Рішення № 140951816, 14.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1978/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золоті Дубки" (код ЄДРПОУ 37810925, 65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд. 30)

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (код ЄДРПОУ 00131713, 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 Б)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42114410, 65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 88)

про визнання неправомірним здійснення комерційного обліку, зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: Сергій Олевинський

від відповідача: Світлана Дзиговська

третя особа: не з`явився

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золоті Дубки" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про визнання неправомірним здійснення комерційного обліку, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Золоті Дубки" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; вирішено інші процесуальні питання.

19.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.07.2026 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

09.09.2026 від позивача надійшли пояснення разом з додатковими доказами, які судом не прийнято до розгляду.

Ухвалою від 09.09.2026 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 23.09.2026.

В судовому засіданні 23.09.2026 оголошено перерву до 14.10.2026.

У судове засідання 14.10.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила з підстав його необґрунтованості.

В судовому засіданні в порядку абз.1 ч.1 ст.219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку: освітлення місць загального користування, живлення ліфтів тощо, між ОСББ "Золоті Дубки", яке діє від імені співвласників багатоквартирного будинку, та Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №028079, який є публічним договором приєднання та розроблений на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є додатком 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.

Як зазначає позивач, починаючи із лютого 2024 року (розрахункові періоди починаючи від січня 2024 року) він почав отримувати рахунки від електропостачальника ТОВ "Одеська обласна електропостачальна компанія", в яких обсяг електричної енергії зазначений у стовпці "Всього кВт*год" не відповідав різниці показників, зазначених у стовпцях "Останній показник" та "Попередній показник".

Після отримання розшифровок нарахувань даних комерційного обліку позивач переконався, що обсяги електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку розраховані не на підставі даних вимірювання приладами комерційного обліку електричної енергії, а відніманням від обсягу електричної енергії за показниками загальнобудинкових лічильників обсягу електричної енергії, спожитої у квартирах та нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку. При цьому обсяг спожитої у квартирах та нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку електричної енергії визначається не лише за показами лічильників, а й за середнім споживанням за певний період у разі несвоєчасного подання показників лічильників споживачами цих приміщень. Після отримання фактичних даних лічильників у відповідних приміщеннях, відповідач здійснює коригування в тому періоді, в якому такі показники були отримані.

Застосовуючи такий спосіб розрахунку відповідач, на переконання позивача, помилково вважає ОСББ основним споживачем, а власників квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку - субспоживачами.

Позивач зауважує, що ОСББ не є власником внутрішньобудинкових електричних мереж. Електрична енергія для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку споживається співвласниками багатоквартирного будинку.

Зазначає, що електрична енергія в квартири, нежитлові приміщення та для забезпечення загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Сахарова, 30 постачається через внутрішньобудинкові електричні мережі, які побудовані відповідно до проєктної документації, яка була погоджена із АТ "Одесаобленерго" (після перейменування - АТ "ДТЕК Одеські електромережі").

Відповідно до цієї проєктної документації, облік електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку має здійснюватися:

- освітлення загальнобудинкових приміщень та електричної енергії, що споживається силовими електроприймачами (ліфти, насоси), лічильниками типу NP 06 TD MME.3FD.SMxPD-U, 380В, 5(80)А, NP 06 TD, ME.3F.TxPD-U, 380B, 5(80)A через трансформатори току Т-0,66, 150/5А, встановленими в панелі ВРУ 1202;

- димовидалення в шафі АВР лічильниками типу NP 06 TD.MME.3DF.SMxPD-U, 380B, 5(80)A.

Внутрішньобудинкові мережі багатоквартирного будинку приєднані до електричних мереж системи розподілу. Оператором системи розподілу за місцезнаходженням багатоквартирного будинку є АТ "ДТЕК Одеські електромережі".

В багатоквартирному будинку існує декілька точок розподілу (передачі) електричної енергії:

- точки передачі електричної енергії споживачам у квартирах та нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку;

- точка (точки) передачі електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку, споживачем якої є усі співвласники багатоквартирного будинку.

В свою чергу, відповідачем здійснюється комерційний облік електричної енергії для загальнобудинкових потреб не за лічильниками, які знаходяться в багатоквартирному будинку, та не із використанням лічильників, що передбачені проєктними рішеннями.

Таким чином, відповідачем при здійсненні комерційного обліку електричної енергії багатоквартирного будинку, на думку позивача, порушуються положення чинного законодавства та не виконуються умови договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

За наведеного позивач просить суд:

1. Визнати неправомірним здійснення АТ "ДТЕК Одеські електромережі" комерційного обліку електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 із використанням загальнобудинкових показів лічильників електричної енергії шляхом віднімання від показників загальнобудинкових лічильників електричної енергії показники лічильників, які обліковують споживання електричної енергії в квартирах, нежитлових приміщеннях та інших об`єктах в багатоквартирному будинку, що не відносяться до спільного майна багатоквартирного будинку.

2. Зобов`язати АТ "ДТЕК Одеські електромережі" здійснювати комерційний облік електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 із використанням лічильників електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку, встановлених в багатоквартирному будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 відповідно до проєктних рішень.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні зауважує, що відносини між сторонами у справі виникли виходячи з виконання зобов`язань на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018.

Позивачем було підписано заяву-приєднання, за якою ініціюється приєднання останнього до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними паспорту точки розподілу за об`єктами споживача за адресами: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 з 01.01.2019 на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за №028079.

Точка продажу електричної енергії, дозволена до використання потужність та комерційний облік електричної енергії (тип засобу обліку, місце його встановлення), тощо є істотними умовами договору, які були визначені згідно із проєктом внутрішнього електропостачання будинку (групи будинків), погоджених не тільки відповідачем, а ще й іншими заінтересованими суб`єктами господарювання

Абзац 3 заяви-приєднання містить застереження про те, що споживач має право звернутися до учасника ринку із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору, втім заперечень позивач не надав.

За зверненням позивача відповідачем підготовлено примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії у паперовій формі.

З урахуванням наведеного слідує, що позивач приєднався до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за №028079 за змістом істотних умов, викладених у цьому договорі та відповідних додатках до нього з 01.01.2019.

В додатку Акт №5513-1-С розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін йдеться про те, що власником мереж: ТП (трансформаторна підстанція) 5513, двох кабельних ліній 0,4 кВ від ТП 5513 вихід 19 та 13 до ВРП житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 (буд. №19) є КПЕМЗО "ОДЕСМІСЬКСВІТЛО".

Відповідач зауважує, що робочим проєктом 10-ти поверхового трьохсекційного житлового будинку №19А з приміщеннями для роботи з населенням в цокольному поверсі та прибудованому дитячого садочку на МКР III-4-2 пос. Котовського в м. Одесі дійсно передбачено загальний облік електричної енергії, що споживається всіма електроприймачами житлового будинку, встановленими в водно-облікових ящиках.

Робочий проєкт складений ще в 2006, погоджений всіма заінтересованими сторонами.

Згідно Акту №5513-1-С розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін на балансі споживача - ВРП житлового будинку.

Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок (точка розподілу електричної енергії) встановлюється на кінцівках кабелів живлення 0,4 В, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарату у ВРУ житлового будинку.

При цьому, доказів введення в експлуатацію інших засобів обліку позивачем не надано.

Відповідач зазначає, що за твердженням позивача останній не має доступу до лічильників, за якими здійснюється комерційний облік електричної енергії, та не може здійснювати контроль при знятті показів.

Однак, відповідач не є власником ТП, а доказів звернення до КПЕМЗО "ОДЕСМІСЬКСВІТЛО" з метою надання доступу позивач не надав.

Відповідач звертає увагу, що позивач у позовній заяві наголошує на тому, що комерційний облік здійснюється не за лічильниками, які знаходяться в багатоквартирному будинку, а за лічильниками, які знаходяться в ТП5513. Однак, конкретики в позовній заяві не надає, як і не надає доказів встановлення та прийняття в експлуатацію інших лічильників, проєктного рішення.

Також, позивач не наводить обґрунтувань в чому полягає його порушене право.

Відповідач наполягає, що він жодним чином не порушував права позивача щодо комерційних обліків, у законодавчо встановлений спосіб.

ОСББ є юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку та діє в інтересах фізичних осіб - власників квартир, які розраховуються за електричну енергію за показами засобів обліку в обсязі спожитих послуг для забезпечення спільних власних побутових потреб таких фізичних осіб.

Тож, належних та допустимих доказів порушення прав позивача з боку відповідача суду не надається, що, на переконання відповідача, вказує на безпідставність заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позовні вимоги у даній справі полягають у визнанні неправомірним здійснення Акціонерним товариством ДТЕК "ДТЕК Одеські електромережі" комерційного обліку електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 із використанням загальнобудинкових показів лічильників електричної енергії шляхом віднімання від показників загальнобудинкових лічильників електричної енергії показники лічильників, які обліковують споживання електричної енергії в квартирах, нежитлових приміщеннях та інших об`єктах в багатоквартирному будинку, що не відносяться до спільного майна багатоквартирного будинку, та зобов`язанні АТ "ДТЕК Одеські електромережі" здійснювати комерційний облік електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 із використанням лічильників електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку, встановлених в багатоквартирному будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 відповідно до проєктних рішень.

Так, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Статтею 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовано, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

В свою чергу, взаємовідносини на роздрібному ринку електричної енергії, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між постачальниками універсальних послуг та споживачами, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі оператором системи розподілу (надалі - ОСР), регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт; непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Положеннями статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, договори про постачання електричної енергії.

На виконання цього Закону постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила, ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання).

Відповідно до пункту 1.2.1 розділу І ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил (абз. 1 п. 2.1.5 ПРРЕЕ).

Відповідно до абз. 2 п. 2.1.7 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Так, відповідач Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі" є учасником ринку електричної енергії, діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 1345 від 06.11.2018, проводить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Одеської області.

Пунктом 5 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 визначено, що на оператора системи розподілу або передачі, зокрема Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі", покладено функції постачальника послуг комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії.

Судом встановлено, що позивачем Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Золоті Дубки" було підписано заяву-приєднання, за якою ініціюється приєднання останнього до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними паспорту точки розподілу за об`єктами споживача за адресами: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 з 01.01.2019 на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії за №028079 за технічними даними Паспорту точки розподілу за адресою об`єкту споживача: м.Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30. ЕІС код точок розподілу 62Z4506511214031, 62Z8137899323545 (вид об`єкта: житловий будинок).

Отже, відносини між сторонами даного спору виникли на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

За приписами частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст.14 ЦК України зазначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №028079, укладеного між сторонами, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи розподілу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти цей договір, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладання договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та / або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи розподілу, за відсутності заперечень оператора системи (п.1.1 договору).

Умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14 березня 2018 року №312 (зі змінами та доповненнями, ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310 (зі змінами та доповненнями), за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об`єктом споживача, який є додатком 2 "Паспорт точки розподілу електричної енергії" до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу. Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії" до цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору, споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи розподілу згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору, облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт год). За підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі електропостачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача.

Згідно з п. 3.4 договору, споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений сторонами термін, надати оператору системи розподілу напряму або через (за умови надання відповідного сервісу електропостачальником) постачальника універсальних послуг/електропостачальника/постачальника послуг комерційного обліку звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в додатку 11 "Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (зразок)" до договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку. Перевірка достовірності даних комерційних засобів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду засобу комерційного обліку. У разі ненадання споживачем, що не є побутовим, звіту про дані комерційних засобів обліку за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (або в інший узгоджений сторонами термін) та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового, зазначеного у додатку 4 до цього договору, обсягу споживання.

За умовами п.5.1, ціною цього договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначені у Паспорті точки/точок розподілу за об`єктом споживача.

В п.п. 5.2, 5.3 договору передбачено, що оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи розподілу. Тариф (ціна) на послуги з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку №4 "Порядок розрахунків" до цього договору.

Згідно п.11.1, договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов та за умови, що інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 12.2 договору, договір, додатки 4, 5, 10 (крім продовження додатка "Вихідні дані для розрахунку"), 11, 12, 13, 15, 16, 17 до цього договору є публічними з встановленими однаковими умовами для всіх споживачів і розміщуються на сайті оператора системи розподілу за адресою: https://www.dtek-оem.com.ua та у паперовій формі не оформлюються, окрім випадків, передбачених ПРРЕЕ. Оператор системи розподілу інформує споживача про зміну будь-яких умов публічного договору шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті оператора системи розподілу. Якщо споживач не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до цього договору, вважається, що споживач погодився зі змінами до договору з дати його оприлюднения на веб-сайті оператора системи.

Додатки 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, продовження додатка "Вихідні дані для розрахунку", 14 до цього договору, доповнення та продовження до них, які містять інформацію, що не є публічною та конкретизують умови договору (непублічні додатки), оформлюються оператором системи розподілу, підписуються уповноваженою особою оператора системи розподілу та разом з листом-повідомленням про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є невід`ємною частиною договору, направляється споживачу.

Додатком 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії особовий рахунок №028079-4 (571000024998) "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії ОСББ "Золоті Дубки" визначено відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, а саме:

1) Енергетичний ідентифікаційний код точки розподілу (ЕІС-код): 62Z4506511214031, 62Z8137899323545, адреса: м.Одеса, вул. Ак. Сахарова, 30;

2) Дані про засоби комерційного обліку електричної енергії:

- № засобу обліку: 10131246, тип засобу обліку: NP-06 TD ME.3F.TxPD-U, сторона, відповідальна за збереження і цілісність засобів обліку та пломб: КПЕМЗО "Одеськміськсвітло", точка встановлення засобів обліку: РП-0,4 кВ ТП 5513;

- № засобу обліку: 10131162, тип засобу обліку: NP-06 TD ME.3F.TxPD-U, сторона, відповідальна за збереження і цілісність засобів обліку та пломб: КПЕМЗО "Одеськміськсвітло", точка встановлення засобів обліку: РП-0,4 кВ ТП 5513;

Згідно п.4 додатку, дані, отримані від споживача при проведені процедур їх перевірки та при проведенні розрахунку обсягів розподілу електричної енергії та їх вартості, мають менший пріоритет, ніж дані, отримані, оператором системи розподілу, в тому числі дані з контрольних засобів обліку.

Додатком №2 "Паспорт точки розподілу електричної енергії" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії встановлено ЕІС-код площадки комерційного обліку: 62Z1121216627828.

Додатком №17 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір №028079) "Особливості організації комерційного обліку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача)" визначено, що обсяг електричної енергії, спожитої споживачем (основним споживачем) та іншими учасниками РРЕЕ, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання вузлів вимірювання з урахуванням втрат електричної енергії, пов`язаних зі спільним використанням ТЕМ споживача (основного споживача) (п.2).

Згідно п.4 додатку №17, у разі послідовного приєднання засобів обліку електричної енергії споживача (основного споживача) та інших учасників РРЕЕ:

1) якщо точка розподілу електричної енергії іншим учасникам РРЕЕ встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать за ознакою права власності споживачу (основному споживачу) та іншим учасникам РРЕЕ: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем (основним споживачем), обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням ТЕМ споживача (основного споживача), віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі споживача (основного споживача), та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі інших учасників РРЕЕ; обсяг електричної енергії, спожитої іншими учасниками РРЕЕ визначається відповідно до показів засобів обліку електричної енергії учасників РРЕЕ;

2) якщо точка розподілу електричної енергії іншим учасникам РРЕЕ встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, що належать на праві власності споживачу (основному споживачу) та ОСР або іншим учасникам РРЕЕ: для визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем (основним споживачем), обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням ТЕМ споживача (основного споживача), віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі споживача (основного споживача), та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі іншим учасникам РРЕЕ; для визначення обсягу електричної енергії, спожитої іншими учасниками РРЕЕ, обсяг втрат електричної енергії, пов`язаних із спільним використанням ТЕМ споживача (основного споживача), додається до обсягу електричної енергії, отриманої іншими учасниками РРЕЕ.

Згідно додатку Акт №5513-1-С від 20.05.2020 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, власником мереж (основним споживачем): ТП (трансформаторна підстанція) 5513, двох кабельних ліній 0,4 кВ від ТП 5513 вихід 19 та 13 до ВРП житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 (буд. №19) є КПЕМЗО "ОДЕСМІСЬКСВІТЛО".

Цим же додатком основним споживачем КПЕМЗО "Одесміськсвітло" та споживачем ОСББ "Золоті Дубки" встановлено балансову належність електромереж та установок:

- Основного споживача КПЕМЗО "Одесміськсвітло", зокрема, на дві КЛ-0,4 кВ від РП-0,4 кВ ЗТП 5513 вих.19 та вих. 13 до ВРП житлового будинку за адресою вул.Ак.Сахарова, 30 (буд. №19);

- Споживача: ВРП житлового будинку за адресою: вул.Ак.Сахарова, 30 (буд. №19).

Згідно п.2 акту, межа балансової належності електромереж (точка розподілу електричної енергії) та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок між основним споживачем та споживачем встановлюється на кінцівках кабелів живлення 0,4 кВ, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарату у ВРП житлового будинку.

Відповідно до п.4 акту, основний споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електроустановок, які знаходяться на його балансі.

В свою чергу, згідно п.5 додатку, споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію усього електрообладнання, яке знаходиться на його балансі.

Також, в матеріалах справи наявне Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 04.04.2012 №164 "Про передачу на баланс комунальному підприємству (КП) електричних мереж зовнішнього освітлення "Одесмькміськсвітло" трансформаторної підстанції (ТП) №73 (буд), ТП №75 А (буд) з інженерними мережами електропостачання, розташованих у м.Одесі, мкр. ІІІ-4-2 жилого масиву ім.Котовського", на виконання якого за актами приймання-передачі від 23.08.2012 та 16.10.2013 КПЕМЗ "Одеськміськсвітло" були передані ТП-5513, електричні мережі зовнішнього освітлення та мережі електропостачання від трансформаторних підстанцій до жилих будинків і дитячих садків мікрорайону ІІІ-4-2 житлового масиву ім.Котовського, в тому числі, вул.Академіка Сахарова, 30 (буд.19) від ТП 5513.

Отже, з вказаних доказів слідує, що власником трансформаторної підстанції 5513, з якої заживлений житловий багатоквартирний будинок та прийняті в експлуатацію лічильники №№ 10131246, 10131162, є КПЕМЗО "ОДЕСМІСЬКСВІТЛО".

Що стосується вимоги позивача про визнання неправомірним здійснення АТ "ДТЕК Одеські електромережі" комерційного обліку електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 із використанням загальнобудинкових показів лічильників електричної енергії шляхом віднімання від показників загальнобудинкових лічильників електричної енергії показники лічильників, які обліковують споживання електричної енергії в квартирах, нежитлових приміщеннях та інших об`єктах в багатоквартирному будинку, що не відносяться до спільного майна багатоквартирного будинку, суд зауважує наступне.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 1 ст.16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями статті 20 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) та статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 визначено, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Так у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (пункти 6.5 - 6.7 постанови).

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16.

У постанові від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19 Верховний Суд зазначив, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Позивач стверджує, що відповідачем безпідставно здійснюється облік електричної енергії для загальнобудинкових потреб не на підставі даних вимірювання приладами комерційного обліку електричної енергії, а відніманням від обсягу електричної енергії за показниками загальнобудинкових лічильників обсягу електричної енергії, спожитої у квартирах та нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку. При цьому обсяг спожитої у квартирах та нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку визначається не лише за показами лічильників, а й за середнім споживанням за певний період у разі несвоєчасного подання показників лічильників споживачами цих приміщень. Після отримання фактичних даних лічильників у відповідних приміщеннях відповідач здійснює коригування в тому періоді, в якому такі показники були отримані.

Застосовуючи такий спосіб розрахунку відповідач, на переконання позивача, помилково вважає ОСББ основним споживачем, а власників квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку - субспоживачами.

Отже, в даному випадку позивач фактично намагається встановити помилковість здійсненого відповідачем обліку електричної енергії, вважаючи, що таким чином буде відновлено його, як він вважає, порушене право щодо правильності нарахування оплати за послуги з розподілу електричної енергії за укладеним сторонами договором.

Разом з тим суд зауважує, що встановлення таких обставин, з огляду на наведені вище правові позиції Верховного Суду, не може бути самостійним предметом розгляду в окремій судовій справі. Встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійсненого відповідачем обліку електричної енергії, може бути предметом доказування при вирішенні спору про право, зокрема: про стягнення заборгованості з оплати за отримані/неотримані послуги, в залежності від встановлених судами обставин щодо надання таких послуг. Тому задоволення вимоги про визнання протиправними дій АТ "ДТЕК Одеські електромережі" щодо здійснення розрахунку обсягів спожитої електричної енергії не призведе до поновлення прав позивача, які він насправді вважає порушеними.

До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 визначено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в однаковій мірі означає як наявність права, так і його відсутність. Таким чином, визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Суд зазначає, що наведений спосіб захисту є виключно превентивним, спрямованим на усунення правової невизначеності та застосовується саме з метою захисту порушеного інтересу позивача у правовій невизначеності, а не порушеного права.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту права є неефективним.

В свою чергу, за усталеною практикою Верховного Суду обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (такі висновки містяться у постановах від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 15.01.2026 у справі № 902/1125/20).

За наведеного суд дійшов висновку про обрання позивачем неефективного способу захисту права, що відповідно є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимоги про визнання неправомірним здійснення відповідачем комерційного обліку електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку.

В частині вимоги про зобов`язання АТ "ДТЕК Одеські електромережі" здійснювати комерційний облік електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 із використанням лічильників електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку, встановлених в багатоквартирному будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 відповідно до проєктних рішень, суд дійшов наступних висновків.

Так, вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу, оператора системи передачі, користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок визначено Кодексом системи розподілу.

За умовами п.4.1.18. Кодексу системи розподілу, точка приєднання електроустановок багатоквартирного житлового будинку, призначеного для постійного або тимчасового проживання населення, має бути на рівні напруги до 1000 В на наконечниках кабелів живлення або на ввідних клемах першого комутаційного апарату, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарату з апаратами захисту, встановленого у ввідно-розподільному пристрої житлового будинку.

Відповідно до пункту 2.3.3 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності.

Перелік точок комерційного обліку на об`єкті споживача (площадки комерційного обліку), крім випадків простої схеми обліку із застосуванням одного лічильника прямого включення, зазначається з наведенням EIC-кодів у додатку до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо)".

Кодекс комерційного обліку електричної енергії визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії, договори про інформаційну взаємодію на ринку електричної енергії та про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Згідно з пунктом 5.1.1 глави 5.1 розділу V Кодексу комерційного обліку, улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку необхідно здійснювати відповідно до вимог цього Кодексу, ПРРЕЕ, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476, та проєктних рішень.

Пунктом 5.1.4 глави 5.1 розділу V Кодексу визначено, що вузол обліку та відповідні точки вимірювання в електричних мережах мають розміщуватися на комерційній межі учасників ринку.

Комерційна межа - одна або сукупність точок комерційного обліку, що обмежують область або площадку комерційного обліку. Комерційна межа вказується в договорі та, зазвичай, збігається з межею між суміжними областями/площадками комерційного обліку, межею балансової належності або межею експлуатаційної відповідальності (підпункт 32 пункт 1.2.1 глави 1.2 розділу I Кодексу).

Таким чином, під час укладення договору надання послуг з розподілу електричної енергії визначаються, зокрема, точка продажу електричної енергії, дозволена до використання потужність, комерційний облік електричної енергії (тип засобу обліку, місце його встановлення, тощо), які повинні бути визначені згідно з проєктом внутрішнього електропостачання будинку, або групи будинків, погодженим з оператором системи розподілу.

Якщо з технічної або економічної причин встановлення вузла обліку у комерційній межі недоцільне, то за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу вузол обліку може бути розміщений не на комерційній межі, але якнайближче до неї. Водночас місце його розміщення має обиратися таким чином, щоб забезпечити мінімальні втрати активної електричної енергії в електричній мережі від точки вимірювання до комерційної межі відповідного об`єкта (пункт глави 5.1 розділу V Кодексу).

В свою чергу, заміна або зміна місця встановлення справного, непошкодженого та повіреного ЗКО, встановленого відповідно до вимог технічних умов та/або рекомендацій, та який відповідає вимогам Кодексу, ПУЕ та проєктним рішенням (незалежно від того хто є власником ЗКО), здійснюється постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за документально підтвердженою згодою власника ЗКО, сторони, приєднаної до мереж (СПМ) та оператора мережі.

Зміна місця встановлення ЗКО здійснюється, згідно з новим проєктним рішенням, погодженим власником ЗКО, СПМ та оператором мережі (пункт 5.8.1 глави 5.8 розділу V Кодексу).

Як зазначено вище, відповідно до проєктної документації, яка була погоджена із АТ "Одесаобленерго" (після перейменування - АТ "ДТЕК Одеські електромережі"), облік електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку має здійснюватися:

- освітлення загальнобудинкових приміщень та електричної енергії, що споживається силовими електроприймачами (ліфти, насоси), лічильниками типу NP 06 TD MME.3FD.SMxPD-U, 380В, 5(80)А, NP 06 TD, ME.3F.TxPD-U, 380B, 5(80)A через трансформатори току Т-0,66, 150/5А встановленими в панелі ВРУ 1202;

- димовидалення в шафі АВР лічильниками типу NP 06 TD.MME.3DF.SMxPD-U, 380B, 5(80)A.

Разом з тим, сам факт наявності у проєктній документації лічильників для обліку електричної енергії, що використовується для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку, не є достатнім для висновку про те, що відповідач зобов`язаний використовувати саме такі лічильники, як засоби комерційного обліку.

Позивачем не доведено, що вказані в проєктній документації лічильники зареєстровані як точки комерційного обліку, включені до системи комерційного обліку ринку електричної енергії, є основними вузлами комерційного обліку відповідної площадки вимірювання, використовуються адміністратором комерційного обліку для формування сертифікованих даних комерційного обліку.

В свою чергу, додатком 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії особовий рахунок №028079-4 (571000024998) "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії ОСББ "Золоті Дубки" визначено відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, а саме:

1) Енергетичний ідентифікаційний код точки розподілу (ЕІС-код): 62Z4506511214031, 62Z8137899323545, адреса: м.Одеса, вул. Ак. Сахарова, 30;

2) Дані про засоби комерційного обліку електричної енергії:

- № засобу обліку: 10131246, тип засобу обліку: NP-06 TD ME.3F.TxPD-U, сторона, відповідальна за збереження і цілісність засобів обліку та пломб: КПЕМЗО "Одеськміськсвітло", точка встановлення засобів обліку: РП-0,4 кВ ТП 5513;

- № засобу обліку: 10131162, тип засобу обліку: NP-06 TD ME.3F.TxPD-U, сторона, відповідальна за збереження і цілісність засобів обліку та пломб: КПЕМЗО "Одеськміськсвітло", точка встановлення засобів обліку: РП-0,4 кВ ТП 5513.

Згідно додатку Акт №5513-1-С від 20.05.2020 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, власником мереж (основним споживачем): ТП (трансформаторна підстанція) 5513, двох кабельних ліній 0,4 кВ від ТП 5513 вихід 19 та 13 до ВРП житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 (буд. №19) є КПЕМЗО "ОДЕСМІСЬКСВІТЛО".

Цим же додатком основним споживачем КПЕМЗО "Одесміськсвітло" та споживачем ОСББ "Золоті Дубки" встановлено балансову належність електромереж та установок:

- Основного споживача КПЕМЗО "Одесміськсвітло", зокрема, на дві КЛ-0,4 кВ від РП-0,4 кВ ЗТП 5513 вих.19 та вих. 13 до ВРП житлового будинку за адресою вул.Ак.Сахарова, 30 (буд. №19);

- Споживача: ВРП житлового будинку за адресою: вул.Ак.Сахарова, 30 (буд. №19).

Згідно п.2 акту, межа балансової належності електромереж (точка розподілу електричної енергії) та експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок між основним споживачем та споживачем встановлюється на кінцівках кабелів живлення 0,4 кВ, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарату у ВРП житлового будинку.

Відповідно до п.4 акту, основний споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електроустановок, які знаходяться на його балансі.

Згідно п.5 додатку, споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію усього електрообладнання, яке знаходиться на його балансі.

За наведеного суд констатує, що умовами укладеного між сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір №028079) та додатків до нього визначено як засоби комерційного обліку електричної енергії, схему електропостачання, так і межу балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Доказів розірвання означеного договору або визнання недійсним як договору так і додатків до нього матеріали справи не містять.

Також, суду не доведено, що позивачем вчинялись дії щодо вирішення питання про внесення змін до договору у встановлений законом спосіб.

Таким чином, суду не доведено наявності у відповідача обов`язку здійснювати комерційний облік електричної енергії із використанням лічильників, передбачених проєктними рішеннями на будинок, у зв`язку з чим вимога про зобов`язання відповідача здійснювати комерційний облік електричної енергії для забезпечення спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 із використанням лічильників електричної енергії для загальнобудинкових потреб в багатоквартирному будинку, встановлених в багатоквартирному будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 30 відповідно до проєктних рішень, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 26 жовтня 2026 р.