Рішення № 140935317, 19.10.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12355/26

Провадження № 2/349/880/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В серпні 2026 року з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області на підставі ст. 31 ЦПК України на розгляд Рогатинського районного суду Івано-Франківської області надійшла вказана цивільна справа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 33 285,37 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг "Monobank ". Положеннями Анкети-заяви визначено, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг.

Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав у мобільному додатку "Monobank примірники вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови.

Зазначає, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість в розмірі 33 285,37 грн, з яких: 20 357,23 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 281,62 грн - за пенею, 7 646,52 грн - за порушення грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзиву на позовну заяву.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 18 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Мєшнік К.І. не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, про що зазначив у позовній заяві.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2969102 від 02 липня 2026 року та відповіді Центру надання адміністративних послуг Букачівської селищної ради Івано-Франківської області від 18 серпня 2026 року №5, ОСОБА_1 з 28 серпня 2018 року до 29 жовтня 2025 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про місце та час його проведення через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст.223, 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини

07 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» , відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило йому рахунок у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту, який вказаний у мобільному додатку ( а.с. 11 ).

Відповідно до вказаної Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг визначено, що відповідач погоджується з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг.

Згідно п.4 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 07 квітня 2025 року ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем , що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 18 травня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , номер карти НОМЕР_2 , тип рахунку карта чорна , валюта UАН, статус карти активна до 11/30 ( а.с. 15 ).

07 квітня 2025 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок в сумі 15 000,00 грн, що підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» від 18 травня 2026 року ( а.с. 19).

Відповідно до довідки про рух коштів по картці НОМЕР_2 за період з 07 квітня 2025 року до 18 травня 2026 року, кредитний ліміт - 15 000,00 грн, заборгованість - 33 285,37 грн, сума витрат за цей період - 33 285,37 грн, сума зарахувань за цей період - 00,00 грн ( а.с. 10).

Відповідно до пояснення до виписки про рух коштів на рахунку, заборгованість в сумі 33 285,37 грн включає: повністю використаний боржником кредитний ліміт у сумі 15 000,00 грн та суму овердрафту (мінусу по картці), яка становить 18 285,37 грн.

Овердрафт виник наступним чином, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсотках до погашення, по неустойці. Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами ( а.с. 9 ).

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 07 квітня 2025 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 травня 2026 року становила 33 285,37 грн, з яких: 20 357,23 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 281,62 грн - за пенею, 7 646,52 грн - за порушення грошового зобов`язання ( а.с. 8 ).

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем умов кредитного договору та стягнення заборгованості.

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що 07 квітня 2025 року відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, погодився, що у разі виходу з пільгового періоду кредитування, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Підписавши анкету-заяву власноручним підписом, відповідач погодився з запропонованими йому умовами договору, зокрема і з розміром процентної ставки за користування кредитними коштами. З огляду на зазначене, позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами та відповідно кошти, внесені відповідачем на погашення кредитної заборгованості, спрямовувати на погашення заборгованості за процентами.

Проте укладений сторонами договір не передбачає права банку самостійно списувати відсотки за користування кредитними коштами за рахунок овердрафту.

Водночас позивач, нарахувавши відповідачу проценти за користування кредитними коштами, не обліковував ці проценти на окремому рахунку, а здійснював переведення цих процентів у тіло кредиту шляхом їх погашення новими кредитними коштами, для чого збільшував кредитний ліміт (овердрафт).

У такий спосіб позивач за час дії кредитного договору нарахував відповідачу проценти та здійснив їх погашення за рахунок виданого кредиту. У такий спосіб збільшилася заборгованість за основною сумою (тілом) кредиту на цю суму.

Тобто заборгованість по тілу кредиту збільшувалася не за рахунок того, що відповідач використовував кредитні кошти на споживчі потреби, а за рахунок того, що позивач, збільшуючи кредитний ліміт, погашав прострочені проценти цими новими кредитними коштами. Ці кредитні кошти позивач обліковував як виданий відповідачу кредит, який відразу списувався позивачем на погашення прострочених процентів.

Отже, погасивши прострочені проценти новими кредитними коштами, фактично відбувалося нарахування процентів на прострочені проценти.

Наведений розрахунок заборгованості не дає змоги визначити, яка частина коштів була спрямована на сплату відсотків, а яка - на погашення основної суми кредиту.

За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі кредитного ліміту 15 000,00 грн.

Щодо стягнення пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання

Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже в суду відсутні підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 5 281,62 грн та 7 646,52 грн заборгованості за порушення грошового зобов`язання ( відповідальність визначена ст.625 ЦК України ), оскільки вони нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.

Таким чином розмір заборгованості за договором про надання банківських послуг від 07 квітня 2025 року станом на 18 травня 2026 року становить 15 000,00 грн тіла кредиту.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 57192399399 від 10 червня 2026 року .

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 15 000,00 грн, що становить 45,06 % від ціни позову (15 000,00 грн х 100% : 33 285,37 грн), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 499,60 грн (3 328,00 грн х 45,06 %).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 07 квітня 2025 року станом на 18 травня 2026 року в розмірі 15 000,00 гривень тіла кредиту.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 1 499,60 гривень .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська,23, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила