Рішення № 140948000, 26.10.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/984/26

Номер провадження 2/289/1165/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (місце знаходження / місце проживання: вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, м. Київ, 03115) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №277605 від 24.02.2025 у розмірі 7592,00 грн. та понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 26.05.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, подав відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до відповідача про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі, оскільки відзив відповідача не спростовує доводи позовної заяви. Також подав клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в розмір 15500 грн.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановлений законом спосіб. Представник відповідача подала відзив на позовну заяву в якій просить позовні вимоги «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до відповідача про стягнення заборгованості задовольнити частково в розмірі 4 000,00 грн., скільки відповідач є військовослужбовцем та має пільгу по нарахуванню відсотків за користування кредитом. В задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу просить відмовити, оскільки не доведено їх понесення.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 24.02.2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 277605 шляхом підписання останньою одноразовим ідентифікатором КL7453 кредитного договору, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000 грн. строком на 90 днів з процентною ставкою 0,72 % на добу. Комісія за надання, обслуговування і повернення кредиту становить 25% від суми фінансового кредиту, що передбачено п.п. 1.1. 1.4. договору (а.с.14-19).

ТОВ «Клай Інвест» (первісний кредитор) свої зобов`язання за кредитним договором №277605 від 24.02.2025 виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 4000 гривень на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід» (а.с.30).

Отримання кредитних коштів у даному розмірі відповідач не оспорює.

19.12.2025 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» було укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Клай Інвест» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором №277605 від 24.02.2025, що уклали ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 (а.с.20-22), що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору (а.с.10).

Із системного аналізу норм права та змісту кредитного договору і договору факторингу, слід зробити висновок, що позивач, як новий кредитор, набув права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Станом на 20.02.2026 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №277605 від 24.02.2025 в сумі 7592,00 грн., яка складається із: 4000,00 грн. заборгованість за сумою кредиту, 2 592,00 грн. заборгованість за відсотками, 1000,00 грн. заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту згідно п. 1.4 Договору.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, не заперечуючи проти отримання кредитних коштів в розмірі 4 000 грн. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом і нарахування відсотків та штрафних санкцій позивачем є безпідставним, а тому позовні вимоги слід задовольнити в розмірі 4000 грн.

Суд, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику,наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначений цим Законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором, договором факторингу.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.

Відтак, встановивши, що 24.02.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №277605, строком дії договору на 90 днів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту в сумі 4000,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості по процентам, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до Витягу з наказу № 483-ОС від 13.05.2025, військового квитка серії НОМЕР_2 , довідки ВЧ НОМЕР_3 від 22.09.2025 та довідки відділу кадрів ВЧ НОМЕР_4 .01.2026 ОСОБА_1 з 13.05.2025 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на військовий період у ВЧ НОМЕР_3 .

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Надані відповідачем докази проходження військової служби судом оцінюються як такі, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з часу зарахування на військову службу, тобто з 13.05.2025 року.

Оскільки, договір укладено 24.02.2025 року і згідно п.1.2. договору кредит надавався строком на 90 днів, а на військову службу відповідач ОСОБА_1 зарахований з 13 травня 2025 року відсотки за користування кредитом підлягають стягненню за період з 24.02.2025 по 12.05.2025 року за 78 днів, що становить 2246,40 грн. ( 4000*0,72% *78 днів).

Заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в розмірі 1000,00 грн. нараховані згідно узгодженого сторонами п. 1.4 Договору, який є чинним і сторонами не оспорюваний.

Отже, встановлення судом факту невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем щодо погашення кредиту, є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача та на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано: договір про надання правничої (правової) допомоги від 09.04.2026, акт про отримання правової допомоги від 06.10.2026 з детальним описом робіт, рахунок № 06.10.2026 та платіжна інструкція про його оплату.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 року по справі №275/150/22 зазначив, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Враховуючи вищевказані правові висновки Верховного Суду, доводи представника відповідача у відзиві щодо неспівмірності вказаних витрат, при вирішенні заявленої позивачем вимоги про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги, що поданий ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» позов складено на підставі усталеної позитивної практики Верхового Суду, тому його підготовка не мала займати значний час. Участі в судових засідань представник позивача не приймав. Також судом враховано кількість письмових доказів, які долучено до матеріалів позову, складність справи, ціну позову та часткове задоволення позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню в сумі 1500 грн.

При звернені до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» було сплачено 2662,40 грн. судового збору. Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 19,76-81,95,133,137,141,223,264-265,280,288-289,352-354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» до відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, м. Київ, 03115, код за ЄДРПОУ: 43561872) заборгованість за кредитним договором №277605 від 24.02.2025 в сумі 7 246,40 грн., яка складається із: 4000,00 грн. заборгованість за сумою кредиту, 2246,40 грн. заборгованість за відсотками, 1000,00 грн. заборгованість за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту згідно п. 1.4 Договору, судовий збір в розмірі 2 541,26 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

В задоволенні решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК