Рішення № 140950927, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/7520/26

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/7520/26,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Будівельників, 7 код ЄДРПОУ 40442698)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 39817414)

про стягнення збитків у розмірі 460 833, 33 грн,

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» про стягнення збитків у розмірі 460 833, 33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

30.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» надійшла заява про усунення недоліків.

30.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу № 910/7520/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду від 16.07.2026 була направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24. Конверт з ухвалою суду від 16.07.2026 було повернуто поштовим відділенням із зазначенням "за закінченням терміну зберігання". Від відповідача (представника) клопотань, заяв, пояснень до канцелярії суду та через систему "Електронний Суд" не подано, а також не направлено до суду через відділення поштового зв`язку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24; код ЄДРПОУ: 39817414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Будівельників, 7; код ЄДРПОУ: 40442698) суму збитків у розмірі 460 833 (чотириста шістдесят тисяч вісімсот тридцять три) грн 33 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24; код ЄДРПОУ: 39817414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Будівельників, 7; код ЄДРПОУ: 40442698) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 529 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) грн 99 коп.

24.09.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 24.09.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Дана заява обґрунтована наступним, зокрема «рішенням Господарського суду від 17 вересня 2026 року позовні вимоги Позивача було задоволено. Відповідно до резолютивної частини рішення, суд ухвалив: стягнути з Відповідача на користь Позивача збитки в розмірі 460 833,33 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 529,99 грн.

Вказана справа розглядалася судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). Повне судове рішення було підписано суддею 17 вересня 2026 року.

Електронну копію повного судового рішення було доставлено до Електронного кабінету Позивача 18 вересня 2026 року о 18 год. 30 хв., що підтверджується відповідною квитанцією про доставку документа.

Відповідно до ч. 7 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення.

Таким чином, судове рішення вважається офіційно врученим Позивачу 21 вересня 2026 року.

При поданні позовної заяви Позивачем, на виконання вимог процесуального законодавства, було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 5 000,00 грн.

Оскільки розгляд справи здійснювався у письмовому провадженні, а питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу у рішенні суду не вирішувалось, Позивач звертається із цією заявою в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України 5-денного строку з дня вручення судового рішення».

Підсумовуючи, заявник у заяві про ухвалення додаткового рішення просить: прийняти дану заяву до розгляду та ухвалити додаткове судове рішення у справі № 910/7520/26 , яким стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 ,00 (п`ять тисяч) грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно вищезазначеним приписам Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною третьою ст. 244 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною другою цієї статті визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Так, до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, Позивач подаючи до суду позовну заяву у ній на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які останній поніс та очікує понести в зв`язку із розглядом справи Господарським судом міста Києва. У позовній заяві, Позивач, у прохальній частині зазначив: «Стягнути з Відповідача на користь Позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких буде підтверджено належними доказами».

Рішення у даній справі Господарського суду міста Києва прийнято 17.09.2026.

Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» та до електронного кабінету особи представника позивача - рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 отримано позивачем та її представником - 18.09.2026 о 18:34, а отже в силу положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - "ГПК України") це судове рішення вважається врученим позивачу 21.09.2026( так як 19.09.2026 - вихідний день, субота).

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2026 вручено позивачу 21.09.2026, відтак початок перебігу процесуального строку розпочинається з наступного дня вручення - 22.09.2026.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У відповідності до приписів ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення 24.09.2026 було подано Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ». Крім того, убачається, що приватний виконавець дотримався вимоги щодо направлення копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи відповідно до вимог ч. 9 ст. 80 цього Кодексу.

Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі звернувся, у строки передбачені ч. 8 ст. 129 ГПУ України.

У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення у справі заявник просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 910/7520/26 , яким стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 ,00 (п`ять тисяч) грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 гривень Позивачем подано суду: Договір №1/26 про надання правової допомоги адвокатським бюро від 01.06.2026 року; Довіреність у порядку передоручення від 17.06.2026 року; Рахунок №3 від 21.09.2026 року на суму 5 000, 00 грн; Платіжна інструкція №4194 від 23.09.2026 року; Акт від 21.09.2026 здачі- приймання наданих послуг № 1 до Договору №1/26 від 01 червня 2026 року; Докази надсилання заяви про ухвалення додаткового рішення сторонам.

