Ухвала суду № 140952661, 27.10.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2026 рокум. Чернігівсправа № 927/1076/26

Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №23-10/26 від 23.10.2026

Позивач: Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України,

код ЄДРПОУ 00495214, вул. Вавілова, будинок 16, м. Прилуки, 17500

Відповідач: Приватне транспортне мале підприємство «П.Г. Внєштранс»,

код ЄДРПОУ 14228965, вул. Кільцева, будинок 17, с. Голубівка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580

Предмет спору: про визнання недійсним Акту,

ВСТАНОВИВ:

Прилуцька дослідна станція Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України через підсистему «Електронний суд» звернулася з позовом до Приватного транспортного малого підприємства «П.Г. Внєштранс», у якому просить суд визнати недійсним Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.05.2026 на загальну суму 27 504 089,34 грн, виданий Приватним транспортним малим підприємством «П.Г. Внєштранс» на адресу Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2025 року квітень 2026 року між сторонами не підписаний Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, а отже проведення заліку однорідних зустрічних вимог та припинення зобов?язань є неможливим, так як відсутнє волевиявлення сторони.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що 31.08.2026 Приватне транспортне мале підприємство «П.Г. Внєштранс» направило на адресу Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог та припинення зобов?язань на суму 27 504 089,34 грн. Свої вимоги Приватне транспортне мале підприємство «П.Г. Внєштранс» обґрунтовує тим, що згідно Акту звірки взаємних розрахунків за період січень 2025 року -квітень 2026 року між Приватним транспортним малим підприємством «П.Г. Внєштранс» та Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України заборгованість останньої складає 30 034 736,36 грн, а заборгованість Приватного транспортного малого підприємства «П.Г. Внєштранс» 27 504 089,34 грн.

Проте позивачем не надано до позову доказів направлення відповідачем позивачу заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог та припинення зобов?язань на суму 27 504 089,34 грн.

При викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, останнім підтверджується факт укладення між ним та Приватним транспортним малим підприємством «П.Г. Внєштранс» 14 Договорів, перелік яких наведено в позові і копії яких додано до позову.

Водночас, позивачем надано до позову Договір №04/06/25 надання послуг по вирощуванню сої (повний цикл) з використанням посівного матеріалу, засобів захисту рослин, мінеральних добрив та паливно-мастильних матеріалів за рахунок виконавця (надавача послуг) від 04.06.2025, проте не наведено обставин взаємовідносин сторін за цим Договором.

Крім того, позивачем не наведено обставин і не надано доказів щодо взаємовідносин сторін стосовно реалізації 30.04.2025 (58 від 30.04.2026) на суму 74 352,00 грн, реалізації 30.04.2025 (59 від 30.04.2026) на суму 1 121 400,00 грн, реалізації 30.04.2025 (60 від 30.04.2026) на суму 157 998,00 грн та надходження цих коштів, про що зазначено в Акті звірки взаємних розрахунків за період січень 2025 року квітень 2026 року між Приватним транспортним малим підприємством «П.Г. Внєштранс» та Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, а також не наведено обставин і не надано доказів щодо взаємовідносин сторін стосовно усіх інших операцій (здійснених оплат та надходжень, зазначених в цьому Акті).

У позові позивач наголошує, що: Акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2025 року квітень 2026 року між Приватним транспортним малим підприємством «П.Г. Внєштранс» та Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України не підписаний Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, а отже проведення заліку однорідних зустрічних вимог та припинення зобов?язань є неможливим, так як відсутнє волевиявлення сторони.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин наявності на зазначеному Акті звірки взаємних розрахунків за період січень 2025 року квітень 2026 року печатки Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.

Також зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем наводяться лише норми права щодо виникнення зобов?язань, проте відсутні правові підстави позову саме щодо визнання недійсним Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.05.2026 на загальну суму 27 504 089,34 грн, виданого Приватним транспортним малим підприємством «П.Г. Внєштранс».

Зазначений Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.05.2026 на загальну суму 27 504 089,34 грн, визнати недійсний який просить позивач, позивачем до позовної заяви також не додано.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

У справах Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany, Kreuz v. Poland, Пелевін проти України, Наталя Михайленко проти України та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі Вайт і Кеннеді проти Німеччини, п. 59; рішення у справі Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі Z. Та інші проти Сполученого Королівства (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити виклад обставин, про незазначення яких вказано у цій ухвалі суду.

До заяви повинні бути додані докази на підтвердження викладених у позові та заяві про усунення недоліків обставин, про відсутність яких наведено в ухвалі суду.

Надати суду докази направлення іншому учаснику процесу документів на усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом п`ятиденний строк.

3. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.

5. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун