Рішення № 140936112, 22.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2172/26

Провадження № 2/369/9385/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

за участю секретаря Касяненко К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/2172/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме документи: Договір кредиту, Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Згода на обробку персональних даних, Публічна інформація, Положення про конфіденційність. Крім того, на вебсайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація щодо порядку та умов надання послуг.

Основні кроки оформлення кредитної угоди за допомогою вебсайту: клієнт створює заявку на отримання кредиту; отримує дзвінок від співробітника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», проходить перевірку та надає сканкопії документів або верифікується за допомогою технології BankID; отримує рішення кредитодавця щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні отримує доступ до особистого кабінету, де ознайомлюється з офертою щодо укладення договору. Після прийняття оферти клієнту надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, який підписується шляхом введення такого ідентифікатора в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Так, 03 квітня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1375-2535. Позивач зазначає, що позичальниці було надано одноразовий ідентифікатор С9701 для підписання кредитного договору № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року та підтвердження ознайомлення з Правилами й іншими супутніми документами.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 3 000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період -15 днів; промо-ставка - 1,75 %; знижена процентна ставка - 2,50 % на день; стандартна процентна ставка - 2,50 % на день.

Як зазначає позивач, кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. На підтвердження цього позивач надав квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів через систему LiqPay та довідку про перерахування суми кредиту. Зазначеними документами підтверджується перерахування 03 квітня 2024 року кредитних коштів у розмірі 3 000,00 грн. Також позивач стверджує, що відповідачка здійснювала часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на 09 грудня 2025 року, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становив 21 900,00 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 3 000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами -18 900,00 грн. Водночас позивач зазначає, що прийняв рішення про можливість застосування програми лояльності, відповідно до якої за умови погашення відповідачкою 11 737,50 грн заборгованості та компенсації судового збору буде списано залишок заборгованості за нарахованими процентами в сумі 10 162,50 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року в розмірі 11 737,50 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 3 000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 8 737,50 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином. Разом з позовною заявою подала до суду клопотання, в якому просила розглядати справу за відсутності позивача. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Відповідач на адресу суду відзиву на позовну заяву не подав, причини неможливості подати відзив суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 03 квітня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1375-2535.

Згідно з умовами договору Кредитодавець відкриває для Позичальника невідновлювану кредитну лінію (далі - Кредитна лінія) на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Кредитного договору). Кредитодавець відкрив кредитну лінію для Позичальника шляхом надання грошових коштів (далі - Кредит) на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом (п. 2.2 Кредитного договору).

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття Кредитної лінії, - для задоволення особистих потреб Позичальника (п. 2.4 Кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1, п. 4.2, п. 4.6 Кредитного договору, загальний розмір кредиту становить 3 000,00 грн. Дата надання/видачі кредиту - 03 квітня 2024 року. Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, зазначеної у п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу, вказаних Позичальником. Ініціювання безготівкового переказу здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надсилання Позичальнику примірника Договору й додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх подальшого зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником під час оформлення Кредиту.

З метою підписання Договору, а також підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами, Позичальником було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) C9701.

У матеріалах справи містяться довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року та квитанція про виплату, які підтверджують перерахування кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн через платіжну систему LiqPay. Згідно із зазначеними документами, номер платежу - 2445345344, номер платіжної картки - НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року, 03 квітня 2024 року ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн через платіжну систему LiqPay на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року, станом на 10 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 21 900,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 3 000,00 грн, залишок процентів - 18 900,00 грн, залишок процентів за статтею 625 ЦК України - 0,00 грн, залишок комісій - 0,00 грн, залишок штрафів - 0,00 грн.

Так згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вказаного Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Так, дослідивши надану копію укладеного договору про відкриття кредитної лінії № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року, копію квитанції про виплату та копію довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», суд встановив, що позивачем на підтвердження факту перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 надано відповідні документи, згідно з якими 03 квітня 2024 року було перераховано кошти в сумі 3000,00 грн.

Як вбачається з Правил надання споживчих кредитів, з якими також ознайомилася відповідач при укладенні договору, позивачем передбачено, що заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, вказуючи всі дані, які визначені в заявці як обов`язкові для прийняття рішення про можливість надання кредиту.

Відповідно до п. 3.6 Правил, кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в договорі, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

За результатами заповнення Заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та автентифікація банківської платіжної картки та/або банківського рахунку Заявника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем, у тому числі, але не виключно, шляхом блокування наперед невідомої Заявнику довільної суми в розмірі від 1 копійки до 1 гривні (п. 4.7 Правил).

Відповідно до п. 4.14 Правил, на підставі даних, зазначених у первинній Заявці, ІТС Кредитодавця здійснює реєстрацію Заявника на Сайті та формує Особистий Кабінет. Наступні Заявки подаються Позичальником через Особистий Кабінет.

Відповідно до п. 5.1 Правил, після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту та відкриття відповідного рішення в Особистому Кабінеті, Заявник отримує гіперпосилання для ознайомлення з Офертою щодо укладення Договору. Оферта (проєкт Договору), що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та включає умови, викладені у Правилах, які є невід`ємною частиною Договору, що пропонується до укладення Заявнику, у тому числі щодо процентів за користування Кредитом та строків сплати процентів. Після отримання Заявником Оферти йому надсилається одноразовий ідентифікатор.

Відповідно до п. 5.2 Правил, Заявник надає Кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття Оферти щодо укладення Договору в електронній формі в Особистому Кабінеті шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом Заявника у формі одноразового ідентифікатора.

Згідно з п. 5.5 Правил, у випадку відмови Заявника від укладення Договору чи непідписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором протягом 7 днів з моменту надсилання Оферти Заявнику, Оферта Кредитодавця втрачає чинність.

Після підписання відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «C9701» кредитного договору № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року, товариство мало на виконання вимог договору та п. 4.6 Договору перерахувати Позичальнику грошову суму коштів, вказану в п. 4.1 Договору, а саме 3000,00 грн.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Застосування принципу змагальності виключає можливість застосування концепції негативного доказу.

У Постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 2-879/13 Суд зауважив, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Аналогічна позиція міститься у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 листопада 2024 року по справі № 686/28882/23 (провадження 61-13125св24).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Надаючи оцінку поданим позивачем доказам, суд дійшов висновку, що квитанція про виплату від 03 квітня 2024 року про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 3000,00 грн на підставі кредитного договору № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року за допомогою системи LiqPay, ID операції 2445345344, а також довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року, згідно з якою кошти перераховано на картку НОМЕР_1 , не є самі по собі достатніми доказами, які підтверджують здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів саме відповідачу ОСОБА_1 , оскільки надані документи не містять підтвердження належності зазначеного платіжного інструменту саме відповідачу.

З огляду на вказане, матеріали справи мають містити належні докази, що підтверджують виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» умов кредитного договору № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року щодо здійснення безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок саме відповідача ОСОБА_1 як позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Необхідним є також підтвердження належності відповідачу електронного платіжного засобу, на який, відповідно до квитанції про виплату та довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було перераховано кредитні кошти в сумі 3000,00 грн.

Отже, за відсутності належного підтвердження належності зазначеного платіжного інструменту відповідачу ОСОБА_1 квитанція про виплату від 03 квітня 2024 року сама по собі не може безумовно підтверджувати факт перерахування коштів саме відповідачу за кредитним договором № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року.

Крім того, довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1375-2535 від 03 квітня 2024 року та розрахунок заборгованості за договором, відповідно до якого станом на 10 грудня 2025 року загальна заборгованість становить 21 900,00 грн, складені самим позивачем, а тому підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами та не можуть самі по собі безумовно підтверджувати обставини, на які посилається позивач.

Доводи позивача про те, що кредитні кошти були перераховані відповідно до умов договору та Правил надання споживчих кредитів, на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідача, не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами та відхиляються судом як припущення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення тіла кредиту та процентів з відповідача. З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА