Ухвала суду № 140951292, 27.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"27" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3187/26

Господарський суд Київської області у складі судді Конюх Ольги Василівни, розглянувши заяву Акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна» (08292, Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Тарасівська, буд. 32, ідентифікаційний код 00209775) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» (08292, Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Леха Качинського, буд. 7, ідентифікаційний код 01037229) заборгованості в сумі 239 925,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна» (далі по тексту АТ «НДІ СВ») 22.10.2026 через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» (далі по тексту ПрАТ «Меліоратор») заборгованості в сумі 239 925,31 грн., яка виникла внаслідок невиконання з боку боржника грошового зобов`язання з оплати наданих послуг за укладеним між сторонами договором №12 від 01.11.2016 з обслуговування трансформаторної підстанції ТП-731.

За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд встановив, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, з огляду на таке.

Заява про видачу судового наказу обґрунтована неналежним виконанням боржником зобов`язань з оплати наданих послуг у сумі 239 925,31 грн. за договором №12 від 01.11.2016 з обслуговування трансформаторної підстанції ТП-731.

На підтвердження наданих послуг заявник долучив, зокрема Акти наданих послуг

№772 від 31.12.2024 на суму 197 574,59 грн.

№26 від 31.01.2025 на суму 238 972,52 грн.

№89 від 28.02.2025 на суму 99 541,49 грн.

Із вказаних актів вбачається надання боржнику послуг щодо оренди й експлуатації власної чи взятої в лізинг нежитлової нерухомості відповідно до договору №412 від 01.01.2016.

Тобто, зазначені акти не підтверджують факт надання ПрАТ «Меліоратор» послуг з обслуговування трансформаторної підстанції ТП-731 за договором №12 від 01.11.2016.

Верховний Суд у постанові від 28.07.2021 у справі №927/1041/19 зазначив, що на особу, яка хоче довести факт надання послуг, покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме надання послуг замовнику на виконання умов договору.

Щодо поданого заявником актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2025-29.06.2026 за договором №12 від 01.11.2016, то суд зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Долучений до матеріалів заяви акт звірки взаємних розрахунків не є належним доказом наявності заборгованості боржника, позаяк, по-перше, інформація, відображена в Акті, не підтверджена первинними документами, по-друге, Акт звірки підписаний лише з боку заявника АТ «НДІ СВ». Заява не містить доказів направлення або вручення вказаного акту іншій стороні ПрАТ «Меліоратор».

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що із заяви АТ «НДІ СВ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ПрАТ «Меліоратор» заборгованості в сумі 239 925,31 грн., не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що є підставою для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу на підставі п.8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Згідно з частиною 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу заявника на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 12, 150, пунктом 8 частини 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Науково-дослідний інститут склопластиків і волокна» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» заборгованості у розмірі 239 925,31 грн.

Ухвала підписана 27.10.2026, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (частина 2 ст. 235 ГПК України) та відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх