Рішення № 140940549, 14.09.2026, Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/1961/26

Провадження № 2/734/1054/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 вересня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бараненка С.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Чумак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до Козелецького районного суду Чернігівської області через систему «Електронний суд» із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2041618 від 30.12.2021 року в розмірі 33411,90 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 11900,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 21511,90 грн., а також стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2041618 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор надав відповідачу фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 11900,00 грн., дата надання кредиту: 30.12.2021 року, строк кредиту: 29 днів (з 30.12.2021 року по 27.01.2022 року включно), валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу

Так, ТОВ «ФК «ВЕРОНА» усі зобов`язання, які були покладені на нього згідно істотних умов договору виконав в повному обсязі, а саме видав кредит у розмірі, встановленому договором.

01.12.2023 року між первісним кредитором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та позивачем ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» право вимоги до відповідача.

Відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого станом на 20.02.2026 утворилась заборгованість за кредитним договором №2041618 у розмірі 33 411,90 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 11 900,00 грн.; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 21 511,90 грн.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за кредитним договором.

Ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

02.07.2026 від представника позивача - Пархомчука С.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій представник просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн., розгляд заяви здійснювати без виклику сторін.

10.07.2026 від представника відповідача адвоката Неофіта Д.Б. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зокрема не погоджувався з нарахованими відсотками за користування кредитом за межами строку кредитування, з підстав вказаних у відзиві та просив позов ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 456,9 грн., у задоволенні решти вимог ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 відмовити.

14.07.2026 від представника позивача - Пархомчука С.В. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник зокрема вважав, відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а нарахування відсотків та прологації кредитного договору відповідає умовам кредитного договору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки про виклик до суду в електронному вигляді в його електронний кабінет. Прохальна частина позовної заяви містить вимогу проводити розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце повідомлялася належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами із повідомленнями за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання. Заяв та клопотань від останньої на час розгляду справи до суду не надходило.

Представник відповідача адвокат Неофіта Д.Б. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки про виклик до суду в електронному вигляді в його електронний кабінет.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15-16 ЦК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 30.12.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2041618 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На підставі погоджених умов договору, викладених в п. 2.1. договору, ТОВ «ФК «ВЕРОНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало їй кредит в сумі 11 900,00 грн., строком на 29 календарних днів, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Стандартна процента ставка становить 1,90% від суми кредиту в день (п. 1.4.) та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору, якщо відбулася пролонгація строку користування кредитом за ініціативою позичальника, проценти нараховуються на весь період продовженого строку користування кредитом, включаючи дату першого дня прологації та дату фактичного повернення кредиту в межах продовженого строку користування кредитом та строку дії договору. Встановлений Договором розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 3.4.). Пунктом 4.2. договору передбачений порядок прологації строку дії Договору.

Кредитний договір № 2041618 укладено в електронній формі та відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ФК «ВЕРОНА» кредитний договір № 2041618 від 30.12.2021 відповідачем було підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором G7682, акцепт договору позичальником здійснювався в інформаційно телекомунікаційній системі https://groshivsim.com.

01.12.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» на підставі договору факторингу №1-01/12/2023 за плату відступило, а ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 2-№1-01/12/2023 від 01.12.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 411,90 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 11 900,00 грн.; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 21 511,90 грн.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Судом встановлено, що кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, номер її картки платника податків, паспортні дані, зареєстроване місце проживання, електронну адресу, контактні номери телефону, а також номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти. Також в кредитному договорі визначено порядок та умови надання кредиту, сплати процентів, продовження строку кредитного договору (пролонгації).

Так, суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та первісними кредиторами ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» Кредитного договору № 2041618, факт отримання відповідачем кредитних коштів, доведено набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договору факторингу, а також наявність заборгованості за кредитним договором, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Суд не може погодитися з доводами представника відповідача у відзиві щодо відсутності підстав у позивача для нарахування відсотків після визначеного договором строку кредитування, пролонгації кредитного договору, а також неспівмірного нарахування та стягнення процентів за користування кредитом, та вважає, що такі доводи не заслуговують на увагу з наступних підстав.

За змістом частин 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (статті 525-527 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 625, 629 ЦК України).

Укладаючи кредитний договір № 2041618 від 30.12.2021 року сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Сторони погодили суму кредиту в розмірі 11 900,00 грн. (п. 1.2.), строк кредиту 29 днів (з 30.12.2021 по 27.01.2022 включно) (пункт 1.3.), фіксовану процентну ставку 1,90% від суми кредиту в день (п. 1.4. договору), порядок автопролонгації договору ( зокрема п. 9.2., 9.4.2., 9.4.3., 9.4.3.1, 9.4.3.2 договору).

Сторони домовилися, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Позичальник має право ініціювати продовження строку користування Кредитом та зміну дати повернення Кредиту шляхом здійснення платежу на користь Кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання Кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Позичальника про продовження строку користування Кредитом вважається поданою, а дія Договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати Позичальником всіх нарахованих процентів за користування Кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії Договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів (п. 9.4.1. Договору).

Сторони домовилися, що автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати Позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії Договору. У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту (п. 9.4.2. Договору).

Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах (п. 9.4.3. Договору):

Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно (п. 9.4.3.1.);

В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації (п. 9.4.3.2.).

Продовження строку користування кредитом та строку дії Договору не є зміною істотних умов Електронного Договору, оскільки автопролонгація є відкладальною обставиною, яка настає за умов, описаних в цьому Договорі та Сторони погодили такий порядок пролонгації на момент укладення Електронного договору (п. 9.4.4. Договору).

Пролонгація можлива і після настання дати погашення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом автоматично без підписання додаткових угод у випадку, якщо строк дії Договору закінчився та не відбулася його чергова автопролонгація, термін користування кредитом та строк дії Договору автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в пунктах 9.4.1, 9.4.2. цього Договору, в дату здійснення Позичальником оплати заборгованості за процентами та у разі наявності - неустойки (пені, штрафів), що передбачені Договором та Правилами (п. 9.4.5. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка свої зобов`язання у визначений договором строк щодо повернення кредиту (27.01.2022) не виконала, жодного платежу на погашення заборгованості не здійснила, а строк дії договору на підставі його положень було продовжено до 50 днів з підвищеною процентною ставкою у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день (останній день нарахування процентів 09.03.2022).

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача, що після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється (представник не враховує пункти договору якими передбачено пролонгацію продовження строку кредитного договору) та не погоджується з розрахунком заборгованості за кредитним договором в якому не враховано відсотки в період пролонгації передбачені умовами договору.

Так, з Кредитного договору вбачається, що пролонгація кредитного договору застосована позивачем відповідно до умов та порядку Кредитного договору, з якими відповідачка була ознайомлена.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачкою були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» є обґрунтованими, а тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2041618 від 30.12.2021 року в розмірі 33 411,90 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 11 900,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками 21 511,90 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 13 000 грн., суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 зазначив, що як вказано в Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано Договір №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025, укладений між ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчуком С.В., Додаткову угоду №1 до Договору №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025, а до заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи додано: платіжну інструкцію №2871 від 23.06.2026 на суму 13000,00 грн.; розрахунок від 23.06.2026; акт про отримання правової допомоги від 23.06.2026.

Сторона відповідача не заявила клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Отже, з урахуванням наведеного, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, а також з огляду на те, що стороною відповідача не надано заперечень щодо суми правової допомоги, заявленої позивачем до стягнення, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правову допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 207, 509, 525-526, 536, 611, 625, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008 , код ЄДРПОУ 44002941) заборгованість за Кредитним договором № 2041618 від 30.12.2021 року в розмірі 33 411 (тридцять три тисячі чотириста одинадцять) грн. 90 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 11 900 грн. 00 коп.; простроченої заборгованість за відсотками в розмірі 21 511 грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008 , код ЄДРПОУ 44002941) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО