Рішення № 140946936, 26.10.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/2271/26

Провадження № 2/211/3457/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 жовтня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря Гоєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 28.09.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №375005. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 16250,00 грн. 30.06.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №30-06/2021, відповідно до якого до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №375005. 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір факторингу №10-01/2023 відповідно до якого до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №375005. Відповідач свої зобов`язання не виконав в зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. Тому, позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість у розмірі 16601,08 грн. за договором №375005 від 28.09.2020, судові витрати та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

30.04.2026 від представника ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» - Матвійок О.В. надійшла заява, про заміну позивача новим кредитором у зв`язку з укладенням 17.04.2026 договору факторингу №17-04/26, тому просить замінити ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101, поверх 3, прим.12, ЄДРПОУ 43520773).

Ухвалою суду від 23.06.2026 змінено позивача на його правонаступника ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС».

11.05.2026 відповідачем ОСОБА_1 до суду скеровано відзив на позовну заяву, в якому вона просить витребувати від позивача копію кредитного договору, детальний розрахунок заборгованості, докази переходу права вимоги до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (договір факторингу або відступлення права вимоги, докази отримання нею кредитних коштів.

23.07.2026 представником позивача подано до суду клопотання про витребування з АТ «Державний ощадний банк України» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г) доказів.

Ухвалою суду від 19.08.2026 в задоволенні клопотання відповідача відмовлено, клопотання представника позивача задоволено.

На виконання ухвали суду 14.09.2026 до суду надійшли докази від АТ «Державний ощадний банк України».

Представником позивача до суду скеровано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що відповідач під час підписання кредитного договору була ознайомлена з усіма істотними умовами кредитного договору, докази, які вона просить витребувати в позивача, наявні в матеріалах справи, нарахування відсотків за користування кредиту обумовлене умовами кредитного договору та нараховані в строк кредитування. Зважаючи на зазначене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач до суду не з`явилась, причину неявки не повідомила, заяв та клопотань про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, 28.09.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №375005, шляхом підписання електронним підписом.

Відповідно до умов Договору, відповідач отримала кредит у сумі 16250,00 грн., строк кредиту 365 днів, з фіксованою процентною ставкою 85% річних.

Щодо зарахування коштів, суд зазначає наступне.

Згідно паспорту споживчого кредиту та договору №375005 від 28.09.2020 сума кредиту становить 16250,00 грн.

Однак, згідно платіжного доручення №3396 від 28.09.2020, яке долучено до матеріалів справи, згідно договору №375005 від 28.09.2020 ОСОБА_1 видано кредит в сумі 13000,00 гр., в клопотанні представника позивача теж було зазначено про суму видачі кредиту в розмірі 13000,00 грн.

Також, факт зарахування коштів 28.09.2020 в сумі 13000,00 грн., підтверджується випискою про рух коштів, наданою АТ «Ощадбанк» за клопотання представника позивача, по банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 .

Тобто, згідно наданих суду документів підтверджується факт видачі кредиту в сумі 13000,00 грн., а не в сумі 16250,00 грн.

Зважаючи на зазначене, суд розглядатиме справу в межах підтверджених обставин справи.

Згідно із частиною 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.06.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено договір факторингу №30-06/2021, відповідно до якого до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №375005 від 28.09.2020.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором позики №375005 від 28.09.2020.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики №375005 від 28.09.2020.

17.04.2026 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги № 17-04/26, у відповідності до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступає ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором позики №375005 від 28.09.2020.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору № 17-04/2026 про відступлення прав вимоги від 17.04.2026, ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором позики №375005 від 28.09.2020 у розмірі 16601,08 грн.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованість за Договором №375005 від 28.09.2020 у розмірі 16601,08 грн., яка складається з: 11045,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4833,91 грн. - заборгованість за процентами; 586,08 грн. інфляційні збитки; 135,27 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як передбачено ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно із правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Отже, судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем. У результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором, право вимоги за яким, на підставі договору факторингу перейшло до ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС». Разом із цим, оскільки документально суду було підтверджено отримання відповідачем кредиту у сумі 13000 грн, а не 16250 грн, суд вважає, що розрахунок заборгованості повинен здійснюватися саме з цієї суми.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку підтверджено, що ОСОБА_1 сплачувала в рахунок погашення кредиту 5 платежів кожен по 2056 грн на загальну суму 10280 грн. Відповідно до умов кредитного договору, в рахунок погашення тіла кредиту було зараховано 5204,18 грн, процентів - 5075,82 грн.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту повинна становити 13000-5204,18 грн=7795,82 грн., за відсотками 8333,86-5075,82 грн=3258,04 грн відповідно до поданого позивачем розрахунку.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього, в силу закону, виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦК України). У нового кредитора згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу. Відповідно до постанови Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги. Стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є додатковою вимогою від укладеного між сторонами основного зобов`язання, тому у позивача виникло право звернутися з таким позов до суду.

Суд звертає увагу на те, що мораторій, встановлений п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не застосовується до даних правовідносин, оскільки його дія розпочинається з 24.02.2022 та триває протягом періоду дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, а заборгованість на підтсаві ст. 625 ЦК України розрахована позивачем по 23.02.2022 включно.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, які розраховувались за період з 28.09.2021 року по 23.02.2022 року є обґрунтованими, відповідають нормам чинного законодавства та правовій позиції Верховного Суду, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, але виходячи з розрахованого судом боргу за тілом кредиту.

3% річних. розрахунок здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

7 796,00 x 3 % x 149 : 365 : 100 = 95,47 грн.

Інфляційні витрати, розрахунок здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.05305931

7 796,00 x 1.05305931 - 7 796,00 = 413,65 грн.

Враховуючи зазначене, оскільки доводи відповідача щодо відсутності підтвердження отримання кредиту та відсутності доказів переходу права вимоги до позивача, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, до стягнення належить загальна сума: 7795,82 грн+3258,04 грн+95,47 грн+413,65 грн=11 562,98 грн.

Щодо вимоги про стягнення правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00. підтверджуються: договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 Адвокатським Об`єднанням «Лігал Ассістанс»; заявкою №1281 від 01.01.2026 про надання юридичної допомоги Адвокатським Об`єднанням «Лігал Ассістанс»; витягом з Акту №18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026.

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу (правову) допомогу підлягають частковому задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, при цьому суд вважає, що позивачем не були дотримані критерії розумності їх вартості. Тому, на думку суду, розмір правничої (правової) допомоги має бути визначений у розмірі 5000,00 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, зокрема і сплачений судовий збір. Оскільки позовна заява підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1854,41 грн (11562,98 грн сума стягнута судом*2662,40 грн сума сплаченого судового збору/16601,08 грн сума заявлена позивачем до стягнення).

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43520773, юридична адреса: місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 101, поверх 3, прим.12) суму заборгованості за Договором №375005 від 28.09.2020 у сумі 11562 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43520773, юридична адреса: місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 101, поверх 3, прим.12) витрати на правову допомогу 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43520773, юридична адреса: місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 101, поверх 3, прим.12) судовий збір 1854 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят чотири) гривні 41 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи,якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.10.2026 року.

Суддя Костенко Є. К