Рішення № 140940550, 14.09.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/3360/26

Провадження № 2/734/1553/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 вересня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Чумак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором року у розмірі 46 824 грн. 52 коп., що виникла станом на 14.02.2025 та складається з: заборгованості за тілом кредиту 17 999,12 грн., заборгованості за відсотками 28 825,40 грн., а також стягнення судових витрат.

Ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

17.08.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами не погоджується, оскільки позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності. Останній строк виконання зобов`язання настав 14 лютого 2025 року, тоді як позов подано лише 17 липня 2026 року, тобто після закінчення трирічного строку позовної давності, встановленого статтями 256, 257 ЦПК України. Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

24.08.2026 від представника позивача Наваренко В.Г. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник зокрема вважав такий відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з підстав вказаних у відповіді на відзив та просив суд позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки про виклик до суду в електронному вигляді в його електронний кабінет. 06.08.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника позивача Плачинди К.О. в якій останній зазначає, що позовну заяву підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату, час та місце повідомлялася належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання та шляхом направлення судової повістки про виклик до суду в електронному вигляді в його електронний кабінет. Заяв та клопотань від останнього на час розгляду справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15-16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 07.04.2021 року між первісним кредитором АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 укладено угоду №002/9840309-SP за умовами якої відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 18 000 грн., на строк 24 місяці.

Первісний кредитор АТ «Таскомбанк» виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 18 000 грн. на умовах передбачених угодою №002/9840309-SP від 07.04.2021.

Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за договором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до відповідача, суд зазначає наступне.

14.02.2025 року між первісним кредитором АТ «ТАСКОМБАНК» та позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Таким чином, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» наділено правом вимоги до відповідача за угодою №002/9840309-SP від 07.04.2021.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач, всупереч умов договору та ст. 526 ЦК України, зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору, в результаті чого утворилася заборгованість за кредитом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, за вказаних вище обставин, суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та первісними кредиторами АТ «ТАСКОМБАНК» Кредитного договору №002/9840309-SP від 07.04.2021, факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також доведено набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договору факторингу, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Крім цього, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором №002/9840309-SP від 07.04.2021 року, у зв`язку з чим у останнього станом на 14.02.2025 виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 46 824 грн. 52 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 17 999,12 грн., заборгованість за відсотками 28 825,40 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» є обґрунтованими, а тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за Кредитного договору №002/9840309-SP від 07.04.2021 року у загальному розмірі 46 824 грн. 52 коп.

Щодо застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Суд не погоджується з відзивом відповідача, в якому відповідач вважає, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності та просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу). Загальний строк позовної давності - три роки.

З 02.04.2020 до 30.06.2023 перебіг строку позовної давності (загальний і спеціальний) був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Зупинка строків стосувалася відносин, визначених у ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупинявся на строк дії такого стану.

Однак, після 04.09.2025 почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

Так, судом встановлено, що Кредитний договір укладено 07 квітня 2021 року, а початок строку позовної давності, враховуючи вищевказані норми закону, має обчислюватися лише з 04 вересня 2025 року.

Відтак, суд відмовляє відповідачу у застосуванні до позовної заяви позовної давності.

Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 9 200 грн., суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 зазначив, що як вказано в Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано Договір №24-02/26 про надання правничої допомоги від 24 лютого 2026 року, укладений між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Руденком К.В., копію свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_2 №2412 від 23.10.2018 року, платіжну інструкцію №1361 від 30 березня 2026 року на суму 9 200 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2026.

Відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Отже, з урахуванням наведеного, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, а також з огляду на те, що відповідачем не надано заперечень щодо суми правової допомоги, заявленої позивачем до стягнення, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правову допомогу в розмірі 9 200 грн. 00 коп.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 328 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 207, 509, 525-526, 536, 611, 625, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (ІКЮО: 40340222; місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2), заборгованість за Кредитним договором №002/9840309-SP від 07.04.2021 року у розмірі 46 824 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 52 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (ІКЮО: 40340222; місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2), судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 200 (дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО