Рішення № 140952102, 27.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 Справа № 917/1433/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Фермерського господарства «Грига», 38743, Полтавська обл., Полтавський район, с. Василівка, вул. Шкільна, 24, код ЄДРПОУ 34327335,

до Державного підприємства «Чутове», 38800, Полтавська обл., с-ще Чутове, вул. Центральна, 12, кімната, 7, код ЄДРПОУ 00845921,

про стягнення 50 661,94 грн,

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

20.07.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Грига» до Державного підприємства «Чутове» про стягнення 50 661,94 грн, з яких 126,43 грн заборгованість за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р., 12 546,96 грн 3 % річних, 37 988,55 грн інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 р. залишено вказану позовну заяву Фермерського господарства «Грига» без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня вручення ухвали суду.

24.07.2026 р. від позивача до суду надійшла заява з доказами усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 27.07.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач здійснив оплату за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р. не в повному обсязі та з порушенням встановлених в ньому строків.

Також позивач просить стягнути з Державного підприємства «Чутове» 15 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (довідка про доставку ухвали від 27.07.2026 р. в електронний кабінет Державного підприємства «Чутове» міститься в матеріалах справи).

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановив, що їх достатньо для вирішення спору, у зв`язку з чим вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

09.04.2024 року між Фермерським господарством «Грига» та Державним підприємством «Чутове» було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 (а. с. 6-7).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Постачальник (ФГ «Грига») зобов`язується продати (поставити), а Покупець (ДП «Чутове») прийняти та оплатити Товар українського походження, (а саме: насіння сільськогосподарських культур), на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Згідно з пунктом 1.2 Договору характеристика Товару: Насіння кукурудзи, «ДБ Хотин» в кількості 5,150 тон, на загальну вартість (в т.ч. ПДВ) 449 626,43 грн.

Датою поставки Товару вважається дата підписання Продавцем товарної накладної та прийняття обсягу Товару (п. 2.3 Договору).

На виконання зазначених норм Договору № 09/04-1 від 09.04.2024 р. позивач передав у власність відповідача товар на суму 449 626,43 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-10/05 від 10.05.2024 р. (а. с. 8), підписаними сторонами.

Згідно з п. 3.1 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у грошовій формі до 15.11.2024 р. Датою оплати Товару вважати дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Позивач вказує, що відповідач здійснив оплату за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р. не в повному обсязі та з порушенням встановлених в ньому строків, з огляду на що заявив до стягнення з Державного підприємства «Чутове» 50 661,94 грн, з яких 126,43 грн заборгованість за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р., 12 546,96 грн 3 % річних, 37 988,55 грн інфляційні втрати.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р., видаткова накладна № РН-10/05 від 10.05.2024 р., довіреність від 02.01.2024 р., рахунок-фактура № СФ-09/04-1, свідоцтво № 69, сертифікат № 208503 від 13.12.2023 р., платіжні інструкції № 374 від 13.10.2025 р., № 376 від 17.10.2025 р., № 385 від 21.10.2025 р. та № 400 від 04.11.2025 р. та ін.

Докази відповідача в спростування вимог Фермерського господарства «Грига» в матеріалах справи відсутні.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р. щодо передачі товару на суму 449 626,43 грн. Так, судом досліджено видаткову накладну № РН-10/05 від 10.05.2024 р. та встановлено, що вона має всі необхідні реквізити та підписана сторонами, тож приймається судом у якості належного доказу виконання позивачем умов Договору № 09/04-1 від 09.04.2024 р. на вищевказану суму.

Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі.

Так, згідно з платіжними інструкціями № 374 від 13.10.2025 р., № 376 від 17.10.2025 р., № 385 від 21.10.2025 р. та № 400 від 04.11.2025 р. Державним підприємством «Чутове» було частково сплачено заборгованість за Договором № 09/04-1 від 09.04.2024 р. на суму 449 500 грн.

Доказів сплати залишку основної заборгованості за вказаним договором суду не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 126,43 грн заборгованості за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок відсотків річних за прострочення оплати товару за договором поставки № 21/10-22 від 21.10.2022 р. в розмірі 12 546,96 грн за період з 16.11.2024 р. по 17.07.2026 р. (в т.ч. за період з 16.11.2024 р. по 13.10.2025 р. на заборгованість в розмірі 449 626,43 грн, за період з 14.10.2025 р. по 17.10.2025 р. на заборгованість в розмірі 300 126,43 грн, за період з 18.10.2025 р. по 21.10.2025 р. на заборгованість в розмірі 200 126,43 грн, за період з 22.10.2025 р. по 04.11.2025 р. на заборгованість в розмірі 100 126,43 грн та за період з 05.11.2025 р. по 17.07.2026 р. на заборгованість в розмірі 126,43 грн) та інфляційних втрат в розмірі 37 988,55 грн за період з грудня 2024 року по квітень 2026 року (в т.ч. за період з грудня 2024 року по вересень 2025 року на заборгованість в розмірі 449 626,43 грн, за період жовтня 2025 року на заборгованість в розмірі 300 126,43 грн та за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року на заборгованість в розмірі 126,43 грн) (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 20-22, 29-31).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, з огляду на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення штрафних санкцій, суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 16.11.2024 р. по 17.07.2026 р. (в т.ч. за період з 16.11.2024 р. по 12.10.2025 р. на заборгованість в розмірі 449 626,43 грн, за період з 13.10.2025 р. по 16.10.2025 р. на заборгованість в розмірі 300 126,43 грн, за період з 17.10.2025 р. по 20.10.2025 р. на заборгованість в розмірі 200 126,43 грн, за період з 21.10.2025 р. по 03.11.2025 р. на заборгованість в розмірі 100 126,43 грн та за період з 04.11.2025 р. по 17.07.2026 р. на заборгованість в розмірі 126,43 грн) та дійшов до висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 12 509,99 грн (розрахунок в матеріалах справи).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Фермерського господарства «Грига» в частині стягнення з Державного підприємства «Чутове» 126,43 грн заборгованість за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р., 12 509,99 грн 3 % річних, 37 988,55 грн інфляційні втрати. В решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 660,46 грн.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне:

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач просить покласти на відповідача судові витрати Фермерського господарства «Грига» на правничу допомогу адвоката.

У позовній заяві ФГ «Грига» у даній справі міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Також до вказаної позовної заяви було додано належним чином засвідчені копії Договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 66/26 ЛБГ від 13.07.2026 р., укладеного між Фермерським господарством «Грига» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ БІЗНЕС ГРУП», в особі Голови адвокатського об`єднання Наталії Власенко, ордеру серія ВІ № 1413157 від 17.07.2026 р. на надання адвокатом Власенко Наталією Олексіївною правової допомоги Фермерському господарству «Грига» та розрахунку витрат № 66/26 від 16.07.2026 р. за Договором про надання професійної правничої допомоги адвоката № 66/26 ЛБГ від 13.07.2026 р.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання професійної правничої допомоги адвоката № 66/26 ЛБГ від 13.07.2026 р. Виконавець (Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ БІЗНЕС ГРУП») бере на себе зобов`язання представляти інтереси Замовника (ФГ «Грига») у судових інстанціях щодо стягнення заборгованості по Договору № 09/04-1 від 09.04.2024 р., послуги з представництва інтересів Замовника у судових та інших органах влади, підприємств установ, організацій різних форм власності.

Згідно з п. 5.1 Договору розмір гонорару за підготовку, подання, відправку заперечення, клопотань, заяв, копіювання документів тощо та участь у судових засіданнях першої інстанції становить 15 000,00 грн.

Відомості щодо адвоката Власенко Наталії Олексіївни містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн є такими, що пов`язані з розглядом справи, відповідають критеріям, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК, а також належать до витрат, компенсація яких передбачена чинними нормами законодавства України.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

При цьому, як зазначено вище, у Договорі про надання професійної правничої допомоги адвоката № 66/26 ЛБГ від 13.07.2026 р. встановлено фіксований розмір гонорару.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 640/18402/19 від 28.12.2020 р., якщо договором з адвокатом передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то детальний опис робіт не є обов`язковим, оскільки в такому разі розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг і часу, витраченого адвокатом, а, отже, є визначеним.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Клопотання про зменшення розміру вказаних витрат від відповідача до суду не надходило.

Водночас відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги Фермерського господарства «Грига» в даній справі задоволено частково, а саме в розмірі 126,43 грн заборгованості за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р., 12 509,99 грн 3 % річних та 37 988,55 грн інфляційних втрат, сума витрат позивача на професійну правничу допомогу, пропорційна розміру задоволених позовних вимог, складає 14 989,05 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Чутове» (38800, Полтавська обл., с-ще Чутове, вул. Центральна, 12, кімната, 7, код ЄДРПОУ 00845921) на користь Фермерського господарства «Грига» (38743, Полтавська обл., Полтавський район, с. Василівка, вул. Шкільна, 24, код ЄДРПОУ 34327335) 126,43 грн заборгованість за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 09/04-1 від 09.04.2024 р., 12 509,99 грн 3 % річних, 37 988,55 грн інфляційні втрати, 2 660,46 грн судового збору, 14 989,05 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 27.10.2026 р.

Суддя О.С. Мацко