Рішення № 140943743, 26.10.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/284/26

Провадження № 2/448/393/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

26.10.2026 місто Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання Луцак Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Ю.Поправки, буд. 6, каб.13, індекс 02094) до

відповідача ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи:

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача адвокат Гавенко Б.І. (в режимі відеозв`язку),

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

1. Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.08.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 141797285 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового ідентифікатора YQEE-7249.

2. Згідно умов Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував 07.08.2023 Відповідачу грошові кошти в розмірі 1000 грн через банк провайдер. Проте відповідач в подальшому збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим, загальна сума кредиту становить 20000,00 грн.

3. В свою чергу, всупереч умовам кредитного договору № 141797285 від 07.08.2023, відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання за цим договором, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість.

4. Вказує, що 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до цього Договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії.

5. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 підписали Реєстр прав вимоги № 257 від 07.11.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 141797285 від 07.08.2023, боржником у якому є відповідач.

6. 10.10.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 10/1024-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 1 від 10 жовтня 2024 року, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 141797285 від 07.08.2023.

7. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 141797285 від 07.08.2023на загальну суму 98316,56 грн.

8. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 141797285 від 07.08.2023 в розмірі 98316,56 грн., які складаються з 19999,45 грн заборгованість за тілом кредиту, 78317,11 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також понесені судові витрати: 2662,40 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

9. 21.05.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Гавенко Б.І. подав відзив на позовну заяву.

Щодо нарахованих відсотків у сумі 78 317 грн 11 коп. вказує, що відповідач заперечує позовні вимоги в цій частині з огляду на те, що такі відсотки нараховані поза межами строку кредитування. Вказує, що згідно з умовами кредитного договору № 141797285 від 07.08.2023 року, укладеного між ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ОСОБА_1 , строк кредитування (користування кредитними коштами) становить 30 днів. Таким чином, вважає, що відсотки, які підлягають стягненню за вказаний період, становлять 1 049 грн 70 коп. (1,75 % від 19 999 грн 45 коп. = 34 грн 99 коп. на день; 34,99 грн ? 30 днів = 1 049 грн 70 коп.). Вказує, що саме такий розмір відсотків за цим кредитним договором визнається відповідачем, а у задоволенні вимог про стягнення решти відсотків за вказаним договором просить відмовити.

Що стосується судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу та судового збору, то просить врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, згідно з яким при визначенні суми суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також просить врахувати висновки, викладені в постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19. З огляду на вищенаведене, вказує, що розмір витрат на правову допомогу, який визнається відповідачем, становить 2 000 грн. Судовий збір просить стягнути в сумі, пропорційній сумі задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, просить позовні вимоги ТзОВ`Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити частково, а саме стягнути 24380 грн 35 коп, з яких 19999, 45 заборгованість за тілом кредиту, 1049 грн 40 коп заборгованість за відсотками,2000 грн витрат на правничу допомогу, а в решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

10. 27.08.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача - Сахарова О.І. подала відповідь на відзив, в якому вважають заперечення представника Відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Вказує, що кредитним договором № 141797285 від 07.08.2023 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку, яка застосовується в період прострочення. Усі відсотки нараховувалися в межах погоджених умов кредитного договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватися умов Договору та Правил, які є його невід`ємною частиною. Відповідач отримав примірник Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на сайті Первісного кредитора. Інформацію надано ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням усіх вимог законодавства, викладено в чіткій, зрозумілій та доступній формі. При цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Зазначає, що представник Відповідача стверджує, що Позивач неправомірно нарахував відсотки після закінчення строку дії кредитного договору. Однак, вказує, що за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1.за користування кредитними коштами згідно зі статтею 1048 ЦК України у розмірі, визначеному договором; 2. за користування кредитними коштами відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за весь час прострочення. Також вказує, що Позивач у своїй позовній заяві посилався безпосередньо на статтю 625 ЦК України. Доповнює, що сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (відповідно до пункту 12.4 Кредитного договору). Вважає, що враховуючи порушення Відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов`язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом і процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, Позивач має всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як у межах строку його дії (відповідно до статті 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до статті 625 ЦК України).

Щодо тверджень відповідача, про необґрунтуваність понесення витрат на професійну правничу допомогу, вказує, що до позовної заяви долучено свідоцтво адвоката Соломко О. В., довіреність, надану ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги та акт приймання-передачі виконаних робіт. Відповідно до пункту 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту акт приймання-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт приймання-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже, вважає, роботу адвоката виконано належним чином.

11. 09.09.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Гавенко Б.І. подав заперечення на відповідь на відзив.

Вказує, що у відповіді на відзив позивач сам визнає, що спірні 78 317,11 грн не є платою за наданий кредит і не є процентами за користування кредитом у розумінні ст. 1048 ЦК України, а є мірою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України). Вважає, що це визнання має вирішальне значення для справи, оскільки у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути 78 317,11 грн саме як «заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом», тобто як складову заборгованості за кредитним договором, а не як міру відповідальності; у позовній заяві позивач зазначив, що заборгованість за штрафними санкціями становить 0,00 грн, тим самим підтвердивши, що жодних санкційних нарахувань за договором він не заявляє, водночас у відповіді на відзив позивач перекваліфіковує ту саму суму в проценти річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто визнає, що вимога про стягнення 78 317,11 грн як процентів за користування кредитом є безпідставною.

Також вказує, що у відповіді на відзив позивач посилається на пункти 140141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, наводячи, однак, лише зміст пункту 140 про те, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитного договору. Однак позивач свідомо не наводить пункт 141 цієї ж постанови, у якому Велика Палата уточнила наведений висновок: «З огляду на мотивувальну частину цієї постанови Велика Палата Верховного Суду уточнює вказаний вище висновок таким. У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України)». Більше того, вказує, що у пункті 146 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу, сформульованого у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, і підстав для відступу від нього не встановила.

Таким чином,вказує, що постанова, на яку посилається позивач, підтверджує позицію відповідача, викладену у відзиві, а не спростовує її: право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється зі спливом строку кредитування (30 днів), після чого правовідносини сторін переходять у площину охоронної норми ст. 625 ЦК України. Показово, що й наведена самим позивачем постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 містить висновок, що «проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі». Отже,вважає, що за межами 30-денного строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом є неможливим за визначенням.

Доповнює, що регулятивна норма (ст. 1048 ЦК України) та охоронна норма (ст. 625 ЦК України) не можуть застосовуватися одночасно до одного й того самого періоду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16). Позивач будує свою позицію на тому, що п. 12.4 договору встановлює ставку 1 087,70 % річних за період після закінчення строку кредитування, а ч. 2 ст. 625 ЦК України дозволяє сторонам встановити «інший розмір процентів». Вважає, що обставини цієї справи свідчать про очевидну невідповідність заявленої суми критеріям розумності, справедливості та пропорційності: тіло кредиту становить 19 999,45 грн, а заявлені проценти 78 317,11 грн, тобто перевищують основну суму боргу майже у 4 (чотири) рази; ставка 1 087,70 % річних у десятки разів перевищує облікову ставку Національного банку України, що діяла у відповідний період, і не має жодного економічного обґрунтування як міра відповідальності; для порівняння: передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України 3 % річних від простроченої суми 19 999,45 грн за весь період прострочення (з вересня 2023 року до дати звернення до суду) становили б близько 1 470 грн, тобто у понад 50 разів менше за заявлену суму; кредит було надано на 30 днів, тобто прострочення тривало у десятки разів довше за сам строк кредитування, а позивач та його правопопередники протягом більш ніж двох років не вживали жодних заходів до стягнення боргу, свідомо збільшуючи розмір нарахувань.

Вважає, що умова п. 12.4 кредитного договору є несправедливою умовою споживчого договору. Умова, за якою за прострочення повернення 19 999,45 грн споживач має сплатити 78 317,11 грн (391 % від суми боргу) за ставкою 1 087,70 % річних, є класичним прикладом такого істотного дисбалансу і не може бути покладена в основу судового рішення.

Також додає, що позивач у позовній заяві зазначає, що первісний кредитор перерахував відповідачу 1 000,00 грн, а «в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 20 000,00 грн». При цьому позивач не зазначає ані дати такого збільшення, ані не надає жодного первинного документа про перерахування різниці. Платіжне доручення (додаток 9 до позову) підтверджує перерахування лише 1 000,00 грн.

Вказує, що розрахунки заборгованості складені самим первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», тобто є односторонніми документами заінтересованих осіб. Позивач прямо зазначає, що ані ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», ані сам позивач жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювали. У жодному з поданих документів позивач не розмежував, яка частина нарахованих процентів припадає на 30-денний строк кредитування (ст. 1048 ЦК України), а яка на період прострочення (ст. 625 ЦК України). Без такого розмежування вимога є непіддатною перевірці.

Також вказує, що позивач у відповіді на відзив фактично змінив правову кваліфікацію підстав своїх вимог: якщо в позовній заяві 78 317,11 грн заявлялись як заборгованість за процентами за користування кредитом, то у відповіді на відзив ці ж кошти обґрунтовуються як проценти річних за порушення грошового зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з посиланням на п. 12.4 договору, який у позовній заяві взагалі не згадувався. Зазначає, що відповідь на відзив не є процесуальним засобом зміни підстав позову. Суд розглядає справу в межах заявлених позивачем підстав (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), а тому нове обґрунтування вимог, наведене у відповіді на відзив, не може бути покладене в основу рішення про задоволення позову.

Також доповнює, що заперечення позивача щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу є формальними та по суті доводів відповідача не спростовують. Наявність договору про надання правничої допомоги та акта приймання-передачі наданих послуг сама по собі не звільняє суд від оцінки співмірності таких витрат. Вважає, що заявлені позивачем 7 000,00 грн не відповідають цим критеріям з таких підстав: справа не є складною: позов подано у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за типовим (шаблонним) зразком, що використовується позивачем у значній кількості однотипних справ про стягнення заборгованості за мікрокредитами; переважну частину тексту позовної заяви становить цитування норм законодавства та судової практики; вартість складання позовної заяви визначена у 2 500,00 грн за годину (5 000,00 грн за 2 години), тоді як решта робіт оцінена у 500,00 грн за годину; така п`ятикратна різниця у ставках у межах одного договору жодним чином не обґрунтована; витрати на підготовку адвокатського запиту (500,00 грн) не є необхідними, оскільки, за визнанням самого позивача, запит результату не дав і необхідні дані отримані не були; витрати на підготовку клопотання про витребування доказів (500,00 грн) свідчать про те, що на момент подання позову позивач не мав достатньої доказової бази; ці витрати спричинені власною процесуальною поведінкою позивача і не можуть бути покладені на відповідача; заявлена сума є непропорційною до тієї частини вимог, яка є обґрунтованою (21 049,15 грн). Вказує, що відповідач є особою, яка отримує безоплатну вторинну правничу допомогу за рахунок держави, що само по собі свідчить про його матеріальний стан. На підставі ч. 5 ст. 137 ЦПК України заявляє клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, до 2 000,00 грн. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» у частині стягнення з ОСОБА_1 78 317,11 грн процентів як безпідставних, у разі кваліфікації судом зазначеної суми як процентів річних за ч. 2 ст. 625 ЦК України зменшити їх розмір із застосуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, позов задовольнити частково стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 19 999,45 грн заборгованості за тілом кредиту та 1 049,70 грн процентів за 30-денний строк кредитування, а всього 21 049,15 грн, зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, до 2 000,00 грн, судовий збір розподілити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

12. 09.09.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача Сахарова О.І. подала додаткові пояснення у справі.

Вказує, що відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало взяті на себе зобов`язання та платіжними дорученнями ініціювало переказ коштів у загальній сумі 20 000,00 грн на картковий рахунок відповідача. На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення: № 44080b9b-b6fc-48ba-9b92-b48e3b605a32 від 07.08.2023 у розмірі 1 000,00 грн з відміткою Товариства; № 1cfc54ed-66ae-42ef-9db1-a8296f6e59a8 від 08.08.2023 у розмірі 900,00 грн з відміткою Товариства; № dfe2df56-c62d-4b64-8208-f752b4fed787 від 10.08.2023 у розмірі 500,00 грн з відміткою Товариства; № f6524479-c76d-4b88-93f6-7cf4718f0d29 від 15.08.2023 у розмірі 500,00 грн з відміткою Товариства; № fb49db59-cb16-4746-9139-85bb4182e4e2 від 15.08.2023 у розмірі 1 000,00 грн з відміткою Товариства; № 15ad98e2-bd45-4d59-ad2a-c9524fe296d7 від 15.08.2023 у розмірі 700,00 грн з відміткою Товариства; № 7a69817a-a57a-4338-99a9-4c90fc99e13e від 15.08.2023 у розмірі 700,00 грн з відміткою Товариства; № 6a7fb0c2-9864-4109-8dc7-9e608f4322d3 від 15.08.2023 у розмірі 200,00 грн з відміткою Товариства; № 6b918433-8dfa-4fc0-bc3d-d45e69bf8f08 від 18.08.2023 у розмірі 1 900,00 грн з відміткою Товариства; № 435daec7-27de-424a-bb93-0435045630be від 20.08.2023 у розмірі 300,00 грн з відміткою Товариства; № 95c40ca7-22df-4ed2-9a61-56dadf0d53a7 від 25.08.2023 у розмірі 1 000,00 грн з відміткою Товариства; № ae3c05f6-f496-4536-ab1b-1eafdb4c90c0 від 28.08.2023 у розмірі 200,00 грн з відміткою Товариства; № 863f8a86-d25c-44cb-8ffb-46bf7f383eee від 30.08.2023 у розмірі 600,00 грн з відміткою Товариства; № 8636db79-e40c-4366-86e0-d72eeb37dd39 від 31.08.2023 у розмірі 700,00 грн з відміткою Товариства; № c9d7dbee-82d2-4036-a2ea-190e1cca99c3 від 03.09.2023 у розмірі 700,00 грн з відміткою Товариства; № 38151713-5996-46f3-87de-6f205563b2ee від 04.09.2023 у розмірі 400,00 грн з відміткою Товариства; № 0baae407-0830-46bf-b0d7-af9c112fcbf8 від 04.09.2023 у розмірі 1 000,00 грн з відміткою Товариства; № faf0daaa-ac9b-45f0-adcd-c5b47f3a83ff від 15.09.2023 у розмірі 500,00 грн з відміткою Товариства; № 429bc69f-c9dd-4669-a4c8-3b0d48ccc22a від 15.09.2023 у розмірі 500,00 грн з відміткою Товариства; № 9e79b6f7-7854-4cc2-997a-fe81093c5b37 від 16.09.2023 у розмірі 1 000,00 грн з відміткою Товариства; № ceb5610a-3db9-48db-b116-a903f1c396b4 від 16.09.2023 у розмірі 1 000,00 грн з відміткою Товариства; № b94a2dbf-7b8e-4895-b8bb-eb7becafb3cc від 18.09.2023 у розмірі 2 000,00 грн з відміткою Товариства; № 996174da-ddda-490d-b4c6-50873f2a741c від 19.09.2023 у розмірі 3 200,00 грн з відміткою Товариства.

Вказує, що жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідача коштів за кожною із транзакцій, ініційованих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не встановлено. Таким чином, позивач документально підтвердив факт ініціювання перерахування коштів відповідачеві. Доповнює, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав у заявці на отримання кредитних коштів, для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Звертає увагу, що надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передання Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на підставі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами договору.

Зазначає, що, згідно з матеріалами справи, відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування цього договору та визнавав свої зобов`язання за ним, підтверджуючи факт укладення договору та розуміння його умов. Відповідач ставить під сумнів вищезгадані факти, проте водночас ним не надано: будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку, на який зараховані кредитні кошти; виписки за зазначеним картковим рахунком за спірні періоди на підтвердження факту незарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.

Отже, враховуючи наведене, вважає, що позивач підтвердив факт укладення кредитного договору № 141797285 від 07.08.2023 та наявність заборгованості у боржника, а також позивачем доведено розмір фактично наданих відповідачу кредитних коштів за умовами кредитного договору, а також розмір наявної заборгованості за кредитним договором, що є підставою для задоволення позову. Своєю чергою, відповідачем не надано жодних доказів, які спростовують вимоги позивача або підтверджують неотримання кредитних коштів.

Вказує, що з матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредитну лінію на суму 20 000,00 грн строком на 30 днів. Однак відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений кредитним договором строк не виконав. Відтак вважає, що позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України. Звертає увагу, що первинний кредитор та відповідач уклали кредитний договір шляхом використання електронного підпису. З моменту накладення електронного підпису та підтвердження акцепту пропозиції (оферти) між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання. При цьому сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строки його повернення, порядок нарахування та сплати процентів, права та обов`язки сторін, а також відповідальність за порушення умов договору.

Вказує, що з аналізу умов кредитного договору вбачається, що сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками. Виходячи з умов кредитного договору, нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку кредитування є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.Більше того, Товариство звертає увагу, що укладення кредитного договору було здійснено саме за ініціативою відповідача, який після ознайомлення з умовами кредитного договору та «Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «смарт»» не висловив жодних заперечень або зауважень щодо умов кредитного договору, зокрема порядку чи розміру нарахування відсотків. Це, на думку позивача, свідчить про повне погодження відповідача з усіма умовами кредитного договору, включно з нарахуванням процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування. Отже, вважає, що підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами. При укладенні кредитного договору волевиявлення сторін було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, і він був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, а саме отримання кредитних коштів відповідачем.

Зазначає, що виходячи з наведених матеріалів справи та правової позиції Верховного Суду, заборгованість відповідача перед позивачем складається із суми основного боргу (тіла кредиту) та процентів за користування кредитом, які відповідно до договору та цивільного законодавства поділяються на два окремі види. Перший вид це проценти за правомірне користування кредитом, нараховані в межах строку дії кредитного договору, розмір яких визначено договором або законом, а порядок їх сплати врегульовано частиною першою статті 1048 ЦК України. Другий вид це проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, що виникають у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання та підлягають стягненню на підставі частини другої статті 625 ЦК України. Враховуючи зазначене, вважає, що позиція щодо нібито неправомірного нарахування процентів є необґрунтованою, оскільки не враховує нарахування процентів другого типу за прострочене користування кредитом.

З огляду на наведене, просить задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. Позиція учасників справи:

13. В судовому засіданні 02.10.2026 представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

14. Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 19.10.2026 проти позовних вимог заперечив. Вказав, що був вимушений взяти кредит, оскільки потребував коштів на лікування та харчування.

15. Представник відповідача адвокат Гавенко Б.І. в судовому засіданні 19.10.2026 проти позовних вимог заперечив, з мотивів викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив. Просив позов задовольнити частково, а саме стягнути лише заборгованість за тілом боргу та нарахованими відсотками в межах строку кредитування (30 днів).

ІІІ. Процесуальні дії у справі:

16. Ухвалою суду від 18.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «Приват банк».

Судом 19.10.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи, його складення та проголошення відкладено; проголошення судового рішення призначено на 26.10.2026.

ІV. Обставини справи, встановлені судом:

17. 07.08.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_2 уклали Договір кредитної лінії № 141797285 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора YQEE-7249.

18. Відповідно до п.2.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на суму 20000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Згідно п. 2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 1000 грн 00 коп. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором (п. 2.4). Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору (п.2.5).

19. Згідно п. 3.1 Договору, Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

20. Відповідно до п. 3.2 Договору, Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

21. Згідно п. 5.1 Договору, кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка 5169-36XX-XXXX-4248, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

22. Відповідно до п. 7.1 Договору, на момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 06.09.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

23. Згідно п. 7.2 Договору, Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7.Договору.

24. Відповідно до п. 8.2 Договору, Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

25. Згідно п. 8.3 Договору, Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:

8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 06.09.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 54,75 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,15 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);

8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 06.09.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 555,96 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,52 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка).

26. Згідно п. 8.4 Договору, Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

27. Відповідно до п. 8.8 Договору, Для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 1045 грн 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 45 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 1000 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 79,84 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 104,50 % від суми першого Траншу.

28. Згідно п. 8.9 Договору, Викладені в п. 8.8 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення у разі дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення у разі отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду.

29. Відповідно до п. 8.10 Договору, Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

30. Згідно п. 9.1.1.7 Договору, у разі затримання Позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення Договору. При цьому Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту Позичальника.

31. Відповідно до п. 11.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

32. В матеріалах справи наявні Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Крім того, в матеріалах справи міститься заявка на отримання кредитних коштів від 07 серпня 2023 року, в якій вказано персональні дані відповідача, бажану суму кредиту 1000,00 грн та строк на який він має намір отримати кошти, а саме 30 днів.

Також в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту, в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

33. Із довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачаються дії відповідача ОСОБА_2 щодо укладення кредитного договору, який підписав його за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором YQEE-7249, також дії щодо збільшення кредиту. Загальний розмір наданого кредиту 20000,00 грн. та останній погоджений сторонами транш на суму 3200 грн був 19.09.2023. Також вбачається, що сторонами 05.09.2023, у зв`язку з додатковими траншами було продовжено дисконтний період на 29 днів з 06.09.2023 до 05.10.2023.

34. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов`язання, а саме перерахувало на картку відповідача № 5169-36XX-XXXX-4248 кредитні кошти на загальну суму 20000,00 грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями, а також наданою відповіддю АТ КБ «Приват Банк» за №20.1.0.0.0/7-260511/70178-БТ від 15.05.2026.

35. Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №141797285 від 07 серпня 2023 року, який складений первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за період з 07.08.2023 року по 07.11.2023 року в розмірі 47062,28 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19999,45 грн. та нарахованих процентів у розмірі 27062,23 грн.Також вбачається, що відповідачем було сплачено 283 грн в погашення боргу.

36. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

37. 28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.

31.12.2021 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Пунктом 4.1.встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору.

38. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №257 від 07.11.2023 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача за Кредитним Договором № 141797285 на загальну суму 47062,28 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19999,45 грн. та нарахованих процентів у розмірі 27062,23 грн.

39. Таким чином відступлення прав вимоги за Кредитним Договором №141797285 на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього).

40. 10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №141797285 від 07 серпня 2023 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 10 жовтня 2024 року.

41. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданим ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним Договором №141797285 від 07 серпня 2023 року на момент його відступлення, заборгованість відповідача становить 98316,56 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19999,45 грн. та нарахованих процентах у розмірі 78317,11 грн. Заборгованість нарахована за період з 07.11.2023 року по 10.10.2024 року. Протягом зазначеного періоду жодних оплат заборгованості відповідачем не здійснювалось

42. 15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е.

Відповідно до Реєстру боржників від 15 липня 2025 року до Договору факторингу № 15/07/25-Е, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №141797285 від 07 серпня 2023 року в сумі 98316,56 грн.

43. До позову надана виписка з особового рахунку за Кредитним договором №141797285 від 07 серпня 2023 року, сформована представником ТОВ «ФК «Ейс», згідно якої заборгованість ОСОБА_1 становить 98316,56 грн, з яких: за тілом кредиту - 19999,45 грн; за процентами 78317,11 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 0, 00 грн, яка станом на 26 грудня 2025 року Відповідачем не погашена.

44. Відповідно до інформації, викладеної у листі АТ КБ «Приват Банк» за №20.1.0.0.0/7-260511/70178-БТ від 15.05.2026, банк повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № 5169-36XX-XXXX-4248.

45. Згідно руху коштів по картці № НОМЕР_1 XX-XXXX-4248 АТ КБ «Приват Банк» за період 07 серпня 2023 року по 24 вересня 2023 року щодо рахунку ОСОБА_1 останньому зараховано грошові кошти, за вказаний період на загальну суму 20000,00 грн.

V. Застосоване Судом законодавство

46. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

47. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

48. Згідно з ст. ст.76,77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

49. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

50. Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

51. Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

52. Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

53. Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

54. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

55. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Так, Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

56. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 Закону).

57. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

58. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

59. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

П. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

60. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

61. На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вказано, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. 62. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

63. Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

64. Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та Заявка, яка є частиною кредитного договору.

65. За нормою ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

66. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

67.Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

68. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов?язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

69. За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

70. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

71. Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

VI. Висновки Суду

72. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

73. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

74. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

75. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" як первісний кредитор належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит на загальну суму 20000,00 грн. Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.

76. Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_2 . Окрім цього, факт укладення договору не заперечується відповідачем та його представником.

77. Позивач на підставі долучених доказів довів, що до нього перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні, яке відповідач не виконав належним чином.

78. Позивачем на законних підставах набуто права вимоги за кредитним договором від 07.08.2023 р., укладеним із ОСОБА_1 , зокрема усі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами реєстру боржників. Право вимоги по кредитному договору № 141797285 від 07.08.2023 р. передано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та згодом Позивачу на підставі Реєстрів, які оформлені належним чином.

Наведені витяги з Реєстрів прав вимог, додаткові угоди та акт прийому-передачі реєстру боржників містять всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлені належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу.

Відтак, позивачем надано суду документи, що підтверджують факт переходу прав вимоги та містять всю необхідну інформацію для ідентифікації відповідача та визначення обсягу вимог.

79. Як встановлено в ході судового розгляду кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, з зазначенням особистих даних відповідача, а саме адреси проживання, її паспортних даних, дати народження, РНОКПП, номера телефону, електронної пошти.

80. Суд зауважує, що грошові кошти надані позичальнику у безготівковій формі на банківську картку, вказану ним при укладенні договору, надходження коштів підтверджується платіжними дорученнями та відповіддю АТ КБ «Приват Банк» за №20.1.0.0.0/7-260511/70178-БТ від 15.05.2026 щодо руху коштів по банківській карті № НОМЕР_2 . Відповідач та його представник не надали доказів, що кредитні кошти на його картку, зазначену ним при укладенні договору, не надходили. Відповідачем та її представником не спростовано факт надання всіх особистих ідентифікуючих даних, даних її платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.

Відтак слід зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору.

81. Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний Договір кредитної лінії №141797285 від 07.08.2023 року укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, підписаний саме відповідачем накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. ТОВ «ФК «ЕЙС» належними та допустимими доказами підтверджено укладання кредитнго договору первісного кредитора з відповідачем, сторони вказаного вище договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах.

82. Судом встановлено, що всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та не погасив кредитну заборгованость ні на рахунки ТзОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунок попередніх кредиторів. Позивач на підставі долучених доказів довів, що до нього перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні, яке відповідач не виконав належним чином.

З моменту отримання кредиту відповідач ОСОБА_2 заборгованості не погашав, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 19999,45 грн. В свою чергу Відповідачем та його представником не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

83. Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 141797285 від 07.08.2023 за основною сумою боргу в розмірі 19999,45 грн. є обґрунтованими.

Щодо стягнення заборгованості за процентами.

84. Як згадувалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

85. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за процентами за кредитним договором нарахованими з 07.08.2023 по 10.10.2024 у сумі 78317,11 грн.

86. ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на підтвердження розміру не виконаного ОСОБА_1 зобов`язання за договором № 141797285 від 07.08.2023 надано розрахунок заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», з якого вбачається, що за цим договором кредитодавцем було видано ОСОБА_1 грошові кошти на суму 20000,00 грн., останній здійснював оплати всього на суму 283,00 грн., не виконано зобов`язання з повернення тіла кредиту та процентів на загальну суму 47062,28 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 19999,45 грн. та нарахованиих процентів - 27062,23 грн. Із даного розрахунку вбачається, що відсотки нараховувалися за період з 07.08.2023 по 07.11.2023.

87. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним договором чи підтверджували повне погашення заборгованості на рахунок первісного кредитора чи його правонаступників, а також відповідачем не надано власного розрахунку.

88. В подальшому, після отримання права вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 141797285 від 07.08.2023 нараховувалися відсотки за цим договором, всього з 07.11.2023 по 24.10.2024 нараховано проценти на суму 78317,11 грн., згідно розрахунку заборгованості загальна сума боргу ОСОБА_1 становить 98316,56 грн.

89. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку - подані позивачем розрахунки заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Разом з тим, суд не може погодитись із заявленим позивачем розміром відсотків, враховуючи наступне.

90. В п.п.3.1.-3.4. вказано, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому сторони узгодили, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів. Для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 45грн. 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. Продовження строку Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення. Оскільки пролонгація не є зміною істотних умов договору, зокрема строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим договором умов користування кредитом без зміни строку дії договору.

91. Сторони в п.6.1., 6.2., 6.3. договору погодили, що позичальник в будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання. У разі якщо позичальник бажає отримати черговий транш, шляхом перерахування суми кредиту на його банківських рахунок за реквізитами платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1.1. договору, сторони укладають додаткову угоду до цього договору, якою додають до тексту договору реквізити іншої платіжної картки. Загальна сума кредиту за договором складається з загальної суми траншів отриманих позичальником протягом строку дії договору.

92. Відповідно до п.7.1., 7.2. договору на момент укладення договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 06.09.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7. договору.

93. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п.11.1. договору).

94. Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

95. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

96. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 в п. 95-108 вказано щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

97. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма ч. ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

98. В Довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відображено вчинення дій, з метою продовження Дисконтного періоду та вбачається, що позичальником ОСОБА_1 один раз було продовжено строк користування кредитом з 05.09.2023 на 29 днів з визначенням кінцевої оплати 05.10.2023.

99. Разом з тим, із наданого позивачем розрахунку не вбачається, що відповідач вчиняв дії щодо пролонгації Дисконтоного періоду після 05.10.2023.

100. Таким чином, після 05.10.2023 - у первісного кредитора (та відповідно у наступних) були відсутні правові підстави для подальшого нарахування процентів за користування кредитом.

101. Заборгованість ОСОБА_2 станом на 05.10.2023 становила 27394,94 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту 19999,45 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 7395,49 грн. (з урахуванням внесених відповідачем 05.09.2023 коштів у розмірі 283,00 грн.), які були спрямовані на погашення заборгованості за відсотками (282,45 грн) та частково за тілом кредиту (0,55 грн).

Таким чином, у первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» були відсутні підстави для нарахування процентів після 05.10.2023.

102. Водночас, за відсутності доказів, що відповідачем в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дії дисконтного періоду, строк виконання зобов`язання у повному обсязі настав 05.10.2023. Однак, надалі відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись кредитором поза межами строку кредитування.

103. Нарахування та стягнення відсотків за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України, а тому відповідні вимоги задоволенню не підлягають.

104. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

105. У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

106. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

107. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України.

108. Окрім цього, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

109. У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

110. Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

111.Також, суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 в справі №910/4518/16, згідно з якими надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

112. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» процентів, нарахованих після 05.10.2023, тобто поза межами строку кредитування та доведеним є зобов`язання відповідача з повернення ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором №141797285 від 07.08.2023 на суму 7395,49 грн.

Висновок

113. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який є правомірним, а тому повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

114. У зв`язку із тим, що відповідач отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, що зазначені в кредитному договорі, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» слід стягнути заборгованість за тілом кредиту №141797285 від 07.08.2023 в розмірі 19999 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 45 коп. та нарахованими процентами у розмірі 7395 (сім тисяч триста дев`яносто п`ять) грн 49 коп, а всього 27394 (двадцять сім тисяч триста дев`яносто чотири) гривень 94 коп.

115. Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат

116. Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

117. Згідно платіжної інструкції №38200 від 12.02.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. При цьому, позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 98316 грн. 56 коп., що становить 100%, з яких було задоволено вимог на загальну суму 27394 гривень 94 копійок, що становить 27,86 %.

А тому, у зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 741 (сімсот сорок одна) грн. 74 копійок (2662,40 х 27,86 /100 = 741,74) судового збору.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату професійної правової допомоги, в розмірі 7000 гривень, слід зазначити наступне.

118. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

119. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

120. У відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

121. Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

122. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

123. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

124. У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

125. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ "ФК "ЕЙС" 20.08.2025 укладено договір про надання правової допомоги №20/08/25-01.

На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатом, окрім довіреності від 11.08.2025, додано додаткову угоду №25771111636 від 01.09.2025 до Договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2028, копію акту прийому-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2024 на суму 7000грн.

З урахуванням обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та адвокатських послуг, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги (всього 6 годин), кількості судових засідань, в яких брав участь представник позивача, обсягом наданих адвокатських послуг, суд вважає, що визначений розмір судових витрат в сумі 7000 грн. є співмірним обсягу наданих послуг.

126. Оскільки позовні вимоги задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1950,20 грн. (7000,00 х 27,86 /100 = 1950,20).

З цих підстав, керуючись статтями 2,4, 5,10-13,81,83, 141, 223, 247, 258-259,263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №141797285 від 07.08.2023 в сумі 27394 ( двадцять сім тисяч триста дев`яносто чотири) грн. 94 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в сумі 741 (сімсот сорок одна) грн. 74 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1950 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) гривень 20 копійок.

4. В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

8. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13, індекс 02094, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складений 26.10.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК