Рішення № 140948994, 27.10.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1987/26

Номер провадження 2/555/1217/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" жовтня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березне в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажного управління «Промбуд-3» про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Оніщук С.П. звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажного управління «Промбуд-3», у якому просить припинити обтяження у формі заборони відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 7862104, зареєстроване 05 вересня 2008 року приватним нотаріусом Куц І.В. на підставі повідомлення Ровенського будівельно-монтажного управління № 3 від 12 березня 1975 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є власником зазначеного житлового будинку, право власності на який зареєстровано в установленому законом порядку.

Разом із тим із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено наявність заборони відчуження цього будинку, яка виникла на підставі повідомлення Ровенського будівельно-монтажного управління № 3 від 12 березня 1975 року.

Позивач ОСОБА_1 у період із 08 серпня 1972 року до 20 грудня 1976 року перебував у трудових відносинах із зазначеним підприємством. На думку представника позивача, спірна заборона могла бути пов`язана з наданням працівникові позики на індивідуальне житлове будівництво. Водночас договір позики, документи про її розмір, строки повернення, наявність заборгованості та подальше виконання відповідного зобов`язання у позивача відсутні.

З метою встановлення підстав виникнення та подальшого існування заборони представник позивача звертався до архівних установ, однак первинних документів щодо відповідного зобов`язання виявлено не було.

Обґрунтовуючи визначення відповідача у справі, представник позивача зазначив, що ініціатором спірної заборони відчуження нерухомого майна було Ровенське будівельно-монтажне управління № 3 («Промстрой-3»). Державний архів Рівненської області листом від 01 липня 2026 року № 94/01-29/26 повідомив про відсутність на зберіганні документів зазначеного підприємства та рекомендував звернутися до ТОВ БМУ «Промбуд-3». З огляду на подібність найменувань підприємств, офіційне спрямування архівною установою до зазначеного товариства та можливу наявність у нього документів, які не передавалися на архівне зберігання, представник позивача вважає обґрунтованим визначення саме ТОВ БМУ «Промбуд-3» відповідачем у справі.

Крім того, представник позивача вважає, що подальше існування обтяження, накладеного понад п`ятдесят років тому, за відсутності підтверджених чинних майнових вимог до власника та документально встановленої правової підстави збереження заборони є необґрунтованим обмеженням права приватної власності, оскільки позбавляє позивача можливості вільно розпоряджатися належним йому нерухомим майном.

Посилаючись на статтю 41 Конституції України, статті 15, 16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, статтю 74 Закону України «Про нотаріат», представник позивача просить усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом припинення зареєстрованої заборони відчуження житлового будинку.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 21 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору. 24 серпня 2026 року представником позивача усунуто недоліки та надано квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів щодо підстав виникнення та подальшого існування обтяження, наявності заборгованості позивача і правонаступництва відповідача.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2026 року витребувано додаткові докази від Рівненського обласного державного нотаріального архіву.

Ухвалою суду суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 жовтня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця реєстрації було неодноразово направлено рекомендовані поштові відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик представника відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом установлено, що із інформаційної довідки № 471818691 від 08 квітня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 194680, частка власності 1/1. Право власності зареєстровано 01 березня 2003 року.

Підставами виникнення права власності зазначено рішення від 11 травня 1973 року № 367 та договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки під будівництво житлового будинку, посвідчений Березнівською державною нотаріальною конторою.

Відомостей про оспорювання зареєстрованого права власності позивача ОСОБА_1 в матеріалах справи немає.

Водночас у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про заборону відчуження зазначеного будинку, реєстраційний номер обтяження 7862104, внесений 05 вересня 2008 року на підставі повідомлення Ровенського будівельно-монтажного управління № 3 від 12 березня 1975 року.

Наказом Ровенського будівельно-монтажного управління «Промстрой-3» № 81/ОК від 07 серпня 1972 року позивача прийнято на роботу монтажником 3 розряду з 08 серпня 1972 року. Відповідно до наказу № 98-к від 23 грудня 1976 року його звільнено з роботи 20 грудня 1976 року. Зазначене підтверджується архівною довідкою, записами трудової книжки та розрахунковими документами.

Зазначені обставини узгоджуються із записами трудової книжки позивача та наявними архівними розрахунковими документами.

Отже, на час встановлення спірної заборони позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із підприємством, повідомлення якого стало підставою обтяження.

Згідно з архівною довідкою КУ «Трудовий архів Рівненської міської ради» від 24 червня 2026 року № 2308/04-02 документи щодо надання позик на індивідуальне житлове будівництво, відповідних договорів, повідомлень про накладення заборон та погашення позик на зберігання до архіву не надходили.

Листом Державного архіву Рівненської області від 01 липня 2026 року № 94/01-29/26 повідомлено, що документи Рівненського будівельно-монтажного управління № 3 на архівне зберігання не надходили.

Із відповіді Рівненського обласного державного нотаріального архіву від 20 жовтня 2026 року № 638/01-20 та долученої копії реєстру заборон за 1975 рік встановлено наявність запису № 3, який стосується ОСОБА_1 та Ровенського будівельно-монтажного управління «Промстрой-3». Водночас документів щодо змісту забезпеченого зобов`язання, його виконання або припинення архівом не надано.

Відповідно до інформації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради № 03-03/4929-26/03/1932-26 від 12.10.2026р. вбачається, що розпорядженням міського голови від 22 січня 1993 року № 54Р утворено орендне підприємство «Промбуд-3», яке 16 вересня 1993 року перереєстровано в ТОВ БМУ «Промбуд-3».

При цьому Департамент повідомив, що в автоматизованій базі даних виконавчого комітету Рівненської міської ради та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості, які підтверджують правонаступництво ТОВ БМУ «Промбуд-3» щодо Ровенського будівельно-монтажного управління № 3 («Промстрой-3»).

Разом із тим надані документи не містять договору позики, відомостей про її конкретний розмір, строк повернення та інші умови відповідного зобов`язання.

Доказів існування непогашеного зобов`язання позивача, на забезпечення якого встановлено заборону, а також наявності відповідних майнових вимог до нього на час розгляду справи суду не надано та судом не встановлено.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статей 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи мирно володіти своїм майном.

За змістом статті 74 Закону України «Про нотаріат» та частини другої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» припинення заборони відчуження нерухомого майна можливе, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного та об`єктивного дослідження.

Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд враховує, що спірна заборона встановлена у 1975 році, тобто понад п`ятдесят один рік тому. Позивач ОСОБА_1 припинив трудові відносини з підприємством ще у 1976 році, а документи, які дозволяли б встановити зміст і стан забезпеченого зобов`язання, відсутні.

Сам по собі сплив значного часу або відсутність архівних документів не свідчить про припинення відповідного зобов`язання. Водночас у справі не встановлено існування чинної майнової вимоги, забезпеченню якої слугує спірне обтяження, чи особи, яка на теперішній час є носієм такого права вимоги.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21, щодо необхідності забезпечення ефективного захисту права власника від обтяження, яке не може бути припинене в позасудовому порядку. При цьому суд бере до уваги відмінність фактичних обставин зазначеної справи, у якій було встановлено ліквідацію кредитора без правонаступника.

Наявність зареєстрованої заборони відчуження обмежує право позивача ОСОБА_1 розпоряджатися належним йому майном, тоді як за результатами вжитих заходів не встановлено актуальної правової підстави подальшого збереження такого обмеження.

За встановлених обставин суд вважає, що подальше існування заборони відчуження, яка протягом понад п`ятдесяти років обмежує право власника та збереження якої не обґрунтоване підтвердженою чинною забезпечувальною вимогою, не відповідає принципам непорушності права власності та справедливого балансу інтересів.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений спосіб захисту відповідає характеру порушеного права, а позовні вимоги про припинення обтяження у формі заборони відчуження нерухомого майна підлягають задоволенню.

Інших фактичних даних, які мають значення для правильного вирішення справи та спростовують установлені судом обставини, матеріали справи не містять.

Керуючись статтею 41 Конституції України, статтями 15, 16, 317, 319, 321, 391 ЦК України, статтею 74 Закону України «Про нотаріат», статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтями 12, 13, 7681, 89, 247, 259, 263265, 268, 280284, 287289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажного управління «Промбуд-3» про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Припинити обтяження у формі заборони відчуження нерухомого майна житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 7862104, зареєстроване 05 вересня 2008 року на підставі повідомлення Ровенського будівельно-монтажного управління № 3 від 12 березня 1975 року, архівний номер 2061845ROVNO22279, архівна дата 14 грудня 2000 року, дата виникнення заборони 12 березня 1975 року, номер реєстру 113660-1372.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління «Промбуд-3», 33018, Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 32-А, код ЄДРПОУ 01273326.

Суддя А.Ю. Собчук