Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 185/11210/26
Провадження № 2/185/9786/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності,
встановив:
У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, у якому просить визнати за нею право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 38,7 кв. м, житловою площею 19,0 кв. м. Судові витрати позивачка просить покласти на неї.
В обґрунтування позову зазначила, що придбала вказану квартиру за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 05 жовтня 2002 року, а її право власності було зареєстроване Рубіжанським БТІ. У зв`язку з тимчасовою окупацією міста Рубіжного архіви БТІ недоступні, а відомості про право, набуте до 01 січня 2013 року, відсутні в сучасному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Через неможливість отримати архівне підтвердження державний реєстратор відмовив у проведенні реєстраційних дій. Позивачка вважає, що за таких обставин вона не може належним чином реалізувати своє право власності, зокрема зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим була вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 06 липня 2026 року було відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином. Представник позивачки подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, позов просив задовольнити. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Також просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази в їх сукупності, з`ясувавши обставини, на які посилається позивачка, та врахувавши визнання позову відповідачем, суд дійшов таких висновків.
Суд установив, що 05 жовтня 2002 року між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Рубіжанського МНО Луганської області Білоус З. В. і зареєстровано в реєстрі за № 7312. Договором передбачено виникнення права власності покупця з моменту його нотаріального посвідчення.
На примірнику договору міститься реєстраційний напис Рубіжанського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права особистої власності на квартиру за ОСОБА_1 , із зазначенням реєстрової книги № 20, додаткової сторінки № 393 та реєстрового номера 115. Наведене узгоджується зі змістом договору та відомостями технічної документації на квартиру.
Із копії договору купівлі-продажу та технічної документації вбачається, що квартира є однокімнатною, розташована на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку, її загальна площа становить 38,7 кв. м, а житлова - 19,0 кв. м. Ці документи в сукупності дають змогу індивідуалізувати об`єкт нерухомості та встановити підставу набуття позивачкою права власності.
З копії рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 17 лютого 2026 року № 83334438 убачається, що заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності залишено без руху у зв`язку з необхідністю отримати відомості про реєстрацію права, яке виникло до 01 січня 2013 року. Надалі рішенням цього самого державного реєстратора від 14 квітня 2026 року № 84269956 відмовлено у проведенні реєстраційних дій через неусунення обставин, які стали підставою для залишення заяви без руху.
Копія інформаційної довідки № 473136095 від 17 квітня 2026 року свідчить про відсутність за наведеними параметрами пошуку відомостей щодо зазначеної квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших реєстрах, зазначених у довідці. Сама по собі відсутність сучасного реєстрового запису не спростовує права, набутого й зареєстрованого раніше в установленому на той час порядку.
Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області у відповіді на адвокатський запит від 06 травня 2026 року № 117 повідомила, що територія Рубіжанської міської територіальної громади тимчасово окупована, комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рубіжанської міської ради не відновило діяльності на підконтрольній Україні території, а його архівні документи залишилися на тимчасово окупованій території. У зв`язку з цим адміністрація не має можливості надати відомості про зареєстроване право власності на квартиру позивачки.
Згідно зі статтями 15, 16, 316, 317, 321, 328 ЦК України право власності підлягає захисту, а одним зі способів захисту цивільного права є його визнання. За приписами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема якщо їх реєстрацію проведено відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення цих прав. Відтак набуте позивачкою у 2002 році та зареєстроване БТІ право не припинилося через відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 зазначила, що положення статті 392 ЦК України за аналогією закону можуть застосовуватися й тоді, коли наявні у власника документи не дають змоги беззаперечно підтвердити його право на нерухоме майно, за умови, що право на це майно не зареєстроване за іншою особою. Цей підхід враховується судом з огляду на необхідність ефективного підтвердження раніше набутого права в умовах відсутності доступу до первинних реєстраційних матеріалів.
У цій справі правовстановлюючий договір і реєстраційний напис БТІ підтверджують належність спірної квартири позивачці. Водночас державний реєстратор не здійснив державну реєстрацію її раніше набутого права через неможливість отримання архівних відомостей. Ця перешкода не залежить від поведінки позивачки та фактично позбавляє її можливості отримати державне підтвердження права в чинній реєстраційній системі. Відомостей про реєстрацію права власності на квартиру за іншою особою надані матеріали не містять.
Суд оцінює зазначені обставини як такі, що зумовлюють необхідність судового підтвердження вже набутого позивачкою права власності. При цьому рішення суду не створює нового права та не замінює правочин, на підставі якого воно виникло, а підтверджує існуюче право. За пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності є однією з підстав державної реєстрації відповідного права.
Оцінивши надані документи та наведені обставини, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а його визнання відповідачем не суперечить встановленим у справі обставинам, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві та окремому клопотанні визнав позов у повному обсязі. Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України визнання позову може бути підставою для його задоволення за наявності законних підстав і за умови, що це не суперечить закону та не порушує прав інших осіб.
За подання позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі 1064,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24 червня 2026 року.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, за частиною першою статті 142 ЦПК України позивачці підлягають поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, тобто 532,48 грн. Залишкова сума сплаченого судового збору у розмірі 532,48 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 206, 211, 247, 259, 263265, 274279, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 316, 317, 321, 328, 392 ЦК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 38,7 кв. м, житловою площею 19,0 кв. м.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №8419-2634-9410-9162 від 24 червня 2026 року, у розмірі 532,48 (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок) грн.
Стягнути з Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №8419-2634-9410-9162 від 24 червня 2026 року, у розмірі 532,48 (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44779753, вул. Робоча, 164б, м.Дніпро, Дніпропетровська обл. обл., 49008.
Суддя М. М. Перекопський
Судове рішення № 140947209, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/11210/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: