Рішення № 140950434, 22.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2026 м. Харків Справа №905/499/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши справу №905/499/26

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85)

до відповідача Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Мира, буд. 70)

про стягнення 100 363,84 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

Суть спору: ДПЗД «Укрінтеренерго» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про стягнення 100 363,84 грн, з яких 36 577,69 грн - основний борг, 5 337,45 грн - пеня, 29 062,84 грн - 15 % річних, 29 385,86 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Бердянською сільською радою, правонаступником якої є відповідач, зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» в частині оплати за спожиту електроенергію за період січень - березень 2021 року.

03.08.2026 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

21.08.2026 за вх. №4367/26 господарський суд одержав відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог з наступних підстав:

- по-перше, відповідач зазначає про відсутність у нього обов`язку сплатити спірну заборгованість через те, що її не було включено до передавального акту, затв. рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 31.03.2021 № 8/5-387 «Про затвердження передавальних актів»;

- по-друге, відповідач вказує про сплив строку позовної давності за спірними вимогами та просить суд застосувати наслідки, передбачені ч. 4 ст. 267 ЦК України. При цьому, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, наголошує, що зазначений в комерційній пропозиції 5-річний строк позовної давності є юридично неспроможним, оскільки згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України домовленість про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі, а у правовідносинах з постачальником «останньої надії» договір є публічним договором приєднання і споживач не підписував двосторонньої письмової угоди про зміну строків позовної давності.

- по-третє, відповідач заперечує щодо нарахування процентів річних в розмірі 15%, замість 3%, який встановлений ст. 625 ЦК України, оскільки така ставка була включена позивачем до публічної комерційної пропозиції в односторонньому порядку без підписання індивідуального правочинну з відповідачем;

- по-четверте, відповідач звертає увагу на нарахування позивачем пені за межами 6 місячного строку, що суперечить приписам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Також, відповідач, зазначаючи про те, що сума пені, відсотків річних та інфляційних втрат значно перевищує суму основного боргу, та посилаючись на обставини тимчасової окупації м. Маріуполя і населених пунктів колишньої Бердянської сільської ради, знищення архівів і документів та фінансування його виключно з бюджету, просить зменшити розмір пені до нуля (або на 90%) та зменшити відсотки річні з 15% до 3%.

На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України 22.10.2026 господарським судом підписано рішення без його проголошення.

Щодо строку розгляду справи.

Справа розглянута з перевищенням строку, встановленого ст. 248 ГПК України, з об`єктивних причин, пов`язаних з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією у м. Харків, який є прифронтовим містом, особливим режимом роботи суду в умовах воєнного стану (дистанційний (віддалений) режим роботи суду або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), обмежений доступ до приміщення суду).

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне.

ДПЗД «Укрінтеренерго» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 06.11.2018 №1344, та з 01.01.2019 до 31.12.2026 виконує функції постачальника «останньої надії» згідно з розпорядженням КМУ від 12.12.2018 №1023-р.

На виконання вимог ст. 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), ДПЗД «Укрінтеренерго» розміщено на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua, зокрема: порядок приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», комерційну пропозицію №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

З 01.01.2021 Бердянська сільська рада приєдналась до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», які розміщені на офіційному веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго», шляхом фактичного споживання електричної енергії.

Згідно з даними оператора системи розподілу/адміністратора комерційного обліку АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (повідомлення оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії», звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої наді» за січень - березень 2021 року), Бердянська сільська рада перебувала на постачанні електричної енергії постачальником «останньої надії» у період з 01.01.2021 по 31.03.2021.

Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (постачальник) споживачу, у разі якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів України (п. п. 1.1., 1.2. договору).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція) (п. 2.1. договору).

Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2. цієї глави (п. 3.1. договору).

Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника «останньої надії», споживачів, регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до ч. 7 ст. 64 Закону (п. 3.2. договору).

Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (п. 3.4. договору).

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (п. 3.6. договору).

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником «останньої надії» вважаються прийнятими споживачем (п. 3.7. договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до цього договору (п. 5.1. договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п. 5.2. договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором (п. 5.3. договору).

Ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу. Сторони домовились про те, що ціна (тариф) на електричну енергію, визначена за результатами конкурсу, є обов`язковою для сторін з дати введення її в дію. Якщо конкурс на визначення постачальника не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника встановлюється регулятором згідно із затвердженою ним методикою (п. 5.5. договору).

Інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному вебсайті постачальника не пізніше, ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.6. договору).

Ціна (тариф) не електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7. договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).

Оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.10. договору).

Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. У разі внесення постачальником в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», затвердженого регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому договорі (п. п. 13.1., 13.2. договору).

У комерційній пропозиції №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до договору та набрала чинності з 01.07.2019, передбачено, що ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1179 (п. 1.1. комерційної пропозиції №3).

Постачальник оприлюднює ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) не пізніше, ніж за 1 день до їх застосування. Постачальник оприлюднює порядок формування ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) (п. п. 1.2., 1.3. комерційної пропозиції №3).

Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше, ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (ОС). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.1., 4.2. комерційної пропозиції №3).

Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п. 4.3. комерційної пропозиції).

Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. До усунення розбіжностей сторони керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригування даних після врегулювання розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений. Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі (п. 4.4. комерційної пропозиції №3).

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування Споживачем умов Договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого Постачальником. Цей Договір діє в частині розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 15.1. комерційної пропозиції №3).

Інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача. 16.2. У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони використовують наступні адреси електронної пошти: - постачальника - pon@uie.kiev.ua; - споживача - зазначена на веб-сайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику оператором системи розподілу (передачі). Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії (п. 16.1. комерційної пропозиції №3).

На виконання вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» Бердянська сільська рада оприлюднила на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» договір, підписаний представником Бердянської сільської ради за допомогою електронного цифрового підпису, разом з іншою інформацією (оголошення, протокол розкриття тендерних пропозицій, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) про проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель UA-2021-03-16-001786-a електричної енергії на умовах постачальника «останньої надії» в кількості 26 082 кВт/год на суму 114 753,91 грн у період з 01.01.2021 по 31.03.2021. Наведені документи роздруковані судом з веб-порталу публічних закупівель «Prozorro» та долучені до матеріалів справи.

За період з 01.01.2021 по 31.03.2021 позивач поставив Бердянській сільській раді електричну енергію в обсязі 28 648 кВт/год на суму 125 171,28 грн, на підтвердження чого позивачем надані акти купівлі - продажу електроенергії: за січень 2021 року №006330 від 31.01.2021 на суму 38 815,75 грн (обсяг 8 694 кВт/год), за лютий 2021 року №009881 від 28.02.2021 на суму 49 777,84 грн (обсяг 11 946 кВт/год), за березень 2021 року №012160 від 31.03.2021 на суму 36 577,69 грн (обсяг 8 008 кВт/год), які підписані позивачем в односторонньому порядку, та звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за січень-березень 2021 року щодо споживача - Бердянська сільська рада.

Також позивачем виставлено Бердянській сільській раді відповідні рахунки від 18.02.2021 №000004342849/04/О01/12146, від 16.03.2021 №000004342849/04/О02/15444, від 09.04.2021 №000004342849/04/О03/18020 зі строком оплати протягом п`яти банківських (робочих) днів.

Акт купівлі - продажу електроенергії та рахунок за січень 2021 року були направлені Бердянській сільській раді 22.02.2021 на електронну пошту berdjanss@ukr.net (яка зазначена у повідомленні ОСР), а також засобами поштового зв`язку на адресу: 87430, Донецька обл., Мангушський р-н, с. Бердянське, вул. Київська, буд. 55, що зазначена в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримані останнєю 20.03.2021, про що свідчить підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу №0100189545648.

Акти купівлі - продажу електроенергії та рахунки за лютий та березень 2021 року були направлені Бердянській сільській раді засобами поштового зв`язку на адресу: 87430, Донецька обл., Мангушський р-н, с. Бердянське, вул. Київська, буд. 55, що зазначена в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуті відправнику 25.04.2021 та 28.05.2021 з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

25.03.2021 Бердянська сільська рада здійснила оплату за поставлену електричну енергію за січень 2021 року у розмірі 38 815,75 грн та 31.03.2021 - за лютий 2021 року у розмірі 49 777,84 грн, що підтверджується виписками по рахунку ДПЗД «Укрінтеренерго» за відповідні дати.

11.12.2024 позивач надіслав відповідачу, як правонаступнику Бердянської сільської ради, вимогу №44/11-006806 про сплату заборгованості за електричну енергію, спожиту Бердянською сільською радою у березні 2021 року в розмірі 36 577,69 грн, та штрафних санкцій в розмірі 36 342,41 грн.

Листом №12.8-3158-06 від 30.12.2024, наданим у відповідь на зазначену вимогу, відповідач повідомив, що йому не була передана кредиторська заборгованість за електричну енергію, спожиту Бердянською сільською радою за договором, укладеним між Бердянською сільською радою та ДПЗД «Укрінтеренерго». Також відповідач звернув увагу на те, що розмір штрафних санкцій значно перевищує розмір основного зобов`язання, чим порушуються принципи розумності та справедливості.

Оскільки оплату за спожиту електричну енергію за січень 2021 року здійснено несвоєчасно, а оплату спожитої електричної енергії за березень 2021 року не здійснено, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, як правонаступника Бердянської сільської ради, борг за спожиту електроенергію в розмірі 36 577,69 грн, пеню в розмірі 5 337,45 грн, 15% річних в розмірі 29 062,84 грн та інфляційні втрати в розмірі 29 385,86 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За приписами ст. 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Постачальник «останньої надії» - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу (п. 66 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок електричної енергії»).

Стаття 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) визначає, що постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку. Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу. Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

У п. 1.2.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

У п. п. 6.2.3., 6.2.4. ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника «останньої надії» в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника «останньої надії», не пізніше дати такого переходу.

Якщо споживач до моменту його переведення на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» не обрав електропостачальника або не забезпечив власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, адміністратор комерційного обліку в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом внесення змін в одноденний строк до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника «останньої надії» у порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, з одночасним повідомленням операторів системи, споживача та постачальника «останньої надії» (п. 6.2.6. ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин).

У п. п. 3.4.3., 3.4.4. ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), передбачено, що постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний повідомляти споживача на своєму вебсайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії». Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Відповідно до положень п. 1.2.15. ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у ч. 1 ст. 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до п. 66 ч. 1 ст. 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 20.09.2021 у справі №910/8958/20.

Разом з цим, укладення договорів щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад здійснюється в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі».

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов`язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про ринок електричної енергії» встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору). Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції). Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п. п. 4.1, 4.3., 4.8., 4.12., 4.13., 4.19., 4.21. ПРРЕЕ).

Як вище встановлено судом, у зв`язку з відсутністю електропостачальника, у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 постачання електричної енергії Бердянській сільській раді здійснювалось ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на умовах публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» та комерційної пропозицій №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», укладеного за результатами процедури закупівлі без використання електронної системи закупівель.

Також судом встановлено, що у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 позивачем поставлено, а Бердянською сільською радою прийнято електричну енергію в обсязі 28 648 кВт/год на суму 125 171,28 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії за січень 2021 року №006330 від 31.01.2021 на суму 38 815,75 грн (обсяг 8 694 кВт/год), за лютий 2021 року №009881 від 28.02.2021 на суму 49 777,84 грн (обсяг 11 946 кВт/год), за березень 2021 року №012160 від 31.03.2021 на суму 36 577,69 грн (обсяг 8 008 кВт/год).

Обсяг електричної енергії за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 підтверджено АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», як оператором системи розподілу, який виконував функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії у т. ч. щодо надання даних про обсяги електричної енергії, необхідних для формування платіжних документів та здійснення розрахунків (п. 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312, п.п. 4.3, 4.12, 4.13 розд. ІV ПРРЕЕ, затв. постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, гл. 9.14 розд. IX, гл. 12.4 розд. XII ККОЕЕ, затв. постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (у редакції на час існування спірних відносин)).

При цьому, зважаючи на те, що акти купівлі-продажу електричної енергії №006330 від 31.01.2021, №009881 від 28.02.2021 та №012160 від 31.03.2021 направлені Бердянській сільській раді, а також нею здійснено повну оплату за поставлену електричну енергію за січень та лютий 2021 року, за висновком суду, сама лише відсутність підпису споживача у цих актах жодним чином не спростовує обставин постачання позивачем/споживання Бердянською сільською радою електричної енергії та не звільняє споживача від обов`язку щодо її повної та своєчасної оплати.

Остаточна оплата за спожиту електричну енергію за період січень - березень 2021 року, враховуючи положення п. 4.21. ПРРЕЕ, п. 5.10. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», та визначений в рахунках строк для їх оплати, мала бути здійснена Бердянською сільською радою протягом 5 робочих днів з дати отримання нею рахунків. Зокрема, за зобов`язанням січня 2021 року - до 01.03.2021, за зобов`язанням лютого 2021 року - до 30.04.2021, за зобов`язанням березня 2021 року - до 04.06.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З виписок по рахунку ДПЗД «Укрінтеренерго» за 25.03.2021 та 31.03.2021 вбачається, що Бердянська сільська рада здійснила оплату за електричну енергію за січень 2021 року в розмірі 38 815,75 грн (в повному обсязі, але з простроченням) та за лютий 2021 року в розмірі 49 777,84 грн (в повному обсязі та своєчасно).

Водночас, оплату за електричну енергію за березень 2021 року Бердянською сільською радою не здійснено, внаслідок чого у неї виник борг у розмірі 36 577,69 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Розрахунок 15% річних та інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким їх розмір становить 29 062,84 грн та 29 385,86 грн відповідно, з яких:

- 366,89 грн - 15% річних та 659,87 грн - інфляційні втрати за період з 02.03.2021 по 24.03.2021 на суму боргу 38 815,75 грн (за зобов`язанням січня 2021 року);

- 28 695,95 грн - 15% річних за період з 01.05.2021 по 23.07.2026 та 28 725,99 грн - інфляційні втрати за період травень 2021 року - червень 2026 року на суму боргу 36 577,69 грн (за зобов`язанням березня 2021 року), перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування процентів річних та інфляційних втрат за зобов`язанням березня 2021 року, з огляду на те, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу та відміткою поштового відділення на конверті про повернення відправлення через відсутність адресата за вказаною адресою, які надані позивачем на підтвердження направлення споживачу акту та рахунку за березень 2021 року, останні вважаються отриманими 28.05.2021, отже, рахунок мав бути сплачений до 04.06.2021, а прострочення починається з 05.06.2021.

Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок 15% річних за період з 05.06.2021 по 23.07.2026 та інфляційних втрат за період червень 2021 року - червень 2026 року за зобов`язанням березня 2021 року та встановлено, що їх розмір складає 28 169,83 грн та 27 887,94 грн відповідно.

В іншій частині (за зобов`язаннями січня 2021 року) здійснений позивачем розрахунок 15% річних та інфляційних втрат відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та є арифметично правильним.

Таким чином, загальний розмір 15% річних складає 28 536,72 грн, інфляційних втрат - 28 547,81 грн.

Згідно зі ст. 549 ЦК України (в редакції, чинній на час нарахування пені) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України (який був чинним на час існування спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 5.11. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Пунктами 6.1., 13.1. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Тобто, в договорі сторони передбачили збільшення строку нарахування пені до 1 року.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір пені складає 5 337,45 грн, з яких:

- 314,78 грн за період з 02.03.2021 по 24.03.2021 на суму боргу 38 815,75 грн (за зобов`язанням січня 2021 року);

- 5 022,67 грн за період з 01.05.2021 по 23.02.2022 на суму боргу 36 577,69 грн (за зобов`язанням березня 2021 року), перевірено господарським судом та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування пені за зобов`язанням березня 2021 року, з огляду на те, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу та відміткою поштового відділення на конверті про повернення відправлення через відсутність адресата за вказаною адресою, які надані позивачем на підтвердження направлення споживачу акту та рахунку за березень 2021 року, останні вважаються отриманими 28.05.2021, отже, рахунок мав бути сплачений до 04.06.2021, а прострочення починається з 05.06.2021.

Тому, господарським судом самостійно здійснено розрахунок пені за зобов`язанням березня 2021 року за період з 05.06.2021 по 23.02.2022 та встановлено, що їх розмір складає 4 496,55 грн.

В іншій частині (за зобов`язаннями січня 2021 року) здійснений позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та є арифметично правильним.

Таким чином, загальний розмір пені складає 4 811,33 грн.

Щодо правонаступництва.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 23.12.2020 №8/2-28 «Про початок реорганізації Бердянської, Виноградненської, Покровської сільських рад, Старо-Кримської селищної ради та виконавчого комітету Старо-Кримської селищної ради Донецької області» розпочато процедуру реорганізації, зокрема, Бердянської сільської ради шляхом приєднання до Маріупольської міської ради Донецької області.

Пунктом 2 цього рішення визначено, що Маріупольська міська ради Донецької області є правонаступником прав та обов`язків Бердянської сільської ради.

Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 31.03.2021 №8/5-387 «Про затвердження передавальних актів» затверджено передавальний акт Бердянської сільської ради.

При цьому, як свідчить зміст зазначеного передавального акту, до нього не включені грошові зобов`язання Бердянської сільської ради за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019, укладеним між ДПЗД «Укрінтеренерго» та Бердянською сільською радою.

За відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19.07.2021 до ЄДР внесено запис №1002471120013000336 про припинення юридичної особи - Бердянської сільської ради на підставі рішення щодо реорганізації.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 зазначено, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Враховуючи наведене, Маріупольська міська рада Донецької області є єдиним правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бердянської сільської ради, яка припинена шляхом приєднання, а доводи відповідача про відсутність у нього обов`язку сплатити спірну заборгованість у зв`язку з тим, що її не було включено до передавального акту, є помилковими.

Отже, господарський суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019, укладеним між ДПЗД «Укрінтеренерго» та Бердянською сільською радою, а саме: основного боргу - 36 577,69 грн, пені - 4 811,33 грн, 15% річних - 28 536,72 грн та інфляційних втрат - 28 547,81 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.08.2020 у справі №902/959/19, якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Разом з тим, відповідно до приписів ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 14.1. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019, керуючись ст. 259 ЦК України сторони договору домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020. В подальшому карантин неодноразово було продовжено та постановою КМУ № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24:00 30.06.2023.

У п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (який набрав чинності 02.04.2020) визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

В подальшому, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та діє на теперішній час.

У зв`язку з цим, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено п. 19, який набрав чинності 17.03.2022 та яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, яка діяла з 30.01.2024 по 03.09.2025) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затв. ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

На підставі ЗУ від 14.05.2025 №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо строку позовної давності, п. 14.1. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 щодо його збільшення, а також п. п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо продовження та зупинення такого строку під час дії карантину та воєнного стану до 03.09.2025, господарський суд дійшов висновку про те, що строк позовної давності на час звернення позивача до суду з цим позовом - 27.07.2026 не сплив, що є підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Доводи відповідача про неможливість застосування умови договору щодо збільшеного строку позовної давності, як і умови щодо збільшення розміру процентів річних з 3 до 15, через те, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 є публічним договором приєднання і споживачем не підписаний є помилковими, оскільки:

- по-перше, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», додатком 1 до якого є комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019, підписаний 16.03.2021 представником Бердянської сільської ради за допомогою електронного цифрового підпису, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, розміщеним на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro»;

- по-друге, посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, є безпідставними, оскільки спірні правовідносини у цій справі не є подібними кредитним у справі №342/180/17 та регулюються іншими нормами законодавства.

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені та процентів річних суд зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

За змістом ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму боргу та входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

При вирішенні питання про зменшення пені та процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.

Одночасно, відповідно до сталої судової практики Верховного Суду, штрафні санкції не можуть мати карального характеру, а повинні виконувати лише компенсаційну функцію для захисту інтересів кредитора від невиконання зобов`язань боржником.

Так, у п. п. 105-107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

У цьому випадку, заборгованість відповідача перед позивачем становить 36 577,69 грн, а пеня - 4 811,33 грн, 15% річних - 28 536,72 грн, інфляційні втрати - 28 547,81 грн. Отже, загальна сума нарахувань становить 61 895,86 грн, що перевищує суму основної заборгованості на 25 318,17 грн (69,22 %).

На думку суду, стягнення заявленої суми пені та відсотків річних за таких умов є нерозумним з огляду на непропорційність наслідкам правопорушення, адже матиме наслідком не компенсацію майнових втрат позивача, а його збагачення за рахунок відповідача, що несправедливо відносно нього. При цьому, за рахунок стягнення інфляційних втрат позивач отримає компенсацію від знецінення грошових коштів.

Також суд враховує, що відповідач є органом місцевого самоврядування, місцезнаходженням якого за відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Мира, буд. 70.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, територія м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади з 21.05.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Тобто, покладення на відповідача, який є органом місцевого самоврядування та функціонує в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та тимчасової окупації територіальної громади, додаткових нарахувань становитиме надмірний фінансовий тягар для місцевого бюджету, заходи з формування та виконання якого здійснюються відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням постанови КМУ від 11.03.2022 №252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» та спрямовані на забезпечення безперебійного функціонування установ і закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств та задоволення життєво необхідних потреб жителів територіальної громади у період воєнного стану.

Крім того, слід зазначити, що відповідач, як правонаступник Бердянської сільської ради, не був обізнаний про наявність її заборгованості за спожиту електричну енергію за березень 2021 року (оскільки остання не була включена до передавального акту), а також про несвоєчасну оплату за січень 2021 року.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідає обставинам цієї справи, задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру відсотків річних до встановленого законом - 3%, який за розрахунком суду становить 5 707,35 грн, та пені на 90%, що за розрахунком суду становить 481,13 грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 36 577,69 грн, пені в розмірі 481,13 грн, 3% річних у розмірі 5 707,35 грн, інфляційних втрат у розмірі 28 547,81 грн, а отже і про їх задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог: 2 612,26 грн - на відповідача, 50,14 грн - на позивача. При цьому, судовий збір, який сплачений за позовними вимогами, у яких відмовлено внаслідок зменшення розміру пені та відсотків річних, відшкодовується з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» задовольнити частково.

2. Стягнути з Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Мира, буд. 70, ідент. код 33852448) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідент. код 19480600) заборгованість за електроенергію в розмірі 36 577 (тридцять шість тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн 69 коп. (на рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», код банку 322669); пеню в розмірі 481 (чотириста вісімдесят одна) грн 13 коп., 3 % річних у розмірі 5 707 (п`ять тисяч сімсот сім) грн 35 коп., інфляційні втрати в розмірі 28 547 (двадцять вісім тисяч п`ятсот сорок сім) грн 81 коп., судовий збір у розмірі 2 612 (дві тисячі шістсот дванадцять) грн 26 коп. (на рахунок UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області).

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 22.10.2026.

Суддя Л.В. Ніколаєва