Рішення № 140936376, 17.09.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/23/26

Провадження 2-2902/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря Скиби Я.С.,

розглянувши відкритому судовому засіданні у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»), в особі представника Кудіну Анастасію Вячеславівну (далі представник позивача, Кудіна А.В.), звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позову зазначено, що 28.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5069315 за допомогою електронного підпису.

25.09.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 25092025, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов?язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 5069315 у розмірі 88 372,84 грн, з яких:

- 24 999,95 грн сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 52 747,89 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 10 625,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22.06.2026 року скасовано заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 09.06.2026 року за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Обґрунтування позиції відповідача.

На адресу Обухівського районного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Кальніченко Руслани Юріївни (далі представник відповідача, Кальніченко Р.Ю.), у якому остання проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність.

Зазначила, що не погоджується із заявленим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки він не відображає фактичне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та не враховує здійснені ним платежі. Вказував, що у період з листопада 2024 року по лютий 2025 року відповідачем було сплачено на виконання кредитного договору грошові кошти у загальному розмірі 33 067,66 грн, що підтверджується платіжними документами, однак зазначені платежі не були враховані позивачем при визначенні розміру заборгованості.

Також представник відповідача зазначила, що під час укладення кредитного договору відповідачу не було надано належного та зрозумілого графіка платежів, не роз`яснено порядок погашення кредиту та розподіл платежів між основною сумою боргу й процентами. На її думку, умови кредитування призвели до виникнення істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін, а розмір нарахованих процентів є неспівмірним із сумою фактично отриманого кредиту та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, представник відповідача просила врахувати, що відповідачем вживалися заходи щодо врегулювання заборгованості, зокрема він звертався до кредитодавця з проханням про реструктуризацію боргу, проте у задоволенні такої пропозиції було відмовлено. Відповідач також посилався на складне матеріальне становище та вплив воєнного стану на можливість своєчасного виконання зобов`язань.

Окремо відповідач звертав увагу суду на те, що вимоги про стягнення штрафних санкцій не підлягають задоволенню з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які діють у період воєнного стану.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначала, що відповідач не мав можливості подати свої заперечення під час первісного розгляду справи та повідомити суд про здійснені платежі на загальну суму 33 067,66 грн. Вказувала, що зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо впливають на розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі відповідача, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом

Встановлено, що 28 жовтня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 5069315 в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора 23704.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 25 000,00 грн строком на 360 календарних днів. Стандартна процентна ставка за договором становить 1,00 відсоток за кожен день користування кредитом. Загальна вартість кредиту відповідно до умов договору складала 115 000,00 грн.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано копію кредитного договору, паспорт споживчого кредиту та відомості щодо підписання договору відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

25 вересня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 25092025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 жовтня 2024 року № 5069315.

Як випливає з наданого позивачем розрахунку, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становила 88 372,84 грн, з яких: 24 999,95 грн заборгованість за основною сумою боргу, 52 747,89 грн заборгованість за відсотками та 10 625,00 грн штрафні санкції.

Разом із тим під час розгляду справи відповідачем подано докази часткового виконання зобов`язань за кредитним договором, а саме підтвердження здійснення платежів від 16 листопада 2024 року на суму 5 125,01 грн, від 19 грудня 2024 року на суму 10 377,80 грн, від 29 грудня 2024 року на суму 2 587,41 грн, від 29 січня 2025 року на суму 7 943,44 грн та від 26 лютого 2025 року на суму 7 034,73 грн.

З наданих відповідачем платіжних доручень випливає, що частина платежів здійснена безпосередньо на користь сервісу CREDIT7, через який надавався кредит, що підтверджується квитанціями АТ «Універсал Банк» від 29 січня 2025 року та 26 лютого 2025 року.

Загальний розмір підтверджених відповідачем платежів становить 33 067,66 грн.

Станом на день ухвалення рішення доказів повного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять. Водночас встановлено факт часткового погашення заборгованості за кредитним договором після його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві отримані кошти у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5069315 в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн строком на 360 календарних днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, у яких зазначено, що електронний договір, укладений шляхом використання одноразового ідентифікатора, є належною формою укладення цивільно-правового договору.

Отже, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 5069315 від 28 жовтня 2024 року є належним чином укладеним та породжує для його сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

Крім того, судом встановлено, що 25 вересня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25092025, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем копією договору факторингу та витягом з реєстру боржників.

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором

Судом встановлено, що 28 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5069315, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 25 000,00 грн строком на 360 календарних днів зі сплатою відсотків за користування кредитом.

25 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25092025, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно із наданим позивачем розрахунком станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становила 88 372,84 грн, з яких 24 999,95 грн заборгованості за основною сумою кредиту, 52 747,89 грн заборгованості за відсотками та 10 625,00 грн штрафних санкцій.

Разом із тим під час нового розгляду справи відповідачем подано докази здійснення платежів на виконання кредитного договору, а саме платіжні документи від 16 листопада 2024 року на суму 5 125,01 грн, від 19 грудня 2024 року на суму 10 377,80 грн, від 29 грудня 2024 року на суму 2 587,41 грн, від 29 січня 2025 року на суму 7 943,44 грн та від 26 лютого 2025 року на суму 7 034,73 грн.

Вказані платіжні документи підтверджують факт часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором та сплати коштів на загальну суму 33 067,66 грн.

Згідно з п. 1 .3 договору, строк кредитування: 360 днів, періодичність платежів - кожні 30 днів.

Відповідно до п. 4.3. договору, у разі направлення клієнтом коштів з метою повернення у повному обсязі або частково заборгованості за редитом, у тому числі, але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом та інші належні до сплати платежі за договором повинні бути сплачені у той же час.

Згідно з п. 4.5.1.1. договору, щоб уникнути прострочення, клієнту рекомендується здійснювати сплату заборгованості за 1 робочий день до дати платежу, вказаної у графіку платежів. У випадку внесення суми грошового зобов`язання менше, ніж за 1 робочий день до дати платежу, вказаної у графіку платежів, у тому числі, в останній день строку або після нього, у позичальника може наступити прострочення за договором.

Відповідно до п.п. 4.5.2., 4.6 договору, усі платежі за договором повинні надходити до товариства у встановлених розмірах без будь-яких відрахувань та утримань у рахунок будь-яких комісійних, мита, внесків чи інших платежів. Клієнт здійснює платежі за договором у розмірі та у строки, визначені цим договором.

Відповідно до платіжних інструкцій, наданих представником відповідача, перший платіж у погашення кредитної заборгованості, відповідачем здійснено 16.11.2024 року у сумі 5 125,01 грн, однак, враховуючи погоджену сторонами процентну ставку, сума до сплати за 30 днів користування кредитними коштами становить 7 500 грн.

Також, відповідно до графіку платежів за кредитним договором, наступною датою сплати кредитної заборгованості є 26.12.2024 року. Представником відповідача подано платіжну інструкцію на підтвердження сплати кредиту від 19.12.2024 року на суму 10 377,80 грн, та від 29.12.2024 року на суму 2 587,41 грн. Однак, відповідачем порушено встановлену договором періодиність платежів на поверненя кредитної заборгованості.

Наступними датами платежів відповідача на погашення суми кредиту, відповідно до наданих платіжних інструкцій, є від 29 січня 2025 року на суму 7 943,44 грн та від 26 лютого 2025 року на суму 7 034,73 грн, тоді як встановленими строками повернення кредитних коштів та процентів за користування ними, є 25.01.2025 року та 24.02.2025 року. Тобто, відповідачем вносилися кошти у рахунок сплати заборгованості за кредитним договором з порушенням погоджених строків та графіку платежів за крединим довгором № 5069315, що призвело до простроченої заборгованості.

Таким чином, з огляду на встановлений факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, погодження умов щодо сплати процентів та неналежне виконання зобов`язань у повному обсязі, вимога про стягнення заборгованості підлягає задоволенню у частині, підтвердженій належними та допустимими доказами, з урахуванням здійснених відповідачем платежів.

Враховуючи встановлений судом факт часткового виконання відповідачем грошових зобов`язань, загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості підлягає зменшенню на суму фактично здійснених платежів у розмірі 33 067,66 грн.

Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22, у зв`язку з чим підстави для стягнення заявлених позивачем штрафних санкцій відсутні.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем платежів та відсутності правових підстав для стягнення штрафних санкцій, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 5069315 у розмірі 44 680,18 грн.

У частині стягнення судових витрат суд вважає необхідним вимоги позивача задовольнити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України.

Керуючись: статтями 3, 57-60, 88, 141, 258, 264, 265 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 509, 525, 526, 610, 627, 628, 629, 651, 653, 655, 656 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість, відповідно до кредитного договору № 5069315, у розмірі 44 680 (сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят) грн 18 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) судовий збір у розмірі 1 224 (одну тисячу двісті двадцять чотири) грн 73 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.Г.Сташків