Рішення № 140942588, 22.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7828/26 2/335/4078/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 (сформовано 10.07.2026) через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», в особі представника Гурського Г.Ю., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.07.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 3389005053-393337 про надання коштів у позику, у вигляді електронного документу, підписаний одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідач отримав кредит в сумі 2 700,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Кредитодавець свої зобов`язання за договором кредиту виконав, та надав позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 . Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 5 127,00 грн., з яких: 1 733,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 3 394,00 грн. - заборгованість за відсотками за користування позикою. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 5 127,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи. Витребувано у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (ЄДРПОУ: 14305909, Місце реєстрації: 01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А), наступні письмові докази: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або на ім`я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 09.07.2021 по 11.07.2021.

04.08.2026 на адресу суду від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надійшла відповідь (інформація) на виконання ухвали судді від 22.07.2026, у якій зазначено, що банківська карта № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Додано виписку по рахунку НОМЕР_3 (банківська картка НОМЕР_4 ) за період з 09.07.2021 по 11.07.2021.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, матеріали позову містять заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Оскільки, представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши та проаналізувавши надані письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.07.2021 між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір № 3389005053-393337 про надання коштів у позику. Договір укладено у вигляді електронного Договору в інформаційно телекомунікаційній системі (далі - ІТС) Товариства на сайті https://koshelok.ua/. 10.07.2021 відповідач, використовуючи номер телефону НОМЕР_5 , ідентифікувався в ІТС, зазначивши свої особисті дані: паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, та зайшов в особистий кабінет, позивач перевірив статус клієнта, далі відповідач надав всю необхідну інформацію для належної пропозиції, номер банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, після чого відбулося погодження заявки на кредит, та позивачем сформовано пропозицію укласти Договір, далі позивач направив (розмістив) відповідачу в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови Договору; після цього відповідачу на номер телефону НОМЕР_5 було відправлено смс-повідомлення про успішний розгляд його заявки на кредит та необхідність ознайомитися з договором в особистому кабінеті. Позивач відправив в смс-повідомленні на зазначений номер телефону відповідача одноразовий ідентифікатор 3818, відповідач ознайомився з офертою позивача та прийняв її умови. Далі відповідач надіслав позивачу акцепт та підписав Договір одноразовим ідентифікатором 3818. Після цього в особистому кабінеті відповідача відобразився підписаний Договір та додатки до нього, а також Правила для цілодобового онлайн доступу.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 2 700,00 (дві тисячі сімсот гривень 00 копійок.) гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - споживчий кредит (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, Кредит надається строком на 17 (сімнадцять діб ) днів, (далі - «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця. Сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору.

Кредит надається Позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказании? Позичальником у заявці (п. 2.4. Договору).

Згідно п. 5.1. Договору, при укладанні цього Договору Позичальник підтверджує що: 1) він є повністю дієздатним та щодо нього немає рішень судів (які набрали законноі? сили та не скасовані іншими рішеннями) про обмеження и?ого у дієздатності чи визнання недієздатним, а також и?ому невідомо про розгляд судами справ з вказаним вимогами; 2) и?ого волевиявлення є вільним та відповідає и?ого внутрішніи? волі; 3) він не перебуває під впливом тяжкоі? для нього обставини, що змушує и?ого укласти цеи? Договір; 4) він чітко усвідомлює всі умови цього Договору та не перебуває під впливом помилки чи обману; 5) він вважає умови цього Договору вигідними для себе; 6) документи, надані і?м для отримання кредиту є достовірними та відображають и?ого реальнии? фінансовии? стан на дату надання документів.

Отже, укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Суд виходить з того, що сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов такого виду договорів, що підтверджується їх підписами у відповідному письмовому документі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Так, приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Враховуючи вищевикладене, договір № 3389005053-393337 від 10.07.2021 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідач ОСОБА_1 , діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи і підписанням його електронними цифровими підписами, що відповідає ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. ст. 207, 1055 ЦК України.

Правомірність укладеного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

ТОВ «КОШЕЛЬОК» шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_6 надав відповідачу кредит в розмірі 2 700,00 грн. із призначенням платежу: видача кредитних коштів, договор займа № 3389005053-393337, яку відповідач повинен був повернути повністю зі сплатою процентів за користування коштами у визначеному договором розмірі.

Однак, відповідач порушив умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати процентів за користування ним, запозичені кошти у визначений строк не повернув, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості утворилась заборгованість у загальному розмірі 5 127,00 грн., з яких: 1 733,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 3 394,00 грн. - заборгованість за відсотками за користування позикою.

Вказаний розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується наданими позивачем належними та допустимими доказами: копією договору № 3389005053-393337 про надання коштів у позику від 10.07.2021; паспортом споживчого кредиту до договору № 3389005053-393337 від 10.07.2021; графіком розрахунків; випискою про рух коштів по рахунку відповідача; розрахунком заборгованості, який є повним, чітким, об`єктивним, узгоджується з умовами договору про надання кредиту.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості і, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вже зазначалось судом, на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит на поточний рахунок у розмірі 2 700,00 грн., проте відповідач договірні зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, тіло кредиту, проценти за користування кредитом у відповідності до умов договору ним не сплачено.

При цьому, розрахунок позивача відповідачем не спростований, відповідачем не надано достатніх даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредиту.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за кредитним договором позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 5 127,00 грн.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено, позивач при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., позовні вимоги задоволені, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у вказаному розмірі.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться: копія договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК»; Акт № 1 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025, відповідно якого сторони погодили розмір винагороди за стягнення заборгованості із боржника ОСОБА_1 за кредитними договором № 3389005053-393337 від 10.07.2021 у розмірі 10 000,00 грн.; додаток до договору про надання правової допомоги від 12.02.2026; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Гурського Г.Ю. серії ДН № 5506 від 29.05.2019.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обсяг та характер виконаної представником позивача роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» суму заборгованості за кредитним договором № 3389005053-393337 від 10.07.2021, у розмірі 5 127 (п`ять тисяч сто двадцять сім) грн. 00 коп., яка складається з: 1 733,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 3 394,00 грн. - заборгованість за відсотками за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», судові витрати у загальному розмірі 12 662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Повне рішення складено та підписано 26 жовтня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (Київська обл., Бучанський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, ЄДРПОУ 40842831);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: І.А. Крамаренко