Ухвала суду № 140950850, 26.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.10.2026Справа № 910/10052/26Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» про долучення та витребування доказів по справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 11, Ідентифікаційний код юридичної особи 33764556) до проТовариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РЕЛЕ» (03127, місто Київ, ПРОСПЕКТ ГОЛОСІЇВСЬКИЙ, будинок 132, Ідентифікаційний код юридичної особи 19124549) стягнення збитків у розмірі 23 203 грн. 20 коп.

Представники: без повідомлення представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РЕЛЕ» про стягнення збитків у розмірі 23 203 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення збитків, завданих у зв`язку з затопленням приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «РЕЛЕ» про стягнення збитків у розмірі 23 203 грн. 20 коп. залишено без руху.

19.08.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2026 року відкрито провадження у справі № 910/10052/26, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

28.08.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

03.09.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» про витребування доказів від 03.09.2026 року по справі №910/10052/26 повернуто Заявнику без розгляду.

23.10.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшло клопотання про долучення та витребування доказів.

23.10.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення на клопотання.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» про долучення та витребування доказів від 23.10.2026 року по справі №910/10052/26, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Частиною 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2026 року повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 24.09.2026.

Судом встановлено, що докази було подано Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» по справі №910/10052/26 на адресу суду 23.10.2026 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду. При цьому, Суд зазначає, що документ під назвою «клопотання про долучення доказів та витребування доказів» було сформовано в системі «Електронний суд» 10.09.2026 року, що підтверджується даними Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 ГПК України (в редакції Закону №3424-IX від 19.10.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини шостої статті 6 ГПК України).

Згідно із абзацами першим та другим частини восьмої статті 6 ГПК України реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 25 Положення визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

У п.26 Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.

Відповідно до п.27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя. (п.39 Положення)

Суд зазначає, що в даному випадку клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» про долучення доказів та витребування доказів по справі №910/10052/26 було створено в системі «Електронний суд» 10.09.2026, проте підписано кваліфікованим електронним підписом його підписувача лише 22.10.2026 о 18:15:55, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Суд звертає увагу, що лише після підписання електронного документа кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів), вказаний документ надсилається засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, що передбачено Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

З огляду на викладене, Суд звертає увагу Позивача, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» про долучення доказів та витребування доказів по справі №910/10052/26 було отримано Господарським судом міста Києва саме 23.10.2026 року, оскільки підписано кваліфікованим електронним підписом його підписувача лише 22.10.2026 о 18:15:55.

З огляду на викладене, Суд зазначає, що клопотання про долучення доказів та витребування доказів по справі №910/10052/26 було подано Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» з пропущенням строку, визначеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2026 року

.За приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. (стаття 119 Господарського процесуального кодексу України)

Однак, Суд звертає увагу, що Заявником не було подано заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого судом, на вчинення процесуальних дій, а також не обґрунтовано поважності причин пропуску строку подачі клопотання у визначені Судом строки.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Однак, Позивачем жодних письмових пояснень про намір подати докази заявлено не було.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» про долучення та витребування доказів від 23.10.2026 року по справі №910/10052/26 підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, що стосується клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» в частині витребування доказів від 23.10.2026 року по справі №910/10052/26, Суд зазначає.

Як встановлено у ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів. (ч.3 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України)

Аналіз наведених норм свідчить про те, що сторона спору може ставити перед судом питання про витребування доказів, які вона сама не може здобути, однак у такому порядку може бути витребувано не будь-який доказ, який, на переконання учасника спору, має бути у його розпорядженні та наявний у матеріалах справи, а лише той доказ, який стосується розгляду спору у справі, в межах якої вимагається його витребування. Водночас такий доказ має стосуватися обставин, що входять у предмет доказування при розгляді справи, а на особу, яка клопоче про витребування доказу, покладається обов`язок зазначити обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

За приписами ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Дослідивши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» про витребування доказів від 23.10.2026 року по справі №910/10052/26, Суд дійшов висновку, що вказане клопотання не відповідає вимогам до змісту клопотання про витребування доказів, встановленим у п.4 ч.2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, а саме: Заявником не зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.09.2026 року Судом зазначено, що відповідно до частини третьої статті 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанова Верховного Суду у справі №910/16181/18 від 27.06.2023).

Частина восьма статті 80 ГПК містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (постанова Верховного Суду у справі №910/7381/21 від 11.10.2023).

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що саме на Позивача покладається обов`язок належним чином обґрунтувати заявлені позовні вимоги з поданням відповідних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 81, 118, 119, 170, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРНА» про долучення та витребування доказів від 23.10.2026 року по справі №910/10052/26 - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 23 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Чинчин