Постанова № 1409505, 12.01.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-284/08

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 січня 2008 року                            16 год. 20 хв.                                           м. Рівне                              

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Паршутич С.Л. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:    

позивача:представники Давидюк А.М.,  Захарчук Т.П. (довіреності в матеріалах справи);

відповідача:представники – Коритнюк В.О., Павелко Р.Р. (довіреності в матеріалах справи);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомсервіс” до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення №0004442342/0/23-121 від 25.10.2007 року, суд, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Будкомсервіс” -  звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне, відповідно до якого просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0004442342/0/23-121 від 25.10.2007 року, яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 12293 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 4917,20 грн.. 

В судовому засіданні представники позивача  підтримали адміністративний позов,  дали  пояснення, які співпадають з позицією викладеною в позовній заяві  та зокрема вказали, що підставою для визначення податкового зобов’язання, обумовленого в оспорюваному рішенні є акт перевірки  №1341/23-400/32354712 від 18.10.2007 року. На підставі вказаного акту перевірки  позивачу   було  зменшено відповідачем валові витрати внаслідок відсторнування  витрат по сплаті позивачем відсотків за користування банківським кредитом. При цьому, представник позивача вказав, що за рахунок кредитних коштів, позивачем було придбано покрівельні матеріали, які напряму пов’язані з господарською діяльністю позивача.  Вважає, що віднесення позивачем до складу валових витрат  сплачених (нарахованих) відсотків  за користування кредитом  відповідає приписам  податкового законодавства, а зокрема підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Крім того, представники позивача, зазначають, що  відповідачем також неправомірно відсторновано  з валових витрат ІУ кв.2006року  суму витрат на придбання паливо- мастильних матеріалів (бензин А-95),  в розмірі    20196,00 грн., отриманих від Дочірнього підприємства „Регіон-Інвест".  Вартість вказаних паливо –мастильних матеріалів  позивач не  відображав  у складі валових витрат ІУ кв.2006року (ряд. 04.1) Декларації про оподаткування прибутку підприємства за 2006 рік.

Відсторнування з валових витрат  відсотків за користування кредитними коштами та вартості паливо –мастильних матеріалів  вважають необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення, складене Державною податковою інспекцією у м. Рівне №0004442342/0/23-121 від 25.10.2007 року таким, що не відповідає чинному законодавству. Позов просять задоволити повністю, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2007 року №0004442342/0/23-121 скасувати. 

          Відповідач проти позову заперечує. В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення, які співпадають з позицією викладеною, в запереченні  на позовну заяву, а зокрема представники відповідача зазначили, що ДПІ у м.Рівне здійснено планову документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт №1341/23-400/32354712 від 18.10.2007 року та винесено податкове повідомлення-рішення 30004442342/0/023-121.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ "Будкомсервіс" безпідставно включило до складу валових витрат  відсотки за користування кредитом, які  на думку відповідача не пов'язані з веденням господарської діяльності,  а  зокрема в IVкв. 2006р. в розмірі  28975грн. та в І півріччі 2007р. в розмірі 30875 грн..

Крім того, представники відповідача зазначають, що підприємством  безпідставно віднесено до складу валових витрат в IVкварталі 2006 року вартість нафтопродуктів (бензин А-95), отриманих згідно накладної №23 від 20.12.06р. від Дочірнього підприємства «Регіон-Інвест») в сумі 24235,20 грн. (сума без ПДВ 20196,00 грн., ПДВ 4039,20 грн.). Обґрунтовуючи правомірність прийнятого ним рішення покликаються на п. 4.2.2.4 Інструкції про порядок надходження, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та установах України, затв. Наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98р. №81/38/101/235/122, за реєстрованого в Мін'юсті 07.10.99 №185/3978, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»  та зазначають, що до перевірки не представлено жодної товарно-транспортної накладну на переміщення названої кількості пального, у зв’язку з чим неможливо визначити дату поставки товару та підтвердити провізну плату. Підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

У зв’язку з наведеним вище, представники відповідача просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Судом досліджені письмові докази (в тому числі їх оригінали, які  після дослідження повернуті представникам сторін), копії яких наявні у матеріалах справи, що подані позивачем одночасно із позовною заявою та докази, подані позивачем та відповідачем  безпосередньо в ході судового розгляду справи.

        Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що  адміністративний позов слід задоволити повністю.

           Суд виходив з такого.

25.10.2007 року Державною податковою інспекцією у м.Рівне винесено податкове повідомлення-рішення №0004442342/0/23-121, яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток за 2006 рік у сумі 12293 грн. та   штрафні (фінансові) санкції на суму 4917,20 грн. ( в подальшому по тексту постанови іменовано – рішення).

    Обумовлене рішення  прийняте на підставі акту перевірки  № 1341/23-400/32354712 від 18.10.2007року (надалі по тексту  постанови іменовано - акт перевірки)  за порушення п. 5.1., п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

     Згідно  акту  перевірки, посадовими особами податкового органу   встановлено, що позивач завищив валові витрати за ІУ кв. 2006 року в розмірі 49171,00грн. та за І півріччя 2007року в розмірі 30875,00грн. Нарахування вказаного податкового зобов’язання здійснено відповідачем  внаслідок  відсторнування з валових витрат позивача нарахованих (сплачених) відсотків  за користування кредитом, які на думку відповідача не пов’язані з  веденням господарської діяльності, а саме: за  ІУ  кв. 2006року  в розмірі 28975грн.; за І півріччя 2007року в розмірі 30875,00грн. Також з валових витрат ІУ кв. 2006року відповідачем було виключено вартість паливо –мастильних матеріалів придбаних позивачем згідно накладної № РІ- 0000023 від 20.12.2006року  в розмірі 20196,00грн..

      З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2006року позивач уклав з ВАТ «Кредобанк» договір № 84-06  про відкриття кредитної лінії в розмірі 900000.00грн. Призначенням кредитної лініє є придбання  товарів, сировини, матеріалів. Процентна ставка за користування кредитом складає 19% річних. Термін дії кредитної лінії  до 17.05.2007року. Згідно додатку № 1 від 17.05.2007року до обумовленого договору термін дії кредитної лінії було продовжено до 16.05.2008року  та визначено графік погашення позивачем заборгованості по отриманому кредиту починаючи з  17.02.2008року по 16.05.2008року.

     Зазначену  суму  кредиту позивачем було одержано, підтвердженням чого є  банківська виписка за 18.05.2006року про зарахування коштів на рахунок, відкритий позивачеві, та довідка банку  № 17-25/08 від 09.01.2008року про відкриття рахунку позивачеві.

      Одержані  від банку  кредитні кошти в розмірі  900000,00грн. позивачем 18.05.2006 року були перераховані Приватному підприємству «Приват»  в якості оплати за покрівельні матеріали згідно до укладеного договору № 21/04-06  від 21.04.2006року. 26.05.2006року ПП «Приват» згідно накладної № РН -0000044 поставлено позивачеві покрівельні матеріали всього на загальну суму 900000,00грн.. Підтвердженням вказаних обставин є банківська виписка за 18.05.2006року та договір купівлі -продажу № 21/04-06  від 21.04.2006року, накладна № РН -0000044 від 26.05.2006року.

      Відповідно до статуту ТОВ «Будкомсервіс», зареєстрованого 15.11.2007року (розділ 4),  видами діяльності позивача  є будівництво будівель. Будівельно-монтажні  та ремонтно –будівельні, підрядні  роботи, оптова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами. Вказане, також підтверджується викладеним в акті перевірки  (а.с. 33).

           Пункт 5.1 ст. 5Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  передбачає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

         За користування кредитними коштами  (згідно до договору кредитної лінії №84-06 від 18.05.2006року) за період з 18.05.2006 року по 31.05.2007року  банком нараховано позивачеві (з розрахунку 19 % річних ) відсотки  всього на загальну суму 180025,00 грн., з яких за 2006рік - 108300,00 грн., за січень –травень 2007року  - 71725,00грн.. Обумовлені відсотки були сплачені позивачем  ВАТ «Кредобанк». Підтвердженням викладених обставин є довідки Рівненської філії «Кредобанк» № 17-26/08 від 09.01.2008року,  № 17-24/08 від 09.01.2008року  та № 17-1235/07 від 05.11.2007року та банківські виписки.

        Погашення основної суми заборгованості по отриманому   кредиту в період 2006р. та січень –травень 2007року позивачем не проводилося, вказане підтверджено бухгалтерською довідкою № 4 від 12.01.2008року та поясненнями представників сторін.

З акту перевірки (а. с.39) та пояснень представників  сторін вбачається, що у рядку 04.13 декларації  з податку на прибуток підприємств відображаються інші витрати, а зокрема витрати пов’язані з нарахованими (сплаченими) відсотками по кредиту. В декларації  з податку на прибуток підприємств за 2006 рік  позивач в  рядку 04.13 «інші витрати» задекларував витрати пов’язані з нарахованими відсотками по кредиту в розмірі 98023,00грн. Фактично витрати пов’язані з нарахованими та сплаченими позивачем банку відсотками  за 2006рік складають 108300грн.

В уточнюючому розрахунку  податкових зобов’язань  у зв’язку з виправленням помилки за І півріччя 2007року  в рядку 2 позивач відобразив витрати по рядку 04.13 декларації «інші витрати» та задекларував витрати пов’язані з нарахованими відсотками по кредиту в розмірі  57000,00грн..  Фактично витрати пов’язані з нарахованими та сплаченими позивачем банку відсотками за користування кредитними коштами за січень – травень 2007року складають 71725,00грн.

З вказаного слідує, що позивач задекларував в складі валових витрат за 2006р. та І півріччя 2007року значно меншу суму відсотків за користування кредитом,  ніж йому нараховано  банківською установою.

   Підпункт 5.5.1. п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»   передбачає, що  до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку  . 

         Зважаючи на те, що позивач отримані  кредитні кошти використав для придбання товарів, пов’язаних з його видами господарської діяльності, а нарахування процентів банківською установою проведено в розмірах та порядку відповідно до укладеного договору № 84-06  від 18.05.2006року, то віднесення  позивачем  відсотків за користуванням кредитними коштами (нарахованих згідно названого договору) до складу валових витрат відповідає нормам діючого податкового законодавства, а зокрема п.п. 5.5.1. п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

           Стосовно ж виключення  з валових витрат ІУ кв. 2006року  вартості паливо –мастильних матеріалів,  придбаних позивачем в розмірі 20196,00грн., то з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Будкомсервіс» придбало у ДП «Регіон –Інвест»  по накладній №РІ 0000023 від 20.12.2006року бензин марки А-95 в кількості 5940,0л. за ціною 24235,20грн., з якої ПДВ складає 4039,20грн..

        20.12.2006року позивач здійснив відчуження вищевказаного пального в кількості 5940,0л. ПП «Стаміна» по  накладній №РН -000365 від 20.12.2006року,  за ціною продажу 25304,40грн., з якої ПДВ складає 2512,50грн.. Відповідно до пояснень представників позивача, поставка  бензину по обумовленим накладним проводилась зі складу ДП «Регіон –Інвест», так як позивач не володіє спеціальними ємкостями для зберігання та транспортування бензину.   Розрахунок за поставлене  позивачем пальне проведено шляхом зарахування зустрічних вимог позивача та ПП «Стаміна». Вказані обставини підтверджено протоколом зарахування зустрічних вимог від 15.01.2007року та поясненнями представників позивача. 

      З названих матеріалів справи вбачається, що проведена позивачем господарська операція з придбання та поставки бензину  була направлена на отримання прибутку, адже ціна поставленого бензину  ПП «Стаміна»  перевищує ціну придбання обумовленого  пального. 

      В акті перевірки (а.с. 40)  відображено, що позивач відніс вартість вказаного пального  в розмірі 20196,00грн. до складу валових витрат ІУ кв. 2006року, що відобразив в декларації в рядку 04.1. З декларації за 2006 рік вбачається, що позивач в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів»  відобразив валові витрати в розмірі  4813 270,00грн.. В декларації за ІІІ кв. 2006року позивач в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів»  відобразив валові витрати в розмірі 4810473 грн.. З вказаного слідує, що за ІУ кв. 2006року позивач включив до валових витрат  (ряд 04.1 декларації) лише  2797,00грн. (4813270- 4810473), а таким чином покликання відповідача на включення до складу валових витрат ІУ кв. 2006року вартості придбаного пального  в розмірі 20196,00грн  не відповідає фактичним обставинам справи.      

           Крім того, представник позивача (бухгалтер) пояснила, що до складу вказаних валових витрат вона не відносила вартості придбаного пального, а віднесла частково вартість товару,  придбаного у ПП –фірми «Гудвіл», в підтвердження чого надала  видаткову накладку № 26 від 14.11.2006року про придбання  позивачем  товару, всього на загальну суму  15075,00грн., з якої ПДВ складає 2512,50грн.

      Відповідно  до п. 5.1 ст. 5Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

     З вказаного слідує, що відповідач безпідставно виключив зі складу валових витрат   ІУ кв. 2006року витрати  позивача  в розмірі  20196,00грн..

      За таких обставин, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомсервіс” слід задоволити повністю.

           Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомсервіс” до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення №0004442342/0/23-121 від 25.10.2007 року задоволити повністю.

2. Податкове повідомлення – рішення №0004442342/0/23-121 від 25.10.2007 року, винесене  Державною податковою інспекцією у м.Рівне скасувати.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будкомсервіс” судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

4.  Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

         Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі  складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

Суддя                                                                                           С.М.Шевчук

Повний текс постанови складено та підписано 16.01.2008року.

Постанова законної сили не набрала.

Суддя                                                                                                           С.М. Шевчук