Ухвала суду № 140951189, 22.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.10.2026Справа № 910/13120/25Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Куліндор Енерджи

до Державного підприємства "Гарантований покупець" (правонаступник Акціонерне товариство "Гарантований покупець")

про стягнення 21 505 045, 04 грн.

Представники:

від позивача: Серт О.В., Омельчук Д.О.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Куліндор Енерджи (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Гарантований покупець (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 21 505 045, 04 грн, з яких: 20 609 867, 20 грн. основний борг; 338 699, 34 грн. - 3% річних та 556 478, 50 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 324/01/20 від 28.02.2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Куліндор Енерджи задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Куліндор Енерджи 20 609 853 (двадцять мільйонів шістсот дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят три) грн 66 коп. - основного боргу, 338 697 (триста тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто сім) грн 28 коп. - 3 % річних. 556 477 (п`ятсот п`ятдесят шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн 88 коп. інфляційних втрат, 322 575 (триста двадцять дві тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн 44 коп. - судового збору та 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.

24.03.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Куліндор Енерджи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення суду у справі № 910/13120/25 про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача, а саме: стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндор Енерджи» витрати на професійну правничу допомогу у справі № 910/13120/25 у розмірі 873 000, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Куліндор Енерджи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухваленні додаткового рішення - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/13120/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 у справі № 910/13120/25 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндор Енерджи», адвоката Серта Олександра Володимировича - задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндор Енерджи» 50 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Куліндор Енерджи», адвоката Серта Олександра Володимировича - відмовлено.

29.09.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 видано накази.

29.09.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 по справі №910/13120/25 - на строк один рік з моменту його ухвалення, а також відстрочити виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 у справі №910/13120/25 - на строк один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2026 заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 по справі №910/13120/25 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 у справі №910/13120/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.10.2026.

09.10.2026 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю Куліндор Енерджи на заяву про відстрочення виконання судових рішень, в яких позивач, зокрема зазначає, що наведені АТ «Гарантований покупець» обставини не підтверджують об`єктивної неможливості або істотного ускладнення виконання судових рішень саме у справі № 910/13120/25. Надані матеріали характеризують переважно загальний механізм функціонування та фінансування товариства і стан взаєморозрахунків на ринку, але не доводять відсутності у боржника актуальної можливості виконати конкретні судові рішення.

У цьому судовому засіданні представники позивача заперечили проти задоволення поданої відповідачем заяви.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте 22.10.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про розгляд справи за відсутності учасника, в якій відповідач просить суд здійснювати розгляд заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 по справі №910/13120/25 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 у справі №910/13120/25 - за відсутності представника відповідача.

Отже, дослідивши матеріали заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК "Укренерго") сплачує Гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. За загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК "Укренерго"). Проте, у зв`язку з несплатою НЕК «Укренерго» вартості послуги у 2021-2026 роках Гарантований покупець не розрахувався в повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до Гарантованого покупця.

На думку відповідача, відсутність в Положенні джерела для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання ПСО на ринку електричної енергії; необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО; фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором; відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець»; участь Гарантованого покупця у функціонуванні критичної сфери інфраструктури; складний фінансовий стан відповідача, є тими винятковими обставинами для відстрочення виконання судових рішень у даній справі на один рік з моменту ухвалення.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком, а обґрунтування пов`язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка/відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі, а також повідомити суд, що така обставина зникне за час на який здійснена відстрочка виконання рішення.

За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що фактично обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду зведені до ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та відсутність відповідного фінансування.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 р. у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 р. у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 910/3816/16.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не можуть бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. При цьому, заявником не надано доказів того, що протягом одного року відповідач отримає грошові кошти від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» або будь-яких інших осіб в обсязі, достатньому для виконання судових рішень у даній справі.

Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки.

Так, на підтвердження складного фінансового стану АТ «Гарантований покупець» посилається на Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2024, за даними якого отримано збиток у розмірі 243,7 млн грн. Водночас така звітність характеризує фінансовий стан за два роки до подання заяви та не підтверджує актуальний стан активів, грошових коштів, поточних надходжень і платоспроможності АТ «Гарантований покупець» станом на вересеньжовтень 2026 року. Тож, заявником не надано актуальної фінансової звітності, довідок або виписок з обслуговуючих банків про залишки коштів на рахунках, доказів відсутності ліквідних активів чи іншого майна, актуального кошторису, платіжного календаря або інших документів, які б дозволяли встановити об`єктивну неможливість виконання саме судових рішень у даній справі. Довідки про заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем у розмірі 15 607 258 236,62 грн та заборгованість Гарантованого покупця перед виробниками за «зеленим» тарифом у розмірі 20 999 726 407,67 грн характеризують загальний стан взаєморозрахунків на ринку, однак не підтверджують відсутності у Заявника коштів чи майна, за рахунок яких може бути виконане конкретне судове рішення.

Таким чином, суд зазначає, що Акціонерним товариством "Гарантований покупець" не надано належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища - відсутності грошових коштів на банківських рахунках, в матеріалах справи відсутні відповідні банківські виписки по рахунках відповідача.

Щодо посилання АТ "Гарантований покупець" на воєнний стан, суд зазначає, що воєнний стан та збройна агресія російської федерації проти України є надзвичайними обставинами загальнодержавного масштабу. Проте, сам факт дії воєнного стану не є автоматичною підставою для відстрочення виконання кожного судового рішення.

При цьому, суд враховує, що наслідки воєнного стану впливають на господарську діяльність учасників ринку загалом, у тому числі на ТОВ «Куліндор Енерджи», яке також продовжує здійснювати господарську діяльність, нести операційні витрати та виконувати власні фінансові зобов`язання.

Судом також враховано, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Куліндор Енерджи.

Підставою для встановлення відстрочки виконання рішення суду може бути доведена належними та допустимими доказами обставина, яка робить виконання такого рішення неможливим. Більше того, заявник має довести повну відсутність грошових коштів та майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту скрутного економічного становища відповідача, при цьому, доказів відсутності у відповідача коштів для виконання судових рішень у даній справі також не надано, як і не надано доказів того, що у майбутньому відповідач матиме фінансову можливість виконати судові рішення у даній справі.

Отже, звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відстрочки.

За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги що заявником (боржником) всупереч приписам частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що заява Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 по справі №910/13120/25 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 у справі №910/13120/25 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 по справі №910/13120/25 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 у справі №910/13120/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 27.10.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. О. Щербаков