Ухвала суду № 140952626, 27.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

п р о в і д к р и т т я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

27 жовтня 2026 рокуСправа № 926/4192/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина" (02034 м. Київ, вул. Радосинська, 2/а, код 33688879)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрателлі Вайнері» (65104 м. Одеса, пр. Ярослава Мудрого, 29, код 43743836)

про стягнення штрафу у розмірі 3 724 982,25 грн

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дьолер Буковина" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрателлі Вайнері» про стягнення штрафу за невиконання зобов`язання щодо вибірки (прийняття) товару згідно договору поставки №40119767 в сумі 3 724 982,25 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

27.10.2026 через підсистему Електронний суд до Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.

Розглянувши клопотання про передачу справи за підсудністю, суд установив наступне.

Клопотання відповідача (ТОВ ФРАТЕЛЛІ ВАЙНЕРІ) про передачу справи №926/4192/26 за підсудністю обґрунтоване тим, що позивач (ТОВ ДЬОЛЕР БУКОВИНА) звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом про стягнення штрафу за договором поставки №40119767 від 25.09.2024 у розмірі 3 724 982,25 грн за місцем виконання договору (с. Мамаївці Чернівецької області) на підставі ст. 29 ГПК України.

Водночас відповідач зазначає, що згідно з п. 11.1 цього договору сторони погодили вирішення спорів у господарському суді за місцезнаходженням відповідача (Одеська область).

У зв`язку з цим відповідач вважає дії позивача щодо зміни підсудності зловживанням процесуальними правами (ст. 43 ГПК України) та на підставі ст. 27, 31, 42 ГПК України просить передати справу за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція, основними видами якої є загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Так, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 вказаної статті).

Як вбачається із матеріалів справи місцезнаходження відповідача є м. Одеса Одеської області.

Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Чернівецької області, позивач в обґрунтування обраної територіальної підсудності посилається на норму частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що місце виконання договору (поставки та вибірки Товару) є склад Постачальника за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Кіцманський) район, с. Мамаївці, вул. Кіцманська, 44Д, що визначено пунктами 6.1, 6.2 та 8.1 Договору поставки №40119767 від 25.09.2024.

Так, як уже зазначалось, згідно з положеннями частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені виключно положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає і не наділяє сторін правом визначення територіальної підсудності на підставі договору.

Разом з тим, згідно з частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Тобто, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов вибирати між господарськими судами, яким підсудна справа.

Правило територіальної підсудності, закріплене у частині 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцезнаходженням відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Аналіз частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавцем передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. При цьому, за загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі.

Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

Так, згідно зі статтею 532 Цивільного кодексу України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Як встановлено судом, договором визначено, що місцем його виконання є склад Постачальника за адресою: Чернівецька область, Чернівецький (Кіцманський) район, с. Мамаївці, вул. Кіцманська, 44Д.

З огляду на те, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає і не наділяє сторін правом визначення територіальної підсудності на підставі договору, а також те, що місце виконання договору є Чернівецька область, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона подана особою, яка має процесуальну дієздатність; відповідає вимогам, встановленим статтями 162-164 Господарського процесуального кодексу України, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства; справа підсудна Господарському суду Чернівецької області.

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у даній справі.

Згідно ч.2 ст.176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. ст. 12, 247 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на категорію справи та характер спірних правовідносин, дана справа не може бути визнана малозначною, а тому підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження

Відповідно до приписів статей 12, 176, 177 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає підстави прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та призначити підготовче засідання.

Керуючись статтями 12, 176, 178, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №926/4192/26.

2.Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3.Підготовче засідання призначити на 12-30 год. 19.11.2026 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, другий поверх, зал судових засідань №3, телефон 55-29-52.

4.Встановити відповідачу:

- строк до 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову;

- одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

5.Встановити позивачу:

- відповідно до статті 166 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відповіді на відзив п`ять календарних днів з дня отримання відзиву відповідача;

Учасники справи, при поданні заяв по суті справи, повинні надати до суду докази в підтвердження дати отримання таких заяв від інших учасників, для перевірки судом дотримання строку при подачі відповідних заяв, а також, докази направлення на адресу інших учасників процесу заяв, що подаються до суду.

У разі неможливості надати витребувані судом документи - надати письмові пояснення з цього приводу.

6.Встановити відповідачу відповідно до статті 167 Господарського процесуального кодексу України строк для подання заперечення на відповідь на відзив п`ять календарних днів з дня отримання відповіді на відзив.

7.Учасникам справи повідомити суду їхні офіційні електронні адреси з метою здійснення судових викликів та повідомлень у порядку, що визначений статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України шляхом надсилання судових рішень в електронній формі.

8.Суд звертає увагу учасників справи:

- щодо обов`язку осіб відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, зареєструвати свій електронний кабінет,

- про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами,

- на процесуальні наслідки звернення до суду з документами осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, які передбачені у частині 10 статті 165, частині 4 статті 170 та частині 4 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Такі наслідки застосовуються судом також у разі, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

9.Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали підписано 27.10.2026

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І. Ніколаєв