З наданих документів встановлено, що 01.06.2026 між Клієнтом Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Домінант», в особі директора Яковчука Мирослава Валерійовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і Адвокатського Бюро «Світлани Серветник», в особі керівника Серветник Світлани Василівни, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали даний договір про наступне.

П. 1.1. Клієнт доручає, Адвокатське Бюро бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2.1.4. Адвокатське бюро представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів , здійснює підготовку та подання необхідних процесуальних документів , з правом підпису позовних заяв, клопотань, відповідей на відзив, апеляційних, касаційних скарг, інших документів та правом завірення копій з оригіналів документів.

Відповідно до п. 4.1. Вартість послуг, що надається Адвокатським бюро Клієнт оплачує в гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро, що фіксується в підписаних актах про надання юридичної допомоги та рахунку-фактурі, без ПДВ.

Пункт 4.2. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів після підписання сторонами акта надання юридичних послуг.

4.3. При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 4.1. даного договору. враховується час, витрачений АДВОКАТСЬКИМ БЮРО. АДВОКАТСЬКЕ БЮРО надає юридичну допомогу, передбачену умовами даного Договору, КЛІЄНТУ в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється, час: з 9-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України.

У разі надання АДВОКАТСЬКИМ БЮРО юридичної допомоги, на вимогу КЛІЄНТА, в неробочий час, АДВОКАТСЬКЕ БЮРО має право на оплату такої юридичної допомоги на підставі окремого рахунку, узгодженого Сторонами Договору.

4.4. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписує представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої АДВОКАТСЬКИМ БЮРО юридичної допомоги і її вартість.

Акт надсилається КЛІЄНТУ АДВОКАТСЬКИМ БЮРОМ електронним зв?язком або поштою. На письмову вимогу КЛІЄНТА, АДВОКАТСЬКЕ БЮРО може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

4.5. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 3 днів з моменту його отримання КЛІЄНТОМ, останній не надав АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО письмові аргументовані заперечення на акт.

4.6. Сума, вказана в п.4.1. даного договору, може коригуватися згідно офіційного індексу інфляції.

4.7. Сума, вказана в п.4.1. даного Договору є гонораром АДВОКАТСЬКОГО БЮРО за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

4.9. В акті, зазначеному в п. 4.4. Договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.

Відповідно до п. 7.1. Договір укладений на строк до 31.12.2027 р. та набирає чинності з моменту його підписання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» та Адвокатське бюро «Світлани Серветник» підписали Акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 21.09.2026 року, про наступне:

1. АДВОКАТСЬКЕ БЮРО відповідно до умов Договору №1/26 від 01 червня 2026 року надано наступну професійну правничу допомогу при розгляді Господарськими судом міста Києва справи №460/7520/26 за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна. 24, код ЄДРПОУ 39817414) про стягнення збитків у розмірі 460 833, 33 грн, а саме:

- Опрацьовано первинні документи по господарській операції ТОВ «БК ДОМІНАНТ» з ТОВ «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖІ». а саме: договір поставки обладнання №336 від 08.04.2024р.. платіжні інструкції. видаткову накладну, податкові накладні, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних- 1год.;

- Опрацьовано судову практику, щодо стягнення збитків завданих у зв?язку з тратою права на податковий кредит - 1 год;

- Підготовлено позовну заяву до ТОВ «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖІ» - 3 год.:

2. Всього АДОКАТСЬКИМ БЮРО витрачено 5 годин.

3. Сторони погодили, що вартість і години роботи АДВОКАТСЬКОГО БЮРО становить 1 000 грн. без ПДВ згідно Договору №1/26 від 01.06.2026 року.

4. АДВОКАТСЬКИМ БЮРО належним чином виконані його зобов?язання по Договору №1/26 від 01.06.2026 року, що підтверджується цим Актом № l, і жодних претензій з боку Клієнта немає.

5. Вартість виконання АДВОКАТСЬКИМ БЮРО робіт становить 5 000 грн. без ПДВ.

До заяви про ухвалення додаткового рішення від 24.09.2026 додано Рахунок №3 від 21.09.2026 року з призначенням платежу: оплата за надану професійно правничу допомогу згідно договору № 1/26 від 01.06.2026 року на суму 5 000, 00 грн. Також додано Платіжну інструкцію №4194 від 23.09.2026 року про сплату наданих послуг згідно рахунку №3 від 21.09.2026 року.

Разом з цим, Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України)

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Разом з тим, колегія суддів у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/23 звертає увагу на те, що слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Як було встановлено вище, заявник просить прийняти дану заяву до розгляду та ухвалити додаткове судове рішення у справі № 910/7520/26 , яким стягнути з Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» на користь Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 ,00 (п`ять тисяч) грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не подало.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Верховний Суд у постанові від 01.12.2025 №911/918/25 оцінюючи надані позивачем на підтвердження понесених витрат документи, а також наведені позивачем заперечення, зазначає, що вони не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 №910/18717/23 також зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зазначено, що із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, згідно Акту приймання-передачі наданих послуг № 22/07/2026 від 22.07.2026 до Договору про надання правової допомоги № 01/02/2025(1) від 01/02/2025, згідно змісту якого:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Домінант» та Адвокатське бюро «Світлани Серветник» підписали Акт здачі-приймання наданих послуг №1 від 21.09.2026 року, про наступне:

1. АДВОКАТСЬКЕ БЮРО відповідно до умов Договору №1/26 від 01 червня 2026 року надано наступну професійну правничу допомогу при розгляді Господарськими судом міста Києва справи №460/7520/26 за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна. 24, код ЄДРПОУ 39817414) про стягнення збитків у розмірі 460 833, 33 грн, а саме:

- Опрацьовано первинні документи по господарській операції ТОВ «БК ДОМІНАНТ» з ТОВ «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖІ». а саме: договір поставки обладнання №336 від 08.04.2024р.. платіжні інструкції. видаткову накладну, податкові накладні, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних- 1год.;

- Опрацьовано судову практику, щодо стягнення збитків завданих у зв?язку з тратою права на податковий кредит - 1 год;

- Підготовлено позовну заяву до ТОВ «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖІ» - 3 год.:

2. Всього АДОКАТСЬКИМ БЮРО витрачено 5 годин.

3. Сторони погодили, що вартість і години роботи АДВОКАТСЬКОГО БЮРО становить 1 000 грн. без ПДВ згідно Договору №1/26 від 01.06.2026 року.

4. АДВОКАТСЬКИМ БЮРО належним чином виконані його зобов?язання по Договору №1/26 від 01.06.2026 року, що підтверджується цим Актом № l, і жодних претензій з боку Клієнта немає.

5. Вартість виконання АДВОКАТСЬКИМ БЮРО робіт становить 5 000 грн. без ПДВ.

Беручи до уваги викладене вище, суд зазначає, що послуги з «Опрацьовано первинні документи по господарській операції ТОВ «БК ДОМІНАНТ» з ТОВ «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖІ»» та «Опрацьовано судову практику, щодо стягнення збитків завданих у зв?язку з тратою права на податковий кредит», по суті є складовими такої дії (послуги) як «Підготовлено позовну заяву до ТОВ «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖІ», відповідно, Адвокатом помилково визначено послугу «Опрацьовано первинні документи по господарській операції ТОВ «БК ДОМІНАНТ» та Опрацьовано судову практику, щодо стягнення збитків завданих у зв?язку з тратою права на податковий кредит», як окрему самостійну, а не як складову частину послуги «Підготовлено позовну заяву до ТОВ «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖІ» (подібні висновки наведені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 19.01.2022 у справі № 910/789/21, від 20.05.2024 у справі № 910/14588/21, від 14.01.2025 у справі № 9141/1689/23, від 27.02.2025 у справі № 904/4463/23).

Таким чином, з огляду на специфіку та малозначність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904//1287/26 є завищеним, а тому не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 5 000,00 грн.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн підлягає зменшенню до 3 000, 00 грн.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2021 у справі №905/716/20 вказав, що ч.9 ст.129 ГПК виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У постанові від 19.06.2026 у справі № 910/2163/23 Верховний Суд виснував, що положення ч.9 ст.129 ГПК передбачають, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, оскільки спір у справі №910/7520/26 виник, у зв`язку з бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати відповідну податкову накладну, що становить прямий причинно-наслідковий зв`язок з неможливістю включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на таку суму, яка фактично є збитками, вирішено на користь позивача, судові витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ».

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» про ухвалення додаткового рішення від 24.09.2026 у справі №910/7520/26 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТЕХНОЛОДЖИ» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 24; код ЄДРПОУ: 39817414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ДОМІНАНТ» (33016, Рівненська область, м. Рівне, вул. Будівельників, 7; код ЄДРПОУ: 40442698) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 26.10.2026, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА