Рішення № 140951469, 21.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 Справа № 914/2298/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлень сторін

справу №914/2298/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛ-ЛОГІСТИК, с. Вербка Волинської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Л-ФУДЗ ГРУП, м. Львів

про стягнення 146 092, 71 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОЛ-ЛОГІСТИК звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Л-ФУДЗ ГРУП про стягнення 146 092, 71 грн за неналежне виконання договору №11052026/1 від 11 травня 2026 року.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Сторони у справі повідомлялись про розгляд справи шляхом направлення копії ухвал в їх електронний кабінет та отримали такі 17.08.2026.

24.09.2026 від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу.

Аргументи сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №11052026/1 від 11.05.2026 надав послуги з перевезення вантажу, а відповідач не виконав зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

11 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛ-ЛОГІСТИК» (надалі Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ФУДЗ ГРУП» (надалі Замовник) уклали договір №11052026/1 про міжнародні транспортні перевезення, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник надає вантаж, а Виконавець організовує перевезення цього вантажу автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 2.1 договору ціни по кожному перевезенню вантажу, дата подачі автомобіля та маршрут обумовлюються окремими Заявками, які звіряються сторонами по телефаксу або електронною адресою.

Відповідно до пункту 3.3 договору Замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати рахунки Виконавцю.

11 травня 2026 року сторони уклали договір-заявку №11052026/1, в якій погодили істотні умови перевезення: найменування вантажу - радіатори; маршрут: місто Мосіна (Республіка Польща) - місто Київ (Україна); адреса вивантаження: Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Господарська, 13; вартість перевезення - 2 800 Євро по курсу на день розмитнення вантажу; дата та час погрузки - 12.05.2026; оплата послуг здійснюється на розрахунковий рахунок протягом 7-10 банківських днів по отриманню оригіналів документів; марка авто: Вольво НОМЕР_1 , АС9308XF, водій - ОСОБА_1 .

На виконання умов договору складено міжнародну товарно - транспортну накладну СМR (далі - CMR).

Відповідно до відміток у графах 6, 7, 11 CMR, до перевезення прийнято вантаж: «Grzejniki panelowe Eko Heat» в кількості 38 палет « 38 pallets» та «Wkladka termostatyczna» в кількості 2 бокси « 2 boxes», загальною вагою брутто 20 211,516 кг та 29,484 кг.

Розвантаження відбулось 18 травня 2026 року, вантаж отримано вантажоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепланд ЮА», що підтверджено відміткою в графі 24 CMR.

22.05.2026 за допомогою поштового зв`язку «Нова Пошта» позивач направив відповідачу рахунок на оплату №132 від 18.05.2026 на суму 146 092, 71 грн та акт надання послуг №132 від 19.05.2026

26.05.2026 відповідач отримав зазначені документи, проте акт надання послуг не підписав та не повернув, а оплату наданих позивачем послуг не здійснив.

Враховуючи відсутність оплати, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 146 092, 71 грн за неналежне виконання договору.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

11 травня 2026 року сторони у справі уклали договір про міжнародні транспортні перевезення №11052026/1.

Абзацом 2 пункту 2 статті 908 Цивільного кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до пункту 1-3 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналогічні приписи містяться у статті 307 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (частина 1 статті 9 Конвенції).

Позивач здійснив перевезення вантажу автотранспортом АС7860ІС/ АС9308XF за маршрутом: місто Мосіна (Республіка Польща) - місто Київ (Україна) вартістю 2 800 євро, що підтверджено СМR, рахунком на оплату та актом наданих послуг.

Факт отримання вантажу 18.05.2026 вантажоотримувачем підтверджено відміткою в графі 24 CMR.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 Цивільного кодексу України).

У договорі-заявці сторони погодити строк оплати 7-10 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Такі документи відповідач отримав 26.05.2026, тому останнім днем оплати було 05.06.2026.

Однак доказів сплати вартості наданих послуг перевезення матеріали справи не містять.

Суд, перевіривши правильність застосованого позивачем курсу НБУ встановив, що такий помилився при розрахунку, оскільки на момент розмитнення авто, курс 1 Євро становив 51,4384 грн, тобто 2 800 Євро = 144 027,52 грн.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 144 027, 52 грн.

У решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат у вигляді професійної правничої допомоги, пов`язаних з розглядом справи №914/2298/26 становить 25 000, 00 грн.

У заяві про стягнення витрат на правову допомогу позивач змінив суму витрат та просив стягнути з відповідача на його користь 20 000, 00 грн.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Повноваження адвоката Нагурного Є.П. підтверджені ордером на надання правничої допомоги № 1195930 від 17.07.2026.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач долучив договір про надання правової (правничої) допомоги №07/26 від 16.07.2026; рахунок-фактуру № 00026/33 від 15.09.2026 на суму 20 000, 00 грн та акт виконаних робіт від 16.09.2026 на суму 20 000, 00 грн.

У пункті 4.2 договору сторони погодили розмір погодинної ставки адвоката за надання правової допомоги на рівні 2 000, 00 грн за 1 годину.

В акті виконаних робіт відображені такі роботи: консультування, аналіз практики Верховного Суду при розгляді подібних спорів, складання позовної заяви та подання до Господарського суду Львівської області 8 год вартістю 16 000,00 грн; підготовка матеріалів на усунення недоліків на виконання ухвали суду 2 год вартістю 4 000, 00 грн.

Суд встановив, що представник позивача підписав позовну заяву та заяву про усунення недоліків.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність;

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Позивач включив до акта виконаних робіт підготовку матеріалів на усунення недоліків на виконання ухвали суду - 2 год вартістю 4 000,00 грн.

Суд вважає несправедливим покладення на відповідача витрат на надання позивачу правових послуг із підготовки заяви про усунення недоліків позову, враховуючи, що подання відповідної заяви було обумовлене неналежною підготовкою представником позивача позовної заяви.

Така правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

Тому суд вважає, що у задоволенні 4 000, 00 грн за підготовку матеріалів на усунення недоліків слід відмовити.

Дослідивши надані докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, суд, керуючись правилами, встановленими у частині п`ятій статті 129 ГПК України дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати позивача.

Так у контексті зазначеного суд керується тим, що справа не є особливо складною, ураховуючи, що спори про стягнення заборгованості за договорами про міжнародне перевезення неодноразово розглядались Верховним Судом, а судова практика з вирішення подібних спорів наразі є послідовною та сталою.

Також позивач ствердив, що здійснював аналіз практики Верховного Суду при розгляді подібних спорів, однак позовна заява не містить жодного посилання на таку.

Оскільки справа по суті є незначної складності, її розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, предмет спору стосується лише стягнення основного боргу за одне перевезення вантажу та підтверджується фактично заявкою та СМR, суд вважає, що справедливою та співмірною сумою є 12 000, 00 грн.

Таким чином, дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 11 830, 37 грн витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Решта витрат покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 231, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суду

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ФУДЗ ГРУП» (місцезнаходження: 79020, місто Львів, пр. Чорновола В., будинок 59; ідент. код: 42397092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛ-ЛОГІСТИК» (місцезнаходження: 45032, Волинська обл., Ковельський р-н, село Вербка, провулок Шкільний, буд. 13, квартира, 14; ідент. код: 438929111) 144 027,52 грн основного боргу, 2 624, 76 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 11 830, 37 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Никон О.З. у відпустці з 06.10.2026 по 20.10.2026 рішення ухвалено 21.10.2026, повне рішення складено 26.10.2026.

Суддя Никон О.З.