Рішення № 140947394, 27.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4817/26

Провадження № 2/159/2806/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2), від імені якого діє представник Грибанов Денис В`ячеславович (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4), до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ» або позивач або новий кредитор) звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач або боржник або позичальник) в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за договором № 101034901 від 25.06.2023 у розмірі 15710,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.06.2023 між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та відповідачем у електронній формі було укладено кредитний договір № 101034901. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 гривень.

27.10.2023 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 27102023/1 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101034901 від 25.06.2023.

Станом на день формування позовної заяви у позичальника існує заборгованість за кредитним договором у розмірі 15710,00 грн, яка складається з 4000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 11430,00 грн заборгованості за процентами та 280,00 грн комісії за видачу кредиту.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 17.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.08.2026 відповідач отримав рекомендоване відправлення R067259488343 під особистий підпис, яким його повідомляв суд про розгляд цієї судової справи.

Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

25.06.2023 між кредитором (Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан») та позичальником укладено Договір про споживчий кредит №101034901, за умовами якого позичальнику надається кредит у розмірі 4000,00 грн безготівково шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (п. 1.2, п. 2.1).

Кредит надається загальним строком на 105 днів з 25.06.2023 (дата надання кредиту), який складається з пільгового періоду тривалістю 15 днів (з дати видачі кредиту та завершується 10.07.2023 рекомендована дата платежу) та поточного періоду тривалістю 90 днів (з наступного дня після завершення пільгового періоду та закінчується 08.10.2023 дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3, п. 1.3.1, п. 1.3.2). Дата повернення кредиту визначена в рекомендовану дату платежу 10.07.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08.10.2023 (п. 1.4).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за зниженою процентною ставкою 1,05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (п. 1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (п. 1.5.3).

Договором передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 280,00 грн, яка нараховується одноразово у момент видачі кредиту за ставкою 7,00 % від суми кредиту (п. 1.5.1, п. 2.2.1).

За прострочення виконання зобов`язань передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше 15 % від суми простроченого платежу, а сукупна сума неустойки не може перевищувати 50 % від загальної суми кредиту (п. 4.1). Також у разі прострочення заборгованості нараховуються проценти за порушення грошового зобов`язання за ставкою 3,00 % на день відповідно до ст. 625 ЦК України (п. 4.2).

Кредитор має право відступати, передавати та продавати свої права за цим Договором на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії Договору без згоди позичальника (п. 3.2.6).

В реквізитах договору зазначено паспортні дані, РНОКПП, адресу проживання/реєстрації, номер мобільного телефону, електронну пошту та номер банківської картки НОМЕР_1 позичальника. Кредитний договір підписано позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «S63466».

У Додатку № 1 «Графік платежів за договором про споживчий кредит 101034901 від 25.06.2023» визначено порядок повернення кредиту, відповідно до якого передбачено 1 платіж на дату остаточного погашення 08.10.2023 (загальний період 105 днів) на загальну суму 15710,00 грн, з яких: 4000,00 грн тіло кредиту, 11430,00 грн проценти за користування кредитом, 280,00 грн комісія за надання кредиту.

У Додатку № 2 «Паспорт споживчого кредиту №101034901» від 25.06.2023 визначено основні умови кредитування (сума кредиту 4000,00 грн, строк кредитування 105 днів, пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів, процентна ставка 1,05 % на день у пільговий період та 3,00 % на день у поточний період, комісія за надання кредиту 280,00 грн або 7,00 %), документ підписаний електронним підписом.

У Додатку № 3 «Заява на отримання кредиту №101034901» від 25.06.2023 міститься звернення позичальника про надання кредиту в розмірі 4000,00 грн строком на 105 днів (пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів) за денною процентною ставкою 1,05 % у пільговий період та 3,00 % у поточний період, із комісією за надання кредиту 7,00 %, з перерахуванням коштів на банківську картку НОМЕР_1 .

Анкетою-заявою на кредит № 101034901 від 25.06.2023 підтверджується подання позичальником через вебсайт заявки на отримання кредиту в розмірі 4000,00 грн строком на 15 днів з 25.06.2023 по 10.07.2023 (сума до повернення 4910,00 грн, комісія 280,00 грн, проценти 630,00 грн) та відображено відомості про позичальника, його щомісячні доходи, а також хронологію електронного оформлення й прийняття рішення кредитором про погодження заявки.

Платіжним дорученням № 67286389 від 25.06.2023 підтверджується перерахування кредитором (ТОВ «Мілоан») на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 4000,00 грн із призначенням платежу: «Кошти згідно договору 101034901».

У розрахунку заборгованості за кредитним договором № 101034901 станом на 30.10.2023 кредитор зазначив, що 25.06.2023 позичальнику видано кредит у розмірі 4000,00 грн та нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 280,00 грн.

У період з 26.06.2023 по 10.07.2023 (15 днів пільгового періоду) позичальнику нараховувалися проценти за ставкою 1,05 % на день по 42,00 грн щоденно (всього 630,00 грн).

У період з 11.07.2023 по 08.10.2023 (90 днів поточного періоду) позичальнику нараховувалися проценти за ставкою 3,00 % на день по 120,00 грн щоденно (всього 10800,00 грн). Загальна сума нарахованих процентів за період з 26.06.2023 по 08.10.2023 становить 11430,00 грн.

Нарахування процентів припинилося 08.10.2023.

Заборгованість станом на 30.10.2023 складає 15710,00 грн, з яких: 4000,00 грн тіло кредиту, 11430,00 грн проценти, 280,00 грн комісія.

З розрахунку також видно, що позичальник часткових сплат на погашення заборгованості не здійснював.

27.10.2023 між первісним кредитором (ТОВ «Мілоан») та новим кредитором (ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») укладено Договір факторингу № 27102023/1.

