Рішення № 140940738, 13.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/18422/25

провадження № 2/753/3581/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судових засідань - Костенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Страхова компанія «Оранта», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ НАСК «Оранта», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування позову зазначила, що 01.10.2024 року о 20 год. 00 хв. у Київській області на автодорозі М-05К Київ Одеса 43 км водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п.п. 10.1, 10.3 ПДР не врахував дорожню обстановку і під час зміни напрямку руху та перестроювання, не переконався, що це буде безпечно, і не надав дорогу автомобілю «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по тій смузі, на яку ОСОБА_2 намагався перестроїтися, що призвело до зіткнення автомобілів, які отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.10.2024 року у справі № 357/6181/25 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В подальшому, вона звернулась до ПАТ НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування. 15.07.2025 року на її рахунок було виплачено відшкодування у розмірі 157 500,00 грн., з сумою якого вона не погодилась.

З метою визначення вартості матеріального збитку, вона замовила проведення експертного дослідження. За результатом експертизи було встановлено, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 12.02.2025 року за № 033/25 становить 478 940,38 грн., вартість відновлювального ремонту - 800 106,27 грн.

Крім того, позивачка стверджує, що їй було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у 20 000,00 грн. На її думку, позивачка зазнала страждань, у вигляді порушення звичного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я, та скрутному матеріальному становищі, що пов`язано з дорожньо-транспортною пригодою.

З огляду на викладене, просить суд стягнути з відповідача на її користь різницю між фактичним розміром завданої шкоди та страховою виплатою, що становить 321 440,38 грн., витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 8 500,00 грн. та 5 000,00 грн. моральної шкоди (а.с. 1-43).

Відповідач правом на відзив не скористався.

У письмових поясненнях ПАТ НАСК «Оранта» зазначив, що страховиком було виконано своє зобов`язання у повному обсязі, в межах ліміту відповідальності у розмірі 160 000,00 грн. та виплачено потерпілій ОСОБА_1 157 500,00 грн., за вирахуванням франшизи у розмірі 2 500,00 грн. (а.с. 75-82).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 16.03.2026 року у справі відкрито загальне позовне провадження (а.с. 62).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29.06.2026 року закрито підгтовче провадження та призначено розгляд справи по суті (а.с. 106).

У судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ничик А.В. не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, звернулась до суду з клопотанням, в якому підтримала позов та просила здійснювати розгляд справи без її участі та без участі позивачки.

Відповідач, належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, викликався до суду судовою повісткою за адресою реєстрації, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини.

01.10.2024 року о 20 год. 00 хв. у Київській області на автодорозі М-05К Київ Одеса 43 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіля «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

Як встановлено постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.10.2024 року у справі № 357/6181/25, 01.10.2024 о 20.00 год у Київській обл. на автодорозі М-05 Київ Одеса 43км водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п.п. 10.1, 10.3 ПДР не врахував дорожню обстановку і під час зміни напрямку руху та перестроювання, не переконався, що це буде безпечно, і не надав дорогу автомобілю «лексус» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по тій смузі, на яку ОСОБА_2 намагався перестроїтися, що призвело до зіткнення автомобілів, які отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки (а.с. 12).

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказаною постановою суду відповідача ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 12).

Постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.10.2024 року у справі № 357/6181/25 набрала законної сили 23.06.2025 року та не була оскаржена відповідачем до суду апеляційної інстанції.

Автомобіль «Lexus» моделі «NX 300» д.н.з. НОМЕР_2 є власністю позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 11).

Цивільно-правова відповідальність власниці автомобіля «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ПАТ "НАСК "ОРАНТА", що підтверджується полісом № 221276647 , ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 2 500,00 грн.

Потерпіла ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" із заявою про страхове відшкодування.

05.02.2025 року проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «Lexus» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого складено протокол, в якому зафіксовані пошкодження автомобіля (а.с. 26-28).

12.02.2025 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" складено ремонтну калькуляцію № 033/25 (а.с. 33-36).

15.07.2025 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" виплатило страхове відшкодування в розмірі 157 500,00 грн., за вирахуванням франшизи, на рахунок потерпілої ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Банк Кредит Дніпро» № 42413 від 15.07.2025 року (а.с. 39).

У відповідності до висновку експерта № 033/25 від 12.02.2025 року, за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, який було складено на замовлення потерпілої ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus» моделі «NX 300» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 01.10.2024 року, станом на дату проведення дослідження становить 800 106,27 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus» моделі «NX 300» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 01.10.2024 року, станом на дату проведення дослідження становить 478 940,38 грн. (а.с. 13-38).

Між сторонами виникли правові відносини з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), до яких підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), тобто Закону, чинного на день завдання шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом статті 1192 ЦК України одним із способів відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого є відшкодування збитків у повному обсязі, які визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством,

Статтею 12 Закону № 1961-ІV визначено, що страхове відшкодування за шкоду, завдану майну, завжди зменшується на суму франшизи, встановленої договором страхування.

Отже відповідно до Закону № 1961-ІV розмір страхового відшкодування, яке сплачує страховик потерпілому, не завжди дорівнює фактичному розміру завданої шкоди, оскільки обмежується, зокрема, вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (у випадку наявності), а також сумою франшизи.

При вирішенні справи судом враховано висновки Верховного Суду щодо вибору та застосування відповідної норми права відповідно до ст. 263 ЦПК України.

Верховний Суд виснував та дотримується такої позиції, що потерпілий вправі заявляти вимоги про відшкодування заподіяної шкоди, до яких законом віднесено витрати, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто без врахування коефіцієнту фізичного зносу (постанова КЦС ВС від 02.02.2022 року у справі № 757/54513/16).

Вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які потерпіла особа мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому має право відшкодування вартості відновлювального ремонту без урахування зносу.

Отже, за встановлених судом обставин саме на відповідача, як винуватця ДТП, покладено обов`язок відшкодування різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, виплачених страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні.

Виходячи з системного аналізу наданих позивачкою доказів розміру майнової шкоди, яку вона просить стягнути з відповідача, позивачкою заявлено вимогу про стягнення різниці між загальною вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та виплаченого страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту зносу особою, винною у завданні шкоди.

Така різниця у заявленому позивачкою розмірі 321 440,38 грн. відповідно до закону відшкодовується не страховиком, а особою, винною у завданні шкоди.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню кошти у розмірі 8 500,00 грн. сплачені позивачкою за проведення оцінки (експертного дослідження) матеріального збитку транспортного засобу, які підтверджені доказами.

Вказані витрати у розумінні ст. 22 ЦК України є збитками, які позивачка вимушено понесла для захисту порушеного права, та які є складовою частиною завданої позивачці майнової шкоди. Вказана шкода підлягає відшкодуванню особою, винною у завданні шкоди, оскільки таке відшкодування страховиком не передбачено Законом.

Що стосується заявленої позивачкою вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, а розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Таких самих висновків дійшов КЦС ВС у постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 753/4289/23.

У справі Аміхалай проти Молдови (20.04.2004) зазначено, що сам факт визнання порушення є достатньою компенсацією моральної шкоди. Те саме зазначено у рішенні Білуха проти України (09.11.2006).

Враховуючи встановлені у справі обставини, зокрема те, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди є об`єктивним підтвердженням спричинення позивачці моральної шкоди, а також беручи до уваги вимушені зміни у її житті, пов`язані з втратою транспортного засобу та іншими незручностями, які негативно вплинули на повсякденне життя і психологічний стан, суд, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, вважає за можливе визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн.

Такий розмір є співмірним характеру та обсягу зазнаних страждань, компенсує моральну шкоду, заподіяну позивачці, не має ознак надмірності та не призводить до безпідставного збагачення позивачки за рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3 349,85 грн. (з розрахунку: 3 500,00 грн. х 95,71%), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторонами у перших заявах по суті не було заявлено про розподіл інших судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263- 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Страхова компанія «Оранта», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що складає 321 440 (триста двадцять одна тисяча чотириста сорок) гривень 38 копійок, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди та судовий збір у розмірі 3 349 (три тисячі триста сорок дев`ять) гривень 85 копійок, а всього стягнути 338 290 (триста тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто) гривень 23 копійки.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ „ОРАНТА"», код ЄДРПОУ 00034186, адреса місцезнаходження: 02081, Україна, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7д.

Суддя: Л.М. Осіпенко