Рішення № 140950734, 12.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/878/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Секретар судового засідання Орнат Л. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ КАЛУСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, вул. Підвальна, буд.20, м. Калуш, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77301,

до відповідача: ФОП КАВЕЦЬКОГО ВАСИЛЯ СТЕПАНОВИЧА, АДРЕСА_1 , про звільнення та повернення нежитлового приміщення площею 5,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 14а, у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу та стягнення судового збору,

встановив, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звільнення та повернення нежитлового приміщення площею 5,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 14а, у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу та стягнення судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що відповідач всупереч вимогам ч.2 ст. 795 ЦК України, ч.1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договору оренди нежитлових приміщень, які відносяться до комунальної власності територіальної громади м. Калуша №648 від 09.08.2016, після розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку, не звільнив та не повернув орендоване приміщення позивачу за актом приймання-передачі.

В підтвердження викладеного долучив копії: платіжної інструкції від 22.05.2026, витягу з ЄДР щодо позивача, акту приймання-передачі нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Калшу, вул. Біласа і Данилишина, 14а від 09.08.2016, договору оренди нежитлових приміщень, які відносяться до комунальної власності територіальної громади м. Калуша №648 від 09.08.2016, доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Суд, за наслідками розгляду позову, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 12.08.2026.

12.08.2026, суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 02.09.2026.

02.07.2026, суд відклав судове засідання на 07.10.2026.

25.09.2026, позивач надіслав додаткові пояснення та вказав, що 22.04.2026 позивач звернувся до відповідача з листом №01-15/1-3/67 про повернення приміщення разом з ключами шляхом підписання акту приймання-передачі, який був надісланий через програму Viber, що підтверджується викопіюваннями, однак, станом на 25.09.2026, відповідач не повернув орендовані приміщення орендодавцю.

05.10.2026, суд виніс ухвалу про виправлення описки в ухвалі повідомленні від 02.09.2026, зазначивши дату проведення наступного судового засідання 12.10.2026.

Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, викладеного позивачем не спростував, в судові засідання не з`являвся, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належний чином ухвалами суду від 23.07.2026, 12.08.2026, 02.09.2026, 05.10.2026, що підтверджується №R067237489893, №R067254865696, №R067272278374.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, враховуючи приписи ст. 165, 178 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи та вважає, що позов слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом позову є повернення орендованого нежитлового приміщення.

Підставою позову є невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення орендованого приміщення після припинення договору оренди.

Ч. 1 ст.785 ЦК України встановлено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахування нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Спосіб реалізації цього обов`язку визначено імперативною нормою ч. 2 ст. 795 ЦК України, в силу якої повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Аналогічні умови погоджені сторонами у п. 2.3, 2.4 договору оренди нежитлових приміщень які відносяться до комунальної власності територіальної громади м. Калуша №648 від 09.08.2016, відповідно до яких після припинення цього договору, його дострокового розірвання, орендар повертає орендодавцеві приміщення у погоджений сторонами термін, але не пізніше 20-ти календарних днів після:

- дати вказаної в договорі про припинення цього договору;

- набрання законної сили рішення суду про припинення цього договору.

Передача приміщень від орендаря до орендодавця після припинення дії цього договору здійснюється за актом приймання-передачі приміщень, що підписується повноважними представниками орендаря і орендодавця.

З матеріалів справи суд встановив, що 11.02.2026 Господарський суд Івано-Франківської області виніс у справі №909/1196/25, рішення про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, які відносяться до комунальної власності територіальної громади м. Калуша №648 від 09.08.2016, укладений Фондом комунальної власності територіальної громади м. Калуша та ФОП Кавецьким В. С..

Таким чином, після набрання зазначеним рішенням законної сили (10.03.2026) у відповідача виник обов`язок не пізніше 20-ти календарних днів (до 30.03.2026), повернути позивачу орендоване приміщення у встановлений договором строк та оформити його передачу відповідним актом приймання-передачі.

22.04.2026, позивач звернувся до відповідача з листом №01-15/1-3/67 про повернення приміщення разом з ключами від нього, шляхом підписання акту приймання-передачі, який, як вказує позивач, залишений без уваги.

Відповідно до статей 73, 74, 81 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Слід зазначити, що в господарський процес впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням даного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За наведеного, відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач виконав п. 2.3 умов договору та повернув, не пізніше 20-ти календарних днів після набрання законної сили рішення суду про припинення договору, нежитлове приміщення площею 5,0 кв.м., розташоване в будинку за адресою м. Калуш, вул. Біласа і Данилишина, 14а, позов є обґрунтованим.

Судовий збір у відповідності до ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

ФОП КАВЕЦЬКОМУ ВАСИЛЮ СТЕПАНОВИЧУ (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - повернути нежитлове приміщення площею 5,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у стані, в якому воно було одержане, з урахуванням нормального зносу.

Стягнути з ФОП КАВЕЦЬКОГО ВАСИЛЯ СТЕПАНОВИЧА (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь УПРАВЛІННЯ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ КАЛУСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 25668684, вул. Підвальна, буд.20, м. Калуш, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77301) - 3 328 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.10.2026

Суддя І. М. Скапровська