Рішення № 140950465, 19.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2026 Справа № 905/513/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (ідентифікаційний код 42086719)

до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 15948,47грн

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

04.08.2026 шляхом застосування підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» ( далі - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15948,47грн, що складається з суми боргу в розмірі 15106,84грн, 3% річних у сумі 209,25 грн, інфляційних втрат у розмірі 632,38грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії НОМЕР_4 в частині повної та своєчасної оплати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за січень 2026 у розмірі 15106,84грн, на яку додатково нараховано 3% річних та інфляційні втрати. Відповідні суми позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн за рахунок відповідача.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.08.2026 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 18.08.2026 суд відкрив провадження у справі №905/513/26, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 18.08.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у програмі "Діловодство спеціалізованого суду".

За довідкою з підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ОСОБА_1 на час відкриття провадження у справі не мала зареєстрованого електронного кабінету.

За даними Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 3146159 від 07.08.2026) зареєстрована адреса місцезнаходження відповідача: 84200, Донецька обл., місто Дружківка, вул. Солідарності, буд. 28.

За вказаною адресою суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження по справі органами поштового зв`язку, однак на адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження по справі органами поштового зв`язку на адресу, яка зазначена у довідці щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (відповідь № 3146182 від 07.08.2026) 65024, Одеська обл., м.Одеса, Дорога Південна, 20, однак на адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Одночасно відповідач повідомлений про факт відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали суду від 18.08.2026 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, що визначена як офіційна адреса електронної пошти ОСОБА_1, що вказана у додатковій угоді б/н від 21.05.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг НОМЕР_4.

Суд також повідомив відповідача телефонограмою від 18.08.2026 за відомим номером телефону, яку прийняла особисто ОСОБА_1

Суд також бере до уваги, що відповідач мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про факт відкриття провадження у справі.

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування правової позиції позивач посилається на те, що відповідач 01.01.2019 приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг, шляхом фактичного споживання електроенергії та здійснення оплати на умовах комерційної пропозиції «Універсальна». Для проведення розрахунків позивачем відкрито відповідачу особовий рахунок НОМЕР_4. 21.05.2020 укладена додаткова угода, відповідно до якої відповідач підтвердив свої реквізити у договірних правовідносинах. ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» свої зобов`язання за вказаним договором виконало, здійснивши постачання електричної енергії відповідачу у січні 2026 в обсязі 1052 кВт*год. Обсяг поставленої електричної енергії підтверджується оператором системи розподілу, що виконує функції адміністратора комерційного обліку, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відповідності до вимог п.4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави п.12.4 Розділу XII Кодексі комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018. Виходячи з фактичних обсягів споживання відповідачем електричної енергії у вказаний період позивачем сформовано відповідний акт приймання - передавання та рахунок на суму 15653,22грн, що сформовані в сервісі «Особистий кабінет». ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання у повному обсязі зі сплати вартості спожитої електричної енергії у строки та спосіб, встановлений договором та Комерційною пропозицією, оскільки оплати суми 15 106,84 грн від Споживача на рахунок позивача не надійшло, що стало підставою для звернення до суду з позовом щодо її стягнення.

14.08.2026 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з заявою про усунення недоліків позовної заяви, у якій визначено статус відповідача, а саме: відповідачем вказано фізичну особу - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та наведено обґрунтування чому спір у цій справі за суб`єктивним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в господарському суді.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст. ст.4, 20, 162 - 164 ГПК України, ст.ст.509, 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою від 18.08.2026 суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали, та попередив відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив.

Враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Згідно інформації №314610 від 07.08.2026 ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості фізичної особи - підприємця з 04.11.1999, місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Види економічної діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування(основний). ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність 26.06.2026, номер запису в реєстрі: 2002670060008000946.

З 01.01.2019 на підставі отриманої ліцензії у відповідності до вимог норм Закону України "Про ринок електричної енергії" ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" розпочало діяльність з постачання електричної енергії споживачам (постачальник універсальних послуг), що обумовило укладання договорів із Споживачами про постачання електричної енергії.

ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" розміщено на офіційному веб-сайті https://www.dn.yasno.com.ua/contract публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - Договір постачання).

Умови вказаного Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів. (п.1.2 Договору постачання)

Відповідно до п.1.1 Договору постачання, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком до цього Договору.

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п.2.1 останнього).

У відповідності до п.2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Умови надання універсальних послуг Споживачу повинні передбачати наступне:

- ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими,

недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором;

- споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання цього Договору. (п.3.1 останнього).

Як визначено у п. 3.4 договору датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата зазначена в заяві приєднанні.

Права та обов`язки Споживача визначені розділом 6 договору, зокрема, згідно п.6.1 останнього Споживач має право: 1) отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому Договорі; вимагати від Постачальника надання письмової форми цього Договору, укладеної Постачальником належним чином у передбачений законодавством спосіб; 7) вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди зпорядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати організації та проведення звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку; 8) на проведення звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта. Також Споживач зобов`язаний у відповідності до п.6.2 1)забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору; 2) мати діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з оператором системи, на здійснення ліцензованої діяльності якого приєднана до електричних мереж електроустановка Споживача.

Постачальник за розділом 7 п.7.1 договору в свою чергу має право: 1) отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору; 2) контролювати правильність оформлення Споживачем платіжних документів. При цьому, згідно п.7.2 Постачальник зобов`язується: 1) забезпечувати комерційну якість послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору; 2) обчислювати і виставляти рахунки Споживачу відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором; 3) надавати пояснення щодо виставлених рахунків і, у випадку незгоди Споживача з порядком розрахунків або розрахованою сумою, організувати та провести звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку; 6)публікувати на офіційному веб-сайті детальну інформацію про зміну ціни на електричну енергію за 20 днів до дати введення її у дію; 7) видавати Споживачеві безоплатно платіжні документи; 8) приймати оплату наданих за цим Договором послуг будь-яким способом, що передбачений цим Договором.

В разі не надання Споживачем обґрунтованих зауважень до акту купівлі продажу(приймання-передавання товарної продукції) протягом 3 робочих днів, відповідний акт вважається підписаним Споживачем і приймається до обліку навіть за наявності лише підпису представника Постачальника (п. 5.18 договору).

Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. (п.5.1. Договору постачання).

Відповідно до п.5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Ціна на електричну енергію за пунктом 5.5 договору встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін здати її введення в дію.

Інформація про діючу ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6. договору).

Одночасно, як визначено у п.5.7 договору, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Пункт 5.8. договору передбачає, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Умови оплати визначені п.5.9-п.5.10 договору, зокрема, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника (за наявності), та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Як визначено розділом 13 цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні (п.13.1)

Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо повідомлення здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку у якому обслуговується одержувач. Додатками до Договору можуть бути передбачені інші способи направлення повідомлень. Всі додатки до договору є його невід?ємною частиною (п.13.8).

Сторонами укладено Додаткову угоду б/н від 21.05.2020 до договору НОМЕР_4, якою підтверджено реквізити Сторін, зокрема, відповідач визначив адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 та контактний номер телефону.

Матеріали справи не містять доказів звернення ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» із заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, позивач у своїй позовній заяві посилається на приєднання відповідача до умов договору постачання внаслідок фактичного споживання ним електричної енергії та здійснення попередньої оплати за неї, на підтвердження чого надає до матеріалів позовної заяви виписку з банківського рахунку від 31.01.2019, в якій наявна оплата на суму 2200,00грн з боку ФОП ОСОБА_1 з посиланням на договір НОМЕР_4. Приєднання до умов публічного договору відбулось на умовах Комерційної пропозиції "Універсальна", для проведення розрахунків позивачем відкрито відповідачу особовий рахунок НОМЕР_4.

Відповідно до п. 1 Комерційної пропозиції критерії, дотримання яких є необхідним при обранні цієї комерційної пропозиції: споживач відповідно до чинного законодавства України, має право на отримання універсальної послуги, як малий непобутовий споживач, за умови, що договірна потужність за об?єктом становить до 50 кВт (включно); споживач є власником (користувачем) об`єкта; споживач приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; за об`єктом (об`єктами) споживача відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії; перехід прав та обов`язків до нового власника (користувача) об`єкта за договорами, укладеними відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), не потребує додаткових узгоджень.

Згідно листа №64/5822-вих від 28.04.2026 АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» повідомлено позивача, що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» по договору НОМЕР_4 здійснює розподіл електричної енергії на об`єкт «ІНФОРМАЦІЯ_2»: АДРЕСА_3 ЕІС - код точки комерційного обліку НОМЕР_2. Дозволена/приєднана потужність складає 2,5кВт. Об`єкт «ІНФОРМАЦІЯ_2»: АДРЕСА_2 ЕІС - код точки комерційного обліку НОМЕР_3. Дозволена/приєднана потужність складає 15 кВт.

Пунктом 2 Комерційної пропозиції "Універсальна" закріплено, що постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, розрахованими у відповідності до норм чинного законодавства зокрема, на момент публікації цієї комерційної пропозиції відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1177. Встановлено ціну на універсальні послуги позивача на дату публікації Комерційної пропозиції. Вказано, що інформація про ціни на універсальні послуги є додатком до даної Комерційної пропозиції і щомісячно розміщується на офіційному веб-сайті за посиланням: https://dn.yasno.ua/universalservice-price-dep не пізніше ніж за 20 днів до початку їх застосування.

Територія, на якій пропонується ця Комерційна пропозиція у межах Донецької області (контрольовані державними органами України) (п.3).

Пунктом 4 Комерційної пропозиції "Універсальна" унормовано, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку (п.4.1). Розмір попередньої оплати визначається шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену відповідно до п.2 Комерційної пропозиції (4.3). Рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується Постачальником і отримується Споживачем доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в п.12.4 Комерційної пропозиції ( 4.4.) Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у розрахункових документах ( 4.5.) Прийняттям цієї Комерційної пропозиції, Споживач надає згоду та доручає Постачальнику здійснювати повернення грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), шляхом їх зарахування між відповідними рахунками, в тому числі із спеціальним режимом використання (між договорами в разі повного переходу з постачання електричної енергії на умовах універсальної послуги до постачання за вільними цінами), таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, зокрема, у випадку помилкового перерахування Споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при внесенні змін до чинного законодавства (4.6.).

У п.5 Комерційної пропозиції "Універсальна" визначено, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію (п.5.1). Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку (п.5.3) Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від Споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду Споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції Споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом. (п.5.4) Рахунок за фактичне споживання доступний Споживачу в сервісі «Особистий кабінет» у терміни згідно п. 5.4 цієї КП. Споживач самостійно здійснює отримання рахунку в сервісі «Особистий кабінет». Рахунок також може бути наданий іншими доступними каналами обслуговування (п.5.5) У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені д ним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем(п.5.6).

Згідно пп.5.10 акт прийняття-передавання оформлюється Постачальником і доступний Споживачу в Особистому кабінеті. За необхідності Споживач має можливість самостійно отримати акт прийняття-передавання шляхом звернення до Постачальника доступними каналами обслуговування. У разі ненадання обґрунтованих зауважень Споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим Акт вважається підписаним Споживачем та приймається до обліку навіть за наявності лише підпису представника Постачальника.

При цьому, як визначено у п.5.11. обсяг фактично спожитої електричної енергії визначається адміністратором комерційного обліку у відповідності до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та включає зокрема, технологічні витрати в мережах до межі балансової належності та/або на роботу елементів електричної мережі за наявності у власності/користуванні споживача елементів електричної мережі (силовий трансформатор, автотрансформатор, лінії електропередавання і реактори, тощо).

Підпунктом 10.5 Комерційної пропозиції передбачено, що договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не заявить про припинення його дії або розірвання.

Постачальник може інформувати, попереджати, повідомляти Споживача, з яким укладено Договір, про закінчення терміну дії, розірвання або припинення дії, внесення змін до Договору, зміну тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, надавати рахунки на оплату та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін або може бути корисною для Споживача, шляхом направлення відповідної інформації будь-яким із наступних способів: через особистий кабінет; на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв`язку на електронну адресу, отриману Постачальником при укладенні Договору або протягом його виконання, яка фіксується в обліковій базі Постачальника; СМС-повідомленням на номер, зазначений у заяві-приєднання до умов договору та інші чат програми; в центрах обслуговування споживачів, тощо (п.12.4).

Внаслідок постачання у січні 2026 електричної енергії відповідачу ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» сформовано акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2026 від 31.01.2026, яким за показниками приладів обліку встановлено кількість спожитої електричної енергії 30кВт*год та 1022 кВт*год. Разом 1052 кВт*год.

Позивачем виставлено ФОП ОСОБА_1 рахунок НОМЕР_4 за січень 2026 від 02.02.2026 на суму 15653,22грн з ПДВ (містить інформацію щодо кінцевої дати його оплати 09.02.2026).

Дані щодо обсягу фактичного споживання відповідачем електричної енергії вказані в звіті Оператору системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за спірний період, що міститься у матеріалах справи.

Зокрема, Оператор зазначає, що фактичний (звітній) обсяг споживання по точках комерційного обліку ФОП ОСОБА_1 за січень 2026 складає 30кВт*год та 1022 кВт*год. Разом 1052 кВт*год.

Судом не встановлено розбіжностей у відомостях щодо фактичного обсягу споживання та даних, які вказані в акті.

Акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період січень 2026 підписані електронними цифровими підписами, що відображається в документах двома зеленими «галочками» в лівому нижньому куті, та отримані відповідачем в сервісі «Особовий кабінет».

Суд вказує, що, за свідченням позивача, як часткову оплату за розрахунковий період січень 2026 ним зараховано суму в розмірі 46,38грн, як надлишок оплати від 12.01.2026 на суму 25265,00грн за грудень 2025.

У матеріалах справи наявні докази часткової оплати заборгованості у розмірі 500грн, що підтверджено випискою по особовому рахунку станом на 03.06.2026, в графі призначення платежу зазначено: «Оплата за електроенергію за січень 2026 за ОСОБА_1 по договору НОМЕР_4, згiдно рахунку за спожиту електроенергію НОМЕР_4 за січень 2026 р. від 02.02.2026р. У сумі 416,67 грн., ПДВ - 20 % 83,33 грн.

Позивач направив відповідачу претензію №1093 від 20.02.2026 з зазначенням суми заборгованості та її розрахунку, на підтвердження чого надано лист про відправлення, претензія була направлена на ел. адресу loginova-1952@mail.ua, дана ел. адреса вказана у реквізитах споживача в сервісі «Особовий кабінет» та належить головному бухгалтеру ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2.

Відповідь на претензію відсутня.

Позивач вказуючи, що оплату вартості спожитої електричної енергії своєчасно у порушення вимог договору відповідачем не здійснено, звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення заборгованості у сумі 15 106,84 грн, 3% річних у сумі 209,25 грн, інфляційних втрат у розмірі 632,38 грн.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості з оплати вартості поставленої електричної енергії, нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов?язань зі своєчасної та повної сплати.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ч.1 ст.509 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов?язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов?язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 ЦК України).

Взаємовідносини відповідних суб?єктів, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, особливості постачання електричної енергії споживачам регулюються нормами Закону України "Про ринок електричної енергії", а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), а також безпосередньо положеннями договору.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов?язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія є товаром та призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Судом встановлено, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», яким з 01.01.2019 розпочато діяльність з постачання електричної енергії споживачам, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з усіма змінами до нього розміщено на офіційному веб-сайті Yasno (https://www.dn.yasno.com.ua/contract).

Згідно 13.1 Договору постачання, він набирає чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання.

Одночасно, абзацом 5 пункту 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Одночасно Споживач приєднався до умов Договору про постачання електричної на умовах Комерційної пропозиції "Універсальна" шляхом здійснення оплати рахунку, що підтверджується банківською випискою та фактичним споживанням електричної енергії, що в контексті абз. 5 п. 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" є вчиненням ним дій, що засвідчують його бажання укласти договір та підтверджує факт приєднання його до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору).

Таким чином, між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого приймаються іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Зміст вказаного договору не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний. Сторонами договору не надано доказів на підтвердження того, що мало місце його припинення, тому суд дійшов висновку, що останній діяв у січні 2026.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У пункті 8 частини першої статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що Оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу зобов`язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 9 частини третьої статті 46 цього Закону).

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (пункт 4.12 ПРРЕЕ).

Матеріалами справи встановлено, що АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» як Оператором системи розподілу надавались послуги з розподілу/передачі електричної енергії.

Позивачем сформований акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2026 від 31.01.2026, за яким кількість спожитої електричної енергії - 1052кВт*год. Обсяг спожитої електричної енергії, що визначений у акті, відповідає даним, отриманих від Оператора системи розподілу - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», як адміністратора комерційного обліку. Доказів протилежного суду не надано. Акт Споживачем підписано 02.02.2026.

За змістом пункту 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

У пункті 4.14 цих Правил визначено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

На підставі вказаного вище акту в якості платіжного документу відповідачу виставлений відповідний рахунок, у змісті якого зазначена дата кінцевої оплати. Рахунок підписано Споживачем.

Сформований позивачем акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунок за спожиту електроенергію містять посилання на договір про постачання електричної енергії як на підставу їх складання.

Виставлення рахунку здійснено шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду (отримання) Споживачем в сервісі «Особистий кабінет», що відповідає п. 5 Комерційної пропозиції.

З огляду на наведене, суд вважає, що факт здійснення поставки електричної енергії є доведеним належними та допустимими доказами у справі.

Приписами частини першої статті 52 ЦК України встановлено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18, від 09 жовтня 2019 року у справі №127/23144/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого за змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи зі змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору зобов`язання, за яким у відповідача з втратою її статусу як фізичної особи-підприємця не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Поряд з тим, за пунктом 1 частини третьої статті 58 цього Закону споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Пунктом 4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (пункту 4.8 ПРРЕЕ).

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у Комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем (п.5.10 договору).

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку (п.5.3 Комерційної пропозиції). При цьому, у разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені цим розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем(п.5.6).

Отже, строк оплати відповідачем спожитої електроенергії за січень 2026 є таким, що настав в строк встановлений у рахунку - 09.02.2026, оскільки останній отримано своєчасно та відповідач мав 5 робочих днів з моменту його отримання до встановленої в ньому дати оплати.

Заборгованість за поставлену електричну енергію у вказаний період з урахуванням часткової оплати складає 15 106,84грн. Порядок здійснення зарахування сум, які сплачені відповідачем та зараховані позивачем у рахунок оплати, відповідач не оспорив. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов?язань з належної оплати поставленої електричної енергії та встановленим наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором у розмірі 15 106,84грн, як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним 3% річних та інфляційних втрат у зв?язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов?язань з оплати поставленої електричної енергії.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов?язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

При цьому, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов?язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 Верховний Суд зазначив про те, що правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов?язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов?язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку, який наданий в якості додатку до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 3% річних на суму заборгованості 15606,84грн за період з 16.02.2026 по 02.06.2026 та на суму 15106,84грн за період з 03.06.2026 по 31.07.2026 у загальному розмірі 209,25грн. Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на заборгованість за визначений період за допомогою програми "Калькулятор підрахунку штрафів" Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, судом встановлено, що сума 3% річних складає 211,80грн. Оскільки у відповідності до приписів ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги задовольняються в сумі 209,25грн.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. В розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань").

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

При цьому, як визначено в п. 38.2 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати на суму заборгованості 15608,84грн за період 01.03.2026 по 31.05.2026 у розмірі 632,38грн. Контррозрахунок відсутній.

Розмір інфляційних втрат, що розрахований судом за допомогою програми "Калькулятор підрахунку штрафів" Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН за вказаний період становить 632,38грн. Позовні вимоги задовольняються в цій частині в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі в розмірі 15 106,84грн, 3% річних у сумі 209,25 грн, інфляційних втрат у розмірі 632,38грн.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Внаслідок задоволення позовних вимог, приймаючи до уваги застосування позивачем при зверненні з позовом підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2662,40грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" до ОСОБА_1 про стягнення 15948,47грн, що складається з суми боргу в розмірі 15 106,84грн, 3% річних у сумі 209,25 грн, інфляційних втрат у розмірі 632,38грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (адреса місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд. 4 Д; ідентифікаційний код 42086719) заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 15 106,84грн, 3% річних у сумі 209,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 632,38грн, судовий збір в сумі 2662,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду підписано 19.10.2026.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова