Рішення № 140949328, 12.10.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/969/26

провадження № 2/691/1128/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що вона 03 червня 2022 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 .. Від спільного шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , видане Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському району Черкаської області, актовий запис №155. 18 вересня 2025 року рішенням Городищенського районного суду Черкаської області шлюб між ними розірвано. З ОСОБА_2 разом не проживають два роки, не спілкуються, спільного господарства не ведуть, фінансової допомоги доньці не надає як дитині. ОСОБА_2 не купує дитині продуктів харчування, одягу, іграшок, участі у її вихованні не приймає. Домовленостей з відповідачем з приводу сплати аліментів на дитину не має. Дитина проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні. Їй відомо, що відповідач працює за кордоном (в Англії), однак точний розмір його доходів їй невідомий, інших дітей відповідач не має і відповідно аліменти не сплачує. Відповідач повністю працездатна особа. З його слів займається підприємницькою діяльністю. Саме тому, для захисту прав дитини вона вимушена звернутися до суду і вирішити питання щодо сплати аліментів відповідачем офіційно в розмірі 12000 гривень щомісячно (а.с.1-4).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 17 червня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.

27 липня 2026 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області підготовче провадження у цивільній справі закрите та призначено судовий розгляд по суті.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена шляхом направлення судових повісток у судове засідання не з`явилася, за змістом позовної заяви просить проводити розгляд справи у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не прибув, 16 липня 2026 року надіслав відзив на позовну заяву, зазначивши, що не ухиляється від батьківського обов`язку та сплачує кошти на утримання неповнолітньої доньки добровільно, на даний час проживає за кордоном, не працює та немає постійного доходу. За домовленостями з позивачем перераховує на її банківський рахунок кошти за своїми фінансовими можливостями, про що надав до суду копії платіжних переказів. Просив визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що складає прожитковий мінімум на дитину відповідного віку.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За таких обставин, суд, приймає рішення про можливість проведення судового засідання у відсутність сторін, остільки у справі достатньо доказів для її об`єктивного розгляду. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи та з врахуванням дії графіків відключення приміщення суду від електропостачання розміщеного в засобах масової інформації від АТ «Черкасиобленерго».

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення сторін, вивчивши відзив на позовну заяву, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов частково обґрунтований і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов`язку матері, батька утримувати дітей.

Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.7, ч.8 ст.7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

На підставі положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні із змісту досліджених доказів, що позивач ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом 7114 від 08 липня 2022 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с.5-6). Відповідач ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується паспортом громадянина України Серії НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 (а.с.10-11). Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , видане Городищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №155 (а.с.9). Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.12-13). Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади №2026/009064646 та №2022/000865872 позивач ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_3 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7-8). У додатках до відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 надав до провадження суду за період з 01 лютого 2025 року по 14 червня 2026 року копії платіжних інструкцій від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підтвердження зарахування в добровільному порядку на користь позивача ОСОБА_1 коштів у розмірі 210000,00 грн. на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 (а.с.24-43).

Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, і бере до уваги обставини у відношенні неповнолітньої дитини про її неповнолітній вік, потребу в належному харчуванні, забезпеченні одягом, відсутність здатності утримувати себе самостійно, та у відношенні відповідача, який до суду не прибув, але надав відзив на позов у якому зазначив про часткове визнання позовних вимог позивача, згоду сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі, що складає прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, зазначивши, що не ухиляється від виконання батьківських обов`язків, проживання за кордоном, є не працюючим та не має постійного доходу і перерахування коштів, як аліментів у добровільному порядку здійснював попередньо у силу своїх фінансових можливостей, - бере до уваги, що на час судового розгляду домовленість про сплату аліментів між сторонами, як батьками, відсутня, питання утримання неповнолітньої дитини не вирішено, тому, слід, в судовому порядку ухвалити рішення про стягнення із ОСОБА_2 аліментів, як такого, що має можливість їх сплачувати на утримання неповнолітньої дитини, та не заперечив проти виконання такого обов`язку у встановлений чинним законодавством порядок.

За змістом позовних вимог позивач просила стягувати із відповідача щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 12000,00 грн., починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування на її банківський рахунок з подальшою індексацією відповідно до законодавства України.

На підставі вивчених і досліджених судом доказів, беззаперечно встановлено, що відповідач, як батько, має своїм обов`язком брати участь в утриманні і вихованні своєї доньки, остільки питання її утримання зі сторони батька є не невирішеним між колишнім подружжям. Такої обставини відповідач не заперечує, що свідчить про усвідомлення виконання ним свого батьківського обов`язку по відношенню до дитини та схвалюється судом. Сімейним Кодексом України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття. Позивачем визначено розмір аліментів для щомісячного стягнення з відповідача у розмірі 12000,00 грн. із застосуванням індексації. Суд, не погоджується із таким обсягом позовних вимог позивача та вбачає обґрунтованими вимоги відповідно до змісту досліджених письмових доказів про необхідність їх стягнення із відповідача у меншому розмірі. При прийнятті рішення, суд бере до уваги обставини, які вказують на неможливість відповідача сплачувати аліменти в розмірі 12000,00 грн., остільки із змісту наданих до суду ним письмових доказів встановлено, що він такої можливості, як визначає позивач, не має, і є обставини які підлягають належній оцінці зі сторони суду, а саме: відсутність місця роботи, відсутність постійного доходу, та можливість сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі, що складає прожитковий мінімум на дитину відповідного віку.

На думку суду, інтерес щодо дітей зі сторони позивача має бути спів мірним, та не переважати у матеріальному забезпеченні одного із батьків перед іншим, і тому суд, обґрунтовано визначає для позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 4000,00 грн., як достатнього та такого, що може забезпечуватися і надаватися відповідачем, враховуючи, що прожитковий мінімум для дітей в Україні у 2026 році становить: діти віком до 6 років - 2 817 грн. на місяць, а діти віком від 6 до 18 років - 3 512 грн. на місяць і розмір мінімальної заробітної плати в Україні станом на 2026 рік становить 8647 гривень на місяць.

Визначаючи розмір аліментів у сумі 12000,00 грн. позивач не мотивувала достатньо з підтвердженням письмовими доказами, що має необхідність і потребу в аліментах саме у визначеному нею розмірі 12000,00 грн., остільки обставини щодо утримання неповнолітньої доньки лище нею спростовані відповідачем згідно до наданих до провадження суду за період з 01 лютого 2025 року по 14 червня 2026 року копіями платіжних інструкцій від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підтвердження зарахування в добровільному порядку на користь позивача ОСОБА_1 коштів у розмірі 210000,00 грн. на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 .

Аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Під час судового розгляду встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , проживає біля матері, позивача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної грпомади.

Питання стягнення із відповідача аліментів із застосуванням розміру індексації згідно чинного законодавства не є компетенцією суду, тому в цій частині відповідне рішення судом не ухвалюється, як і стосовно номера банківського рахунку для зарахування аліментів, зокрема із заяви про виплату пенсії або грошової допомоги встановлено, що такий відкрито для обслуговування у відповідному органі Пенсійного фонду або органі соціального захисту населення.

При прийнятті рішення у цивільній справі, суд вирішує питання стягнення судових витрат, остільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено до суду позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , і відповідно судовий збір не сплачувався, остільки згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» закріплені категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою позивача у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має сплатити на користь Держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. у зв`язку з розглядом позовних вимог судом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, остільки такий у справах вищевказаної категорії стягується з відповідача.

Обґрунтованим та законним, буде ухвалити рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, беручи до уваги обставини у справі та зміст досліджених доказів.

Рішення суду, слід піддати до негайного виконання в межах стягнення аліментів за один місяць з відповідача та стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини з 17 червня 2026 року, як дня подачі позову до суду, і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141,247, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривень, починаючи з 17 червня 2026 року, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць з відповідача ОСОБА_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер3643204272, місце реєстрації, АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 1331, 20 грн. на користь Держави, отримувач коштів Головне Управління Казначейства у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету, у зв`язку з розглядом цивільної справи з позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В задовленні інших позовних вимог позивача відмовити

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

СуддяО. М. Савенко