Рішення № 140952141, 26.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. Справа № 918/997/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Редько К.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Торговий центр-Д"

до Рівненської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг,

про визнання незаконними та скасування рішень.

За участю представників сторін:

від позивача: Януль Віктор Степанович;

від позивача: Курись Олексій Петрович;

від відповідача: Шпак Андрій Андрійович

від третьої особи: Кулик Василь Анатолійович.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торговий центр-Д" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради (далі - Відповідач), в якому просить визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2 рішення Рівненської міської ради від 04.09.2025 №7091 "Про надання Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33"; пункти 1, 2 рішення Рівненської міської ради від 09.10.2025 №7237 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг у постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33" та скасувати реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2; 5610100000:01:041:0662 площею 4 952 м2 у Державному земельному кадастрі, поновити реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки (до поділу існував кадастровий номер 5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем припинено право користування Позивача земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:041:0084, загальною площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33 у спосіб та з підстав не передбачених законом, а саме шляхом припинення існування вказаної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, тим самим порушивши право користування Позивача на вказану земельну ділянку.

Одночасно з позовною заявою від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останнє просить забезпечити позов Приватного підприємства "Торговий центр-Д" шляхом заборони Рівненській міські раді вчиняти дії по передачі в оренду (користування) земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2 та 5610100000:01:041:0662 площею 4 952 м2, які знаходяться в м. Рівне на вул. Здолбунівській, 33 та заборони третій особі Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг здійснювати дії щодо проведення підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33 (кадастровий номер 5610100000:01:041:0661) для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД - 12.11).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.10.2026 відмовдено у задоволенні заяви Позивача від 24.10.2025 про забезпечення позову у справі № 918/997/25.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, призначено розгляд справи на 03.12.2025 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг (далі - Третя особа).

До суду 18.11.2025 від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Від представника Позивача 24.11.2025 надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.11.2025 задоволено заяву представника Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено судове засідання у даній справі призначене на 03.12.2025 провести в режимі відеоконференції за участю представника Позивача.

До суду 01.12.2025 від представника Позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

Від представника Позивача 02.12.2025 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

У зв`язку з відсутністю електроенергії в будівлі Господарського суду Рівненської області, судове засідання, призначене на 03.12.2025, не відбулось.

Ухвалою суду від 03.12.2025 призначено підготовче засідання на 16.12.2025.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.12.2025 задоволено заяву представника Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено судове засідання у даній справі призначене на 16.12.2025 провести в режимі відеоконференції за участю представника Позивача.

До суду 12.12.2025 від представника Відповідача надійшла заява, в якій просить в задоволенні заяви Позивача про зміну предмету позову відмовити повністю.

Також 12.12.2025 до суду від представника Відповідача надійшла заява, в якій просить в задоволенні заяви Позивача про зупинення провадження у справі відмовити повністю.

До суду 15.12.2025 від представника Позивача надійшло клопотання про призначення експертизи, в якому просить постановити ухвалу у даній справі про призначення земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі. Поставити експерту питання: як фактично розташований об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1881632556101, волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга волейбольні пляжні поля на піску) за адресою м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, у складі будівлі допоміжних приміщень А-1; трибуна а-а4; підпірна стінка І; майданчик для пляжного волейболу - ІІ, ІІІ, ІV, V; замощення -VI; автостоянка VII; газон- VIII; огорожа - №1; ворота №2, 4, 5; хвіртка - №3, право власності на який зареєстровано ПП "Торговий центр-Д", по відношенню до меж земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД 12.11)?

У судовому засіданні 16.12.2025, заслухавши позицію присутніх представників учасників справи щодо поданої Позивачем заяви про зміну предмету позову від 01.12.2025, судом протокольною ухвалою прийнято до розгляду заяву Позивача про зміну предмету позову від 01.12.2025 та вирішено здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням.

Таким чином предметом позову є:

- визнання незаконними та скасувати пунктів 1, 2 рішення Рівненської міської ради №7091 від 04.09.2025 "Про надання Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33" ; пунктів 1, 2 рішення Рівненської міської ради №7237 від 09.10.2025 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному Рівненському шляхово експлуатаційному управлінню автомобільних доріг у постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33";

- скасування реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2 та 5610100000:01:041:0662 площею 4 952 м2 у Державному земельному кадастрі та поновити реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки (до поділу існував кадастровий номер 5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська,33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів, в межах та конфігурації земельної ділянки яка існувала до припинення реєстрації в ДЗК;

- скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення договору оренди земельної ділянки 5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська,33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів;

- поновлення реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору оренди земельної ділянки 5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська,33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів, від 19.05.2004, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М., зареєстрований в реєстрі за № 2220, зареєстрований Рівненською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.10.2004 № 040458300024, а також визнаний укладеним додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 19.05.2004 згідно рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.2018 у справі № 918/413/18.

Також у судовому засіданні 16.12.2025 представник Позивача Януль Віктор Степанович просив залишити без розгляду клопотання про зупинення розгляду справи, вказану позицію було підтримано іншими представниками Позивача, Відповідача та Третьої особи, судом протокольною ухвалою від 16.12.2025 залишено без розгляду клопотання представника Позивача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 16.12.2025 представник Відповідача повідомив, що не мав достатнього часу для підготовки своїх пояснень щодо поданого 15.12.2025 клопотання представника Позивача про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 08.01.2026.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.12.2025 задоволено заяву представника Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено судове засідання у даній справі призначене на 08.01.2026 провести в режимі відеоконференції за участю представника Позивача.

До суду 31.12.2025 від представника Відповідача надійшли пояснення щодо клопотання про призначення експертизи, в яких просить задовольнити клопотання про проведення експертизи та поставити експерту питання: чи входить об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1881632556101): "волейбольні пляжні поля та тенісні корти (1 черга волейбольні пляжні поля на піску)", загальною площею 102,5 м2, належний на праві власності ПП "Торговий Центр-Д", який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33 в межі земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2, яка утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084 площею 12 684 м2?

До суду 05.01.2026 від представника Позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 08.01.2026 клопотання Позивача від 15.12.2025 про призначення земельно-технічної експертизи задоволено та призначено у справі № 918/997/25 судову експертизу. Проведення судової експертизи доручено Львівсько науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54). Поставлено перед судовим експертом наступні питання:

1) як фактично розташований об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1881632556101, волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга волейбольні пляжні поля на піску) за адресою м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, у складі будівлі допоміжних приміщень А-1; трибуна а-а4; підпірна стінка І; майданчик для пляжного волейболу - ІІ, ІІІ, ІV, V; замощення -VI; автостоянка VII; газон- VIII; огорожа - №1; ворота №2, 4, 5; хвіртка - №3, право власності на який зареєстровано ПП "Торговий центр-Д", по відношенню до меж земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД 12.11)?

2) чи входить об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1881632556101): "волейбольні пляжні поля та тенісні корти (1 черга волейбольні пляжні поля на піску)", загальною площею 102,5 м2, належний на праві власності ПП "Торговий Центр-Д", який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33 в межі земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2, яка утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084 площею 12 684 м2? Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за достовірність експертизи, передбачену статтею 384 Кримінального кодексу України. Попередню оплату вартості судової експертизи в повному обсязі покладено на Кононенка Олександра Леонідовича з наступним віднесенням цих витрат на винну сторону. Витрати на проведення експертизи з питання першого покладено на Приватне підприємство "Торговий центр-Д" відповідно до Договору №5267-Е про проведення судової земельно-технічної експертизи у господарській справі №918/997/25 від 11.11.2025. Витрати на проведення експертизи з питання другого покладено на Рівненську міську раду. Зобов`язано сторін надати експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за його клопотанням визначені ним документи, необхідні для проведення призначеної земельно-технічної експертизи. Провадження у справі № 918/997/25 зупинено на час проведення експертизи.

Матеріали даної справи супровідним листом від 23.11.2026 № 918/997/25/98/26 були направлені до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

До суду 19.02.2026 після зупинення провадження надійшло клопотання експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.02.2026 про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи по матеріалах господарської справи №918/997/25, в якому просить: додатково надати належним чином оформлені та пронумеровані в паперовому вигляді, сформовані пооб?єктно та в хронологічному порядку наступні документи, які необхідні для відповіді на поставлені питання, а саме:

- документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 12 684,00 м2 з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084 із обов?язковим зазначенням її каталогу координат в системі СК-63 або УСК-2000;

- документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 7 732,00 м2 з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 із обов?язковим зазначенням її каталогу координат в системі СК-63 або УСК-2000;

- документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 0,5731 м2 (згідно Топографічного плану на а.с. 82 Том 1) з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 із обов?язковим зазначенням її каталогу координат в системі СК-63 або УСК-2000;

- обмінний файл земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084 у форматі XML із зазначенням усіх відомостей щодо поділу даної ділянки та відомостей щодо земельних ділянок, які утворились після поділу;

- інвентаризаційну справу на об?єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1881632556101, що знаходиться по вул. Здолбунівська, 33 в м. Рівне в повному обсязі з відображенням усіх технічних характеристик будівель та споруд про які йде мова в питаннях ухвали;

- технічні паспорти на всі будівлі та споруди, що входять до об?єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1881632556101 в повному обсязі та про які йде мова в питаннях ухвали;

- топографо-геодезичне знімання земельної ділянки по її фактичному місцю розташування (вул. Здолбунівська, 33 в м. Рівне) із обов?язковим нанесенням на ній усіх будівель та споруд про які йде мова в питаннях ухвали на електронному та паперовому носіях в системі СК-63 або УСК-2000.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.03.2026 поновлено провадження у справі та призначено розгляд клопотання експерта нав 11.03.2026.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.03.2026 задоволено заяву представника Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено судове засідання у даній справі призначене на 11.03.2026 провести в режимі відеоконференції за участю представника Позивача.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.03.2026 клопотання експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової земельно-технічної експертизи задоволено та провадження у справі № 918/997/25 зупинено на час проведення експертизи.

До суду 18.03.2026 від представника Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2026.

До суду 19.03.2026 від представника Відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2026.

До суду 10.08.2026 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи №918/997/25, до яких долучено висновок експерта.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.09.2026 закрито підготовче провадження у справі № 918/997/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.09.2026 задоволено заяву представника Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено судове засідання у даній справі призначене на 30.09.2026 провести в режимі відеоконференції за участю представника Позивача.

У судовому засідання 30.09.2026 оголошено перерву на 15.10.2026.

До суду 15.10.2026 від представника Позивача надійшли пояснення по справі.

Представники Позивача у судовому засіданні 15.10.2026 підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив та з урахуванням висновку експерта.

Представник Відповідача у судовому засіданні 15.10.2026 підтримав позицію викладену у відзиві на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Третьої особи у судовому засіданні 15.10.2026 підтримав позицію викладену представником Відповідача.

У судовому засіданні 15.10.2026 судом завершено стадію з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, а також надано можливість сторонам на стадії судових дебатів висловити перед судом свою правову позицію щодо спірних правовідносин.

Згідно із статтею 219 ГПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

У судовому засіданні 15.10.2026, після судових дебатів судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 26.10.2026.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.10.2026 повідомлено учасників справи про відкладення ухвалення та проголошення судового рішення на 26.10.2026.

У судове засідання 26.10.2026 на ухвалення та проголошення судового рішення з`явилися представники Позивача, Відповідача та Третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 19.05.2004 Рівненською міською радою (Орендодавець) та МППФ "Торговий центр" правонаступником якого є Позивач (Орендар) укладено Договір оренди землі, який зареєстрований в реєстрі за №2220 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне по вул.Ст. Бандери для будівництва та обслуговування бейсбольного поля.

Згідно з пунктами 2, 3 Договору в оренду передається, земельна ділянка загальною площею 12 684 м2, у тому числі 4 400 м2 з числа земель житлової та громадської забудови міста; 8 284 м2 з числа земель Державно-комунального підприємства "Міське об`єднання парків культури та відпочинку". Земельна ділянка без забудов.

Пунктом 5 Договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки становить 572 763,34 грн., грошова оцінка 1 м2, земельної ділянки складає - 90,31 грн., згідно з довідкою №3-24/94 про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виданої Рівненським міським управлінням земельних ресурсів від 26.02.2004 № 01-03/253.

Відповідно до пункту 8 Договору останній укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктами 15-17 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування бейсбольного поля. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування бейсбольного поля. Умови збереження стану об`єкта оренди - використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Пунктом 21 Договору передбачено, що після, припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується у судовому порядку.

Згідно з пунктами 22-23 Договору здійснені Орендарем без згоди Орендодавця витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню.

Поліпшення стану земельної ділянки, проведені Орендарем за письмовою згодою з орендодавцем землі, не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до пунктів 35-36 Договору дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання Орендарем земельних ділянок у власність;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- смерті фізичної особи Орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

На виконання рішення Рівненської міської ради від 22.03.2005 №1282 Відповідачем та Позивачем 06.05.2005 підписано Зміни та доповнення до Договору, зокрема в пунктах 1, 15, 16 Договору слова "будівництво та обслуговування бейсбольного поля" замінити словами "будівництво та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів".

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 21.11.2007 за Позивачем зареєстровано право приватної власності на об`єкт незавершеного будівництва (процент готовності - 64%) волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів, розташованих на земельній ділянці, що є предметом Договору оренди землі. Згідно з приміткою, поштова адреса м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33 присвоєна згідно з наказом Управління містобудування та архітектури виконкому Рівненської міської ради від 21.06.2006 №148.

На земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:041:0084, загальною площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, на підставі виданого 16.03.2007 Інспекцією Державного Архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт №61 з будівництва волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів по вул. Ст. Бандери в м. Рівне, ПП "Торговий центр-Д" здійснило будівництво І черги - волейбольні пляжні поля на піску. Вказаний об`єкт нерухомого майна введено в експлуатацію, про що 01.07.2019 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 11.06.2019 видано Сертифікат серії РВ №162191821667 про відповідність закінченого будівництвом об`єкту.

Право власності на об`єкт нерухомого майна волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску) за адресою м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, 24.07.2019 зареєстровано за ПП "Торговий центр-Д" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно з витягом від 27.07.2019 індексний номер витягу 175387968, в якому, зокрема, зазначено: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1881632556101; об`єкт нерухомого майна - волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску), об`єкт житлової нерухомості - ні; опис об`єкта - загальна площа 102,5 м2 (т.1 а.с.56).

У складі будівлі допоміжних приміщень - А-1; трибуна - а-а4; підпірна стінка І; майданчик для пляжного волейболу - II, III, IV, V; замощення - VI; автостоянка - VII; газон- VIII; огорожа -№1; ворота №2, 4, 5; хвіртка - №3.

Судом встановлено, що, після спливу строку Договору Відповідачем було прийнято рішення від 30.10.2014 № 4617, яким відмовлено Позивачу у поновленні Договору, у зв`язку з чим Позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області з відповідним позовом про визнання недійсним вказаного рішення.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.02.2015 у справі № 918/1918/14 вимоги Позивача задоволено, визнано недійсним рішення Відповідача від 30.10.2014 № 4617 про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.09.2018 в справі № 918/413/18 ухвалено позов задоволити. Визнано укладеним між Рівненською міською радою та Приватним підприємством "Торговий центр -Д" додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 19.05.2004, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2220, а також зареєстрованого Рівненською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.10.2004 № 040458300024, у запропонованій Приватним підприємством "Торговий центр -Д" редакції.

Згідно з пунктом 8 додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 19.05.2004 Договір поновлено на 10 років, з 28.10.2014 до 27.10.2024. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Судом встановлено, що 26.09.2024 Позивач звернувся до Відповідача через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) у місті Рівному із заявою про укладення договору оренди землі на новий строк в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Позивачем 06.01.2025 повторно було подано заяву в ЦНАП м.Рівне встановленої форми про укладення договору оренди на новий строк. Однак, Відповідач ухилився від укладення додаткового договору про поновлення договору оренди землі.

Вказані обставини були встановлені у рішення Господарського суду Рівненської області від 22.09.2025 у справі № 918/614/25, за позовом Позивача до Відповідача про спонукання до укладення додаткового договору про поновлення договору оренди, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та набрало законної сили.

Також у вказаному рішенні (справа № 918/614/25) судом було встановлено, що " Умови запропонованої позивачем до укладення редакції договору про поновлення договору оренди землі не відрізняються від істотних умов договору від 19 травня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 2220, зареєстрованого Рівненською регіональною філією ДІЇ "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 жовтня 2004 року № 040458300024.

По сплину тридцяти денного терміну з дня отримання заяви відповідач не надав заперечень щодо укладання додаткової угоди.

Приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні відповідної додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Позивач зазначив, що підприємство після 27 жовтня 2024 року користується орендованою земельною ділянкою. Належно виконує умови договору оренди землі. Сплачує орендну плату. Відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі (з 27 жовтня 2024 року по 27 листопада 2024 року).

За таких обставин позивач вважає, що наявні обставини для задоволення позовних вимог у даній справі.

Відповідач серед іншого у своєму відзиві зазначив, що відповідно до Договору оренди землі, визнаного укладеним на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 06.09.2019 у справі № 918/413/18, Сторони узгодили між собою та зафіксували у п. 8, що договір поновлено на 10 років з 28 жовтня 2014 року до 27 жовтня 2024 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до матеріалів справи Позивач - ПП "Торговий центр-Д" звернувся до Рівненської міської ради та подав свою заяву 26.09.2024, тобто з порушенням строків визначених пунктом 8 договору оренди землі, що в свою чергу є порушенням істотних умов договору, що свідчить про не належне виконання своїх обов`язків Позивачем відповідно до договору оренди та як наслідок втрата Позивачем свого переважного права на укладення договору оренди на новий строк, а відтак просить суд в позові відмовити....

.....Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, що спірний Договір оренди землі від 19.05.2004 згідно п.8 додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2004 року Договір поновлено на 10 років, з 28 жовтня 2014 року до 27 жовтня 2024 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріали справи свідчать та сторонами не заперечується, що позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про продовження строку дії Договору оренди землі від 19.05.2004 року шляхом укладення додаткового договору до нього на новий строк на тих же умовах, або інших запропонованих з боку орендодавця умовах 26.09.2024.

Присутні в судових засіданнях представники позивача та відповідача не заперечили факту наявності вказаного вище факту.

Отже, матеріалами справи фактично підтверджено недотримання позивачем строків на звернення до Орендодавця з наміром щодо продовження строку дії договору оренди землі, визначених у пункті 8 Додаткового договору, де передбачено, що Орендар зобов`язаний письмово повідомити Орендодавця не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору оренди землі про намір продовжити його дію.

Надавши оцінку всім матеріалам справи, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах Орендар не надсилав Орендодавцеві у строки, встановлені частиною другою статті 33 Закону України "Про оренду землі", повідомлення про свій намір поновити Договір оренди землі від 19.05.2004 разом з проектом додаткової угоди, що унеможливило розгляд цього питання з прийняттям Орендодавцем відповідного рішення, що свідчить про недотримання позивачем процедури поновлення договору на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

З системного аналізу норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі" слідує, що до відповідного повідомлення орендодавця про намір продовження строку дії договору оренди землі в обов`язковому порядку орендарем має бути долучений проект додаткової угоди.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів її направлення позивачем на адресу відповідача у визначений законом строк, вказана обставина, з відповідними доказами в її підтвердження, позивачем жодним чином не спростована.

Підсумовуючи, суд зазначає, що у спірних правовідносинах позивачем порушено вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині дотримання строків на звернення до Орендодавця з наміром щодо продовження строку дії договору оренди землі та долученням до листа-повідомлення проекту договору, тобто позивачем не дотримано порядку дій, визначених статтею 33 вказаного задля поновлення договору оренди землі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини справи, зважаючи, що позивач належними доказами не довів наявності підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем не доведено у встановлений законом спосіб обґрунтованості заявлених позовних вимог".

Судом у даній справі (№918/997/25) встановлено, що після закінчення строку дії Договору Відповідачем 04.09.2025 прийнято рішення "Про надання Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33" №7091, яким враховуючи заяву Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг, Рівненська міська рада вирішила:

1. Надати Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД - 12.11).

2. Земельну ділянку відвести за рахунок частини земельної ділянки комунальної власності Рівненської міської територіальної громади з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084.

Також, Відповідачем 09.10.2025 прийнято рішення "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг у постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33" №7237, яким враховуючи заяву Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг, Рівненська міська рада вирішила:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД - 12.11).

2. Передати Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг у постійне користування земельну ділянку площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33 (кадастровий номер 5610100000:01:041:0661) за рахунок земель житлової та громадської забудови комунальної власності Рівненської міської територіальної гром ади для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД - 12.11).

На підставі заяви Комунального Рівненського шляхово експлуатаційного управління автомобільних доріг від 08.07.2025 та графічних матеріалів, на яких зазначено місце розташування та розмір земельної ділянки, Управлінням земельних відносин було підготовлено проєкт рішення Рівненської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному Рівненському шляхово експлуатаційному управлінню автомобільних доріг земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33".

Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту рішення, підписаної начальником Управління земельних відносин, в пункті 2 вказано, що згідно з поданими графічними матеріалами, земельна ділянка площею 7 732 м2 є вільною від забудови.

У подальшому Управлінням земельних відносин на підставі заяви Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг від 03.10.2025 та розробленого ТОВ "ЗЕМЛЕВПОРЯДНА КОМПАНІЯ ВЕЛЕС" проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг земельної ділянки площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33 розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД 12.11) було підготовлено проєкт рішення Рівненської міської ради "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу в постійне користування Комунальному Рівненському шляхово експлуатаційному управлінню автомобільних доріг земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33 (вільна від забудови земельна ділянка)".

Також з пояснювальної записки до проєкту рішення, підписаної начальником Управління земельних відносин, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 вільна від забудови.

Як вбачається з листа Управління земельних відносин земельна ділянка площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33 утворилася в результаті поділу земельної ділянки площею 12 684 м2 з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084. Згідно з матеріалами до проєкту землеустрою на земельній ділянці площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33 (кадастровий номер 5610100000:01:041:0661) відсутні об`єкти нерухомого майна.

На підставі рішення від 04.09.2025 №7091 було здійснено поділ земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:041:0084 на земельні ділянки кадастровий номер 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2 на вул. Здолбунівській, 33 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД - 12.11) та кадастровий номер 5610100000:01:041:0662 площею 4 952 м2.

У свою чергу Позивач посилається на те, що Відповідачем припинено право користування Позивача земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:041:0084, загальною площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33 у спосіб та з підстав не передбачених Законом, а саме шляхом припинення існування вказаної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, тим самим порушивши право користування Позивача на вказану земельну ділянку.

Позивач зазначає, що незаконність рішення Відповідача від 09.10.2025 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг у постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33" №7237, полягає в тому, що при співставленні меж сформованих, у результаті поділу земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:041:0084, земельних ділянок, з об`єктом нерухомого майна реєстраційний номер 1881632556101, що належить на праві приватної власності Позивачу встановлено, що межі новосформованих відповідно до розробленого на підставі рішення Відповідача від 04.09.2025 №7091, та затвердженого рішенням Відповідача від 09.10.2025 №7237, проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (код КВЦПЗД 12.11), проходять через об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1881632556101, що належить на праві приватної власності Позивачу.

Відтак на частині земельної ділянки, яка надана без погодження з Позивачем Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг, знаходиться об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 1881632556101, що належить Позивачу, тим самим рішення Відповідача від 04.09.2025 №7091, та від 09.10.2025 №7237 порушує гарантоване статтею 41 Конституцією України право власності, яка також і встановлює що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частинами першою-третьою статті 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно з частиною п`ятою статті 158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

До компетенції суду відносяться питання щодо встановлення наявності чи відсутності порушення відповідачем права позивача в межах вимог позовної заяви. Водночас, до компетенції суду не входять функції з встановлення на підставі правовстановлюючої документації, зокрема, перетину спірних земельних ділянок або ж встановлення факту проходження меж земельної ділянки через об`єкт нерухомого майна. Вказані функції реалізовують особи, які я володіють спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Відповідно до висновку експерта від 29.07.2026 №447-Е за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи по матеріалах господарської справи №918/997/25 експертом встановлено, що за межами земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732,00 м2 по вул. Здолбунівська, 33 у м. Рівне фактично знаходяться як будівлі та споруди, що входять до складу об`єкта нерухомого майна. ПП "Торговий центр-Д" з реєстраційним номером 1881632556101, а саме: будівля допоміжних приміщень А-1, майданчик для пляжного волейболу та навіси так і підпірна стінка - І, замощення - VI; газони - VIІІ, огорожа - № 1, ворота - №2,4,5 і хвіртка - № 3, що відображені в технічному паспорті від 22.05.2019 окрім автостоянки - VII, яка повністю знаходиться в межах даної ділянки.

Об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номерам 1881632556101: "волейбольні пляжні поля та тенісні корти (І черга волейбольні пляжні поля на піску)" загальною площею 102,50 кв.м (будівля допоміжних приміщень А-1), що належить на праві власності ПП "Торговий центр-Д" та який знаходиться по вул. Здолбунівська, 33 в м. Рівне, не входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732,00 м2, яка була утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084 площею 12 684,00 м2.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено наявності підстав для

визнання незаконними та скасування рішень, з огляду на таке.

Частиною першою статті 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статі 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно із статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною першою статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад зокрема належать вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною п`ятнадцятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесій ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Конституції України, цього Закону, законів України "Про статус депутатів місцевих рад", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та інших законів. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, корпоративні права в юридичних особах, у тому числі банках, страхових компаніях чи інших господарських товариствах, майно житлового фонду, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках публічно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з частиною другою статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами четвертою та п`ятою статті 791 ЗК України передбачено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частинами першою та другою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Частиною першою статті 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування. Інвестор із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір у порядку, передбаченому Законом України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", та який заінтересований в одержанні у користування земельної ділянки державної або комунальної власності, визначеної спеціальним інвестиційним договором як необхідна для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, має право замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж такої земельної ділянки в натурі (на місцевості) без надання дозволу органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що передає земельну ділянку у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, про що він зобов`язаний письмово повідомити відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів. До письмового повідомлення додається копія договору про виконання робіт із землеустрою щодо встановлення меж такої земельної ділянки в натурі (на місцевості) та копія укладеного спеціального інвестиційного договору.

Відповідно до абзаців 1 та 2 частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною третьою статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації заяви Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення документації із землеустрою без надання дозволу на її розроблення, передбаченого цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Умови і строки розроблення документації із землеустрою визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем відповідних робіт.

У разі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або формування земельної ділянки, необхідної для здійснення публічно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії), замовником документації із землеустрою є публічний партнер (концесієдавець), а також за його дорученням державне або комунальне підприємство, установа, організація чи господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі.

Розгляд заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою передачі земельної ділянки у користування для розміщення лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій або заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою передачі земельної ділянки у користування для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, поданої постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який відповідно до Закону України "Про електронні комунікації" внесений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, та прийняття рішення про надання відповідного дозволу або надання мотивованої відмови у його наданні здійснюється відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування протягом 14 днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною другою статті 120 ЗК України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом наведених норм, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (див. пункти 8.16 і 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16; пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовані ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, має загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані.

У рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином у спорі щодо визнання недійсним ненормативного правового акта органу місцевого самоврядування до кола обставин, які підлягають доказуванню, належить, зокрема встановлення обставин виконання такого рішення органу місцевого самоврядування.

Аналогічну правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 року у справі № 902/533/23.

Згідно зі статтею 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Частинами першою та другою статті 20 ЗК України передбачено, що при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою. Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

У постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19 Верховний Суд зробив висновок щодо застосування норми права, у якому зазначив, що під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

У даній справі Позивач звернувся з позовними вимогами про:

- визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 рішення Рівненської міської ради №7091 від 04.09.2025 "Про надання Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33" ; пунктів 1, 2 рішення Рівненської міської ради №7237 від 09.10.2025 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному Рівненському шляхово експлуатаційному управлінню автомобільних доріг у постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33";

- скасування реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2 та 5610100000:01:041:0662 площею 4 952 м2 у Державному земельному кадастрі та поновити реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки (до поділу існував кадастровий номер 5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська,33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів, в межах та конфігурації земельної ділянки яка існувала до припинення реєстрації в ДЗК;

- скасування реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення договору оренди земельної ділянки 5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська,33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів;

- поновлення реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору оренди земельної ділянки 5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська,33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів, від 19.05.2004, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М., зареєстрований в реєстрі за № 2220, зареєстрований Рівненською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.10.2004 № 040458300024, а також визнаний укладеним додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 19.05.2004 згідно рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.2018 у справі № 918/413/18.

Водночас як вбачається з рішення Господарського суду Рівненської області від 22.09.2025 у справі № 918/614/25, за позовом Позивача до Відповідача про спонукання до укладення додаткового договору про поновлення договору оренди, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та набрало законної сили, судом встановлено, що:

"Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, що спірний Договір оренди землі від 19.05.2004 згідно п.8 додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 19 травня 2004 року Договір поновлено на 10 років, з 28 жовтня 2014 року до 27 жовтня 2024 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Матеріали справи свідчать та сторонами не заперечується, що позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про продовження строку дії Договору оренди землі від 19.05.2004 року шляхом укладення додаткового договору до нього на новий строк на тих же умовах, або інших запропонованих з боку орендодавця умовах 26.09.2024 року.

Присутні в судових засіданнях представники позивача та відповідача не заперечили факту наявності вказаного вище факту.

Отже, матеріалами справи фактично підтверджено недотримання позивачем строків на звернення до Орендодавця з наміром щодо продовження строку дії договору оренди землі, визначених у пункті 8 Додаткового договору, де передбачено, що Орендар зобов`язаний письмово повідомити Орендодавця не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору оренди землі про намір продовжити його дію.

Надавши оцінку всім матеріалам справи, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах Орендар не надсилав Орендодавцеві у строки, встановлені частиною другою статті 33 Закону України "Про оренду землі", повідомлення про свій намір поновити Договір оренди землі від 19.05.2004 разом з проектом додаткової угоди, що унеможливило розгляд цього питання з прийняттям Орендодавцем відповідного рішення, що свідчить про недотримання позивачем процедури поновлення договору на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

З системного аналізу норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі" слідує, що до відповідного повідомлення орендодавця про намір продовження строку дії договору оренди землі в обов`язковому порядку орендарем має бути долучений проект додаткової угоди.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів її направлення позивачем на адресу відповідача у визначений законом строк, вказана обставина, з відповідними доказами в її підтвердження, позивачем жодним чином не спростована.

Підсумовуючи, суд зазначає, що у спірних правовідносинах позивачем порушено вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині дотримання строків на звернення до Орендодавця з наміром щодо продовження строку дії договору оренди землі та долученням до листа-повідомлення проекту договору, тобто позивачем не дотримано порядку дій, визначених статтею 33 вказаного задля поновлення договору оренди землі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини справи, зважаючи, що позивач належними доказами не довів наявності підстав для задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позивачем не доведено у встановлений законом спосіб обґрунтованості заявлених позовних вимог".

Тобто строк дії Договору не був продовжений, а тому він припинив свою дію.

При цьому суд відхиляє доводи Позивача про те, що Договір продовжує свою дію, у зв`язку з тим, що Позивач продовжує користуватись земельною ділянкою, а у справі № 918/614/25 на такі обставини останній не посилався, оскільки з рішення Господарського суду Рівненської області від 22.09.2025 у справі № 918/614/25 вбачається, що: "Позивач зазначив, що підприємство після 27.10.2024 користується орендованою земельною ділянкою. Належно виконує умови договору оренди землі. Сплачує орендну плату. Відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі (з 27.10.2024 по 27.11.2024)". Тобто такі обставини були предметом розгляду у вказаній справі.

Крім того суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 8 додаткового договору про поновлення договору оренди землі від 19.05.2004 Договір поновлено на 10 років, з 28.10.2014 до 27.10.2024. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Тобто сторони визначили чіткий порядок підстав для продовження дії Договору, який не був продовжений у зв`язку з порушенням саме Позивачем такого порядку.

Також суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі №918/614/25, зазначено, що: " ....за умови доведеності Позивачем обставини розміщення на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості, що належать йому на праві власності, ПП "Торговий центр-Д" наділено правом звернутися до Ради із окремою заявою про надання земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного йому об`єкта нерухомості, однак таке звернення та сама наявність нерухомого майна не є самостійною підставою для застосування у цьому спорі механізму поновлення договору, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі"."

Доказів звернення Позивача, після закінчення дії Договору, з відповідною заявою до Відповідача суду не надано.

Водночас з наявних у матарілах справи доказів вбачається, що на земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:041:0084, загальною площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, на підставі виданого 16.03.2007 Інспекцією Державного Архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт №61 з будівництва волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів по вул. Ст. Бандери в м. Рівне, ПП "Торговий центр-Д" здійснило будівництво І черги - волейбольні пляжні поля на піску. Вказаний об`єкт нерухомого майна введено в експлуатацію, про що 01.07.2019 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 11.06.2019 видано Сертифікат серії РВ №162191821667 про відповідність закінченого будівництвом об`єкту.

Право власності на об`єкт нерухомого майна волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску) за адресою м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, 24.07.2019 зареєстровано за ПП "Торговий центр-Д" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно з витягом від 27.07.2019 індексний номер витягу 175387968, в якому, зокрема, зазначено: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1881632556101; об`єкт нерухомого майна - волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску), об`єкт житлової нерухомості - ні; опис об`єкта - загальна площа 102,5 м2 (т.1 а.с.56).

Тобто за Позивачем відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) від 27.07.2019 зареєстровано саме право власності на об`єкт нерухомого майна волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску) за адресою м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, 24.07.2019, в якому, зокрема, зазначено: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1881632556101; об`єкт нерухомого майна - волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску), об`єкт житлової нерухомості - ні; опис об`єкта - загальна площа 102,5 м2.

Згідно з висновком експерта від 29.07.2026 №447-Е, наданим Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, за результатом проведеної у даній справі судової земельно-технічної експертиз, призначеної судом, за межами земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732,00 м2 по вул. Здолбунівська, 33 в м. Рівне фактично знаходяться як будівлі та споруди, що входять до складу об`єкта нерухомого майна ПП "Торговий центр-Д" з реєстраційним номером 1881632556101, а саме: будівля допоміжних приміщень А-1; майданчики для пляжного волейболу та навіси так і підпірна стінка - 1; замощення - VI; газони - VIII: огорожа - №1; ворота - №2, 4, 5 і хвіртка №3, що відображені в Технічному паспорті від 22.05.2019 окрім автостоянки - VII, яка повністю знаходиться в межах даної ділянки.

Об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номерам 1881632556101: "волейбольні пляжні поля та тенісні корти (І черга волейбольні пляжні поля на піску)" загальною площею 102,50 м2 (будівля допоміжних приміщень А-1), що належить на праві власності ПП "Торговий центр-Д" та який знаходиться по вул. Здолбунівська, 33 в м. Рівне, не входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732,00 м2, яка була утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084 площею 12 684,00 м2.

Таким чином вказаним експертним висновком також підтверджується, що саме об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номерам 1881632556101: "волейбольні пляжні поля та тенісні корти (І черга волейбольні пляжні поля на піску)" загальною площею 102,50 м2, який належить на праві власності ПП "Торговий центр-Д" та який знаходиться по вул. Здолбунівська, 33 в м. Рівне, не входить в межі земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732,00 м2.

Враховуючи встановлені обставини справи, а саме, що Позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження у нього права власності на об`єкт нерухомості (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.07.2019, відповідно до якого зареєстровано саме право власності на об`єкт нерухомого майна волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску) за адресою м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, 24.07.2019, в якому, зокрема, зазначено: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1881632556101; об`єкт нерухомого майна - волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску), об`єкт житлової нерухомості - ні; опис об`єкта - загальна площа 102,5 м2), суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено наявності у нього на праві власності іншого майна крім об`єкта нерухомого майна волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску) за адресою м. Рівне, вул. Здолбунівська, 33, 24.07.2019, загальною площею 102,5 м2 та який знаходиться за межами земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732,00 м2 по вул. Здолбунівська, 33 в м. Рівне.

При цьому суд відхиляє доводи Позивача про те, що автостоянка входить до складу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номерам 1881632556101 як складова частина такого об`єкту, оскільки, як вже зазначалось судом, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що реєстрація права власності здійснена на лише об`єкт нерухомого майна - волейбольні пляжні поля на піску та тенісні корти (І черга - волейбольні пляжні поля на піску), об`єкт житлової нерухомості - ні; опис об`єкта - загальна площа 102,5 м2.

Крім того суд враховує, що відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт №61, виданого 16.03.2007 Інспекцією Державного Архітектурно-будівельного контролю з будівництва волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів по вул. Ст. Бандери в м. Рівне, ПП "Торговий центр-Д" здійснило будівництво І черги - волейбольні пляжні поля на піску. Вказаний об`єкт нерухомого майна введено в експлуатацію, про що 01.07.2019 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 11.06.2019 видано 01.07.2019 Сертифікат серії РВ №162191821667 про відповідність закінченого будівництвом об`єкту.

Водночас як у дозволі на виконання будівельних робіт, так і сертифікаті про відповідність закінченого будівництвом об`єкту не міститься інформації щодо автостоянки.

Інформація щодо автостоянки міститься лише в акті готовності об`єкта до експлуатації від 11.06.2019, в якому зазначено "VII Замощення (автостоянка), на підставі якого видано 01.07.2019 Сертифікат серії РВ №162191821667 про відповідність закінченого будівництвом об`єкту, який не містить інформації щодо автостоянки, та в технічному паспорті виготовленого станом на 22.05.2019, в якому зазначено "VII Замощення (автостоянка).

У свою чергу акт готовності об`єкта до експлуатації та технічний паспорт не є підтвердженням права власності на нерухоме майно. Ці документи є обов`язковими, але виконують інші функції на шляху до оформлення власності.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухомість виникає виключно з моменту його державної реєстрації.

Технічний паспорт - це суто технічний (довідковий) документ, що відображає фактичні характеристики та технічний стан майна на дату проведення інвентаризації. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом і не породжує, не змінює та не припиняє право власності.

Акт готовності об`єкта є внутрішнім документом, який фіксує завершення будівельних робіт підрядником та замовником. Проте юридичну силу акта для реєстрації прав підтверджує саме Сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації.

Якщо в процесі видачі сертифіката чи реєстрації в ДРРП автостоянка була виключена або не врахована в загальну площу (наприклад, її кваліфікували як елемент благоустрою чи окрему відкриту споруду), то відомості акта та техпаспорта втрачають пріоритет.

Якщо у витягу з реєстру (ДРРП) чітко зазначено конкретну площу об`єкта, яка збігається з площею у сертифікаті готовності, то юридично об`єктом права власності є лише те майно, яке входить у межі цієї площі.

Оскільки площа автостоянки не увійшла до підсумкової площі об`єкта в ДРРП та сертифікаті, юридично вона перебуває "поза правовим полем" цього конкретного зареєстрованого об`єкта.

Також суд враховує правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у cправі № 921/252/23, а саме: "5.30. З урахуванням наведених висновків Верховного Суду та доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв`язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в`їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація, гучномовець.

5.31. Відповідно до пункту 2 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 115, автостоянки поділяються, зокрема, за термінами зберігання на: довготермінові - для постійного зберігання транспортних засобів громадян, які проживають у даному населеному пункті; сезонні - для тимчасового зберігання транспортних засобів громадян у зонах відпочинку; денні - розташовані при вокзалах, портах, спортивних спорудах, торговельних, видовищних, інших підприємствах та організаціях, у місцях масового відпочинку; нічні - для тимчасового зберігання транспортних засобів на тупикових та малозавантажених вулицях; за способом зберігання на: відкриті; з навісами, та(або) гаражами, закріпленими за автостоянками; змішані - де поряд з місцями для відкритого зберігання, а також навісами та(або) гаражами, закріпленими за автостоянками, є гаражі чи навіси, що належать власникам транспортних засобів на правах приватної власності.

5.32. Відповідно до пункту 3.25в ДБН 360-92360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (чинних на момент влаштування автостоянки) на території районів садибної забудови слід передбачати розміщення майданчиків для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та занять фізкультурою, автостоянок для тимчасового зберігання, майданчиків для сміттєзбірників загального користування.

5.33. Крім того, відповідно до абзацу 3 додатку "Б" до ДБН В.2.3-15:2007 "Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів" (чинних на момент державної реєстрації) автостоянка - це спеціально обладнана відкрита площадка для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів. Зазначеними нормами передбачається влаштування тимчасового приміщення для обслуговуючого персоналу, яке може бути демонтовано після припинення права (оренди, користування) на земельну ділянку, а не будівництво капітального нерухомого майнового комплексу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 686/22924/16-ц.

5.34. Отже, наведеними нормами не визначено правового режиму автостоянки як об`єкта нерухомого майна. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 686/22924/16-ц, від 08.02.2023 у справі № 591/1594/21, на які обґрунтовано посилається скаржник, та які не враховані господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень".

Таким чином, враховуючи, що Позивачем не доведено реєстрації права власності на автостоянку (площею 647,00 м2) як складової частини об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номерам 1881632556101: "волейбольні пляжні поля та тенісні корти (І черга волейбольні пляжні поля на піску)" загальною площею 102,50 м2, так і як окремого об`єкта нерухомості, слід дійти висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, окільки за відсутності доведення наявності саме нерухомого майна Позивача на відповідній земельній ділянці, відсутнє і порушене право Позивача при вчиненні Відповідачем дій щодо передачі Тратій особі у постійне користування земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0661 площею 7 732,00 м2 вільної від забудови, яка була утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084 площею 12 684,00 м2.

При цьому суд звертає увагу на те, що вказаний об`єкт нерухомості, який належить Позивачеві на праві власноті розміщений на іншій земельній діянці, відомості щодо передачі якої у користування іншим особам суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 рішення Рівненської міської ради №7091 від 04.09.2025 "Про надання Комунальному Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню автомобільних доріг дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33"; пунктів 1, 2 рішення Рівненської міської ради №7237 від 09.10.2025 "Про затвердження проєкту землеустрою та передачу Комунальному Рівненському шляхово експлуатаційному управлінню автомобільних доріг у постійне користування вільної від забудови земельної ділянки на вул. Здолбунівській, 33" не підлягають задоволенню, а вимога про скасування реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5610100000:01:041:0661 площею 7 732 м2 та 5610100000:01:041:0662 площею 4 952 м2 у Державному земельному кадастрі та поновити реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки (до поділу існував кадастровий номер 5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська,33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів, в межах та конфігурації земельної ділянки, яка існувала до припинення реєстрації в ДЗК є похідною, а тому також не підлягає задоволенню.

Також суд заначає, що Позивачем не доведено наявності у нього права на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610100000:01:041:0084 площею 12 684,00 м2, оскільки як вже було встановлено судом строк дії Договору закінчився і стронами продовжений не був, що підтверджується зазначеними у даному рішенні обставинами, які встановлені у іншій справі.

Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто за відсутності діючого договору оренди земельної ділянки, який би надав Позивачу законне право користування відповідною земельною ділянкою, Позивачем не доведено у чому саме полягає порушення його прав при здійсненні реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення договору оренди земельної ділянки (5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, строк дії якого закінчився, що, у свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині, а вимога про поновлення реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору оренди земельної ділянки (5610100000:01:041:0084) площею 12 684 м2, яка знаходиться в м. Рівне, вул. Здолбунівська,33 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування волейбольних пляжних полів на піску та тенісних кортів, від 19.05.2004, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М., зареєстрований в реєстрі за № 2220, зареєстрований Рівненською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.10.2004 № 040458300024, а також визнаний укладеним додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 19.05.2004 згідно рішення господарського суду Рівненської області від 06.09.2018 у справі № 918/413/18, - є похідною, тому також не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями частин першої та третьої цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено і необґрунтовано наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому вони не підлягають задоволенню.

Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що в задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Торговий центр-Д" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27 жовтня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон