Рішення № 140943645, 20.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/7252/26

Провадження №: 2/336/4995/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Зарютіна П.В., за участю секретаря судового засідання Гордейченко Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ

15 липня 2026 року представником позивачки адвокатом Заруднім І.В. через систему «Електронний суд» було подано позов, у якому він просив стягнути з відповідача 96 000,00 грн страхового відшкодування у зв`язку зі стійкою втратою працездатності, 4 800,00 грн моральної шкоди, пеню, інфляційні втрати, три проценти річних та 21 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог зазначено, що 30 грудня 2024 року в м. Запоріжжі водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на позивачку на вул. Юності в районі перехрестя з вул. Килимовою. Внаслідок наїзду вона отримала численні тілесні ушкодження, тривалий час лікувалася, а з 28 квітня 2025 року їй установлено III групу інвалідності безстроково. Цивільно-правова відповідальність щодо зазначеного автомобіля застрахована відповідачем за полісом № 219636766. Страховик виплату не здійснив, пославшись на незавершення кримінального провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У відзиві від 30 липня 2026 року № 300726-203/ю/тс відповідач просив відмовити в позові. Вважає, що згідно з абзацом четвертим пункту 36.2 статті 36 Закону України № 1961-IV перебіг строку прийняття рішення про виплату припинено до отримання відомостей про набрання законної сили рішенням у кримінальній справі. Посилався на постанову слідчого від 29 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження, водночас визнаючи її скасування ухвалою Запорізького апеляційного суду від 6 серпня 2025 року. Наголошував на невстановленні остаточних обставин ДТП, можливості умислу потерпілої, ризику подвійного відшкодування та відсутності прострочення. Окремо заперечував достовірність посилань позивачки на три постанови Верховного Суду.

Ухвалою від 3 вересня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 20 жовтня 2026 року о 13 год 45 хв. В призначене судове засідання сторони не зявилися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

З полісу № 219636766 убачається, що договір обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зареєстровано 28 лютого 2024 року, строк його дії визначено з 00 год 00 хв 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року включно. Забезпеченим транспортним засобом є Dacia Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . Страхова сума за шкоду життю та здоров`ю одного потерпілого становить 320 000,00 грн. Отже, на дату ДТП договір діяв, а заявлена основна виплата перебуває в межах страхової суми.

Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12024082050002639, зареєстрованому 30 грудня 2024 року за частиною першою статті 286 КК України, містить відомості про наїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та її доставлення до медичного закладу. Сам по собі витяг не встановлює вини водія і не замінює оцінки доказів, однак підтверджує реєстрацію повідомлення про цю подію.

Медичні документи, долучені до позову та надані страховиком у складі додатків до відповіді на адвокатський запит, містять дані про переломи кісток таза, правої клубової кістки, крижів та поперечного відростка L5, наслідки внутрішньочерепної травми, тривале лікування й порушення функції ходи. Зокрема, виписка з медичної карти стаціонарного хворого № 7321 містить діагноз стану після ДТП від 30 грудня 2024 року та переломів у стадії уповільненої консолідації.

Згідно з витягом № 244/25/2280/В з рішення експертної команди № 244/25/2280/Р від 28 квітня 2025 року позивачці з цієї дати встановлено III групу інвалідності безстроково. Основний діагноз, за яким її направлено на оцінювання, S32.89, інші та множинні переломи кісток таза. Експертна команда відзначила помірне обмеження здатності до пересування та трудової діяльності.

У графі причини інвалідності зазначено «загальне захворювання». Причинний зв`язок підлягає оцінці за сукупністю медичної документації, встановленого основного діагнозу, часу виникнення ушкоджень та подальшого перебігу лікування. Оцінюючи причинний зв`язок між дорожньо-транспортною пригодою та стійкою втратою працездатності позивачки, суд виходить із сукупності медичних документів, які містяться, зокрема, у матеріалах, наданих самим відповідачем. У складі документів, наданих відповідачем, наявна підписана ОСОБА_1 заява щодо виплати та/або доплати страхового відшкодування, яка містить прохання здійснити страхову виплату та платіжні реквізити одержувачки. На самій заяві проставлено відмітку «Вх. №0804-25 від 13.05.2025р.», що підтверджує її отримання страховиком 13 травня 2025 року. Крім того, наданий відповідачем комплект містить повідомлення про ДТП, письмові пояснення, витяг із ЄРДР, витяг із рішення експертної команди, медичні документи щодо первинного стаціонарного, подальшого амбулаторного та реабілітаційного лікування, листок непрацездатності, документи про придбання допоміжних засобів пересування, лікарських засобів і отримання медичних послуг. Таким чином, страховик мав у своєму розпорядженні документи, які підтверджують подію ДТП, характер ушкоджень здоров`я та їх стійкі наслідки.

Виписка з медичної карти стаціонарного хворого №31415 відділення травматології КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР підтверджує перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 30 грудня 2024 року до 14 січня 2025 року. У діагнозі прямо зазначено ДТП від 30 грудня 2024 року та зафіксовано множинні переломи кісток таза, зокрема обох сідничних кісток, правої клубової кістки, латеральних мас крижів праворуч, а також перелом поперечного відростка L5. Медична документація відображає доставлення позивачки швидкою медичною допомогою після наїзду автомобіля, результати обстежень і проведене лікування.

Подальший перебіг цих самих травматичних ушкоджень підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №7321 відділення фізичної та реабілітаційної медицини за період з 27 березня до 10 квітня 2025 року. У ній прямо зазначено стан після ДТП від 30 грудня 2024 року, переломи кісток таза у стадії уповільненої консолідації, порушення функції ходи та необхідність реабілітації. Зафіксовано обмеження рухів, зниження м`язової сили й використання допоміжного засобу для пересування. Запис травматолога від 11 квітня 2025 року також пов`язує стан позивачки з отриманою в ДТП травмою та підтверджує збереження її наслідків після стаціонарного лікування.

Згідно з витягом №244/25/2280/В із рішення експертної команди від 28 квітня 2025 року ОСОБА_1 встановлено III групу інвалідності безстроково. Основним діагнозом зазначено S32.89 інші та множинні переломи кісток таза; при ухваленні рішення враховано помірний ступінь обмеження здатності до пересування та трудової діяльності.

Отже, наведені документи послідовно підтверджують виникнення травматичних ушкоджень унаслідок ДТП, тривале лікування саме цих ушкоджень, збереження функціональних обмежень та подальше встановлення інвалідності за відповідним основним діагнозом. Їх узгодженість щодо характеру, локалізації та наслідків травм дає суду підстави визнати доведеним причинний зв`язок між ДТП від 30 грудня 2024 року та стійкою втратою працездатності позивачки.

Причинний зв`язок у цій справі встановлюється за сукупністю медичних доказів, які безпосередньо пов`язують зазначені ушкодження та їх подальші наслідки з дорожньо-транспортною пригодою. Всі вище зазначені медичні документи були надані відповідачем у відповідь на адвокатський запит представника позивача та долучені до матеріалів справи 03.09.2026 за клопотанням представника позивача.

Листом № 290925-7570/к від 29.09.25 страховик повідомив представника позивачки, що рішення про виплату чи відмову не приймалося через припинення перебігу строку до отримання відомостей про набрання чинності рішенням у кримінальній справі.

Так як Договір обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено та ДТП сталася у 2024 році, тому підстави й обсяг страхового відшкодування визначаються Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, застосовній до спірних відносин. Подальше введення в дію Закону України № 3720-IX не змінює обсяг зобов`язання за страховим випадком від 30 грудня 2024 року.

За статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Така відповідальність не залежить від доведеності кримінальної вини водія. Для звільнення від неї мають бути встановлені передбачені законом підстави, зокрема непереборна сила або умисел потерпілого.

За пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум відшкодовує в установленому законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю та здоров`ю третьої особи. Обов`язок страховика зумовлений настанням цивільно-правової відповідальності застрахованої особи, а не виключно постановленням обвинувального вироку.

Посилання відповідача на пункт 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV суд оцінює з урахуванням предмета цієї справи. Припинення перебігу строку прийняття страховиком рішення в позасудовій процедурі не позбавляє потерпілу права звернутися до суду та не звільняє суд від обов`язку самостійно встановити умови цивільно-правової відповідальності за наявними доказами.

У постанові Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 208/4598/21, розмежовано питання вини та обов`язку страховика відшкодувати шкоду. Відсутність рішення у кримінальному провадженні сама собою не перешкоджає задоволенню цивільного позову до страховика, якщо необхідні обставини встановлено в цивільній справі. Пункт 36.2 не є підставою для відмови у стягненні за результатом її розгляду.

Частина шоста статті 82 ЦПК України визначає межі обов`язковості вже ухваленого та такого, що набрало законної сили, вироку чи іншого зазначеного в цій нормі судового рішення. Вона не встановлює загальної заборони досліджувати обставини завдання шкоди за відсутності такого рішення. Водночас суд не вирішує питання про кримінальну винуватість водія.

Відповідач заперечує обов`язок виплатити позивачці заявлене відшкодування до завершення кримінального провадження, а кошти їй не виплачені. Отже, між сторонами наявний спір щодо реалізації права на страхове відшкодування. Самої відсутності окремого рішення страховика про відмову недостатньо для висновку про відсутність предмета судового захисту.

Сторонами не заперечується, що постанову слідчого від 29 квітня 2025 року про закриття кримінального провадження скасовано ухвалою Запорізького апеляційного суду від 6 серпня 2025 року у справі № 334/3720/25. Відтак скасована постанова не є чинним остаточним процесуальним рішенням і не має преюдиційної сили для вирішення цього спору.

Разом із тим скасування постанови не означає автоматичного встановлення вини водія або недопустимості всіх первинних матеріалів розслідування. Відомості про обставини ДТП суд оцінює за правилами цивільного доказування. В ухвалі апеляційного суду звернуто увагу на неповноту розслідування, розбіжності щодо освітлення ділянки дороги та необхідність урахування стану здоров`я потерпілої під час організації слідчих дій.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для звільнення від відшкодування шкоди або зменшення його розміру з огляду на таке.

Надані матеріали не містять доказів того, що наїзд стався внаслідок непереборної сили. Наведені у постанові слідчого пояснення водія про темну пору доби, недостатнє освітлення та пізнє виявлення пішохода характеризують дорожню обстановку, проте самі собою не доводять існування надзвичайних і невідворотних обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності за частиною п`ятою статті 1187 ЦК України.

Не підтверджено й умислу потерпілої на заподіяння собі шкоди. За її поясненнями, викладеними у постанові слідчого, перед початком переходу вона подивилася ліворуч, побачила автомобіль, який, за її оцінкою, перебував на значній відстані, та почала переходити дорогу. Така поведінка не свідчить про бажання або свідоме допущення наїзду. Можлива помилка в оцінці відстані до автомобіля не тотожна умислу потерпілої.

Посилання відповідача на порушення позивачкою пункту 4.4 Правил дорожнього руху та висновки постанови слідчого від 29 квітня 2025 року також не є достатніми для встановлення її грубої необережності. Зазначену постанову скасовано ухвалою Запорізького апеляційного суду від 6 серпня 2025 року у справі №334/3720/25 через неповноту дослідження обставин ДТП. При цьому апеляційний суд звернув увагу на розбіжності щодо освітлення ділянки дороги під час первинного та додаткового оглядів, які впливають на достовірність вихідних даних для визначення видимості пішохода й технічної можливості водія уникнути наїзду. За наявності зазначених суперечностей суд не може прийняти її висновок про поведінку потерпілої як достатній доказ причинного зв`язку з виникнення шкоди.

Отже, наданими відповідачем доказами не доведено непереборної сили, умислу потерпілої або її грубої необережності, яка сприяла виникненню чи збільшенню шкоди. Тому суд не встановив підстав для звільнення від відповідальності за частиною п`ятою статті 1187 ЦК України або зменшення розміру відшкодування за частиною другою статті 1193 ЦК України.

Щодо суми страхової виплати та моральної шкоди

Пункт 26.2 статті 26 Закону № 1961-IV визначає мінімальний розмір відшкодування за шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності внаслідок ДТП. Для III групи інвалідності він становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених на дату страхового випадку.

Станом на 30 грудня 2024 року мінімальна заробітна плата становила 8 000,00 грн згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». За умови встановленого вище причинного зв`язку розмір належної позивачці мінімальної виплати становить 8 000,00 ? 12 = 96 000,00 грн.

За статтею 26-1 Закону № 1961-IV страховик відшкодовує потерпілому, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральну шкоду в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду здоров`ю. Виходячи з основної виплати 96 000,00 грн, відшкодування моральної шкоди становить 4 800,00 грн. Загальна сума цих двох виплат 100 800,00 грн, що не перевищує передбачених полісом 320 000,00 грн.

Суд не покладає в основу рішення наведені у позові посилання на постанови від 21 квітня 2022 року у справі № 754/1114/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 147/66/17 та від 14 грудня 2022 року у справі № 742/637/19. Для вирішення спору необхідні належні докази та застосування відповідних норм права. Непідтверджене або помилкове посилання на судову практику не замінює доказування, однак також не є самостійною матеріально-правовою підставою для відмови в обґрунтованій вимозі.

Щодо пені інфляційних втрат та трьох процентів річних

За пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV пеня за кожен день прострочення з вини страховика обчислюється виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді. Застосування частини другої статті 625 ЦК України потребує встановлення простроченого грошового зобов`язання; інфляційні втрати та три проценти річних мають різні способи розрахунку.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Стаття 36, пункт 36.2):

«Страховик у разі визнання ним вимоги заявника обґрунтованою зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. [...] При цьому усього не більш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виконати обов`язок щодо здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати)».

Оскільки, в нашому випадку страховиком не прийнято рішення, в межах 90 днів, щодо виплати страхового відшкодування після спливу передбаченого законом строку розгляду заяви позивача від 13.05.2025, позивач має право на стягнення пені за період вказаний позивачем з 29.08.2025 по день ухвалення судового рішення.

Пункт 36.5 статті 36 Закону про ОСЦПВ встановлює імперативну вимогу: пеня сплачується «за кожен день прострочення». Закон не містить жодних обмежень щодо припинення нарахування пені через 6 місяців. Тому пеня за затримку страхового відшкодування нараховується за весь період прострочення аж до дня ухвалення рішення суду (або до дня фактичної виплати).

Розрахунок пені

Пеня нараховується за період з 29.08.2025 по 20.10.2026 (417 днів) за фактичними ставками НБУ:

?З 29.08.2025 по 29.01.2026 (154 дні): ставка 15,5% ? 2 = 31% > 12 556,27 грн.

?З 30.01.2026 по 30.07.2026 (182 дні): ставка 15,0% ? 2 = 30% > 14 360,55 грн.

?З 31.07.2026 по 17.09.2026 (49 днів): ставка 15,5% ? 2 = 31% > 3 995,18 грн.

?З 18.09.2026 по 20.10.2026 (33 дні замість 39): ставка 16,0% ? 2 = 32% > 2 777,42 грн.

Всього пеня: 33 689,42 грн.

Розрахунок 3% річних (ст. 625 ЦК України)

Нараховується за формулою: 96 000 грн ? 3% ? 417 днів / 365.

Всього 3% річних: 3 290,30 грн.

Інфляційні втрати (ст. 625 ЦК України)

Оскільки індекс інфляції розраховується помісячно, період для інфляції залишається незмінним (включає повні місяці прострочення з вересня 2025 по вересень 2026 року, сукупний індекс 1,103369).

?(96 000 грн ? 1,103369) - 96 000 грн

Всього інфляційні втрати: 9 923,41 грн.

Щодо судових витрат

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на підготовку заяв по суті справи (позовних заяв, відзивів, відповідей на відзиви, заперечень, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву), як правило, підлягають відшкодуванню, оскільки вони відповідають критерію необхідності (їх надання вимагається згідно з процесуальним законом).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження витрат позивачка надала договір про надання правничої допомоги № 29/З-1 від 1 червня 2026 року, додаткову угоду, квитанцію від 1 червня 2026 року на 21 000,00 грн та попередній опис робіт від 14 липня 2026 року.

За статтями 137, 141 ЦПК України суд перевіряє зв`язок витрат із розглядом саме цієї справи, обсяг фактично наданої допомоги, її вартість, необхідність та співмірність. Попередній опис містить витрати на п`ять майбутніх засідань та документи у кримінальній справі; ці позиції не можуть автоматично вважатися витратами, фактично понесеними для розгляду цього цивільного спору.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. (Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18)

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Суд вважає, що понесені витрати не є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

За вказаних вище обставин, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципу справедливості, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача 7000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогою про відшкодування шкоди здоров`ю на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, визначається за належною ставкою.

Керуючись статтями 12, 13, 7682, 89, 133, 137, 141, 263265, 354 ЦПК України, статтями 625, 1187, 1193 ЦК України, статтями 22, 23, 26, 26-1, 35, 36 Закону України № 1961-IV, суд, -

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (код ЄДРПОУ 33908322; місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування за шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 30 грудня 2024 року, у розмірі 96 000 (дев`яносто шість тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (код ЄДРПОУ 33908322; місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (код ЄДРПОУ 33908322; місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) за затримку страхового відшкодування

-пеню в розмірі 33 689,42 гривень (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять гривень сорок дві копійки )

-3% річних в розмірі 3 290,30 гривень (три тисячі двісті дев`яносто гривень тридцять копійок).

-інфляційні втрати в розмірі 9 923,41 гривень (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять три гривні сорок одна копійка.)

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (код ЄДРПОУ 33908322; місцезнаходження: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.(сім тисяч гривень)

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» в дохід держави судовий збір у розмірі 3328 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не подано. У разі її подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційних процедур відповідно до статті 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Суддя П.В. Зарютін