За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги до боржників (п. 1.1).

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників (Додаток №2), після чого Фактор стає кредитором стосовно заборгованостей (п. 1.2, п. 1.6).

Актом прийому-передачі Реєстру боржників №2 від 27.10.2023 до Договору факторингу № 27102023/1 підтверджується передача первісним кредитором та прийняття новим кредитором Реєстру боржників у кількості 2172 осіб на загальну суму заборгованості 39092744,81 грн, внаслідок чого права вимоги за договорами перейшли до нового кредитора.

Витягом з Реєстру боржників № 2 (Додаток № 1 до Договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023) підтверджується наявність у переліку під порядковим номером 2047 кредитного договору № 101034901 стосовно позичальника, заборгованість за яким складає 15 710,00 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту), 11 430,00 грн заборгованість за процентами, 280,00 грн заборгованість за комісією, 0,00 грн заборгованість за пенею.

Платіжною інструкцією № 20398 від 31.10.2023 підтверджується сплата новим кредитором на користь первісного кредитора коштів у розмірі 2085130,19 грн з призначенням платежу: «Оплата за відступлення прав вимоги зг. Договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 р. Без ПДВ».

Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи Серія ФК № 183 від 27.12.2007 та Додатком до нього підтверджується внесення ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до Державного реєстру фінансових установ із правом надання фінансових послуг з факторингу.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг № 691 від 23.03.2017 підтверджується видача ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, зокрема на надання послуг з факторингу.

Ліцензією Нацкомфінпослуг № 2843 від 10.11.2016 підтверджується наявність у первісного кредитора (ТОВ «Мілоан», код ЄДРПОУ 40484607) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 101034901 від 25.06.2023 відповідач підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «S63466», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору, паспортом кредиту. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, в тому числі з паспортом споживчого кредиту, правилами надання грошових послуг в позику, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

На виконання п. 1.2 договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 укладеного між ТОВ «Мілоан» та позивачем підписано Акт прийому-передачі Реєстру боржників та витяг з Реєстру боржників. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 101034901 від 25.06.2023.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Платіжним дорученням № 67286389 від 25.06.2023 підтверджується перерахування кредитором (ТОВ «Мілоан») на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 4000,00 грн із призначенням платежу: «Кошти згідно договору 101034901».

У матеріалах справи відсутня інформація, що відповідач повернув тіло кредиту в повному обсязі після настання строку остаточного погашення заборгованості за договором.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.

Отже, позивач вправі вимагати від позичальника повернення заборгованості по тілу кредиту в повному обсязі, а тому вимога про стягнення з відповідача 4000,00 грн тіла кредиту, є підставною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до умов кредитного договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за зниженою процентною ставкою 1,05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, а протягом поточного періоду - за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.

Отже за період з 26.06.2023 по 10.07.2023 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 630,00 грн (4000,00 грн тіла кредиту * 1,05% на день * 15 днів).

За період з 11.07.2023 по 08.10.2023 позичальнику мало бути нараховано процентів в розмірі 10800,00 грн (4000,00 грн тіла кредиту * 3,00% на день * 90 днів).

Оскільки погашення позичальником не здійснювалися, на 08.10.2023 у нього залишилась заборгованість по процентах складає - 11430,00 грн (630,00 грн за перший період + 10800,00 грн за другий період).

У матеріалах справи відсутня інформація, що відповідач сплачував за кредитним договором кошти.

Контррозрахунку заборгованості відповідач не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів в розмірі 11430,00 грн є підставною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Як вище встановив суд умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію за видачу кредиту, яка нарахована в розмірі 280,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 зазначеного Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом визначаються як витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Аналогічна норма закріплена у Додатку 1 до Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49.

Цим нормативно-правовим актом передбачено, що загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, чинне законодавство наділяє кредитодавця правом вимагати від позичальника сплати комісії при видачі кредиту, однак встановлює для цього чіткі умови: така комісія повинна бути платою за реальне надання додаткових та/або супутніх послуг банку, пов`язаних з отриманням чи обслуговуванням кредиту.

Відтак, кредитодавець зобов`язаний фактично вчинити певні дії на користь споживача (оцінка майна, нотаріальні послуги, провести оцінку платоспроможності позичальника, здійснивши запити щодо його майнового стану чи наявності боргових зобов`язань тощо), за які стягується така плата, та вказати їх у договорі.

Як встановив суд під час розгляду справи, укладений між сторонами кредитний договір містить умову щодо сплати позичальником одноразової комісії за видачу кредиту. При цьому суд звертає увагу на те, що у тексті самого кредитного договору жодним чином не описано, які саме дії (додаткові чи супутні послуги) будуть вчинені або вже вчинені на користь позичальника в обмін на сплату вказаної суми.

Крім того, під час судового розгляду кредитодавець не надав жодних доказів того, що він фактично вчинив якісь дії чи надав супутні послуги, за які має бути сплачена зазначена комісія.

Частина 1 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» імперативно визначено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до частини 2 статті 18 цього ж Закону, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії не відповідає вимогам чинного законодавства, та обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими ЗУ «Про споживче кредитування» (ч. 2 ст. 8), відтак, відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, така умова кредитного договору є нікчемною, а тому вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 280,00 грн є безпідставною.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 15430,00 грн з яких: 4000,00 грн суми виданого кредиту та 11430,00 грн нарахованих процентів, у стягненні комісії в розмірі 280,00 грн необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольнив позовні вимоги то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2614,95 грн (98,22% від 2662,40 грн).

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 101034901 від 25.06.2023 в розмірі 15430,00 грн, з яких:

- 4000,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 11430,00 грн. простроченої заборгованості за процентами.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 280,00 грн комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 2614,95 грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 27.10.2026.

Головуючий Смалюх Р.Я.