Рішення № 140949666, 26.10.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1630/26

2/709/1249/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Данілової О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася через свого представника ОСОБА_3 до Чорнобаївського районного суд Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач та відповідач мали стосунки, від яких у них народився син ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір`ю. На теперішній час відповідач із ОСОБА_1 та дитиною не проживає, матеріальної допомоги на утримання позивача добровільно не надає. Позивач здійснює догляд за малолітньою дитиною, яка не досягла трирічного віку, у зв`язку з чим не має можливості повноцінно працювати та самостійно забезпечувати своє утримання та утримання дитини. Відповідач, у свою чергу, є працездатною особою, отримує доходи, є фізичною особою-підприємцем, спроможний сплачувати аліменти на утримання позивача.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми сімейного законодавства, позивач просить суд стягнути із відповідача аліменти на її утримання у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) починаючи з 28 серпня 2026 року і до досягнення дитиною трирічного віку. Крім цього, позивач просить суд стягнути із відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 вересня

2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02 жовтня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнав частково з огляду на наступне. Так, відповідач офіційно працевлаштований у ВСП «Золотоніські ЕМ» АТ «Черкасиобленерго» на посаді електромонтера з експлуатації розподільних мереж IV групи. Єдиним джерелом його доходу є його заробітна плата. Крім цього, із відповідача стягуються аліменти на користь позивача на утримання їх спільного сина у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу). Твердження сторони позивача про те, що відповідач є фізичною особою-підприємцем не відповідають дійсності. Також, на утриманні відповідача перебуває його мати ОСОБА_6 , яка потребує догляду та витрат, зокрема, на придбання ліків. У свою чергу, матеріальне становище позивача значно краще за матеріальне становище відповідача, оскільки ОСОБА_1 отримала одноразову грошову допомогу за загибель свого чоловіка-військовослужбовця.

Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_2 просить суд позовні вимоги задовольнити частково та стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмір 500,00 гривень щомісячно.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 жовтня

2026 року витребувано докази у Міністерства оборони України.

У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Сторони являються батьками малолітнього ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23 вересня 2025 року (а.с. 6).

Позивач ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4 зареєстровані за адресою:

АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру та витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 5, 7).

Згідно з положеннями ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Частиною 3 ст. 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини) передбачено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з положеннями ст. 75 Сімейного кодексу України (далі - СК України), дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.

За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 6 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина 4 ст. 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застосуванню інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Згідно з вимогами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Таким чином, сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання до суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

У постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц, провадження

№ 61-16837св18, від 13 червня 2018 року суд звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України, право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аналіз норм чинного сімейного законодавства дає суду підстави для висновку про те, що для одержання утримання (аліментів) від чоловіка-батька необхідно декілька умов:

1) зареєстрований шлюб, або тривалий час проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою; 2) вагітність від чоловіка, з яким зареєстровано шлюб, та/або проживання спільної дитини з матір`ю; 3) спроможність чоловіка надавати утримання.

Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, наразі працевлаштований та отримує стабільний дохід, що підтверджується довідкою про доходи відповідача (а.с. 36).

Також, примайючи дане рішення, суд бере до уваги, що із відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), що підтверджується копією судового наказу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 вересня 2026 року (а.с. 39).

На підставі вказаного судового наказу відкрито виконавче провадження № 81977844, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від

15 вересня 2026 року (а.с. 40).

Відповідно до листа Міністерства оборони України від 21 жовтня 2026 року ОСОБА_1 призначено грошову допомогу в сумі 5 млн грн у зв`язку із загибеллю чоловіка ОСОБА_7 .

Також, суд критично оцінює доводи позивача про те, що відповідач являється фізичною особою-підприємцем, оскільки вказане спростовується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 35).

У свою чергу, суд критично оцінює твердження відповідача про перебування на його утриманні матері ОСОБА_6 , оскільки суду не надано належних та допустимих доказів у підтвердження цього. Так, відповідно до копії довідки виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради № 532 від 02 жовтня 2026 року факт перебування ОСОБА_6 на утриманні сина встановлено зі слів останньої (а.с. 33). Крім цього, відповідно до копії медичної довідки КНП «Чорнобаївський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 28 вересня

2026 року ОСОБА_6 потребує дороговартісного лікування (а.с. 34). Проте, матеріали справи не містять доказів того, що саме за кошти сина здійснюється таке лікування.

Також, суд звертає увагу відповідача ОСОБА_2 на ту обставину, що спосіб стягнення аліментів, як то у частці від доходу або у твердій грошовій сумі визначає стягувач аліментів, а тому прохання відповідача про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку у твердій грошовій сумі до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, має можливості надавати допомогу матері дитини, не довів суду того факту, що він не має змоги утримувати матір дитини.

Матеріалами справи не спростовано факт спроможності відповідачем надавати утримання матері, яка проживає зі спільною дитиною до трьох років. Тому відповідач має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу.

Встановивши, що дитина, яка не досягла трьох років, проживає разом із позивачем, яка у свою чергу має право на утримання від батька дитини, а будь яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу, матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та до стягнення із відповідача на користь позивача підлягають аліменти на її утримання до досягнення їх дитиною трьох років у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Ураховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, а позовна заява подана в електронній формі, тому з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за подання позовної заяви (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), а саме: 1064 гривні 96 копійок (3328 грн х 0,4 = 1331,20 грн; 1331,20 грн х 0,8 = 1064,96 грн).

Щодо клопотання сторони позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Так, у прохальній частині позовної заяв представник позивача просить суд стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі

№ 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі

№ 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі

№ 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Проте, на підтвердження понесених позивачем витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн суду не надано жодного доказу, що позбавляє суд можливості перевірити сам факт надання правничої допомоги, встановити її об`єм та фактично понесений розмір таких витрат, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279, 430 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28 серпня 2026 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Повні найменування сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В. В. Левченко