Рішення № 140939721, 26.10.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 711/4114/26

Номер провадження № 2/699/965/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Мельника А. В., за участю секретаря судового засідання Таран О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (далі - ТОВ "ФК "ЕЙС") звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.02.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 909159712 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора KN4K74E3.

Одночасно з підписанням кредитного договору первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати процентів за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 200,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 20 000,00 грн.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором щодо повернення грошових коштів та процентів за користування ними у передбачені договором строки, не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

28.11.2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (далі - ТОВ "Таліон Плюс") уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року.

28.11.2019 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року та в якій договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції. У подальшому ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткові угоди № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року та № 32 від 31.12.2023 року, якими продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2022 року, до 31.12.2023 року та до 31.12.2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 93 від 11.08.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 909159712 від 29.02.2020 року.

05.08.2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс") укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором

№ 909159712 від 29.02.2020 року.

11.07.2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, за умовами якого позивачу передано (відступлено) за плату права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 року до договору факторингу

№ 11/07/25-Е від 11.07.2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі 54 356,94 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 909159712 від 29.02.2020 року в розмірі

54 356,94 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 488,47 грн; заборгованість за процентами в розмірі 34 868,47 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.04.2026 року позовну заяву ТОВ "ФК "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Витребувано у АТ "ОЩАДБАНК" та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" письмові докази.

30.06.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначає, зокрема, що на підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, що вказана в додатках до договору факторингу. Також позивач не надав належних доказів переходу права вимоги до нього за кредитним договором, оскільки: реєстр прав вимоги не містить інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи; витяг із реєстру (сторінка з даними про відповідача) не має підписів та печаток, що робить його неналежним доказом згідно зі статтею 76 ЦПК України; не надано доказів сплати за договором факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав.

Наголошує, що вона не укладала договір, який долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погоджувала зазначені в поданих документах процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції та інші кабальні умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує, що саме цю редакцію договору вона розуміла та узгодила з позивачем. Також матеріали справи не містять жодного доказу належності саме їй вказаного позивачем одноразового ідентифікатора, доказів направлення його їй та використання саме нею цього способу підписання документа.

Просить суд визначити дійсний строк кредитування і відмовити в задоволенні вимог про понадстрокове нарахування процентів, захистивши споживача від нарахування і стягнення процентів, нарахованих поза межами узгодженого строку кредитування. Сума нарахованих процентів у такому розмірі є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. При визначенні розміру процентів відповідач просить виходити з розміру облікової ставки НБУ та строку дії договору кредиту.

Позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт зменшення активів первісного кредитора (перерахування саме з його банківських рахунків або видачу готівки з каси, яка належала первісному кредитору) та зарахування цих коштів на банківський картковий рахунок відповідача, тому не є доведеним факт укладення нею кредитного договору з первісним кредитором.

Також ОСОБА_1 вважає, що вартість послуг адвоката 7 000,00 грн не співмірна з необхідним часом, який міг витратити адвокат на виконання відповідних робіт (надання послуг) у спірних правовідносинах, та є явно завищеною.

01.07.2026 року від представника позивача Сахарової О. І. надійшла відповідь на відзив, в якому вона зазначає, зокрема, що при заповненні заявки на кредит відповідач особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням в особистому кабінеті.

Доказами накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор KN4K74E3 направлено відповідачу 29.02.2020 року о 17:53:29 год. на номер мобільного телефону вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 29.02.2020 о 17:54:10.

Позиція відповідача щодо недоведеності укладення кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою та є лише намаганням ввести суд в оману й небажанням сплачувати заборгованість.

Крім того, відповідач частково виконувала зобов`язання за кредитним договором, вчинивши конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Щодо перерахування кредитних коштів, то на підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення з відміткою товариства. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами договору.

Проте відповідачем не надано будь-яких належних і допустимих доказів того, що: відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить; сторонні особи мали доступ до її банківського рахунку, на який зараховані кредитні кошти, виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на її рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.

Також представник позивача звертає увагу, що право вимоги за кредитним договором № 909159712 від 29.02.2020 року передане ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на користь ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ "Таліон Плюс" на користь ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та в подальшому позивачу на підставі реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином. Позивач долучив до матеріалів позову копії платіжних інструкцій, що підтверджують проведення оплати за набуття права грошової вимоги на кожному етапі переходу права вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод до нього кредитодавець надав відповідачу кредит на загальну суму

20 000,00 грн строком на 96 днів. Однак, відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту в установлений кредитним договором строк не виконала. Відтак, позивач вправі вимагати повернення отриманих за кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено частиною другою статті 625 ЦК України та погоджено у пункті 4.3. кредитного договору.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. У прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за відсутності позивача та у випадку неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

У судове засідання відповідач не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку.

У частині другій статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, встановив такі обставини.

29.02.2020 року ОСОБА_1 було залишено заявку на отримання грошових коштів у кредит, на підставі якої 29.02.2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитний договір № 909159712 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора KN4K74E3. Зокрема, 29.02.2020 року о 17:54:10 год., ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку "Так", що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з пунктами 1.3., 1.4. або 1.5. цього договору.

Згідно з пунктом 1.2. кредитного договору кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

На період строку, визначеного пунктом 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі

1,64 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (пункт 1.3. кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору у випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).

Згідно з пунктом 1.5. кредитного договору базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в пункті 1.2. договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до пункту 1.4. цього договору.

У пункті 1.6. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно пунктом 1.3. цього договору не пізніше строку вказаного в пункті 1.2. цього договору.

Невід`ємною частиною цього договору є "Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua (пункт 4.1. кредитного договору).

У пункті 4.4. кредитного договору передбачено, що з урахуванням положень пунктів 1.3., 1.4. та 1.5. цього договору, позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 600,24 % річних за дисконтною ставкою або 622,20 % річних за базовою ставкою.

28.11.2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. 28.11.2019 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року та в якій договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції.

31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 93 від 11.08.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ "Таліон Плюс" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 50 381,34 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 488,47 грн; заборгованість за процентами в розмірі 30 892,87 грн.

Таким чином, відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ "Таліон Плюс" відбулося відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року

(з урахуванням додаткових угод до нього).

05.08.2020 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 03.08.2021 року до договору факторингу

№ 05/0820-01 від 05.08.2020 року сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31.12.2022 року включно.

За умовами додаткової угоди № 3 від 30.12.2022 року до договору факторингу

№ 05/0820-01 від 05.08.2020 року сторони домовилися продовжити строк дії договору до 30.12.2024 року включно.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором

№ 909159712 від 29.02.2020 року на загальну суму 54 356,94 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 488,47 грн; заборгованість за процентами в розмірі 34 868,47 грн.

11.07.2025 року між ТОВ "ФК "ЕЙС" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 11/07/25-E, за умовами якого позивачу передано (відступлено) за плату права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу

№ 11/07/25-Е від 11.07.2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників у кількості 55 036, після чого, з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 року до договору факторингу

№ 11/07/25-E від 11.07.2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі 54 356,94 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 488,47 грн; заборгованість за процентами в розмірі 34 868,47 грн.

ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

При вирішенні спору суд застосовує такі норми законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями частини другої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір № 909159712 від 29.02.2020 року укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електрону комерцію»).

Статтею 12 указаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд установив, що договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладення між нею та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредитного договору. Разом з тим без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля до особистого кабінету договір між сторонами не був би укладеним, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Одночасно з підписанням договору товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" виконало свої зобов`язання, а саме перерахувало на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 29.02.2020 року, 550,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.03.2020 року, 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2020 року, 1 750,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 04.03.2020 року, 1 550,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 05.03.2020 року, 350,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.03.2020 року, 400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 12.03.2020 року, 2 150,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2020 року та довідками ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 27.06.2025 року.

Також ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" перерахувало на банківську картку відповідача № НОМЕР_8 грошові кошти в розмірі 2 950,00 грн, 3 400,00 грн, 6 200,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.05.2020 року та довідками ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 27.06.2025 року.

Крім того, АТ "ОЩАДБАНК" надано інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 . вiдкрито банкiвський рахунок, що обслуговується за допомогою банкiвської платiжної картки № НОМЕР_3 , та інформацію щодо операцій по надходженню грошових коштів у розмірі 200,00 грн, 550,00 грн, 500,00 грн, 1 750,00 грн, 1 550,00 грн, 350,00 грн, 400,00 грн, 2 150,00 грн на рахунок відповідача.

Згідно з інформацією, наданою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту НОМЕР_8, на яку за період 05.05.2020-10.05.2026 року зараховано кошти в сумі 2 950,00 грн, 3 400,00 грн та 6 200,00 грн, а також надано виписку за договором № б/н за період 05.05.2020-10.05.2026.

В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що

ОСОБА_1 не пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" при вході в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Отже, укладення кредитного договору № 909159712 від 29.02.2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена в статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. При цьому відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Частиною першою статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частиною другою статті 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадка додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

28.11.2018 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

Пунктом 1.2. договору факторингу визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимог.

Відповідно до пункту 1.3. договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 4.1. договору факторингу встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по встановленій у відповідному додатку формі.

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право кредитора за кредитним договором № 909159712 від 29.02.2020 року, яке в подальшому передало право грошової вимоги ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", а останнє передало право грошової вимоги ТОВ "ФК "ЕЙС", як черговому правонаступнику кредитора, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У кредитному договорі № 909159712 від 29.02.2020 року сторони, діючи відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділом 1 договору.

Також сторонами було погоджено, що строк дії цього договору, вказаний в пункті 1.2. договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором (пункт 4.2. кредитного договору).

Згідно з пунктом 4.3. кредитного договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в пункті 1.2. цього договору, є процентами в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до розрахунку ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" щодо заборгованості за кредитним договором № 909159712 від 29.02.2020 року загальна сума заборгованості становить 50 381,34 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 488,47 грн; заборгованість за процентами в розмірі 30 892,87 грн. При цьому в період з 17.03.2020 року до 05.05.2020 року відповідачем проведено оплати на погашення кредитної заборгованості в розмірі 7 753,00 грн.

Згідно з розрахунком ТОВ "Таліон Плюс" щодо заборгованості за кредитним договором № 909159712 від 29.02.2020 року загальна сума заборгованості становить

54 356,94 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 19 488,47 грн; заборгованість за процентами в розмірі 34 868,47 грн, що також підтверджується випискою з особового рахунку за період 14.07.2025 - 26.12.2025.

Наведене свідчить про те, що проценти за користування кредитом нараховувалися первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" відповідно до умов кредитного договору.

Таким чином, всупереч умов кредитного договору відповідач свого зобов`язання за кредитним договором не виконала.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено в частині другій статті 77 ЦПК України.

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, п`ята статті 263 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем заборгованості за кредитним договором у розмірі 54 356,94 грн суду не надано, заперечення відповідача щодо позовних вимог не спростовують наданих позивачем доказів, тому суд на підставі наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України встановлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 22.04.2026 року № 46325.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК України).

Згідно з положенням частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі

№ 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зауважила, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.

Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги, судом встановлено, що позивач просив суд, стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат до позовної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року з протоколом погодження вартості послуг, копію додаткової угоди № 25770906432 до зазначеного договору, що підписані сторонами Адвокатським бюро "Соломко та партнери" та ТОВ "ФК "ЕЙС"; довіреності від 06.03.2026 року та 15.04.2026 року, якими уповноважено Сахарову Ольгу Ігорівну представляти інтереси ТОВ "ФК "ЕЙС", зокрема, в судах України.

Відповідно до пункту 3.3. договору про надання правничої допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (Додаток № 1 до договору).

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року вбачається, що клієнту ТОВ "ФК "ЕЙС" було надано виконавцем - Адвокатським бюро " Соломко та партнери " такі послуги: складання позовної заяви 2 год. - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи 2 год. - 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту 1 год. - 500,00 грн, підготовка клопотання 1 год. - 500,00 грн.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в повному розмірі - 7 000,00 грн.

На підставі статей 525, 526, 536, 626-629, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 272-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором

№ 909159712 від 29.02.2020 року в розмірі 54 356,94 грн (п`ятдесят чотири тисячі триста п`ятдесят шість гривень дев`яносто чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13; ЄДРПОУ 42986956; Рахунок: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001; Засоби зв`язку: тел.: НОМЕР_5 ел. пошта: fincomace@gmail.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ; засоби зв`язку: тел.: НОМЕР_7 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

Повний текст рішення суду складено 26.10.2026 року.

СуддяМельник А.В.