Рішення № 140947395, 27.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4814/26

Провадження № 2/159/2803/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2), від імені якого діє представник Грибанов Денис В`ячеславович (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач або кредитор), від імені якого діє представник Грибанов Денис В`ячеславович (далі представник позивача), звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник або боржник), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором №1017036 від 30.12.2025 у розмірі 20190,00 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та відповідачем у електронній формі було укладено кредитний договір №1017036, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до умов кредитного Договору позичальник зобов`язався повернути кредит, а також сплатити комісію за надання кредиту та комісію за обслуговування кредиту згідно з Графіком платежів. Також відповідач зобов`язався сплачувати штраф у разі прострочення виконання зобов`язань.

У подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу.

Станом на дату звернення з позовом у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 20190,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5000,00 грн, комісія за надання кредиту 1350,00 грн, комісія за обслуговування кредиту 5840,00 грн, неустойка (штраф) 8000,00 грн.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 512, 514, 526, 525, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, ухвалено здійснювати подальший розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).

Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

30.12.2025 між кредитором (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси») та позичальником укладено Договір про споживчий кредит №1017036 (індивідуальна частина), за умовами якого позичальнику надається кредит у розмірі 5000,00 грн безготівково на рахунок з використанням електронного платіжного засобу (банківської картки) № НОМЕР_1 (п. 1.2, п. 2.1).

Кредит надається загальним строком на 360 днів з 30.12.2025 (дата надання кредиту) зі остаточним терміном (датою) повернення кредиту 25.12.2026 за умови дотримання Графіку платежів (п. 1.3, п. 1.4).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за зниженою процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичної заборгованості за кредитом (п. 1.5.3). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду (п. 1.5.4, п. 2.2.3). Загальний розрахований розмір процентів за користування кредитом за весь строк складатиме 0,00 грн (п. 1.5.4).

Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1350,00 грн, яка нараховується за ставкою 27,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та підлягає сплаті у перший день розрахункового періоду згідно з Графіком платежів (п. 1.5.1, п. 2.2.2).

Також договором установлено комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування в розмірі 16060,00 грн, яка нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього) та підлягає сплаті в терміни, визначені Графіком платежів (п. 1.5.2, п. 2.2.2).

У разі прострочення виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів чи комісій позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитора штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання), якщо порушення триває більш ніж 2 дні (п. 4.1).

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів за порушення виконання зобов`язань не може перевищувати 50 % суми кредиту (п. 4.3).

Кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту у разі затримання сплати щонайменше на один календарний місяць (п. 2.4.3).

Кредитор має право відступати, передавати та відчужувати свої права за договором на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії договору без згоди позичальника (п. 3.2.6).

В реквізитах договору зазначено паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання, номер мобільного телефону, електронну поштову адресу та номер банківської картки НОМЕР_1 позичальника. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та підписано позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «775847», а кредитором електронним підписом/печаткою.

У Додатку № 1 «Графік платежів» до Договору про споживчий кредит №1017036 від 30.12.2025 розраховано порядок повернення кредиту та сплати комісій загальною сумою 22410,00 грн (23 платежі), з яких: 5000,00 грн тіло кредиту, 0,00 грн проценти, 1350,00 грн комісія за надання кредиту, 16060,00 грн комісія за обслуговування кредиту.

У Додатку № 2 «Заява на отримання кредиту №1017036» від 30.12.2025 міститься звернення позичальника про надання кредиту в розмірі 5000,00 грн строком на 360 днів із зафіксованими умовами кредитування (ставка 0,0010 % річних, комісія за надання 27,00 %, комісія за обслуговування 14,60 % за розрахунковий період, реквізити картки НОМЕР_1 ).

У Додатку № 3 «Додаткові контактні дані Позичальника для взаємодії за Кредитним договором» визначено перелік телефонних номерів контактних осіб позичальника для нагадування та врегулювання заборгованості.

У матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту від 30.12.2025, яким підтверджується ознайомлення позичальника з основними умовами кредитування ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» (сума 5000,00 грн, строк 360 днів, ставка 0,0010 % річних, комісія за надання 1350,00 грн, комісія за обслуговування 16060,00 грн, штраф 1000,00 грн), що підписано кредитором та позичальником електронними підписами, позичальником - одноразовим ідентифікатором «819538».

Анкетою-заявою на кредит №1017036 від 30.12.2025 підтверджується подання позичальником через вебсайт заявки на отримання кредиту в розмірі 5000,00 грн строком на 30 днів та відображено хронологію електронного оформлення й прийняття рішення кредитором про погодження надання кредиту в розмірі 5000,00 грн.

Платіжним дорученням № 49019466 від 30.12.2025 підтверджується перерахування кредитором на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 5000,00 грн із призначенням платежу: «Кошти згідно договору 1017036».

У розрахунку заборгованості за кредитним договором №1017036 станом на 26.05.2026 кредитор зазначив, що 30.12.2025 позичальнику надано 5000,00 грн кредиту та нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 1350,00 грн. У період з 30.01.2026 по 15.05.2026 позичальнику нараховувалась комісія за обслуговування кредиту по 730,00 грн (всього 8 нарахувань на суму 5840,00 грн), а також у період з 01.02.2026 по 17.05.2026 нараховувались штрафи згідно з п. 4.1 договору по 1000,00 грн за кожне прострочення (всього 8 нарахувань на суму 8000,00 грн). Нарахування процентів у розрахунку склало 0,00 грн.

Відповідно до розрахунку, нарахування процентів, комісій та штрафів припинилося 17.05.2026 (остання дата нарахування штрафу 17.05.2026, комісії за обслуговування 15.05.2026).

З розрахунку видно, що позичальник часткових сплат на погашення заборгованості не здійснював.

26.05.2026 між первісним кредитором (ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси») та новим кредитором (ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») укладено Договір факторингу № 26052026.

За цим договором Клієнт зобов`язується відступити Факторові за плату права грошової вимоги до боржників, а Фактор передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціну продажу) (п. 1.1).

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей (п. 1.2, п. 1.6).

Загальна сума прав вимоги за договором становить 31376188,40 грн (п. 3.2), ціна продажу складає 2861744,00 грн (п. 3.3).

Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 26.05.2026 до Договору факторингу № 26052026 підтверджується передача первісним кредитором та прийняття новим кредитором Реєстру боржників у кількості 2416 осіб на загальну суму заборгованості 31376188,40 грн, внаслідок чого права вимоги до боржників перейшли до нового кредитора.

Витягом з Реєстру боржників від 26.05.2026 до Договору факторингу № 26052026 підтверджується наявність у переліку під порядковим номером 198 кредитного договору № 1017036 від 30.12.2025 стосовно позичальника, заборгованість за яким складає 20190,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 35,00 грн заборгованість за процентами, 1350,00 грн прострочена комісія за надання кредиту, 5840,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту (з яких 5110,00 грн прострочена), 8000,00 грн прострочена неустойка (штрафи).

Платіжною інструкцією № 117 від 29.05.2026 підтверджується сплата новим кредитором (ТОВ "ФК "ЕАПБ") на користь первісного кредитора (ТОВ "ФК "Незалежні Фінанси") коштів у розмірі 2861744,00 грн на виконання умов Договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026.

Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи Серія ФК № 183 від 27.12.2007 та Додатком до нього підтверджується внесення ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до Державного реєстру фінансових установ із правом надання фінансових послуг з факторингу.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг № 691 від 23.03.2017 підтверджується видача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, зокрема на надання послуг з факторингу.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання умов кредитного договору.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір №1017036 від 30.12.2025 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «775847», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) . Кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Відповідно до кредитного договору товариство має право без згоди відповідача поступатися своїм правом вимоги за даним договором третій особі. В зв`язку з чим відбудеться зміна сторони кредитодавця за цим договором.

На виконання договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026 позивач сплатив ТОВ "ФК «Незалежні Фінанси» кошти передбачені умовами цього договору, та сторони підписали Акт приймання передачі Реєстру боржників. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1017036 від 30.12.2025.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Платіжним дорученням підтверджується факт перерахування відповідачу кредитних коштів в сумі 5000,00 грн 30.12.2025, оскільки в ньому зазначені номер банківської карти, яка визначена в кредитному договорі.

Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що відповідач 30.12.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повернув одержану суму кредиту.

Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми кредиту в розмірі 5000,00 грн є підставною.

Щодо підставності стягнення комісії встановленої в умовах кредитного договору.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1350,00 грн.

Крім того, договором установлено комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування, нарахування якої заявлено позивачем в розмірі 16060,00 грн.

Згідно з графіком платежів та розрахунком заборгованості, відповідачу нараховано відповідні суми комісій. Доказів того, що відповідач сплатив комісію у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом визначаються як витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Аналогічна норма закріплена у Додатку 1 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49.

Цим нормативно-правовим актом передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, чинне законодавство наділяє кредитодавця правом вимагати від позичальника сплати комісії при видачі кредиту, однак встановлює для цього чіткі умови: така комісія повинна бути платою за реальне надання додаткових та/або супутніх послуг банку, пов`язаних з отриманням чи обслуговуванням кредиту.

Відтак, кредитодавець зобов`язаний фактично вчинити певні дії на користь споживача (оцінка майна, нотаріальні послуги, провести оцінку платоспроможності позичальника, здійснивши запити щодо його майнового стану чи наявності боргових зобов`язань тощо), за які стягується така плата, та вказати їх у договорі.

Як встановив суд під час розгляду справи, укладений між сторонами кредитний договір містить умову щодо сплати позичальником одноразової комісії за видачу кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

При цьому суд звертає увагу на те, що ані у тексті самого кредитного договору, ані у правилах про кредитування жодним чином не описано, які саме дії (додаткові чи супутні послуги) будуть вчинені або вже вчинені на користь позичальника в обмін на сплату вказаної комісії за видачу кредиту.

В той же час, в кредитному договорі вказано, які саме послуги надаються позичальнику в обмін на сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» імперативно визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частини 2 статті 18 цього ж Закону, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У зв`язку з наведеним, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії пов`язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості в розмірі 5840,00 грн.

Водночас, на підставі вказаного вище, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за отримання кредиту в розмірі 1350,00 грн не відповідає вимогам чинного законодавства, та обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими ЗУ «Про споживче кредитування» (ч. 2 ст. 8), відтак, відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, така умова кредитного договору є нікчемною, а тому така вимога є безпідставною.

Водночас стягнення з позичальника комісії за обслуговування кредиту в розмірі 14,5% від суми кредиту в перший день кожного розрахункового періоду, є підставною, і її належить стягнути з відповідача в повному обсязі - 5840,00 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У ст. 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як суд встановив вище, відповідач своєчасно умови кредитного договору не виконав, суму кредиту не повернув. Позивач просить стягнути неустойку у розмірі 8000,00 грн.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і станом на сьогодні є чинним.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє воєнний стан.

Відтак, за період дії кредитного договору до позичальника не могли бути застосовані штрафні санкції та положення ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного, суд вважає що вимоги про стягнення неустойки в розмірі 8000,00 грн є безпідставними.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення тіла кредиту та комісії, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача 10840,00 грн з яких: 5000,00 грн суми виданого кредиту, комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 5840,00 грн, у стягненні комісії пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 1350,00 грн, неустойки в розмірі 8000,00 грн, необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки суд вирішив стягнути з відповідача 10840,00 грн заборгованості за кредитним договором, що становить 53,69 % від суми позову 20190,00 грн, то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 53,69 % понесених позивачем витрат на сплату судового збору, що складає 1429,44 грн (53,69 % від 2662,40 грн).

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №1017036 від 30.12.2025 у розмірі 10840,00 грн з яких:

- 5000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 5840,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» комісії пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 1350,00 грн, неустойки у розмірі 8000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 1429,44 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2; ЄДРПОУ 35625014);

Відповідач - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складене 27.10.2026.

Головуючий Смалюх Р.Я.