Ухвала суду № 140950445, 21.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_______________

У Х В А Л А

21.10.2026 Справа №905/493/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання (помічник за дорученням) Курасові А.В.,

за позовом керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ Донецької області, в інтересах держави в особі Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, м.Слов`янськ Донецької області,

до відповідача 1, Управління житлово-комунального господарства Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, м.Слов`янськ Донецької області,

відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехніка-Схід, м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, м.Харків,

про визнання недійсним частини пункту 3.1 договору підряду №162 від 25.10.2024 в редакції додаткової угоди №2 від 30.01.2025 та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 257174,96 грн, -

за участю представників сторін:

прокурор: Лахтюк Л.В. - службове посвідчення;

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Рябуха А.В. - ордер, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю;

від відповідача 2: Іванченко Е.І. - ордер, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2: Власова С.В. самопредставництво, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Донецької області через підсистему Електронний суд отримано позовну заяву №57-3284вих-26 від 21.07.2026 (сформовано в системі Електронний суд 21.07.2026) керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ Донецької області, в інтересах держави в особі Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, м.Слов`янськ Донецької області, до відповідача 1, Управління житлово-комунального господарства Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, м.Слов`янськ Донецької області, відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехніка-Схід, м.Харків, про визнання недійсним пункту 3.1 договору підряду №162 від 25.10.2024 в редакції додаткової угоди №2 від 30.01.2025 у частині включення до ціни робіт податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 257174,96 грн та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 257174,96 грн, на підставі приписів Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України Про публічні закупівлі, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 217, 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 27.07.2026 прийнято позовну заяву №57-3284вих-26 від 21.07.2026 (сформовано в системі Електронний суд 21.07.2026) керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області до розгляду та відкрито провадження у справі №905/493/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.08.2026 о 14:00 год., яке відбудеться у приміщенні суду, кабінет №302; повідомлено, що участь у підготовчому судовому засіданні можлива для учасників справи в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.08.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 16.09.2026 о 14:30 год., зал судового засідання № 104А (приміщення Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5); залучено до участі у справі Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, Україна, 61057, Харківська обл., місто Харків, вул.Сковороди Григорія, будинок 46) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2; учасникам справи постановлено вчинити певні дії; повідомлено, що участь у підготовчому засіданні можлива для учасників справи в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено прокурору, позивачу, відповідачу 2 та третій особі необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

16.09.2026 зареєстровано клопотання б/н від 15.09.2026 представника відповідача 2, адвоката Іванченко Е.І., яке надійшло через підсистему "Електронний суд" (сформовано в системі 15.09.2026), з додатками згідно переліку.

Просить залишити позовну заяву керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі позивача Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до Управління житлово- комунального господарства Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка-Схід" про визнання недійсним частини пункту 3.1 договору підряду №162 від 25.10.2024 в редакції додаткової угоди №2 від 30.01.2025 та стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 257174,96 грн. без розгляду.

Ухвалою суду від 16.09.2026 прийнято відзив на позовну заяву б/н від 15.09.2026 представника відповідача 2, адвоката Іванченко Е.І., та розглядати справу з урахуванням його змісту; встановлено додатковий строк відповідачу 2 для подання доказів до 30.09.2026; продовжено строк підготовчого провадження до 25.10.2026 (включно); відкладено підготовче засідання на 13.10.2026 о 12:00 год., зал судового засідання №104А (приміщення Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5); повідомлено, що участь у підготовчому засіданні можлива для сторін в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

22.09.2026 зареєстровано заперечення №57-4171 від 22.09.2026 Слов`янської окружної прокуратури на клопотання (заяву), які надійшли через підсистему Електронний суд (сформовано в системі 22.09.2026), з додатками згідно переліку.

Долучено заперечення №57-4171вих-26 від 21.09.2026 на клопотання ТОВ Спецтехніка-Схід щодо залишення позовної заяви без розгляду, у яких просить у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехніка-Схід про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвалою суду від 13.10.2026 закрито підготовче провадження у справі №905/493/26; призначено справу №905/493/26 до судового розгляду по суті; визначено датою проведення судового засідання 21.10.2026 о 13:00 год. з розгляду справи по суті, яке відбудеться за адресою: 61022, м.Харків, проспект Науки, б. 5, зал судового засідання №104; повідомлено, що участь у судовому засіданні можлива для учасників справи в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено прокурору, позивачу та третій особі необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, викладене у клопотанні б/н від 15.09.2026 представника відповідача 2, адвоката Іванченко Е.І., - відкладено.

За результатом розгляду клопотання б/н від 15.09.2026 представника відповідача 2, адвоката Іванченко Е.І., про залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з такого.

Доводами залишення позовної заяви без розгляду виступають:

- визнання Конституційним Судом України (Другий сенат) Рішенням від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), визнав неконституційними окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Заявник звертає увагу, що відповідно до п. 4.2. зазначеного рішення Конституційний Суд України наголосив, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не відповідають вимозі юридичної визначеності як складнику конституційного принципу верховенства права (правовладдя).

- Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області не виявляла бездіяльності. На запит Слов`янської окружної прокуратури від 22.01.2026 № 57-263вих-26, Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області надала обґрунтовану відповідь від 28.01.2026 № 01.01-11/333, у якій чітко роз`яснила свою правову позицію щодо відсутності порушень податкового законодавства. Зокрема, орган місцевого самоврядування зазначив, що Підрядники зареєстровані як платники ПДВ, а операції з виконання ремонтних робіт не підпадають під визначення будівництва доступного житла за державні кошти у розумінні пункту 197.15 статті 197 ПК України.

Прокурор, у свою чергу, у своїх запереченнях посилається на сталу судову практику з цього питання.

Так визначає, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду (постанова від 26.05.2020 у справі №912/2385/18), бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Листування з прокуратурою, висловлення незгоди з виявленими порушеннями або направлення запитів до інших державних установ (Мінфіну, ДПС) не с формою захисту інтересів держави. Єдиним належним способом захисту в цьому випадку є ініціювання судового провадження про стягнення незаконно витрачених бюджетних коштів.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Слов`янська окружна прокуратура листами від 22.01.2026 та 06.02.2026 повідомила Слов`янську МВА про виявлені порушення. Однак компетентний орган, будучи обізнаним про втрату місцевим бюджетом 257 174,96 грн, проігнорував необхідність повернення цих коштів та самостійно до суду не звернувся.

Прокурор визначає таке як прояв бездіяльності, що наділяє останнього правом на представництво.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України та ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Особливості такого представництва регламентовані статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що жодних законних підстав для залишення без розгляду позовів прокуратури, поданих поза межами кримінального судочинства до 01.01.2027 не існує.

Як слідує з обставин звернення, прокурором з метою захисту інтересів держави заявлено позов про визнання недійсним частини пункту 3.1 договору підряду №162 від 25.10.2024 (в редакції додаткової угоди №2 від 30.01.2025) на виконання робіт по об`єкту: Капітальний ремонт житлового будинку по пров. Виноградний, 3, м. Слов`янськ який постраждав внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, укладений між Управлінням житлово-комунального господарства Слов`янської міської військової адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецтехніка-Схід.

Прокурор обґрунтовує, що в частині включення до ціни договору ПДВ, спірні умови договорів суперечать положенням ст. ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України через невідповідність вимогам п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України. Даними положеннями Податкового кодексу України щодо постачання (проведення) будівельно-монтажних робіт з будівництва (реконструкції, капітального ремонту) житла за державні кошти застосовується податкова пільга.

У позові з посиланням на ч. 2 ст. 19, п. 3 ч. 1 ст. 131-1, ст. ст. 140, 143 Конституції України, ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», п. 23 ч. 1 ст. 26, ч. ч. 1, 4, 5 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», п. 3 ст. 4, ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пп. 5 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, розпорядження начальника Слов`янської міської військової адміністрації від 21.12.2022 №316 «Про бюджет Слов`янської міської територіальної громади на 2023 рік» та розпорядження начальника Слов`янської міської військової адміністрації від 18.12.2023 №2459 «Про бюджет Слов`янської міської територіальної громади на 2024 рік», та висновки Верховного Суду у постановах у справах: від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 15.10.2019 у справі № 904/2820/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17, прокурор визначає Слов`янську міську військову адміністрацію органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у вищевказаних спірних правовідносинах, та наявними підстави представництва за бездіяльності такого, з огляду на те, що предметом договору № 162 від 25.10.2024 було виконання робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за державні кошти, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з положеннями п. 197.15 ст. 197 ПК України, а отже включення ПДВ до договірної ціни здійснено без дотримання вимог податкового законодавства. У свою чергу таке має наслідком:

- порушенням інтересів держави в бюджетній та економічній сферах, а також необхідністю їх захисту внаслідок неправомірного, на підставі, що відпала, набуття ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА-СХІД» державних коштів в сумі 257 174,96 гривень.

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про існування такого порушення, не здійснює захист інтересів держави.

Досліджуючи підстави для представництва прокуратурою інтересів держави судом встановлено наступне.

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках (пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України).

Системне тлумачення положень ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Таке звернення прокурора до суду узгоджується з принципами верховенства права, викладеними у Рекомендації CM/Rec (2012) 11 Ради Європи «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» (The role of public prosecutors outside the criminal justice system Recommendation CM/Rec(2012)11 adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe on 19 September 2012 and explanatory memorandum), які допускають участь прокурора у судових провадженнях поза межами кримінального процесу, якщо це необхідно для захисту суспільних інтересів і не порушує права сторін.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому, при цьому бездіяльність не обмежується лише незверненням до суду - вона включає також невжиття будь-яких інших належних заходів для усунення порушення, відновлення порушених прав чи запобігання настанню негативних наслідків.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У такому разі прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Подібну правову позицію сформулювала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Одночасно, Верховний Суд у постанові від 18.12.2025 у справі №160/4161/24 звернув увагу, що Конституційний Суд України Рішенням від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025, визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1805-III в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

У пунктах 3 та 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України також зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону № 1805-III, які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону № 1805-III, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього Рішення Суд також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини).

Верховний Суд виснував, що такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Відтак, підстав припинити застосування приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у взаємозв`язку з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та рішенням КСУ від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 в означених правовідносинах до дати, прямо визначеної Конституційним Судом України, не встановлено.

Так, виключність звернення прокурора до суду в порядку представництва інтересів держави полягає у субсидіарному (додатковому) характері цієї функції, яка може бути реалізована лише за умови дотримання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Подання прокурором позову у даній справі обґрунтовано необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави щодо визнання недійсними частини пункту 3 договору підряду підряду №162 від 25.10.2024 (в редакції додаткової угоди №2 від 30.01.2025) та повернення зайво сплаченої суми ПДВ. Прокурором констатовано факт порушення податкового законодавства (неправомірне нарахування ПДВ). Позов подано в інтересах держави в особі Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, який є органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах.

Як слідує з доданих до позовної заяви матеріалів, заступник керівника Слов`янської окружної прокуратури звертався до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області з повідомленням про звернення до суду із розглядуваним позовом (лист №57-3270вих-26 від 21.07.2026).

Відповідь на дане звернення відсутня.

Поряд з цим, за змістом листа №01.01-11/2645 від 17.06.2026 на звернення прокурора №57-2264вих-26 від 26.05.2026 Слов`янською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області не визнається наявним порушення, п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України визначається як такий, що не поширюється на спірні правовідносини. Таке і зумовило невжиття заходів досудового або судового характеру.

За обставин викладеного, вбачається наявним конфлікт інтересів між Слов`янською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області (якою не визнається існуючим порушення) та прокурором (який звернувся із позовом в інтересах Слов`янської міської військової адміністрації).

Проте, допускаючи та кваліфікуючи укладання договору підряду №162 від 25.10.2024 в редакції додаткової угоди №2 від 30.01.2025, з включенням до його договірної ціни суми ПДВ, як правопорушення, наявний конфлікт інтересів між позивачем та прокурором не виключає наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Такий висновок суду знаходить своє підтвердження у позиції Верховного Суду, яка наведена ним у постанові від 26.05.2020 у справі №912//2385/18.

У п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин ст.55 ГПК передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

У п. 56 постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що у перелічених у цій статті випадках йдеться про активні дії компетентного органу, який як учасник процесу та сторона спору (позивач) не підтримує позовних вимог або подає заяву про залишення позову без розгляду чи про відмову від позову. У таких випадках суд не повинен залишати позов прокурора без розгляду, адже такі процесуальні дії свідчать про те, що компетентний орган по суті відмовляється від захисту інтересів держави в судовому процесі.

З огляду на викладене, у розглядуваному випадку має місце відмова компетентного органу від захисту інтересів держави за обставин наведених у листі №01.01-11/2645 від 17.06.2026.

Отже, прокурор відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" обґрунтував необхідність представництва інтересів держави тим, що компетентний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не відреагував на стверджуване порушення. Звертаючись до відповідного органу до подання позову, прокурор надав можливість відреагувати. Невжиття компетентними органами таких заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення, навіть за наявного конфлікту інтересів, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

З огляду на таке, доводи відповідача 2 відхиляються судом, встановлено допустимим представництво інтересів держави прокурором у розглядуваному випадку.

Керуючись ст. ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання б/н від 15.09.2026 представника відповідача 2 про залишення позову прокурора без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання повної ухвали 23.10.2026.

Суддя О.В. Кротінова