Рішення № 140950861, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2026Справа № 910/6184/26За позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»

до Бойка Сергія Олександровича

про стягнення 1 266 848, 33 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Бойка Сергія Олександровича (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 266 848, 33 грн, з яких: 300 000,00 грн заборгованість за сумою кредиту (тіло), 850 000,00 грн строкова заборгованість за сумою кредиту та 116 848, 33 грн прострочена заборгованість за комісією.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 751893867868 від 17.10.2025, у частині повної та своєчасної оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/6184/26. Справу визнано малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 01.06.2026, яка відповідно до повідомлення про доставку електронного листа була отримана відповідачем 01.06.2026 о 19:09 год.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2025 між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (надалі - банк) та фізичною особою-підприємцем Бойком Сергієм Олександровичем (надалі -позичальник) було укладено кредитний договір «Кредит «всеБізнес» №751893867868 (надалі- кредитний договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами.

Відповідно до п. 1.1.1. - 1.1.7. кредитного договору, сума кредиту складає 1 200 000,00 грн, строк кредитування до 17.10.2027 включно, комісійна винагорода за надання кредиту - 1,3%, комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,6% за один місяць користування кредитом, процентна ставка за користуванням кредиту - 0,000001% річних, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника.

Згідно п. 1.1.8. кредитного договору, Типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБізнес», укладеного в системі Інтернет-Банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https:// www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 1.4. кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в графіку платежів.

Відповідно до вказаного графіка позичальник має, починаючи з 17.11.2025 щомісячно не пізніше 17 числа місяця до 17.10.2027 сплачувати суму у розмірі 69 200, 00 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 50 000,00 грн та на погашення комісії по 19 200, 00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 1 660 800,00 грн, з яких: 1 200 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 460 800,00 грн на погашення комісії.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору, банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п. 1.1.1. договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов`язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію.

За умовами п. 2.3. кредитного договору сторони дійшли згоди, що позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до пункту 1.1.4.1. договору, на користь банку згідно з пунктом 6.3.1. Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в пункті 1.1.5. договору.

Цей договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку (п. 5.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору, він укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи «Інтернет-Банкінг». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника).

Згідно з п. 5.4. кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі.

Пунктом 3.5. Типових умов визначено, що надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в пункті 1.1.1. договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в пункті 1.1.5. договору, в строки, зазначені в пункті 2.2. договору (з урахуванням умов пункту 2.3. договору).

Відповідно до 5.1. Типових умов, позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в статті 1 договору.

Так, на виконання умов договору, у жовтні 2025 року позивач надав, а відповідач прийняв кредит у розмірі 1 200 000, 00 грн, що підтверджується:

- платіжною інструкцією № TR.102731216.62848.29514 вiд 17.10.2025 на суму 1 184 400, 00 грн з призначення платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштiв за договором № 751893867868 вiд 17.10.2025 за позикою. Фiзична особа-пiдприємець Бойко Сергій Олександрович»;

- платіжною інструкцією № TR.102731216.62847.29514 вiд 17.10.2025 на суму 15 600, 00 грн з призначення платежу: «Оплата комiсiї за рахунок кредитних коштiв за договором №751893867868 вiд 17.10.2025 за позикою. Фiзична особа-пiдприємець Бойко Сергій Олександрович».

Відповідачем, у свою чергу, частково оплачено суму кредиту (тіло), а саме прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 50 000, 00 грн та щомісячну комісію за прострочену заборгованість у розмірі 209, 72 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам відповідача за період з 17.10.2025 по 19.05.2026 та розрахунками позивача.

03.04.2026 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу за вих. № 240 від 31.03.2026 про погашення простроченої заборгованості у розмірі 1 235 362, 87 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0505590286090 від 31.03.2026, списком згрупованих відправлень від 31.03.2026 та фіскальним чеком від 03.04.2026.

Відповіді на зазначену вище вимогу матеріали справи не містять.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань по кредитному договору за період з 17.11.2025 по 17.05.2025 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 266 848,33 грн, з яких: 1 150 000, 00 грн заборгованість за сумою кредиту (тіло), яка включає прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 300 000 грн (350 000 грн (прострочена заборгованість) - 50 000 грн (оплата)) та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 850 000, 00 грн, а також 116 848, 33 грн прострочееої заборгованості за комісією (117 058, 05 грн (прострочена заборгованість за комісією) - 209,72 грн (оплата)).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір укладений між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою є договором кредиту, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, у жовтні 2025 року, позивач надав, а відповідач прийняв кредит у розмірі 1 200 000, 00 грн, що підтверджується:

- платіжною інструкцією № TR.102731216.62848.29514 вiд 17.10.2025 на суму 1 184 400, 00 грн з призначення платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштiв за договором № 751893867868 вiд 17.10.2025 за позикою. Фiзична особа-пiдприємець Бойко Сергій Олександрович»;

- платіжною інструкцією № TR.102731216.62847.29514 вiд 17.10.2025 на суму 15 600, 00 грн з призначення платежу: «Оплата комiсiї за рахунок кредитних коштiв за договором №751893867868 вiд 17.10.2025 за позикою. Фiзична особа-пiдприємець Бойко Сергій Олександрович».

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до графіку платежів, позичальник має, починаючи з 17.11.2025 щомісячно не пізніше 17 числа місяця до 17.10.2027 сплачувати суму у розмірі 69 200, 00 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 50 000,00 грн та на погашення комісії по 19 200, 00 грн щомісячно.

Відповідачем, у свою чергу, частково оплачено суму кредиту (тіло), а саме прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 50 000, 00 грн та щомісячну комісію за прострочену заборгованість у розмірі 209, 72 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам відповідача за період з 17.10.2025 по 19.05.2026 та розрахунками позивача.

Закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов`язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов`язків. В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, у якому визначена його заборгованість.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року в справі № 911/3685/17.

Суд розцінює часткові оплати відповідача, як визнання ним основного боргу.

Крім цього, ст. 4. Типових умов передбачає перелік подій, які повинні тлумачитись як несприятливі події.

Так, зокрема, несприятливою подією тлумачиться несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов`язків за договором та/або іншими договорами, укладеними між сторонами (п.п.1. п. 4.1. ст.4.).

Пунктом 4.2. ст. 4. Типових умов визначено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення п.1.1.3., п.1.4. договору, п.5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги.

Пункт 8.3.1. ст. 8. Типових умов встановлює обов`язок позичальника невідкладно повідомляти банк про зміни в документах та інформації, що були надані позичальником при укладенні договору (зокрема: паспортних даних, адреси проживання, контактних даних тощо), а також, про виникнення несприятливих подій. Таке повідомлення разом з оригіналами або належним чином засвідченими копіями відповідних підтверджуючих документів має бути надіслане позичальником в строк не пізніше 1 (одного) робочого дня з моменту настання відповідної події.

Враховуючи вказане, банк прийняв рішення вимагати дострокового повернення, окрім простроченої заборгованості також і залишку по тілу кредиту, у зв`язку з чим 03.04.2026 направив боржнику вимогу за вих. № 240 від 31.03.2026 про погашення простроченої заборгованості у розмірі 1 235 362, 87 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0505590286090 від 31.03.2026, списком згрупованих відправлень від 31.03.2026 та фіскальним чеком від 03.04.2026.

Відповіді на зазначену вище вимогу матеріали справи не містять.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за сумою кредиту (тіло) у розмірі 1 150 000, 00 грн, яка включає прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 300 000 грн (350 000 грн (прострочена заборгованість) - 50 000 грн (оплата)) та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 850 000, 00 грн, а також 116 848, 33 грн простроченої заборгованості за комісією (117 058, 05 грн (прострочена заборгованість за комісією) - 209,72 грн (оплата)), суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором за період з 17.11.2025 по 17.05.2025 на загальну суму 1 266 848, 33 грн, з яких: 1 150 000, 00 грн заборгованість за сумою кредиту (тіло), яка включає прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 300 000 грн (350 000 грн (прострочена заборгованість) - 50 000 грн (оплата)) та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 850 000, 00 грн, а також 116 848, 33 грн простроченої заборгованості за комісією (117 058, 05 грн (прострочена заборгованість за комісією) - 209,72 грн (оплата)) є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Доказів її погашення, відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми грошових коштів у розмірі 1 266 848, 33 грн, з яких: 300 000,00 грн заборгованість за сумою кредиту (тіло), 850 000,00 грн строкова заборгованість за сумою кредиту та 116 848, 33 грн прострочена заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Бойка Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829) 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп. заборгованості за сумою кредиту (тіло), 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. строкової заборгованості за сумою кредиту, 116 848 (сто шістнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) грн 33 коп. простроченої заборгованості за комісією та 15 202 (п`ятнадцять тисяч двісті дві) грн 18 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань