Рішення № 140943644, 27.10.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9183/26

Провадження №: 2/336/5943/2026

27.10.26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Єменджи Є.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу ЄУН 336/9183/26 (провадження № 2/336/5943/2026) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

15 вересня 2026 року представник ТОВ «Новий Колектор» Ушакевич М.П. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 0785-2410 від 30 серпня 2021 року в розмірі 40535,00 грн., яка складається з: тіла кредиту 5500,00 грн., відсотків 35035,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 30 серпня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір № 0785-2410.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 5500,00 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику.

Згідно з п. 1.2 договору кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Пунктом 2.5. встановлено, що заявлений строк користування кредитом складає 21 календарних днів з дня надання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладення цього договору строк користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою.

Згідно з п. 2.4. договору розмір процентів за користування кредитом 3,00% (три цілих, нуль сотих відсотка) від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (стандартна ставка). Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний в договорі.

У випадках визначених договором позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки 2,00% (дві цілих, нуль сотих відсотка) (знижена ставка) від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.8 договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 55000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 49500,00 грн.

Відповідно до кредитного договору № 0785-2410 від 30 серпня 2021 року кредитодавцем відкрито кредитну лінію у розмірі 5500,00 грн., що належним чином підтверджується довідкою про перерахування коштів від 30 серпня 2021 року.

Кредитором виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 25 грудня 2026 року, утворилась заборгованість в розмірі 40535,00 грн., яка складається з: тіла кредиту 5500,00 грн., відсотків 35035,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, в судовому порядку, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 40535,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

12 жовтня 2026 року до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана судом інформація.

Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 08 жовтня 2026 року о 09-00 год. та 27 жовтня 2026 року о 10-40 год. не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення кореспонденції за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Згідно зі ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином; клопотань про перенесення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не надходило. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що 30 серпня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0785-2410.

Договір укладено між сторонами за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Між сторонами укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0785-2410.

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А617, для підписання кредитного договору № 0785-2410 від 30 серпня 2021 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2. договору кредитодавець зобов`язується відкрити невідновлювальну кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту кредитна лінія.

Згідно з пунктом 1.3 договору мета кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії - для задоволення особистих потреб позичальника.

Відповідно до п. 2.1 договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 5500,00 грн.

Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.5. встановлено, що заявлений строк користування кредитом складає 21 календарних днів з дня надання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладення цього договору строк користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою.

Згідно з п. 2.4. договору розмір процентів за користування кредитом 3,00% (три цілих, нуль сотих відсотка) від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (стандартна ставка). Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний в договорі.

У випадках визначених договором позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки 2,00% (дві цілих, нуль сотих відсотка) (знижена ставка) від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.7 договору, реальна річна процентна ставка складає 572462%.

Пунктом 2.8 визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 55000,00 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 49500,00 грн.

Згідно з п. 7.6 договору, строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за вказаним вище договором, станом на 26.12.2024 року, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» нараховано, зокрема, заборгованість за кредитом 5500,00 грн, прострочену заборгованість за нарахованими відсотками 35035,00 грн.

26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Саме у такий спосіб було підписано кредитний договір №0785-2410 від 30.08.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 .

Первісний кредитор на виконання умов договору №0785-2410 від 30.08.2021 перерахував на карту отримувача (відповідача) № НОМЕР_1 30 серпня 2021 року грошові кошти в сумі 5500,00 грн., платіж №984584877, платіжна система EASYPAY_API, що підтверджується довідкою директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту.

12 жовтня 2026 року представник АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). 30 серпня 2021 року на платіжну карту НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) було зараховано 5500,00 грн., в підтвердження чого надано виписку по рахунку.

Первісний кредитор свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав йому кредит в сумі 5500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Відтак вказані докази, а саме довідка про перерахування грошових коштів та витребувана судом інформація про здійснення успішного переказу є достатнім доказом виконання первісним кредитором зобов`язання за договором щодо надання відповідачу 5500,00 грн. кредиту.

Відповідач не спростував розмір цієї заборгованості, свій контррозрахунок не надав.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, користувався ними, а тому підлягає стягненню з останнього на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в заявленому представником розмірі 5500,00 грн.

Крім стягнення заборгованості за тілом кредиту, представник позивача просив стягнути проценти за користування кредитними коштами у розмірі 35035,00 грн.

В кредитному договорі№0785-2410 від 30.08.2021 містяться суперечливі положення щодо строку кредитування та відсоткової ставки.

Пунктом 2.5. встановлено, що заявлений строк користування кредитом складає 21 календарних днів з дня надання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладення цього договору строк користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п. 3.2 договору позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий кредит, тобто до закінчення строку кредитування у будь-який момент. У такому випадку позичальник сплачує проценти за фактичний строк користування кредитом за ставкою визначеною умовами даного договору, тобто за строк з моменту отримання кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. При цьому, якщо позичальник достроково поверне частину кредиту, зобов`язання позичальника підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п. 3.3 договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за кожен календарний день користування кредитом за ставкою, визначеною у п. 2.4. цього договору. Проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за кожен календарний день користування кредитом у строк кредитування.

Відповідно до п. 3.4 договору протягом заявленого строку користування кредитом позичальник може скористатися правом користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою у відповідності до Правил. Зокрема, відповідно до цього договору позичальник може скористатися правом користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою таким чином: - знижена процентна ставка у розмірі 2% в день на 21(двадцять один) дні (-ів) з дати видачі кредиту, включаючи день видачі кредиту. При цьому, якщо даним пунктом передбачено право користування кредитом у заявлений строк виключно за пільговою ставкою, позичальник може скористатися цим правом за умови сплати процентів за користування кредитом у останній календарний день заявленого строку, у разі невикористання права користування кредитом за пільговою ставкою, користування кредитом здійснюється за стандартною ставкою, як визначено абз.2 і п.3.6. цього Договору.

Згідно з п. 3.5 договору позичальник та кредитодавець дійшли згоди, що обов`язок здійснити першу сплату процентів за користування кредитом протягом заявленого строку виникає у позичальника в останній календарний день заявленого строку. В подальшому позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом на 21 календарний день після закінчення заявленого строку та кожен наступний 21 календарний день користування кредитом (далі - день сплати процентів). Розмір процентів за користування кредитом належний до сплати на відповідний день сплати процентів, зазначається у особистому кабінеті позичальника.

Відповідно до п . 3.6 договору сума процентів до сплати в останній календарний день Заявленого строку у разі використання Позичальником права користування за Пільговою та/або Зниженою процентною ставкою, складає: 2310 (дві тисячі триста десять) грн.

У разі користування позичальником кредитом у заявлений строк, за стандартною процентною ставкою: сума процентів до сплати 3465 (три тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн.

Згідно з п. 2.4. договору розмір процентів за користування кредитом 3,00% (три цілих, нуль сотих відсотка) від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (стандартна ставка). Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний в договорі.

У випадках визначених договором позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки 2,00% (дві цілих, нуль сотих відсотка) (знижена ставка) від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.7 договору, реальна річна процентна ставка складає 572462%.

Згідно з п. 7.6 договору, строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Умови договору не містять чіткого строку дати повернення кредиту, обґрунтованого розрахунку відсотків за користування кредитом в сумі 49500,00 грн.

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору.

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Як передбачено частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду викладену в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) де вказано, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Тлумачення змісту наведених вище умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. В такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 2310,00 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» мало право на суму заборгованості за кредитним договором № 0785-2410 від 30 серпня 2021 року в сумі 7810,00 грн., яка складається: 5500,00 грн. - сума кредиту; 2310,00 грн. - сума відсотків.

Встановивши зазначені обставини, враховуючи критерії справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, розтлумачивши зміст договору, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги на ту суму заборгованості, на яку мав право первісний кредитор (ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»), тобто на суму заборгованості за кредитним договором № 0785-2410 від 30 серпня 2021 року в сумі 7810,00 грн., яка складається: 5500,00 грн. - сума кредиту; 2310,00 грн. - сума відсотків.

26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2 від 26.12.2024.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 667/11010/14-ц (провадження № 61-10349св18).

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Новий Колектор» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 0785-2410 від 30 серпня 2021 року в сумі 7810,00 грн., яка складається: 5500,00 грн. - сума кредиту; 2310,00 грн. - сума відсотків.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Щодо судових витрат

Позивач при подачі позовної заяви сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Судові витрати, згідно зі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що відповідає заявленій в позові сумі 40535,00 грн. Задоволеній сумі 7810,00 грн. буде відповідати такий розмір судового збору: 2662,40 грн. х 7810,00 грн. : 40535,00 грн. = 512,97 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 512,97 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі в сумі 300,48 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати пов`язані з надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі не охоплюються пунктами 1-3 частини третьої статті 133 ЦПК України. Ці витрати також не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, що передбачені пунктом 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, оскільки надсиланням відповідачу позовної заяви в паперовій формі не є витратами, які пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень чинного законодавства це обов`язок позивача, у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету надсилати позовну заяву з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно з п. 5-7 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 0785-2410 від 30 серпня 2021 року в сумі 7810,00 грн., яка складається: 5500,00 грн. - сума кредиту; 2310,00 грн. - сума відсотків.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судовий збір в розмірі 512,97 грн.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з надсиланням позовної заяви в паперовій формі в сумі 300,48 грн. відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: Україна, 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 601.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складання повного судового рішення 27 жовтня 2026 року.

Суддя: