі № 916/190/18.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічного, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.89 ЦПК України).

Боржник має законне право звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Це передбачено статтями 267 Цивільного процесуального кодексу України.

Розстрочка виконання рішення суду дає можливість відтермінування повної оплати боргу шляхом його поділу на визначені частини, які боржник сплачує поступово протягом встановленого судом періоду.

За наявності виняткових обставин, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, боржник має право подати до суду письмову заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення з додаванням належних доказів.

Суд ухвалює рішення щодо надання відстрочки або розстрочки з урахуванням конкретних обставин справи кожен випадок розглядається індивідуально. Судова практика враховує вплив воєнного стану на можливість виконання зобов`язань.

Статтею 33 Закону України ''Про виконавче провадження'' визначено право сторін виконавчого провадження на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Крім того, за заявою стягувача (за його погодженням) виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення) за наявності об`єктивних перешкод.

Так, заявниця зазначає, що можливості сплатити розмір заборгованості у повній мірі на даний час немає, оскільки вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, самостійно виховує двох малолітніх дітей, один з яких є дитиною з інвалідністю та чоловік перебуває на службі у ЗСУ.

На підтвердження цього подала до суду посвідчення, що вона є законним представником (опікуном) ОСОБА_3 , який є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 та довідку військової частини НОМЕР_2 , про те, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з березня 2022 року.

Однак, заявницею на підтвердження заявлених вимог суду не надано документів, які підтверджують низький рівень доходів, високі витрати або відсутність майна, які б підтвердили її скрутне матеріальне становище. Перебування на утримані у заявниці малолітніх дітей, одним з яких є дитина з інвалідністю та перебування чоловіка на військовій службі не є підставою для розстрочення виконання судового рішення.

З матеріалів заяви судом не встановлено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, і про необхідність такого розстрочення.

Приведені заявницею вище та не доведені обставини, на думку суду не можна оцінювати як особливі та виняткові обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду в розумінні положень ст.435 ЦПК України для надання розстрочки виконання судового рішення, що не зашкодить меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.

Суд враховує бажання боржника повернути заборгованість стягувачу, шляхом розстрочення виконання судового рішення, однак ОСОБА_1 не доведено, в тому числі і те, що у разі відстрочки виконання рішення остання має можливість добровільно виконати судове рішення зазначеними платежами у вказаний період.

Отже, проаналізувавши обставини справи, враховуючи недоведеність вимог заяви щодо відстрочення виконання судового рішення, суд вважає, що відсутні правові підстави для її задоволення.

Керуючись статтями 258-261, 353, 435 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі №151/205/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Юніт Капітал'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Людмила ТОКАРЧУК